Постанова

від 04.02.2021 по справі 910/18493/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18493/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Багай Н. О., Бенедисюка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Гастел Груп - не з`явився,

відповідача -акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк - Макарова А.М., адвокат (довіреність від 17.11.2020 № 117),

третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю Берсоль - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гастел Груп

на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2020 (суддя Чебикіна С.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 (колегія суддів: Попікова О.В. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.)

зі справи № 910/18493/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гастел Груп (далі - ТОВ Гастел Груп )

до акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (далі - Банк),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Берсоль (далі - ТОВ Берсоль )

про визнання недійсним договору поруки.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ Гастел Груп звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банка про визнання недійсним на підставі статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договору поруки від 17.11.2016 № 4Б13301И/П (далі - Договір поруки), укладеного позивачем і відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин вчинений позивачем під впливом обману щодо істотних умов вказаного договору (частина перша статті 230 ЦК України).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ Берсоль .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/18493/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що позивачем не доведено обставин, які свідчили б про введення відповідачем позивача в оману, не доведено самого факту обману, наявності умислу в діях відповідача та істотності значення обставин, щодо яких позивач стверджує про введення його в оману.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ Гастел Груп просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій зі справи, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги (з урахуванням заяви про усунення недоліків) скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , з урахуванням пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанцій не розглянув подане ТОВ Гастел Груп клопотання про поновлення строку на подання заяви про витребування доказів, а в постанові апеляційного суду відсутні будь-які відомості щодо розгляду такого клопотання, що є підставою для скасування судових рішень; висновки судів попередніх інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи, неналежним дослідженням обставин справи та викладеним позивачем доводам.

Доводи інших учасників справи

Банк у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про їх відповідність чинному законодавству та матеріалам справи.

Від ТОВ Берсоль відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17.11.2016 АТ Банк та ТОВ Гастел Груп (позичальник) уклали кредитний договір № 4Г16121Г (далі - кредитний договір).

Пунктом А.1. кредитного договору сторони визначили вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія - кредит, що надається позичальнику частинами або повністю до дати, зазначеної у пункті А.3., у межах ліміту цього договору, у тому числі після часткового або повного погашення по кредиту, таким чином, щоб фактична заборгованість за кредитом не перевищувала встановлений ліміт кредитного договору.

Згідно з умовами пункту А.2. кредитного договору, ліміт цього кредитного договору: 3 750 000 000,00 (три мільярди сімсот п`ятдесят мільйонів) гривень, на наступні цілі: фінансування поточної діяльності підприємства. У разі виникнення заборгованості позичальника перед банком з відшкодування витрат згідно з підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 ліміт цього договору збільшується на відповідну суму заборгованості, на цілі з відшкодування витрат згідно з підпунктом 2.1.5.

Пунктом А.3. кредитного договору сторони встановили термін повернення кредиту 10.11.2026.

Виконання зобов`язань позичальника забезпечуються договором застави.

17.11.2016 Банк (кредитор) та ТОВ Гастел Груп (поручитель) уклали Договір поруки № 4Б13301И/П відповідно до предмету якого, поручитель надав поруку перед кредитором за виконання ТОВ Берсоль своїх зобов`язань за:

- кредитним договором від 15.05.2013 року № 4Б13301И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

- кредитним договором від 11.11.2013 року № 4Б13719И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

- кредитним договором від 13.11.2013 року № 4В13735И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

- кредитним договором від 20.11.2014 року № 4Б14346И (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4.

Згідно з пунктом 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за кредитними договорами з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів.

Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (пункт 3 Договору поруки).

Умовами пункту 4 Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

У випадку невиконання боржником пункту 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання (пункт 5 Договору поруки).

За умов пункту 6 Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

У випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого пунктом 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ ПриватБанк . Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті Призначення платежу якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору (пункт 7 Договору поруки).

Згідно з пунктом 8 Договору поруки, до поручителя, що виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов`язання.

У випадку невиконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов`язань за цим договором (пункт 9 Договору поруки).

Умовами пункту 10 Договору поруки сторони визначили, що кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором. Дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (пункти 11, 14 Договору поруки).

За доводами позивача, Договір поруки укладений ним внаслідок обману з боку Банку. Так, при укладенні цього договору позивач мав намір отримати прибуток у вигляді отримання права власності на активи, що забезпечували зобов`язання боржника за Кредитними договорами; проте після завершення процесу переоформлення боргів рішенням Національного банку України від 18.12.2016 № 498-р Банк визнано неплатоспроможним, і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 №961 Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи Банк перейшов у власність держави. При цьому Банк не виконав зобов`язання щодо передачі поручителю документів, які посвідчували права заставодержателя на активи, котрими забезпечені зобов`язання боржників.

На думку позивача, така поведінка Банку свідчить про відсутність у нього намірів виконувати свої зобов`язання за Договором поруки як у момент його укладення, так і протягом значного періоду часу після його укладення, а тому цей договір (як вважає позивач) є недійсним на підставі статті 230 ЦК України.

ТОВ Гастел Груп також стверджувало, що відповідач як недобросовісна сторона правочину навмисно, з метою виконання трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля ввів позивача в оману щодо існування у Банку договорів, укладених для забезпечення зобов`язань боржників ТОВ Берсоль , ТОВ Мікуран , ТОВ Лансел , ТОВ Стімекс ЛТД , ТОВ Юнівега Плюс , ТОВ Каларі у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом, та спонукало позивача до укладення з Банком пов`язаних між собою кредитного договору та договорів поруки.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваного Договору поруки недійсним, з підстав його вчинення позивачем під впливом обману щодо істотних умов вказаного правочину.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що: кредитний договір від 17.11.2016 укладений виключно для фінансування поточної діяльності позивача; жоден пункт кредитного договору не містить інформації про трансформацію , необхідність укладення договорів поруки та щодо інших обставин, які позивач зазначає в обґрунтування заявлених позовних вимог; укладення позивачем договорів поруки (у тому числі, оспорюваного правочину) відбулося не внаслідок отримання ним кредиту, а внаслідок його вільного волевиявлення в порядку приписів статті 627 ЦК України; позивачем не доведено обставин, які свідчили б про введення відповідачем позивача в оману, не доведено самого факту обману, наявності умислу в діях відповідача та істотності значення обставин, щодо яких позивач стверджує про введення його в оману.

Одним з доводів касаційної скарги (з урахуванням заяви про усунення недоліків) є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанцій не розглянув подане ТОВ Гастел Груп клопотання про поновлення строку на подання заяви про витребування доказів , а в постанові апеляційного суду відсутні будь-які відомості щодо розгляду такого клопотання, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частин першої - третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування (onus probandi) лежить на сторонах.

Статтею 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За частиною першою статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина друга статті 81 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів даної справи та зі змісту поданої ТОВ Гастел Груп апеляційної скарги, ТОВ Гастел Груп просило апеляційний господарський суд скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також поновити строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувати у Банка - належним чином посвідченої копії рішення правління Національного банку України від 05.10.2016 № 323/БТ, яке (рішення), на думку позивача, має суттєве значення для вирішення справи, оскільки містить відомості про її обставини і яке позивач не міг отримати самостійно, оскільки воно містить банківську таємницю (стаття 60 Закону України Про банки і банківську діяльність ). Крім того просив витребувати у Банка оригінали кредитних договорів від 15.05.2013 року № 4Б13301И, від 11.11.2013 року № 4Б13719И, від 13.11.2013 року № 4В13735И, від 20.11.2014 року № 4Б14346И з доповненнями, змінами та додатками до них. Витребувати у Банка наступну інформацію та документи: копії документів на переказ за вказаними кредитними договорами, у тому числі, але не обмежуючись, копії меморіальних ордерів; інформацію по вказаним кредитним договорам про всі нараховані та сплачені кошти (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки та інше); інформацію про наявність або відсутність заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 25.02.2020 року, з зазначенням, яка саме заборгованість наявна (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки та інше); у разі наявності заборгованості за вказаними договорами - надати розрахунок заборгованості станом на 25.02.2020 року; інформацію про бухгалтерський облік за вказаними кредитними договорами станом на 25.02.2020 року; інформацію, чи наявна за вказаними кредитними договорами заборгованість із сплати винагороди за користування кредитом, розрахована за формулою, визначеною у договорі, у відповідності до курсу гривні відносно долару США; у разі наявності за вказаними кредитними договорами заборгованість із сплати винагороди за користування кредитом, розрахованої за формулою, визначеною в договорі, у відповідності до курсу гривні відносно долару США - надати розрахунок заборгованості за кожним вказаним кредитним договором, станом на 25.02.2020 року; копію рішення кредитного комітету ПАТ КБ ПРИВАТБАНК від 30.11.2016 року відносно винагороди за користування кредитом, розрахованої за формулою, визначеною в договорі, у відповідності до курсу гривні відносно долару США; інформацію, чи подавав Банк позови про визнання вказаних кредитних договорів недійсними повністю або в частині, коли саме, результати розгляду справ.

При цьому, обґрунтовуючи причину пропуску строку на подання такого клопотання про витребування доказів, ТОВ Гастел Груп зазначало, що строк пропущено з причин, які не залежали від позивача; самостійно зазначену інформацію отримати неможливо, оскільки вона містить банківську таємницю.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначене клопотання ТОВ Гастел Груп не розглянув, в постанові суду апеляційної інстанції відсутні будь-які відомості щодо розгляду такого клопотання.

За змістом частини другої та п`ятої статті 236 ГПК України законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Необґрунтоване залишення без будь-якого належного процесуального реагування конкретного і доречного клопотання учасника справи про витребування доказу, який він з об`єктивних причин не міг одержати самостійно (по суті, ігнорування такого клопотання судом), свідчить про порушення останнім наведених положень статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Водночас відповідні порушення не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 названого Кодексу, згідно з якими цей суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на те, що відповідне порушення норм процесуального права допущене саме судом апеляційної інстанції, постанова апеляційного господарського суду зі справи підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Що ж до інших доводів касаційної скарги, то з огляду на мотиви скасування постанови суду апеляційної інстанції, Суд вважає їх розгляд передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною четвертою статті 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного касаційна скаргу ТОВ Гастел Груп підлягає частковому задоволенню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо судових витрат у ній.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гастел Груп задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 зі справи № 910/18493/19 скасувати.

3. Справу № 910/18493/19 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя Н. Багай

Суддя І. Бенедисюк