Провадження № 2/235/117/21
Справа № 235/6385/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої - судді Величко О.В.,
при секретарі Алфьорової І.Р.
за участю представника відповідача Миропольцева Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Укрвуглесервіс про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Укрвуглесервіс про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з відповідачем по справі перебувала у трудових відносинах з 18.10.2019 року, працюючи майстром допоміжних дільниць. Наказом № 215 к від 06.08.2020 року вона була звільнена з підприємства. На момент звільнення відповідач не провів з нею розрахунок по заробітній платі. Оскільки відповідачем не надається довідка по заборгованості по заробітній платі, позивачка змушена обґрунтувати свої позовні вимоги в частині заборгованості по заробітної плати, враховуючи мінімальну заробітну плату за відповідний період, зокрема в грудні 2019 р. мінімальна заробітна плата становила 4173 грн., з січня 2020 по липень 2020 р. -4723 грн. Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 41845,78 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.08.2020 року по день ухвалення судового рішення, розмір якого станом на 01.10.2020 р. становить 6590,10 грн.
Представник відповідача ТОВ Укрвуглесервіс надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Заборгованість по заробітній платі у ТОВ Укрвуглесервіс перед позивачем становить 3185,06 грн. ( сума визначення після утримання обов`язкових платежів). З грудня 2019 р. по серпень 2020 р. позивачка на роботу не виходила, наказом від 06.08.2020 р. позивачка була звільнена за угодою сторін. Вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні просив вирішити на розсуд суду.
Позивачка в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а. с. 21).
Представник відповідача ТОВ Укрвуглесервіс в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, підтримав наданий відзив на позовну заяву. Просив скасувати ухвалу Красноармійського міськрайонного суду від 20.01.2021 року про застосування заходів процесуального примусу - штрафу в дохід державного бюджету, оскільки не мав можливості надати витребувані судом документи- довідки про заборгованість по заробітній платі та про середній заробіток. Проте, доказів поважності причин ненадання витребуваних судом доказів, суду не надав.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 04.02.2021 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про скасування ухвали від 20.01.2021 року про застосування заходів процесуального примусу.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ Укрвуглесервіс з 15.10.2019 року по 06.08.2020 рік, де працювала на посаді майстра допоміжних дільниць. ( а. с. 4).
Наказом № 215-к від 06.08.2020 року позивачка звільнена за угодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України ( а. с. 57).
Як встановлено в судовому засіданні позивачка в день звільнення не працювала, 13.08.2020 року направила на адресу відповідача вимогу про проведення з нею розрахунку по заробітній платі, яка отримана відповідачем 18.08.2020 року ( а. с. 6,7).
Згідно довідки ТОВ Укрвуглесервіс за № 07/02/2021 від 01.02.2021 року заборгованість по заробітній платі у ТОВ Укрвуглесервіс перед позивачкою становить 3185,06 грн. ( сума визначена після утримання обов`язкових платежів) ( а. с. 53).
Згідно довідки ТОВ Укрвуглесервіс № 06/02/2021 від 01.02.2021 року середньоденна заробітна плата становить 219,67 грн. (а. с. 54).
Зазначені обставини підтверджені представником відповідача в судовому засіданні та не спростовані позивачкою по справі.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України , ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 27.01.2020 року в справі № 682/3060/169 дійшов висновку, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП ( якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача : отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання ( за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця ( власника або уповноважений ним орган).
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка в день звільнення не працювала, вимогу про проведення з нею остаточного розрахунку направила на адресу відповідача 13.08.2020 року, яка отримана останнім 18.08.2020 р. ( а.с. 7).
За таких обставин, суд вважає, що період затримки розрахунку при звільненні слід вважати з 19.08.2020 року по день ухвалення рішення суду, тобто 04.02.2021 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна
плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Середньоденна заробітна плата становить : 219,67 грн. ( а. с. 54).
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 219,67 х 116( робочі дні) = 25481,72 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Отже, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 3185,06 грн. ( сума визначена після утримання обов`язкових платежів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 25481,72 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 840,80 грн. , та на користь держави судовий збір в сумі 31,85 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 36, 115,116, 117 КЗпП , ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрвуглесервіс про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрвуглесервіс на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3185,06 грн. ( сума визначена після утримання обов`язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 25481,72 грн., з утриманням в подальшому з цієї суми обов`язкових податків та зборів, понесений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Стягнути з Товариства з Обмеженою відповідальністю Укрвуглесервіс на користь держави судовий збір в сумі 31,85 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укрвуглесервіс код ЄРДПОУ 40949247
Повний текст рішення виготовлено 04.02.2021 року.
Суддя:
Суд | Красноармійський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2021 |
Оприлюднено | 08.02.2021 |
Номер документу | 94678808 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
Величко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні