Постанова

від 19.03.2007 по справі 2а-132/07

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа №2а-132/07

Справа

№2а-132/07

Категорія 36

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 березня

2007 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді -

Дудкіної Т.М., при секретарі - Лісковець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Севастопольської міської державної адміністрації,

Інспекції будівельно-архітектурного контролю, третя особа ОСОБА_2 про

визнання рішень незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, просить визнати

незаконним розпорядження голови СМДА про

погодження переводу квартири АДРЕСА_1 із жилого

приміщення у нежиле та визнати незаконним видачу дозволу Інспекції будівельно-архітектурного контролю СМДА на проведення будівельних

робіт по квартирі АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що

вказані рішення були прийняти з порушенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону

України «Про власність», а також без згоди інших

власників приватизованих квартир цього будинку.

У судовому засіданні позивачка та у попередніх засіданнях прокурор,

приймавший участь у справу на підставі ст.35,

36-1 ЗУ

„Про прокуратуру", підтримували заявлені вимоги, наполягає

на їх задоволенні.

Представник

відповідача - СМДА у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Направив до

суду заперечення проти позову, просить справу розглянути в його відсутність. В силу ч.4 ст.128 КАС України, суд вирішує справу

на підставі наявних в ній доказів.

Представник

Інспекції будівельно-архітектурного контролю позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі, та пояснив, що

на момент розгляду документів, поданих

ОСОБА_2 для отримання дозволу на проведення будівельних робіт у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 у м.

Севастополі, у Інспекції були

відсутні законні підстави для відмови йому в цьому. Просить відмовити у

позовних вимогах.

Представник третьої особи у

задоволенні позову просила відмовити, вказуючи, що вимоги позивачки

безпідставні, оскільки оспорюваним розпорядженням СМДА її права та законні інтереси

не порушені.

Вислухавши пояснення позивачки, представника позивача, представника

Інспекції, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає,

що позовні вимоги безпідставні і не підлягають задоволенню, виходячи з

наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

Розпорядженням Севастопольської

міської державної адміністрації № НОМЕР_1 від 19.08.2004р. був затверджений акт міської комісії по обстеженню стану

жилої квартири з переведенням у нежиле приміщення у порядку

виключення та надано ОСОБА_2 дозволу на реконструкцію квартири

з обладнанням додаткового входу згідно проекту.

Вказане

розпорядження відповідає Положенню «Про порядок переводу жилих приміщень (будинків) у нежилі приміщення та у зворотному порядку

незалежно від форм власності», затвердженне рішенням

Севастопольської міської ради за НОМЕР_369 від 26.02.2003р.

2

Як слідує з обставин справи розпорядження СМДА № НОМЕР_1 від 19.08.2004р.

відповідає вимогам законодавства України,

прийнято в межах повноважень, наданих СМДА.

Крім того, суд приходить к висновку про те, що дане

розпорядження прийняте виключно відносно прав і інтересів третьої

особи по даній справі - ОСОБА_2, а тому не стосується позивачки

та не зачіпає її прав та Інтересів.

Приймаючи дане розпорядження, СМДА керувалося актом міської комісії з

обстеження стану жилої квартири від

13.11.2002р. і положенням «Про порядок переводу жилих приміщень (будинків) у нежилі приміщення та у зворотному порядку

незалежно від форм власності», затверджене рішенням

Севастопольської міської Ради НОМЕР_369 від 26.02.2003р. (далі Положення).

Розділом 3 зазначеного Положення визначений вичерпний перелік документів,

які власник квартири зобов'язаний прикласти до

заяви (клопотання) про переведення жилого приміщення в нежиле.

Даним Положенням

не передбачений обов'язок власника квартири погоджувати переведення належного йому жилого приміщення з іншими співвласниками

жилого будинку, у якому розташована його квартира.

При таких

обставинах суд приходить до висновку про те, що підстав для визнання незаконним розпорядження СМДА № НОМЕР_1 від

19.08.2004р. «Про затвердження акту міської комісії з обстеження стану жилої квартири з переводом у нежиле

приміщення, у порядку виключення» не існує.

11.05.2006р. Інспекцією будівельно-архітектурного контролю ОСОБА_2 було видано дозвіл №

НОМЕР_2 на виконання будівельних робіт з реконструкції квартирі НОМЕР_3 під

магазин непродтоварів з обладнанням

додаткового входу з АДРЕСА_1.

Вказаний дозвіл

був виданий на підставі проектної документації затвердженої і зареєстрованої відповідно висновку Управління

міського будівництва і архітектури № НОМЕР_4 від 05.04.2006р.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, а саме проектної документації,

позивачка раніше давала згоду ОСОБА_2 на реконструкцію належної йому квартири НОМЕР_3 АДРЕСА_1 під офісне приміщення з обладнанням додаткового входу з АДРЕСА_1, про що вказала письмово на листах проекту

реконструкції квартири.

При таких обставинах, доводи позивачки про те, що розпорядження

Севастопольської міської державної адміністрації №

НОМЕР_1 від 19.08.2004р. та дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією будівельно-архітектурного

контролю № НОМЕР_2 від 11.05.2006р. порушує її права та законні інтересі,

та видані без її згоди не ґрунтуються на законі та суперечать вимогам статті 41 Конституції України, статті 319 Цивільного

кодексу України, відповідно до яких

власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і не використовує право власності на шкоду

правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Посилання прокурора на порушення

положень п. 9 ст. 6 Закону Україні «Про охорону культурної спадщини» суд знаходить неспроможними з наступних підстав.

Згідно п. 9 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до

повноважень органу охорони культурної спадщини

Севастопольської міської державної адміністрації відповідно до її

компетенції належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних

перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані

пам'яток місцевого значення, їх територій и зон охорони, та виконання інших повноважень, делегованих центральним органом виконавчої влади у сфері

охорони культурної спадщини відповідно до закону.

Відповідно до

вимог Постанови КМУ № 1760 від 27.12.2001р. «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів

культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»

об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі Реєстр) за рішенням Кабінету

Міністрів України -щодо об'єктів національного значення або за рішенням

відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони

культурної спадщини - щодо об'єктив місцевого значення. На кожний об'єкт

культурної спадщини, що пропонується відповідними органом охорони

3

культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова

документація, яка підлягає постійному зберіганню в

цьому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без

облікової документації не допускається. Облікова документація на об'єкт культурної спадщини включає облікову картку, його

паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про

майнову цінність об'єкту.

Однак, позивачка та її представник не надали суду належних доказів того, що

будинок АДРЕСА_1 є об'єктом культурної

спадщини місцевого значення, як і належних повноважень

звертатися до суду від імені Управління культури СМДА щодо захисту

об'єктів культурної спадщини.

Крім того, у матеріалах справи відсутні які-небудь відомості про те, що

роботи з реконструкції квартири НОМЕР_3

АДРЕСА_1 є такими, що можуть позначиться на стані будинку у цілому.

Дослідивши та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до

висновку, що вимоги позивачки безпідставні не

ґрунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі п. 9 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»

ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України, керуючись ст. ст.2, 17,158, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної

адміністрації, Інспекції будівельно-архітектурного контролю, третя особа ОСОБА_2 про визнання рішень

незаконними - відмовити.

Постанова

може бути оскаржена до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її

проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне

оскарження.