Постанова

від 27.01.2021 по справі 372/3936/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 372/3936/18

провадження № 61-3701св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя - доповідач),

учасники справи:

позивач - дочірнє підприємство Радпол ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Обухівська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу дочірнього підприємства Радпол на рішення Обухівського районного суду Київської області, у складі судді Зінченко О. М., від 18 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., від 29 січня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року дочірнє підприємство (далі - ДП) Радпол звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про заборону здійснювати самовільну забудову та зобов`язання відновити стан земельної ділянки.

Позовна заява ДП Радпол мотивована тим, що підприємство є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , де знаходяться виробничі потужності із видобутку з підземних джерел питної води.

Для свердловини ДП Радпол встановлена зона санітарної охорони, в межах третього поясу якої, на належних відповідачу земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0391 та 3223110100:01:018:0392,

із липня 2018 року проводиться незаконне будівництво, незважаючи на те, що цільовим призначенням земель відповідача є ведення особистого селянського господарства.

Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Обухівської міської ради винесено припис від 27 липня 2018 року з вимогою зупинити будівельні роботи на ділянці ОСОБА_1 , однак цей припис не виконано, будівництво продовжено.

Крім того, ДП Радпол зверталось до компетентних державних органів (Мінприроди України, Держекоінспекція України, Держгеонадр України, Держархбудінспекція України, Київської обласної ради, Обухівської РДА) з проханням вжити заходів щодо усунення порушень чинного законодавства, однак дієвих заходів для припинення будівництва не вчинено.

Позивач стверджував, що здійснення ОСОБА_1 на земельних ділянках кадастрові номери 3223110100:01:018:0391 та 3223110100:01:018:0392 будівництва об`єктів (за наявними у позивача даними - споруд комерційного призначення)суперечить Земельному кодексу України (далі - ЗК України), Водному кодексу України (далі - ВК України) та постанові Кабінету Міністрів України № 2024 від 18 грудня 1998 року Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів , оскільки таке будівництво здійснюється в межах третього поясу зони санітарної охорони, встановленої для свердловини

ДП Радпол , відтак існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересах позивача шляхом забруднення підземних джерел.

Посилаючись на викладене, позивач просив заборонити ОСОБА_1 здійснювати самочинне будівництво на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0391 та 3223110100:01:018:0392, які розташовані в селі Таценки, Обухівський район, Київська область та зобов`язати

ОСОБА_1 за власний рахунок відновити попередній стан вказаних земельних ділянок шляхом знесення незаконних будівель.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня

2019 року в задоволенні позовних вимог ДП Радпол відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ДП Радпол залишено без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня 2019 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Крім того, апеляційний суд вказав, що розміщення житлових та господарських будівель забороняється лише у межах першого поясу зони санітарної охорони, тому проведення будівельних робіт в третьому поясі, без доведення позивачем, що таке будівництво загрожує бактеріологічним або хімічним забрудненням підземних вод та може вплинути на якість питної води, видобування якої здійснюється ДП Радпол , не дає підстав вважати, що відповідачем порушені права позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 лютого 2020 року ДП Радпол подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із Обухівського районного суду Київської області.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами не досліджено зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Стверджує, що судами не надана оцінка витягу з технічного звіту розрахунку меж зон санітарної охорони водозабірної свердловини № 1, розташованої на території ДП Радпол в селі Таценки Обухівського району Київської області, яким визначені водоохоронні заходи по другому та третьому поясам зони санітарної охорони; не досліджено довідки ТОВ Діловод Кадастр та ситуаційна план-схема, якими встановлено, що спірне будівництво ведеться в третьому поясі зони санітарної охорони.

Також вказує, що судами не взято до уваги того факту, що заявником була ініційована державна перевірка дотримання відповідачем під час будівництва будівельних норм, за результатами якої встановлено, що будівельні роботи виконуються без дозвільних документів.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ДП Радпол належить завод по видобуванню і розливу питної води та земельна ділянка площею 0, 2500 га з кадастровим номером 3223110104:02:001:0127, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0391, 3223110100:01:018:0392, площею по 0, 05 га кожна та цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Листом № 0410/1 від 04 жовтня 2018 року відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, повідомив про те, що звернення ДП Радпол стосовно будівництва на земельних ділянках з кадастровим номером 3223110100:01:018:0391, 3223110100:01:018:0392 в с. Таценки розглянуто. Під час проведення перевірки з виїздом на місце, встановлено, що за вказаною адресою земельні ділянки по периметру огороджені суцільним парканом. На земельних ділянках розпочаті будівельні роботи з будівництва фундаменту, без отримання документу, який надає право на виконання будівельних робіт. Замовника будівництва - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) та вручено приписи з вимогами усунути допущені правопорушення і зупинити будівельні роботи.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також оскарження судового рішення з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вказав, що проведення будівельних робіт в третьому поясі зони санітарної охорони, без доведення позивачем, що таке будівництво загрожує бактеріологічним або хімічним забрудненням підземних вод та може вплинути на якість питної води, видобування якої здійснюється ДП Радпол , не дає підстав вважати, що відповідачем порушені права позивача.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тлумачення вказаної норми свідчить, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння.

Згідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 36 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення у межах зони санітарної охорони (далі - ЗСО)джерел питної води та об`єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується.

За змістом статті 37 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення режим ЗСО джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2024

від 18 грудня 1998 року (далі - Правовий режим), ЗСО поверхневих та підземних водних об`єктів входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу; другий і третій пояси (обмежень і спостережень) включать територію, що призначається для охорони джерел водопостачання від забруднення.

Відповідно до пункту 8 Правового режиму у межах третього поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання 1) здійснюється : виявлення, тампонування (або відновлення) старих, недіючих, свердловин та таких, які неправильно експлуатуються, що створюють небезпеку забруднення використовуваного водоносного горизонту; буріння нових свердловин та проведення будь-якого нового будівництва за обов`язковим погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та геології на місцях;

2) забороняється : закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземне складування твердих відходів і розробка надр, що можуть призвести до забруднення водоносного горизонту; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод.

Апеляційним судом встановлено, що у технічному звіті з розрахунку меж ЗСО водозабірної свердловини № 1, розташованої на території ДП Радпол в

селі Таценки наводиться обґрунтування меж третього поясу ЗСО, який призначений для охорони експлуатуємого водоносного горизонту від бактеріологічного та хімічного забруднення.

Вказані положення технічного звіту узгоджуються із положеннями пункту 8 Правового режиму про те, що в межах третього поясу ЗСО для підземних джерел водопостачання проведення будь-якого нового будівництва здійснюється за обов`язковим погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та геології на місцях.

При цьому, очевидно, що таке погодження компетентними органами має забезпечити досягнення мети встановлення третього поясу зони санітарної охорони джерел водопостачання від забруднення, зокрема запобігти розміщенню на цій території складів паливно-мастильних матеріалів, пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод, а також запобігти закачуванню відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземному складування твердих відходів і розробки надр землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту.

Таким чином проведення будь-якого нового будівництва в третьому поясі ЗСО без погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та геології порушує правовий режим ЗСО, а отже і законні інтереси власника/користувача земельної ділянки щодо якої встановлена така зона санітарної охорони.

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності погодження нового будівництва в третьому поясі ЗСО з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та геології, саме на відповідача (забудовника) має бути покладено тягар доказування того, що це будівництво не створює загрози забруднення підземних джерел водопостачання.

На підтвердження своїх вимог ДП Радпол надало постанови від 01 серпня 2018 року у справі № А-0108/1, від 19 жовтня 2018 року у справі № 1910/1, відповідно до яких ОСОБА_1 проводить без дозвільних документів будівельні робити на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0391, 3223110100:01:018:0392, які знаходяться в межах третього поясу ЗСО, та приписи від 27 липня 2018 року, та 16 жовтня 2018 року щодо усунення допущених правопорушень та зупинення вказаного будівництва.

Проте суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, в порушення положень статті 265 ЦПК України, не надав належної оцінки зазначеним доказам та не перевірив наявність обставин з якими ДП Радпол пов`язувало пред`явлення цього позову.

Апеляційний суд не усунув недоліки допущені судом першої інстанції та передчасно погодився з висновком районного суду про наявність підстав для відмови в задоволенні позову ДП Радпол .

При цьому, незважаючи на участь в судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанцій представника відповідача, суди не з`ясували в нього які ж саме об`єкти будуються (чи вже збудовані) на земельних ділянках

ОСОБА_1 , чи наявні погодження органів державної санітарно-епідеміологічної служби і геології на проведення вказаного будівництва, а у разі відсутності таких погоджень, якими доказами підтверджена відсутність загрози забруднення підземних джерел водопостачання ДП Радпол через це будівництво.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами належним чином не встановлені та не надано оцінку всім доводам ДП Радпол , рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не в повній мірі відповідають вимогам щодо законності й обґрунтованості, що є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Питання про судові витрати має бути вирішено при ухваленні судового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства Радпол задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович