Справа №: 343/963/18
Провадження №: 2/0343/103/21
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - Монташевич С. М.
з участю: секретарів судового засідання - Шикор Г. В., Оленяк С.І., Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 343/963/18 за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними і скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання внести зміни до Державного кадастру щодо координат поворотних точок земельної ділянки, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та приведення цієї земельної ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представників позивача - ОСОБА_4 , адвокатів Свинтицького І.К., Неште А.І.,
представника відповідача Малотур`янської сільської ради - Кузеляк Л.Л.,
представника правонаступника Малотур`янської сільської ради - Долинської міської ради - Григорського З.М.,
представника відповідача ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області - Тишківського В.В.,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Паньківа С.С.,
В С Т А Н О В И В
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою, та неодноразово уточнюючи позовні вимоги, просить:
- визнати незаконним і скасувати Державний акт на право приватної власності на землю 11-1Ф №04483, реєстровий НОМЕР_1 , виданий 08.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 ;
- визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2009 між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нікчемним правочином, який не породжує будь-яких прав та обов`язків;
- визнати незаконним і скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯК №965336, виданий на ім`я ОСОБА_3 , від 08.02.2012, та Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯМ №636937 від 21.09.2012; ЯМ №636938 від 21.12.2012; ЯМ 3636939, зареєстровані в Книзі записів від 21.12.2012;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1337 га в АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №262000001000387, виданого 27 квітня 2010 року, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, розташовану в системі поворотних точок
Х У
1-5416703,94 1-1334636.76
2-5416716.85 2-1334624.55
3-5416779.14 3-1334665.13
4-5416770.92 4-1334680.50
5-5416703.94 5-1334636.76,
визначивши визначені в технічній документації від 2010 року, виготовленій Івано-Франківською регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", координати поворотних точок цієї земельної ділянки:
Х У
1-5416409,28 1-13346591,80
2-5416419,03 2-1334677,38
3-5416486,69 3-1334708,18
4-5416482,48 4-1334725,36
5-5416409,28 5-1334691,80
помилковими, та зобов`язатиГоловне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відповідні зміни до Державного кадастру;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.1337 га, що розташована в урочищі "Біля Пуделко" в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №262000001000387, виданого 27 квітня 2010 року, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118;
- зобов`язати ОСОБА_3 привести земельну ділянку площею 0.1337 га, що розташована в урочищі "Біля Пуделко" в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №262000001000387, виданого 27 квітня 2010 року, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, до стану, придатного для використання за цільовим призначенням (як землю сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства);
- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням сесії Малотур`янської сільської ради від 15.08.2002 №49-03/02 затверджені уточнені площі земельних ділянок, які передано йому у власність, загальною площею 0,2709 га, в тому числі по ділянках: ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0653 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2 ; ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0719 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; ділянка № НОМЕР_4 площею 0,1337 га для ведення особистого селянського господарства в с. М. Тур`я в урочищі Біля Пуделко .
Земельна ділянка площею 0,1337 га в урочищі Біля Пуделко була передана у його користування відповідно до рішення Малотур`янської сільської ради від 29.10.1999 №376-9/99, яким було затверджено обмін земельних ділянок площею 0,03 га, яка знаходилась в його користуванні на земельну ділянку площею 0,15 га, яка знаходилась в користуванні ОСОБА_5 .
На підставі вищевказаного рішення сесії Малотур`янської сільської ради йому 27.04.2010 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1337 га серії ЯК №974431, яка розташована в урочищі Біля Пуделко в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №262000001000387, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118.
ТзОВ Інформаційно-кадастровий центр на його замовлення у 2016 році було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до Державного акту на земельну ділянку. Однак зареєструвати вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі не видалося за можливе у зв`язку із перетином (накладенням) із земельними ділянками з кадастровими номерами 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0912, 2622083001:01:001:0913.
Для розслідування даного факту він звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою, яка була внесена до ЄРДР за №420130980160000030. Дане кримінальне провадження слідчим відділом Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області було об`єднане з матеріалами досудового розслідування за №42013090160000030 від 12.12.2012, предметом розслідування якого є незаконне захоплення земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та інших громадян, вчинення посадовими особами Малотур`янської сільської ради кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України. Із матеріалів досудового розслідування їм стало відомо таке:
- відповідно до Книги реєстрації державних актів на право приватної власності на земельні ділянки по Малотур`янській сільській раді, на земельну ділянку площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства в с. М. Тур`я, 08.11.2002 видано Державний акт серії 11-1Ф №044983, реєстраційний номер 427, на ім`я ОСОБА_2 . Підставою видачі такого акта є рішення Малотур`янської сільської ради від 19.04.1994. Кадастровий номер даної земельної ділянки 2622083001:01:001:0552 згідно з обмінного файлу зареєстрований за ОСОБА_3 (ділянкою площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, урочище Біля Пуделко , підстава - договір купівлі - продажу від 13.05.2009 № 980);
- відповідно до інформації архівного відділу Долинської РДА від 14.05.2018 за №85/04-02/С7), у протоколах сесій Малотур`янської сільської ради за 1994 рік рішення про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки в с. Мала Тур`я в урочищі Біля Пуделко немає;
- ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 13.05.2009, після чого останній отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №965336 від 08.02.2012. Відповідно до рішення 8 сесії демократичного скликання Малотур`янської сільської ради від 16.12.2011 цільове призначення земельної ділянки площею 0,1912 га змінено на для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови . Після поділу зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 на три, їх кадастрові номера: 2622083001:01:001:0911 площею 0,799 га, 2622083001:01:001:0912 площею 0,566 га, 2622083001:01:001:0913 площею 0,547 га, відповідно Державні акти на право власності на земельні ділянки: ЯМ №636937 зареєстровано в Книзі записів від 21.09.2012; ЯМ №636938 зареєстровано в Книзі записів від 21.12.2012; ЯМ №3636939 зареєстровано в Книзі записів від 21.12.2012.
Таким чином, факт неправомірності набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1912 га встановлений компетентними органами. При цьому, факт незаконної приватизації та наступного відчуження даної земельної ділянки на користь ОСОБА_3 істотно порушує його право власності на його земельну ділянку площею 0,1337 га, оскільки дана ділянка по суті вибула із його володіння. ОСОБА_3 почав проводити на цій земельній ділянці будівельні роботи, привівши таким чином її в непридатність для використання для сільськогосподарського призначення.
У 2016 році він повторно звернувся до ліцензованої організації для виготовлення технічної документації. ТзОВ Інформаційно-кадастровий центр на підставі Державного акта на право приватної власності на землю для ведення особистого селянського господарства виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на його земельну ділянку. Однак рішенням відділу Держземагенства в Долинському районі Івано-Франківської області від 24.03.2017 №2-16/№362 йому відмовлено у виправленні помилок та внесені відомостей до Державного земельного кадастру за цією технічною документацією з підстави перетину з земельними ділянками, які належать на праві власності ОСОБА_3 , а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 2622083001:01:001:0911 площею 0,799 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ №636937 зареєстрований в Книзі записів від 21.09.2012, земельною ділянкою кадастровий номер 2622083001:01:001:0912 площею 0,566 га, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ЯМ №636938 зареєстрований в Книзі записів від 21.12.2012; земельною ділянкою кадастровий номер 2622083001:01:001:0913 площею 0,547 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ 3636939 зареєстрований в Книзі записів від 21.12.2012. Зазначеним рішенням йому було рекомендовано усунути перетини.
Відповідно до п.2 розділу VII Закону України Про державний земельний кадастр (Прикінцеві і перехідні положення), земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Тому земельна ділянка площею 0,1337 га для ведення ОСГ, що йому належить, є сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не винесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підстав технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складення документів що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом. Зважаючи на те, що земельна ділянка площею 0,1337 га в с. Мала Тур`я урочище Біля Пуделка була передана у його власність рішенням сесії Малотур`янської сільської ради від 15.08.2002 №49-03/02, а Державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №262000001000387 виданий 27 квітня 2010 року, земельна ділянка на момент відчуження ОСОБА_2 в користь третіх осіб ( ОСОБА_3 ) вибула з володіння власника незаконно.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов`язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видані відповідні державні акти, так я самі акти на право власності на земельні ділянки. До того ж, видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом підстави є неправомірною, а державний акт виданий з порушенням вимог статей 116,118 ЗК України - недійсним. Отже, рішення Малотур`янської сільської ради щодо розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться в межах його земельної ділянки, видані на підставі цих рішень державні акти про право власності на землю підлягають визнанню недійсними і скасуванню.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 13.05.2009, незаконно набувши право власності на земельну ділянку, що знаходиться в межах його земельної ділянки, зазначений договір купівлі - продажу підлягає визнанню недійсним. Його земельна ділянка площею 0,1337 га, в межах якої знаходиться земельна ділянка (земельні ділянки) ОСОБА_3 підлягає витребуванню з незаконного володіння останнього. Фактичними діями ОСОБА_3 по захопленню і незаконному використанню земельної ділянки, в межах якої знаходиться його, позивача, земельна ділянка, порушено його право власності на земельну ділянку площею 0,1337 га, тому воно підлягає захисту шляхом визнання у судовому порядку.
Від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов , в якому він не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , вважає їх безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні повністю з таких підстав:
- після подання уточненої позовної заяви йому, як відповідачу не зрозуміло, які із шести позовних вимог відносяться до нього, а які до інших відповідачів. У зв`язку із цим припускає, що перша позовна вимога його не мала би стосуватися, тому що він жодного відношення не має до видачі Державного акту на право приватної власності на землю 11-1Ф №04483, реєстровий НОМЕР_1 , виданий 08.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 . Зазначає тільки те, що за нормами ЗК України від 18.12.1990 (ст.22) моментом виникнення права власності є момент встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. На підставі ст.1 Декрету КМ України від 26.12.92 державний акт на підтвердження права власності не вимагався до 2002 року. Однак, приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) заборонялося. З набранням чинності ЗК України від 25.10.2001, відповідно до п.1. розділу ХХ Перехідні положення, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. А це означає, що рішення органу місцевого самоврядування Малотур`янської сільської ради від 15.08.2002 №49-03/02 є тільки підставою для виготовлення державного акта про право власності на землю за технічною документацією, а не за проектом відводу, в порядку передбаченому ст.118 ЗК України (ред. 2001р.). Підтвердженням права власності на земельну ділянку відповідно до ст.ст. 125,126 ЗК України (ред. 2001р.) є державний акт, форма якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. І право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації. Тобто, право власності у позивача відповідно до поданих ним до позовної заяви документів виникло тільки 20.05.2011. А у нього, ОСОБА_3 право власності виникло відповідно до чинної на той момент ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, тобто з 13.05.2009;
- щодо другої позовної вимоги, то швидше за все вона адресована йому, однак зауважує, що реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороною недійсного правочину. Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК;
- відносно третьої позовної вимоги, то не зрозуміло чому вимога стосується чотирьох Державних актів, якщо в нього є тільки три земельні ділянки. З огляду на приписи статті 79-1 ЗК України, невідповідність меж земельної ділянки, на яку розроблено технічну документацію позивачем, межам земельної ділянки, які містяться в ДЗК, свідчить про те, що позивач намагається сформувати нову земельну ділянку, у зв`язку з чим повинен розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не технічну документацію із землеустрою. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України. Система кадастрової ідентифікації об`єктів Державного земельного кадастру є єдиною на всій території України. Ідентифікатором земель у межах державного кордону, земель у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмежень у використанні земель у Державному земельному кадастрі є їх обліковий номер. Таким чином, у них із позивачем зовсім різні земельні ділянки в урочищі Біля Пуделко с. Мала Тур`я, однак позивач за допомогою технічної земельної інвентаризації шляхом зміни в координаті поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2622083001:01:001:0118 намагається перемістити свою ділянку в просторі і накласти її частково на його, ОСОБА_3 , три ділянки. На такі дії перший отримав правомірну відмову державного кадастрового реєстратора;
- щодо четвертої позовної вимоги, яка не стосується його, то право власності, яке виникло на підставі рішення органу місцевого самоврядування Малотур`янської сільської ради від 15.08.2002№49-03/02 не оспорюється і підтверджується відповідними документами, що засвідчує це право власності, а саме державним актом від 20.05.2011 серії НОМЕР_5 . Ним надається до матеріалів справи витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.06.2018, який підтверджує право власності позивача на ділянку 2622083001:01:001:0118 та вказує на документи, які підтверджують це право власності. Згідно з кадастровим планом земельної ділянки 2622083001:01:001:0118 він не є суміжним з позивачем землекористувачем, і ні ОСОБА_1 ділянка не накладається на його земельні ділянки з кадастровими номерами: 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:00912, 2622083001:01:001:0913, ні його ділянки не накладаються на ділянку ОСОБА_1 відповідно до публічної кадастрової карти України. Позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об`єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об`єкт нерухомого майна, а є питанням у даній справі встановлення меж та площі накладень. Відмова кадастрового реєстратора від 03.04.2017 не є відмовою у визнанні права власності ОСОБА_1 , а є відмовою у визнанні тих меж, які підготувала землевпорядна організація, через невідповідність їх даним Державного земельного кадастру, який відповідно до ст. 107 ЗК України є основою для відновлення меж. У встановленому законодавством порядку державний кадастровий реєстратор перевірив поданий позивачем електронний файл щодо встановлення меж земельної ділянки 2622083001:01:001:0118 і на підставі протоколу №ПП- 2600109212017 вчинив повідомлення про відмову у виправлені технічних помилок, тому що подана позивачем інформація для виправлення технічної помилки відповідає відомостям Державного земельного кадастру. Таким чином, встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення і відновлення меж земельної ділянки, виготовлена у 2008 році, на підставі якої Управління Держкомзему у Долинському районі 20.05.2011 провело державну реєстрацію та видало Державний акт серія ЯК 974431, є вірною та не потребує змін і виправлень з існуючими координатами, які підтверджують її місцезнаходження у просторі, чим спростовують аргументи позивача щодо накладення його земельної ділянки на земельні ділянки, які придбані ним. Тобто, заяви позивача про накладення земельних ділянок є тільки його припущенням;
- щодо п`ятої позовної вимоги, то необхідно уточнити, який спосіб захисту обрав позивач, який на підставу своїх позовних вимог вказав і ст. 216, і ст. 387- 388 ЦК України. Адже це два взаємно виключні способи: реституція і віндикація. І якщо реституція передбачає звернення з вимогою про повернення майна сторони договору, то в п`ятій позовній вимозі міститься вимога про віндикацію. При цьому позивач не вказує, чи він, ОСОБА_3 , добросовісний набувач чи ні. Однак, ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2009, посвідчений приватним нотаріусом Долинського нотаріального округу Барабаш Р.С. реєстровий №980, згідно з п.2 якого він, ОСОБА_3 , оплатив продавцю, іншому відповідачу у цій справі ОСОБА_2 , суму 12040,00 грн до підписання цього договору. Домовленість про достроковий розрахунок за земельну ділянку підтверджує і п. 2.1 Договору від 13.05.2009. Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2015 у справі №343/1083/15-ц , яка набрала законної сили 21.09.2015, за позовною заявою ОСОБА_6 до Малотур`янської сільської ради, відділу Держземагенства в Долинському районі, нього, ОСОБА_3 , про визнання незаконними і скасування рішень та державних актів, визнання права власності та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та за його зустрічною позовною заявою до Малотур`янської сільської ради, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішень сільської ради та державного акта про право приватної власності на землю, закрито провадження та затверджено мирову угоду, за якою його визнано добросовісним набувачем. Саме згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2009 №980, укладеним між ОСОБА_2 і ним, він визнаний добросовісним набувачем земельної ділянки на праві приватної власності, площею 0,1912 га, крім цього, цією ж ухвалою підтверджено правомірність рішення Малотур`янської сільської ради від 16.12.2011, згідно з яким було змінено цільове призначення його земельної ділянки на "для будівництва малоповерхової забудови в с. Мала Тур`я, урочище Біля Пуделко ", та посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯК 965336 від 08.02.2012. На виконання Мирової угоди ними встановлено тверді межі між їх ділянками відповідно до акту встановлення та узгодження меж землекористування, кадастрового плану земельної ділянки, які виготовлені ТОВ Інформаційно-кадастровий центр та встановлено 6 межових знаків. В мировій угоді також визначено, що встановлення суміжних твердих меж між належними на праві власності ОСОБА_7 та йому земельними ділянками відповідно до кадастрового плану земельних ділянок, не порушуються права інших суміжних землекористувачів, що підтверджуються актом встановлення та узгодженням меж землекористування. Згідно з публічною кадастровою картою, земельна ділянка ОСОБА_6 межує з його земельними ділянками на східному напрямку сторони світу. В тому ж напрямку знаходиться і земельна ділянка позивача кадастровий номер 2622083001:01:001:0118. Таким чином, якщо він, ОСОБА_3 , узгодив у судовому порядку східні межі своїх земельних ділянок, то ще хтось інший фізично не може претендувати на вклинення між ним і ОСОБА_6 . Саме із ділянкою ОСОБА_6 , але із західного напрямку, межує земельна ділянка позивача кадастровий номер 2622083001:01:001:0118. І якщо в матеріалах справи є дані технічної документації, що позивач узгодив межі своєї земельної ділянки із ОСОБА_6 , то його земельні ділянки йдуть після земельної ділянки ОСОБА_6 ;
- що ж до шостої позовної вимоги, то він в установленому законодавством порядку змінив цільове призначення земельної ділянки для будівництва малоповерхової забудови, провів відповідно до розроблених ліцензованою фірмою матеріалів землеустрою поділ земельної ділянки кадастровий номер 1522083001:01:001:0873 на три ділянки з кадастровими номерами 2522083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:00912, 2622083001:01:001:0913. На підставі відповідних дозвільних документів на будівництво він здійснюю забудову земельної ділянки, отже вимоги про приведення земельної ділянки для ведення сільського господарства є безпідставними.
Крім цього, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З врахуванням того, що позивач з 2012 року знав про порушення його прав і звертався в різні органи з письмовими заявами, то він просить застосувати позовну давність до усіх позовних вимог.
На підставі наведеного просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , пред`явлених йому.
Позивач ОСОБА_1 та його представники - ОСОБА_4 й адвокати Свинтицький І.К., Неште А.І. в судовому засіданні підтримали позов з вищенаведених підстав, просили його задовольнити. Представник ОСОБА_4 також просила повернути у їх власність земельну ділянку, оскільки ОСОБА_2 ніколи не мала земельної ділянки, а на їх ділянку підроблені кути повороту, відповідно вони, маючи державний акт на землю, фактично не мають цієї ділянки. Надала пояснення аналогічні викладеному обґрунтуванню позову. Додатково вказала, що між їх земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_6 була канава, яку загорнув ОСОБА_3 , тому їх меж в даний час не видно. У 2012 році вони звернулися до відповідних органів з приводу неправомірного заволодіння їх ділянкою, однак ОСОБА_3 в цей час поділив земельну ділянку, залізши на 2 м на ділянку ОСОБА_6 . Вони зробили документи на земельну ділянку, а ОСОБА_6 не зробила, відповідно відсутні підстави, щоб стверджувати, що саме ОСОБА_8 стала власником земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5 та межує з ділянками, які в даний час без законних на те підстав належать ОСОБА_3 . Адже ОСОБА_2 повідомила їм, що у неї не було земельної ділянки в урочищі "Біля Пуделко", а її підставили друзі, про що вона пояснила слідчому. Представник ОСОБА_9 наголосила, що ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою на підставі рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виготовлена технічна документація та видано державний акт. Таким чином, де-юре позивач є власником земельної ділянки, однак де-факто цієї ділянки немає, оскільки вона зайнята іншою особою. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 не передавалася земельна ділянка органом місцевого самоврядування, відповідно не могла вона її продати ОСОБА_3 . У Держгеокадастрі, реєстраційних книгах Малотур`янської сільської ради відсутні відомості про реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 . Державний акт є похідним, видається на підставі рішення органів місцевого самоврядування. Так як у ОСОБА_2 рішення не було, вона не могла бути власником та не було підстав для видачі їй державного акта. Крім того, проводиться досудове розслідування щодо службових осіб, які неправомірно видали державні акти. Щодо земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , наголосила, що закон немає зворотної сили. Документи на цю ділянку видані на підставі діючого в той час законодавства. На час виготовлення ОСОБА_1 технічної документації, графічних матеріалів до неї не вимагалося. Реєстрація здійснювалась у Книзі реєстрації, тому заперечує, що позивач не зареєстрував земельну ділянку. Державний акт є похідним документом від рішення, на підставі якого здійснюється як передача, так і реєстрація земельної ділянки. Земельна ділянка ОСОБА_1 сформована з моменту передачі її у власність рішенням сільської ради від 15.08.2002. Спір почався, коли ОСОБА_10 дізналися, що на їх земельній ділянці залито фундамент і вже 10 років існує цей спір. У позивача є рішення сільської ради про передачу і уточнення площі земельної ділянки, що стосується ОСОБА_6 , то у її початковій документації межівником було зазначено ОСОБА_1 , як і в ОСОБА_1 - ОСОБА_6 ОСОБА_1 отримав державний акт у встановленому законом порядку, що також підтвердила експерт, а відповідно має право володіти та користуватися своєю земельною ділянкою, чого фактично позбавлений. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Паньків С.С. в судовому засіданні підтримав поданий його довірителем відзив на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю з наведених у відзиві підстав. Додатково зауважив, що 30 років в Україні триває земельна реформа з метою приведення у відповідність земельних ділянок, але проблемою залишається накладення її меж. Земельна ділянка - це чітко визначена територія зі своїми межами, своїм місцезнаходженням. Формування земельної ділянки відбувається на підставі технічної документації, яка затверджується у встановленому законом порядку. Така документація була розроблена і для ОСОБА_2 , і для ОСОБА_3 , і для ОСОБА_1 .
Щодо межі спірної ділянки із ділянкою ОСОБА_6 , то остання узаконила свою земельну ділянку. Під час проведення експертизи, представник ОСОБА_1 (його дружина) сама вказувала, щоб відступили від ділянки ОСОБА_6 на 3 м, формуючи їхню ділянку. У ОСОБА_11 не була сформована земельна ділянка. Як ОСОБА_6 у справі з її участю, так і ОСОБА_1 у даній справі, стверджували, що вони обмінялись ділянками з ОСОБА_11 , при цьому жодних доказів про те, що ОСОБА_1 при цьому став межівником ОСОБА_2 чи згодом ОСОБА_3 , немає. Земельну ділянку ОСОБА_6 дійсно обробляла, в той час як земельна ділянка, на яку вказує позивач, як на таку, якою користувався він, заросла, тобто для сільськогосподарських потреб не використовувалась. 15 лютого 2002 року рішення Малотур`янської сільської ради повинно було прийматись відповідно до нового Земельного кодексу України, тобто слід було надати згоду сільської ради на розробку технічної документації, ділянка повинна мати адресу, однак такі дані у долученому позивачем рішенні відсутні. При цьому, Малотур`янська сільська рада надала відповідь, що обміну з оформленням земельної ділянки (між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) не було. Згідно з витягом з погосподарської книги з 2011 року добавлено ОСОБА_10 0,13 га землі, причому 0,13, а не 0,19, як було у ОСОБА_13 .
Другий етап приватизації - це затвердження обмірів земельної ділянки. Приблизно у 2009-2010 р.р. була сформована ділянка ОСОБА_14 , визначені її розміри та межі. Щодо розміщень земельної ділянки на карті, то земельна ділянка формується, коли встановлюються межі. Сформовану ділянку заносять у державний земельний кадастр та їй присвоюється номер. Якщо є певні накладки, то Держкадастр її не пропустить. Однак, при виявлені помилок, нова земельна ділянка не створюється, а вносяться зміни. Документація до 1994 року вноситься автоматично, при цьому на Держгеокадастр покладаються обов`язки внесення виправлень. Саме з вказаних підстав було повідомлено ОСОБА_1 на необхідність виправлення кадастрової помилки. При цьому, земельна ділянка позивача накладається не із земельною ділянкою ОСОБА_3 , оскільки вони сформані в різний час, відповідно при неодноразовому виготовленні технічних документів на ділянку ОСОБА_3 такі накладки, у разі їх навності, були б виявлені. Крім того, на плані встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 є лінії ЛЕП, охоронні зони, яких немає на земельній ділянці ОСОБА_1 , що ще раз підтверджує, що їхні ділянки не є суміжними та не можуть накладатися одна на одну. Відсутність межі між цими діялнками підтверджується також відповіддю відділу Держгекадастру у Долинському районі Івано-Франківської області та результатами проведеної у даній справі експертизи. Такі висновки зроблені на підставі координат поворотів.
Дійсно виникла помилка при оформленні земельної ділянки ОСОБА_1 , оскільки за координатами поворотних точок і за місцем розташування її на публічній кадастровій карті її місцезнаходження різне, але ця помилка немає відношення до ОСОБА_3 . Виправлення треба робити по місцезнаходженню земельної ділянки, на яку видано державний акт. Проводиться досудове розслідування, але знову ж таки, воно не має відношення до ОСОБА_3 , а стосується службових осіб. Його довіритель є добросовісним набувачем. Право ОСОБА_1 на земельну ділянку не оспорюється, стоїть питання про виправлення помилки у його документації. ОСОБА_3 не може відповідати за дії державного реєстратора. Він тільки купив земельну ділянку на підставі документів і жодних протиправних дій не вчиняв. Немає сумніву, що і ОСОБА_1 є власником земельної ділянки. І не з його вини, як і не з вини ОСОБА_3 , виникла помилка у його документації, якій вже 10 років. Але мова йде, що недійсна технічна документація 2016 року, яка виготовлена неуповноваженою особою, тобто не сертифікованим інженером-землевпорядником та без відповідних погоджень, не затверджена у встановленому законом порядку, тому не може бути підставою для внесення відповідних виправлень, а в даному випадку фактично для формування нової земельної ділянки. При цьому, суд не наділений повноваженнями встановлювати межі земельної ділянки, як це заявляє у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 , як і неможливо встановити нові межі земельної ділянки, чим фактично сформувати нову ділянку, на підставі показів свідків, оскільки такі факти встановлюються на підставі відповідних документів. Змінювати цільове призначення земельної ділянки також не є компетенцією суду.
При укладенні договору купівлі - продажу земельної ділянки, нотаріус перевірила всі правовстановлюючі документи на неї, які підтверджували право власності ОСОБА_2 та давали їй право на її відчуження, в тому числі, була долучена довідка сільської ради, якою підтверджено, що видавалося рішення про передачу земельної ділянки останній, довідка про присвоєння номера цій ділянці, відповідь від Держгеокадастру, що державні акти не скасовані і не визнані не чинними. Звертає увагу, що з вимогою про визнання нікчемним договору може звертатися тільки сторона такого договору, як і просити застосувати реституцію.
У 2012 році, коли вже і ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 були власниками земельної ділянки, відбувся поділ земельної ділянки відповідача, тому фактично попередній номер земельної ділянки є архівним і не може бути скасованим. Тобто фактично існує три ділянки, а не чотири, державні акти на які просить скасувати позивач.
Виходячи з вищевикладеного, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Представник відповідача Малотур`янської сільської ради - Кузеляк Л.Л. в судовому засіданні позов не визнала та вказала, що ОСОБА_1 звернувся із заявою у сільську раду про передачу йому земельної ділянки. Останньому було надано земельну ділянку, видано держаний акт на неї, який дійсний. Щодо технічної документації, яку позивач виготовляв у 2016 році, то представники сільської ради не були на місці, їх не повідомляли коли приїжджали інженери-землевпорядники, документація виготовлена зі слів тільки ОСОБА_1 , який міг показати будь-яку земельну ділянку і будь-де, вказавши, що це його. Технічна документація виготовлялася для зміни земельної ділянки, але позивачу відмовлено в її реєстрації. Ні до реєстрації земельної ділянки, ні до нанесення її на кадастрову карту сільська рада не має ніякого відношення.
Представник відповідача Долинської міської ради (правонаступника Малотур`янської сільської ради) - Григорський З.М. в судовому засіданні підтримав позицію Малотур`янської сільської ради, додаткових пояснень не надавав.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - Тишківський В .В. в судове засідання не з`явився, по суті позову пояснень, в тому числі письмових, не давав, однак в підготовчому судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що земельна ділянка виноситься в натурі на підставі координат, зазначених у технічній документації, оскільки у ній, крім визначених координат, є підписи заявника, представника органу місцевого самоврядування, межі погоджені з суміжними землекористувачами, наявна ситуаційна схема, завірена у встановленому законом порядку. Саме такі координати є вірними, а тому визначення інших координат є формуванням нової земельної ділянки, що може здійснюватися на підставі рішення сільської ради, на основі якого розробляють проект землеустрою, тому технічна документація 2016 року, яку пред`явив ОСОБА_1 не відповідає вказаним вимогам та не може бути підставою для зміни координат поворотних точок та, відповідно, формування нової ділянки.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, жодних клопотань та заяв щодо процесуальних питань від неї до суду не надходило.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 18.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
10 липня 2018 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов з додатками.
7 серпня 2018 року відповідачем ОСОБА_3 подано суду заяву про призначення земельно-технічної експертизи, яка ухвалою суду від 10.08.2018 задоволена, постановлено призначити судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинити на час її проведення.
10 серпня 2018 року представником відповідача ОСОБА_15 подано клопотання про долучення матеріалів справи та пояснення по доданих доказах.
Від позивача ОСОБА_1 10.08.2018 надійшла заява про уточнення позовних вимог та клопотання про долучення до матеріалів справи фотокарток.
6 вересня 2018 року від експерта надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення земельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 11.09.2018 провадження в справі поновлено зі стадії підготовчого судового засідання.
14 вересня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшли матеріали для приєднання до справи.
17 вересня 2018 року відповідачем ОСОБА_16 подано суду заяву про уточнення питань земельно-технічної експертизи, а представником позивача ОСОБА_1 - клопотання, в якому він вказує питання, яке необхідно поставити експерту, та долучає технічну документацію із землеустрою.
27 вересня 2018 року від представника ОСОБА_3 надішли заперечення проти клопотання представника позивача про призначення окремої судової земельно-технічної експертизи та долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 28.09.2018 клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення земельно-технічної експертизи у справі постановлено задовольнити, надано експерту план топографічного знімання території АДРЕСА_1 "; належним чином завірену копію державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ; матеріали цивільної справи №343/963/18. Поставлене в ухвалі про призначення експертизи від 10.08.2018 питання уточнено шляхом формулювання чотирьох питань. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
12 жовтня 2018 року від експерта надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення земельно-технічної експертизи.
31 жовтня 2018 року відповідачем ОСОБА_3 подано заяву, в якій він пропонує погодити виконання топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки та зняти з експертного дослідження питання №2, а від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він пропонує питання, які потрібно поставити експерту.
Ухвалами суду від 15.11.2018 відповідно поновлено провадження в справі зі стадії підготовчого судового засідання; уточнено поставлені в ухвалі про призначення експертизи від 28.09.2018 питання; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
28 березня 2019 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №235/477/19-28 від 15.03.2019.
2 квітня 2019 року відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про визнання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства неналежним та недопустимим доказом у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сфері землеустрою при її виготовленні.
Ухвалами суду від 02.04.2019 відповідно поновлено провадження в справі зі стадії підготовчого судового засідання та продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 (тридцять) днів.
2 травня 2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог та заперечення щодо обставин, викладених у заяві ОСОБА_3 від 02.04.2019 щодо неправомірності виготовлення технічної документації земельної ділянки. Представником позивача подано клопотання про виклик свідків, а також заяву про заміну неналежного відповідача.
Ухвалою суду від 03.05.2019 замінено первісного відповідача Долинський відділ Держгеокадастру міського управління Держгеокадастру у Долинському районі та місті Болехові в особі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області належним відповідачем - Головним Управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області; підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті; викликано в судове засідання заявлених позивачем свідків.
Ухвалою суду від 06.11.2019 задоволено клопотання представника позивача та постановлено здійснити привід свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_17
25 лютого 2020 року від представника позивача - адвоката Свинтицького І.К. надійшла заява, в якій він повідомляє про те, що не буде представляти інтереси ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням угоди про надання правової допомоги та представництва.
07 серпня 2020 року на електронну адресу суду надійшло повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Малотур`янської сільської ради.
Ухвалою суду від 15.09.2020 замінено відповідача Малотур`янську сільську раду у даній справі правонаступником - Долинською міською радою, у судовому засіданні оголошено перерву для вступу у справу правонаступника.
Неодноразово від обох сторін надходили клопотання про відкладення розгляду справи, в тому числі і у зв`язку із запровадженим карантином, а також сторони клопотали про ознайомлення з матеріалами справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
підставою звернення до суду з даним позовом було те, що у 2016 році на замовлення позивача була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до Державного акта на земельну ділянку. Однак зареєструвати вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі йому не вдалося у зв`язку із перетином (накладенням) із земельними ділянками з кадастровими номерами 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0912, 2622083001:01:001:0913, які належать ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що факт незаконної приватизації та наступного відчуження даної земельної ділянки на користь ОСОБА_3 істотно порушує його право власності на належну йому земельну ділянку, площею 0,1337 га, оскільки дана ділянка по суті вибула з його володіння. Крім цього, ОСОБА_3 почав проводити на цій земельній ділянці будівельні роботи, привівши таким чином її в непридатність для використання, як землю сільськогосподарського призначення.
Відтак переметом позову є визнання незаконними і скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, зобов`язання внести зміни до Державного кадастру щодо координат поворотних точок земельної ділянки, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та приведення цієї земельної ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Позивач посилається на те, що відповідно до рішення Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області №37-9/99 від 29.10.1999 дозволено провести обмін земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по їх власній згоді. Вирішено вилучити у ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 0,15 га і надати в користування ОСОБА_1 , а також вилучити земельну ділянку у ОСОБА_1 розміром 0,03 га та надати її у користування ОСОБА_5 (т.1 а.с.19).
На підтвердження проведення такого обміну позивач долучає копії з погосподарської книги №6 Малотур`янської сільської Ради народних депутатів на 1991-1995 р. та рішення Малотур`янської сільської ради від 30.12.1993, згідно з якими ОСОБА_1 у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,0886 гектарів, в тому числі по ділянках:№ НОМЕР_2 - 0,0544 га, в тому числі ріллі 0,0334 га; №2 - 0,0342 га, в тому числі ріллі 0,0342 га (т.1 а.с.168-170, 171-172). Натомість, відповідно до даних, що містяться в книзі №4 Малотур`янської сільської ради на 2016-2023 роки у ОСОБА_1 наявна у власності/користуванні земельна ділянка площею 0,27 га (т.1 а.с.173-175), тобто загальна площа наявної у нього землі збільшилася на 0,18 га. В той час, як згідно з погосподарськими книгами №4 Малотур`янської сільської ради на 1996-2000 роки та №5 на 2016-2023 роки (т.1 а.с. 201-203, 204- 206) у ОСОБА_5 загальна площа наявної у неї землі зменшилася у 2000 році з 0,4974 га на 0,3774 га, тобто на 0,12 га.
Рішенням Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області №49-03/02 від 15.08.2002 затверджено уточнені площі, які передані в приватну власність згідно з попередніх сесій Малотур`янської сільської ради ОСОБА_1 загальною площею 0,2709 га, в тому числі ділянка №1 - 0,0653 га, № НОМЕР_3 - 0,0719 га, № НОМЕР_4 - 0,1337 га (т.1 а.с.20).
На підставі вказаного рішення на замовлення ОСОБА_1 у 2010 році Долинським районним відділом ДП Центр державного земельного кадастру Івано-Франківська регіональна філія було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (державного акту на право власності на земельну ділянку) для ведення особистого селянського господарства урочище Біля Пуделко в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області (т.1 а.с.22-37, 143-159).
27 квітня 2010 року ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯК №974431 на право власності на земельну ділянку площею 0,1337 га, яка розташована в урочищі Біля Пуделко в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №262200001000387, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118 (т.1 а.с. 21, т.2 а.с.85).
Про те, що земельна ділянка кадастровий номер 2622083001:01:001:0118 в урочищі Біля Пуделко в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області належить на праві приватної власності ОСОБА_1 свідчить і витяг № НВ-26036996832018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформований 27.06.2018 (т.1 а.с.128-130).
А у 2016 році ТзОВ Інформаційно-кадастровий центр за замовленням ОСОБА_1 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо відведення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в с. Мала Тур`я урочище Біля Пуделко Долинського району Івано-Франківської області, де визначено інші координати поворотних точок вказаної земельної ділянки (т.1 а.с.237-255), однак у погодженні та реєстрації вказаної технічної документації було відмовлено.
Позивач стерджує, що він позбавлений можливості зареєструвати земельну ділянку за новою технічною документацією (2016 року) та користуватися цією ділянкою, оскільки власником її частини без законних на те підстав є ОСОБА_3 , тобто існують накладки між їхніми земельними ділянками.
Так, 13 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_16 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1912 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю II-ІФ №044983 від 08.11.2002, виданого на підставі рішення Малотур`янської сільської ради від 19.04.1994, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №427, кадастровий номер 2622083001:01:001:0552, що знаходиться за адресою: урочище Біля Пуделко с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за №979 (т.1 а.с.42, 43).
Згідно з довідкою вих. №06-04-11/403 від 08.05.2009 Управління земельних ресурсів у Долинському районі, виданою ОСОБА_2 , на земельну ділянку, яка перебуває у її власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю II-ІФ №044983, зареєстрованого 08.11.2002 за №427, площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства в с. Мала Тур`я Долинського району, сервітутні обмеження (обтяження) відсутні, склад угідь земельної ділянки - 0,1912 га ріллі. Земельній ділянці присвоєно індексно-кадастровий номер 2622083001:01:001:0552. Земельна ділянка до розпайованих земель не належить, знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур`я (т.1 а.с.178).
Про те, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 0,1912 га в с. Мала Тур`я урочище Біля Пуделко на підставі рішення Малотур`янської с/р від 19.04.1994, свідчить і довідка, видана виконкомом Малотур`янської сільської ради вих. №567 від 13.05.2009 (т.1 а.с.179).
Рішенням від 12.10.2011 шостої сесії шостого демократичного скликання Малотур`янської сільської ради за №178-06/11 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови кварталу малоповерхової садибної забудови із закладом громадського харчування та надано дозвіл ОСОБА_3 , який набув права власності на вищевказану земельну ділянку зідно з вищеописаним договором купівлі-продажу, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га, цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови із закладом громадського харчування по АДРЕСА_3 в ліцензійній проектній організації, який подати на затвердження у встановленому порядку (т.1 а.с.127).
На підставі зазначеного рішення Малотур`янської сільської ради за замовленням ОСОБА_3 . ПП Західземпроект виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель на ведення особистого селянського господарства в землі для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови із закладом громадського харчування на території АДРЕСА_3 (т.1 а.с.180-187).
Рішенням 8 сесії 6 демократичного скликання Малотур`янської сільської ради від 16.12.2011 ОСОБА_3 затверджено виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, земель для ведення ОСГ в землі для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови з закладом громадського харчування. Вирішено змінити цільове призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_3 , а саме: площею 1,0643 га з земель для ведення ОСГ в землі для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови з закладом громадського харчування і площею 0,912 га з земель для ведення ОСГ в землі для будівництва малоповерхової садибної забудови, що розташована в АДРЕСА_3 (т. 1 а.с.126).
20 грудня 2011 року складено акт передачі межових знаків на межах земельної ділянки 2622083001:01:001:0552 для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови в АДРЕСА_3 , підписаний спеціалістом ПП Західземпроект ОСОБА_18 та землекористувачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.131), а також на виконання рішення Малотур`янської сільської ради від 16.12.2011 між сільським головою Кузеляк Л., інженером землевпорядником ОСОБА_19 , спеціалістом ПП Західземпроект ОСОБА_18 та ОСОБА_3 було складено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки та передачі межових знаків для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови ОСОБА_3 загальною площею 0,1912 га, в тому числі під ріллею 0,1912 га (т.1 а.с.132-133).
ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №965336 від 02.02.2012, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №262200001001317, кадастровий номер ділянки 2622083001:01:001:0873, площа 0,1912 га, розташована в АДРЕСА_3 , цільове призначення для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови (т.1 а.с.44).
В подальшому ОСОБА_3 здійснив розподіл цієї земельної ділянки на земельну ділянку 2622083001:01:001:0911, земельну ділянку 2622083001:01:001:0912 та 2622083001:01:001:0913, про що свідчать відповідно державний акт на право власності ЯК №636937, зареєстрований 21.09.2012 за №262200001002037, державний акт на право власності ЯК №636938, зареєстрований 21.09.2012 за №262200001002042, та державний акт на право власності ЯК №636939, зареєстрований 21.09.2012 за №262200001002036 (т.1 а.с.58, 59, 60).
Право приватної власності ОСОБА_3 на земельні ділянки 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0912 та 2622083001:01:001:0913 підтверджують також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності, індексні номера яких №132534885 від 30.07.2018, №132692571 та №132678631 від 31.07.2018 (т.2 а.с.114, 115, 116).
Таким чином, в порядку зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2622083001:01:001:0552, її кадастровий номер змінився на 2622083001:01:001:0873. В результаті поділу земельної ділянки 2622083001:01:001:0873 були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0912, 2622083001:01:001:0913, що також підтверджується долученими інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за №127609992, №127611691, № 127608249 та №28710557 від 14.06.2018 (т.1 а.с.94, 95, 96, 97).
10 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Малотур`янської сільської ради, в якій просив пояснити на якій підставі і ким ведеться будівництво на належній йому на праві власності земельній ділянці, цільове призначення якої "для ведення особистого селянського господарства" (т.1 а.с.10), на що сільським головою Малотур`янської сільської ради ОСОБА_20 була дана письмова відповідь №125/02/29 від 23.07.2012 про те, що на земельних ділянках в уроч. Біля Пуделка веде забудову ОСОБА_3 згідно з договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 19.11.2008 та 13.11.2009, а також договору дарування земельної ділянки від 05.09.2011, які зареєстровані в Державному реєстрі правочинів. Сесією Малотур`янської сільської ради не приймалося рішення про надання ОСОБА_3 у власність земельних ділянок в уроч. Біля Пуделка . Згідно з Державними актами на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 , виданими 19.01.2009, 19.11.2009 та 12.05.2010, і Державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , виданим 20.05.2011, вони не виступають суміжними землекористувачами на жодній з ділянок. Для встановлення місця знаходження його, ОСОБА_1 , земельної ділянки потрібно звернутися в проектну організацію, яка виготовляла його Державний акт, для винесення ділянки в натурі відповідно до Державного кадастру земельних ділянок (т.1 а.с.11).
В листі вих. №538/08/14 від 12.05.2012 Відділ Держземагенства в Долинському районі ГУ Держземагенства в Івано-Франківській області повідомив ОСОБА_1 , що згідно із земельно-кадастровими даними право власності на земельну ділянку 2622083001:01:001:0837 зареєстровано за ОСОБА_21 (державний акт на право власності ЯК №965336, зареєстровано 02.02.2012 за №262200001001317), на земельну ділянку 2622083001:01:001:0911зареєстровано за ОСОБА_21 (державний акт на право власності ЯК №636937, зареєстровано 21.09.2012 за №262200001002037), на земельну ділянку 2622083001:01:001:0912 зареєстровано за ОСОБА_21 (державний акт на право власності ЯК №636938, зареєстровано 21.09.2012 за №262200001002042),на земельну ділянку 2622083001:01:001:0913 зареєстровано за ОСОБА_3 (державний акт на право власності ЯК №636939, зареєстровано 21.09.2012 за №262200001002036). Земельні ділянки 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0912, 2622083001:01:001:0913 сформовані в результаті поділу ділянки 2622083001:01:001:0837 (т.1 а.с. 38, 176).
8 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Долинської РДА із заявою, в якій зазначив, що він є власником земельної ділянки в с. Мала Тур`я урочище "Біля Пуделко" площею 0,1337 га для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серія ЯК №971431, на якій без його відома та погодження почали проводити земляні роботи невідомі йому люді, а саме ними було прокопано траншеї та залито бетон. 9 липня 2012 року він звернувся із заявою до Малотур`янської сільські ради з даним питанням, на що отримав відповідь від 23.07.2012, що йому необхідно звернутися в проектну ліцензовану організацію для встановлення місця знаходження його земельної ділянки. З даною відповіддю він не може погодитися, оскільки добре знає місце розташування своєї земельної ділянки, адже він її обробляє з 2002 року (15.08.2002 рішенням Малотур`янської сільської ради за №49-03/02 вона була передана йому у власність). Приватизація даної земельної ділянки здійснювалася відповідно до вимог та норм чинного законодавства: розроблялася технічна документація в проектній ліцензовані землевпорядній організації, отримувався висновок по приватизації земельних ділянок у відділі будівництва та архітектури Долинської РДА, управлінні Держкомзему у Долинському районі. Ліцензована землевпорядна організація проводила геодезичну зйомку земельної ділянки та формувала технічну документацію. Межі земельної ділянки погоджувалися з суміжними землекористувачами. Станом на даний час він позбавлений права використовувати свою землю, яка належить йому по закону. Тому просив створити комісію та розглянути порушене ним у питання з виїздом на місце та притягнути винних осіб до відповідальності (т.1 а.с.14).
Крім вищеописаних звернень та відповідей на них, позивачем на обгрунтування позовних вимог щодо визнання недійсними державних актів, виданих на ім`я ОСОБА_22 та ОСОБА_3 , долучені копії з матеріалів кримінального провадження органу досудового розслідування, в якому, в тому числі, розглядається і його звернення щодо неправомірності видачі державного акта ОСОБА_22 . Зокрема, згідно з даними, що містяться в листі від 31 травня 2013 року вих. №575/07/21, відділ Держземагенства в Долинському районі повідомив Долинському міжрайонному прокурору про відсутність в їхньому архіві технічної документації, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_22 в с. Мала Тур`я. Направив завірену копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 в урочищі Біля Пуделко с. Мала Тур`я та державний акт на право власності на землю від 27.04.2010 (т.1 а.с.40). А 12 серпня 2013 року відділ Держземагенства в Долинському районі у листі вих. №843/07/18 повідомив СВ Долинського РВ УМВС України, що, зокрема, згідно книги реєстрації державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадян Малотур`янської сільської ради за листопад 2012, державний акт зареєстрований за №427, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства в с. Мала Тур`я. Інших ділянок, зареєстрованих за ОСОБА_2 на території Малотур`янської сільської ради немає. Кадастровий номер 2622083001:01:001:0552 згідно обмінного файлу, переданого від Івано-Франківської регіональної філії ДП Центр ДЗК до відділу Держземагенства у Долинському районі зареєстрований за ОСОБА_3 (ділянка площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства в с. Мала Тур`я. урочище Біля Пуделко , підстава - договір купівлі-продажу від 13.05.2009, №980). Увідділі Держземагенства в Долинському районі відсутня технічна документація, що послужила для видачі державного ата на право приватної власності на землю II-ІФ №044983, виданого на ім`я ОСОБА_2 (т.1 а.с.46).
14 травня 2018 року архівний відділ Долинської РДА у листі вих. №85/04-02/С-7 адвокату ОСОБА_23 повідомив, що в документах Малотур`янської сільської ради, переданих на зберігання до архівного відділу, зокрема у протоколі 25 сесії 21 скликання від 19.04.1994 рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,1912 га та в протоколі 8 сесії 6 демократичного скликання від 16.12.2011 рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виявлено (т.1 а.с.41).
Відсутність рішення Малотур`янської сільської ради та технічної документації на земельну ділянку, на підставі яких було видано державний акт на право приватної власності ОСОБА_2 , відповідно в архіві відділу Держземагенства в Долинському районі та архівному відділі Долинської РДА, позивач зазначає як підставу для скасування цього рішення від 19.04.1994 та державного акта, виданого відповідно до нього на ім`я ОСОБА_2 , і визнання їх незаконними. Як наслідок, договір купівлі - продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вважає нікчемним, відповідно і державні акти, видані на цю ділянку ОСОБА_3 , просить визнати назаконними та скасувати, з володіння останнього витребувати земельну ділянку та повернути її в стан, придатний для сільськогосподарського використання, тобто змінити її цільове призначення.
ОСОБА_1 вважає встановленим фактом - неправомірність видачі державного акта ОСОБА_2 , оскільки згідно з відповіддю Долинської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області вих.№98/3816 від 26.09.2014 йому повідомлено, що за результатами перевірки внесено відомості до ЄРДР за фактом вчинення посадовими особами Малотур`янської сільської ради кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч.2 та 366 ч.2 КК України. У ході перевірки встановлено, що службові особи Малотур`янської сільської ради спільно із службовими особами відділу земельних ресурсів Долинського району у період з 2009 року підготували та видали завідомо неправдивий акт взірця 2002 року на прізвище ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства, частина якої належала ОСОБА_1 на праві власності. Досудове слідство триває (т.1 а.с.39, 177). А відповідно до відповіді Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області вих.№02-67-528-18 від 22.08.2018, 15 червня 2013 року Долинською міжрайонною прокуратурою в порядку здійснення нагляду за додержанням та застосуванням законів виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, у зв`язку з чим було внесено відомості до ЄРДР за № 42013090160000030 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Малотур`янської сільської ради та службовими особами відділу земельних ресурсів Долинського району. Зокрема, як було встановлено, у невстановлений період часу було видано державний про право власності на земельну ділянку площею 0,1912 га, розташовану в урочищі Біля Пуделко с. Мала Тур`я Долинського району, для ведення особистого підсобного господарства, датований 08.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 . При цьому, як встановлено органом досудового розслідування, рішення Малотур`янською сільською радою від 19.04.1994 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, яке було підставою для видачі державного акту про право власності на земельну ділянку, не приймалося та відповідно земельна ділянка у власність останній не передавалась (т.1 а.с.229).
Обгрунтовуючи порушення права власності на земельну ділянку вищевказаними документами, які ОСОБА_1 просить скасувати, сторона позивача посилається на те, що його земельна ділянка межує із ділянкою ОСОБА_6 . Як він, так і ОСОБА_6 , обмінялися ділянкою з ОСОБА_5 , яка межує з ділянками ОСОБА_3 . Відповідно одна з меж його ділянки накладається з ділянками останнього, як накладалися ділянки ОСОБА_6 . Про те, що остання врегулювала наявний спір з даного приводу, свідчить ухвала Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2015 (справа № 343/1083/15-ц), якою затверджено мирову угоду, за якою ОСОБА_3 визнано добросовісним набувачем земельної ділянки на праві приватної власності площею 0,1912 га. Цією ж ухвалою підтверджено правомірність рішення Малотур`янської сільської ради від 16.12.2011 (т.1 а.с.126), згідно якого було змінено цільове призначення земельної ділянки на "для будівництва малоповерхової забудови в с. Мала Тур`я, урочище Біля Пуделко , та посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯК 965336 від 08.02.2012. На виконання Мирової угоди встановлено тверді межі між ділянками ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відповідно до акту встановлення та узгодження меж землекористування, кадастрового плану земельної ділянки, які виготовлені ТОВ Інформаційно-кадастровий центр та встановлено 6 межових знаків (т.1 а.с.120-121, 122-125).
Однак, в кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_6 суміжниками є ОСОБА_3 , Малотур`янська сільська рада (з двох сторін), ОСОБА_24 (т.2 а.с.112), тобто земельна ділянка позивача не межує з ділянкою ОСОБА_6 , що розташована поряд з ділянками ОСОБА_3 .
Також, згідно з вищеописаною технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 , виготовленою у 2010 році відповідно до діючого на той час законодавства (т.1 а.с.22-37), та державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим позивачу (т.1 а.с.21), його земельна ділянка не межує з ділянкою ОСОБА_3 , про що свідчить опис меж, ситуаційна схема, перелік обмежень прав на земельні ділянку і наявні земельні сервітути, зокрема відсутність обмежень по водогону і повітряній лінії, які наявні на ділянці ОСОБА_3 (т.1 а.с.186).
Як вбачається з каталога координат поворотних точок на Викопіюванні з публічної кадастрової карти України, дійсно допущені помилки, які унеможливлюють зареєструвати земельну ділянку ОСОБА_1 , а саме за координатами поворотних точок, зазначеними в технічній документації, земельна ділянка позивача повинна знаходитися в іншому місці, ніж вона розміщена на Публічній кадастровій карті. Так, згідно з технічною документацією координати поворотних точок такі: 1-5416409,28 1-13346591,80
2-5416419,03 2-1334677,38
3-5416486,69 3-1334708,18
4-5416482,48 4-1334725,36
5-5416409,28 5-1334691,80,
натомість земельна ділянка з кадастровим номером 2622083001:01:001:0118, яка належить ОСОБА_1 , на карті відповідає координатам : 1-5416552,16 1-1334788,37
2-5416561,91 2-1334773,95
3-5416629,57 3-1334804,75
4-5416625,36 4-1334821,93
5-5416552,16 5-1334788,37.
При цьому, жодна з цих ділянок не межує з ділянками з кадастровими номерами 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0913, 2622083001:01:001:0912, які належать ОСОБА_3 (т.1 а.с.187).
Враховуючи, що між ділянкою ОСОБА_1 та ділянками ОСОБА_3 , згідно з публічною кадастровою картою, значна відстань, то в цій частині заслуговують на увагу твердження представника відповідача про те, що земельні ділянки його довірителя межують з ділянками ОСОБА_25 , при цьому ділянка позивача знаходиться нище ділянки останньої і не має спільної межі з земельними ділянками ОСОБА_3 .
Як зазначалося вище, з метою виправлення допущених помилок ОСОБА_1 у 2016 році замовив у ТзОВ Інформаційно-кадастровий центр нову технічну документацію на належну йому земельну ділянку (т.1 а.с.237-255), місцезнаходження якої вказав одноособово, без залучення представників органу місцевого самоврядування та межівників, в якій були визначені зовсім інші координати поворотних точок вказаної земельної діялнки, чим фактично мав намір сформувати нову ділянку, яка накладається з ділянкою ОСОБА_3 , однак у погодженні та реєстрації вказаної технічної документації було відмовлено.
Згідно з протоколом №ПП-2600109212017 від 03.04.2017 проведення перевірки електронного документа, відомості про відповідність даних електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної діялнки) не відповідають. Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено перетин земельної ділянки 2622083001:01:001:0911 (розробник документації ПП Західземпроект, власник ОСОБА_3 ) - площа співпадає на 26,3 956 %; 2622083001:01:001:0913 (розробник документації ПП Західземпроект, власник ОСОБА_3 ) - площа співпадає на 30,0419%, 2622083001:01:001:0912 (розробник документації ПП Західземпроект, власник ОСОБА_3 ) - площа співпадає на 34,3659% (т.1 а.с.17).
Викопіювання з кадастрової карти (плану) підтверджує конфігурацію земельної ділянки (т.1 а.с.18).
Відповідно до листа вих. №2-16/362 від 24.03.2017 ліквідаційна комісія Відділу Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області повідомила ОСОБА_1 , що відділ повертає документи, які поступили від ЦНАП, щодо державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу на земельну ділянку в зв`язку з невірним типом заяви (земельна ділянка 2622083001:01:001:0118 зареєстрована на ОСОБА_1 . Для виправлення технічної помилки щодо місця розташування земельної ділянки йому потрібно звернутися до відділу Держгеокадастру у Долинському районі із заявою щодо внесення виправлених відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки до ДЗК (т.1 а.с.15).
3 квітня 2017 року державний кадастровий реєстратор Відділу у Долинському районі міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомив ОСОБА_1 про те, що було розглянуто повідомлення про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 30.03.2017 з реєстраційним номером ЗВ-2603227002017 разом з доданими до нього документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у виправленні зазначених у повідомленні помилок у зв`язку із встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з не виявленням відповідних технічних помилок у таких документах (відмова №РВ-2600197842017 від 03.04.2017) (т.1 а.с.16).
3 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в якій, зокрема, вказує, що він є власником земельної ділянки площею 0,1337 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі Біля Пуделко с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, яка належить йому на праві власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №871431, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262200001000387 від 20.05.2011, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118. Станом на даний час ним виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТзОВ Інформаційно-кадастровий центр . 3 квітня 2017 року він отримав відмову у виправленні помилок №РВ - 2600197842017 від державного кадастрового реєстратора, в якій зазначено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено перетин земельної ділянки з ділянками 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0913, 2622083001:01:001:0912, власником яких є ОСОБА_3 . Відповідно до здійснених ним розрахунків його земельна ділянка належить іншій людині - ОСОБА_3 , що не є можливим, оскільки ця земельна ділянка належить йому від 2002 року згідно з рішенням сесії Малотур`янської сільської ради від 15 серпня 2002 року №49-03/02. Він неодноразово звертався до різних інстанцій (Малотур`янської сільської ради, Управління Держкомзему Долинському районі,...), але до цього часу питання не вирішене і він позбавлений законного права володіти і користуватись своєю власністю. Відповідно до наведеного просить допомогти йому у порушеному в заяві питанні, а також притягнути винних осіб до відповідальності за самовільне захоплення його земельної ділянки (т.1 а.с.12).
Відповідно до відповіді вих. №744/0-839/6-17 від 04.08.2017 Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, наданої ОСОБА_1 щодо вказаної вище заяви, перше повідомило останньому, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2622083001:01:001:0118 до Державного земельного кадастру перенесено до 2013 року. Технічна документація землеустрою щодо відведення вказаної ділянки в архіві Відділу, відсутній обмінний файл на дану ділянку. Співставити відомості про координати поворотних точок меж даної ділянки, що наявні в Національній кадастровій системі з координатами, за якими відведена ділянка - неможливо. Розробник документації із землеустрою - Долинський РВ ДП Центр ДЗК на сьогодні припинив свою діяльність. Інформують, що у 2009 році ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 ділянку кадастровим номером 2622083001:01:001:0552, яка їй була передана на підставі рішення сесії Малотур`янської сільської ради від 19.04.1994, на яку було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №044983, зареєстрований за № 427 від 08.11.2002. В порядку зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2622083001:01:001:0552, її кадастровий номер змінився на 2622083001:01:001:0873. В результаті поділу земельної ділянки 2622083001:01:001:0873 (0,1912 га) були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 2622083001:01:001:0911 (площа 0,0799 га), 2622083001:01:001:0912 (0,0566 га), 2622083001:01:001:0913 (площа 0,0547 га), з якими перетин. Станом на 04.08.2017 вказані ділянки перебувають у власності ОСОБА_3 відповідно до державних актів на земельні ділянки: ЯМ № 636937, зареєстровано в Книзі записів за №262200001002037; ЯМ № 636938, зареєстровано в Книзі записів за № 262200001002042; ЯМ № 636939, зареєстровано в Книзі записів за № 262200001002036. За інформацією Відділу відомості про поворотні точки земельних ділянок, які наявні в Державному земельному кадастрі, відповідають відомостям, які містяться в розробленій документації із землеустрою щодо поділу цих ділянок. Тому державним кадастровим реєстратором Відділу була дана відмову йому, ОСОБА_1 , у виправленні у зв`язку із виявленими земельними ділянками 2622083001:01:001:0911 (площа 0,0799 га), 2622083001:01:001:0912 (0,0566 га), 2622083001:01:001:0913 (0,0547 га) (т.1 а.с.13).
3 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Малотур`янської сільської ради, в якій просив, щоб комісія вийшла на його земельну ділянку площею 0,1337 га в урочищі Біла Пуделко с. Мала Тур`я та склала акт про стан придатності вказаної землі для ведення сільського господарства та зафіксувати факт непридатності її для цього (т.1 а.с.230), на що вих. №243 від 05.09.2018 Малотур`янська сільська рада повідомила ОСОБА_1 , що комісія може обстежити вказану земельну ділянку, яка належить йому згідно з державним актом на право приватної власності серії ЯК №871431, після того як земельно-технічна експертиза встановить її місцезнаходження на місцевості (т.1 а.с.231).
Відповідно до відповіді вих. № 0-9-0.171-422/112-18 від 11.08.2018 відділу у Долинському районі міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, земельні ділянки за кадастровими номерами 2622083001:01:001:0911, 2622083001:01:001:0912 та 2622083001:01:001:0913, які належать ОСОБА_3 , згідно з кадастровими планами спільної межі із земельною ділянкою ОСОБА_1 за кадастровим номером 2622083001:01:001:0118 не мають (т.1 а.с.142, 165).
Згідно з висновком експерта Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ за результатами проведення земельно-технічної експертизи №235/477/19-28 від 15.03.2019, координати поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) (межі земельної ділянки були вказані стороною в справі, а саме позивачем) не відповідають координатам поворотних точок, які зазначені в документації із землеустрою 2010 року, на підставі якої здійснювалось формування та державна реєстрація земельної ділянки, яка має чітко визначені межі з прив`язкою до двох доріг (т.2 а.с.73-82).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що у 2006-2007 р.р. він бачив як ОСОБА_1 з дружиною працюють на земельній ділянці, що розташована в місці, де зараз ОСОБА_3 здійснює будівництво. В даний час на тій земельній ділянці не можна вирощувати сільськогосподарську продукцію. Він там земельної ділянки немає, а має її приблизно 300 м від ОСОБА_1 . Однак, виготовити на свою ділянку технічну документацію не може, бо на ній нанесені межі земельної ділянки ОСОБА_1 , тому нею не користується, як не користується нею і позивач. Він був присутній, коли проводили обміри ділянки, на яку вказувала дружина ОСОБА_1 , це була ділянка, на якій він колись їх бачив. Її площу він не знає, а місце знаходження визначає по тому критерію, що там поруч є земельна ділянка, яку обробляли його знайомі.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні надала покази про те, що документально нічого сказати не може. Бачила, коли ходила по стежці, що ОСОБА_1 працює на земельній ділянці поряд із земельною ділянкою ОСОБА_28 . Це було приблизно 10 років тому.
ОСОБА_29 , будучи допитана в якості свідка, в судовому засіданні показала, що дійсно, так як часто ходила стежкою, то бачила як ОСОБА_4 до 2012 року обробляла земельну ділянку, яка межує із ділянкою ОСОБА_8 , якій її чоловік помагав обробляти цю землю. Якщо перейти місто, то земельна ділянка, яку обробляла ОСОБА_30 , розташована навпроти та впирається у земельну ділянку ОСОБА_3 . Вона бачила, що там ведуться будівельні роботи, про які цікавилася у представника позивача, однак останній про це нічого не було відомо. Зараз земля не придатна для сільського господарства, її необхідно привести у порядок для цього. Різень на цій земельній ділянці вона не бачила.
До матеріалів справи долучені світлини із зображенням земельної ділянки, на яку вказує представник ОСОБА_1 , як на таку, що повинна належати їм та на яку ними у 2016 році виготовлена технічна документація, яку вони використовували для сільськогосподарського призначення, однак в даний час вона не придатна для цього. Зображена земельна ділянка вкрита великим камінням, високими травами, деревами, кущами, місцями на ній міститься вода, що спростовує твердження представника позивача ОСОБА_4 та вищевказаних свідків, що саме ця ділянка використовувалася позивачем, як город, оскільки висота дерев та кущів на ній, кількість в землі каміння свідчить про її невикористання для сільськогосподарських потреб протягом тривалого часу (т.1 а.с.191-195, 228).
Крім цього, неодноразово в судове засідання викликалися свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_17 , до яких ухвалою суду також застосовувався привід. Однак в судове засідання вказані свідки для дачі показів не з`явилися.
Оцінка суду:
вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, взявши до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3 та надані ним докази на підтвердження своїх заперечень, покази свідків, висновок експерта, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
За змістом ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як визначено положеннями ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ст. 126 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (ч. 5 ст. 158 ЗК України).
Питання щодо накладення земельних ділянок може бути вирішене лише за наявності відповідної земельно-кадастрової документації, на підставі якої й можливо визначити наявність чи відсутність накладень, а в наданих для дослідження матеріалах відсутні допустимі докази, які б підтверджували накладки між ділянками, які належать на праві власності ОСОБА_3 , що були придбані ним за договором купівлі - продажу у ОСОБА_2 , та земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом, виданим йому 27.04.2010.
Більше того, описаний вище висновок експерта Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ за результатами проведення земельно-технічної експертизи №235/477/19-28 від 15.03.2019, вказує, що координати поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) (межі земельної ділянки були вказані стороною в справі, а саме позивачем) не відповідають координатам поворотних точок, які зазначені в документації із землеустрою 2010 року, на підставі якої здійснювалось формування та державна реєстрація земельної ділянки, яка має чітко визначені межі з прив`язкою до двох доріг.
Про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не є співмежниками свідчать і державні акти, видані їм на спірні земельні діялнки. Зокрема, у державному акті на право власності на землю ОСОБА_1 співмежниками вказані сільська рада та Зарічнюк, а у ОСОБА_3 - сільська рада, ОСОБА_5 .
Крім цього, ОСОБА_1 зареєстрував державний акт у 2011 році на підставі технічної документації 2010 року, а його технічна документація 2016 року ніким не погоджена, не завірена і розроблена виконавцем ОСОБА_31 , який відсутній в Державному реєстрі сертифікованих землевпорядників, а відповідно до ч. 8 ст. 68 Закону України Про землеустрій , складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною, тому до уваги технічна документація 2016 року судом братися не може. Також, за цією технічною документацією фактично сформована нова земельна ділянка замість земельної діялянки кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, яку було сформовано Івано-Франківською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" ще в 2010 році, що суперечить положенням ч. 8 ст. 79-1 ЗК України. Встановлення меж цієї діялнки з визначенням зовсім інших координат поворотних точок здійснено виконавцем без присутності власників суміжних земельних діялнок та без врахування координат поворотних точок на цю ділянку за вже затвердженою технічною документацією, без використання каталога координат та викопіювання з чергового кадастрового плану в актуальному стані, без прив`язок до пунктів державної геодезичної мережі. У зв`язку з порушеннями вимог законодавства у сфері землеустрою при її виготовленні, така документація є недопустими доказом.
ОСОБА_3 придбав земельну ділянку у ОСОБА_2 у 2009 році, ОСОБА_2 отримала державний акт на неї у 2002 році, в якому її співмежниками вказані сільська рада та ОСОБА_5 . Тобто, якщо б, як стверджує позивач, вони обмінялися у 1999 році ділянками з ОСОБА_5 , і він став власником саме тієї частини ділянки, яка межує з спірною ділянкою, то саме ОСОБА_1 був би вказаний співмежником ОСОБА_2 , а відповідно ОСОБА_3 , який в неї ділянку придбав. Однак таких даних немає. Більше того, у державному акті на землю ОСОБА_3 2012 року теж вказана ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 . Та й на кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_6 , яка межує з ОСОБА_3 , межівниками вказані відповідно ОСОБА_3 , сільська рада та ОСОБА_24 , і не зазначено ОСОБА_1 , тому посилання позивача, що його земельна ділянка межує з ОСОБА_3 не підтверджена.
І навіть з аналізу досліджених документів, в тому числі і погосподасрьких книг, ОСОБА_1 площа була збільшена значно пізніше, а не у 1999 році.
Крім цього, на плані встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 зазначені охоронні зони, які відсутні на плані меж земельної ділянки ОСОБА_1 , що ще раз свідчить, що мова йде про дві різні земельні ділянки, які не накладаються одна на одну.
Свідки не є тими особами, які можуть стверджувати про правильність координат земельної ділянки. Вони лише вказують на те, що бачили, як позивач працював на землі. Виходячи з положень ч. 2 ст. 78 ЦПК України, визначення меж земельної ділянки, її місце знаходження повинно підтверджуватися відповідними письмовими та електронними доказами, та не може встановлюватися за показаннями свідків.
Щодо рішення від 29.10.1999, за яким відбувся обмін земельних ділянок між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , то не можна стверджувати, що земельна ділянка ОСОБА_1 збільшилася саме на підставі даного рішення, оскільки за рішенням вона мали би збільшитись на 0,12, а збільшилася на 0,18 га, крім того такі дані в погосподарські книги внесені значно пізніше, не зазначена підстава їх внесення. До рішення сільської ради не долучено жодних даних, які би свідчили про чітке місце знаходження земельних ділянок, які підлягали обміну, їх межі, конфігурацію.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до положень з ст.ст. 391, 392 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується, про що зазначено в ч. 1 ст. 393 ЦК України.
У своїй постанові від 16.06.2020 Верховний Суд вказує, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками, необхідно відрізняти позовні вимоги про встановлення та про відновлення меж земельної ділянки. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи щодо відновлення меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення (справа №285/1018/18, провадження №61-45082св18).
Про те, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду і суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення також Верховний Суд вказує у своїй постанові від 24.04.2019 у справі №128/3751/14-а, провадження №11-1454апп18.
Крім цього, механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686.
Відповідно до п. 4.1 розділу IV Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вказаної Інструкції, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.
Позивач просить скасувати рішення органу місцевого самоврядування та державні акти, видані на їх підставі, з метою визначення нових меж його земельної ділянки.
Щодо посилання ОСОБА_1 на відповіді, які він отримав з правоохоронних органів з приводу неправомірності виданого ОСОБА_2 державного акта, суд зазначає, що такі не можуть братися до уваги, як встановлені обставини, оскільки відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Однак, відсутнє рішення суду, яке би встановлювало дані факти, як і вирок чи ухвала суду, які би свідчили про неправомірність дій ОСОБА_2 щодо його отримання.
Слід також зауважити, що долучені до матеріалів справи пояснення ОСОБА_2 , протокол її допиту як свідка, протокол допиту свідка ОСОБА_3 та протокол допиту свідка ОСОБА_1 з матеріалів досудового розслідування (т.1 а.с.47-52) не можуть братися до уваги судом, оскільки згідно з ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом та відповідно до ст. 92 ЦПК України, сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Однак, таку згоду вказані особи не надавали суду та безпосередньо з цього приводу в судовому засіданні не допитувалися.
Таким чином, враховуючи все вище викладене, щодо позовних вимог ОСОБА_1 : визнати незаконним і скасувати Державний акт на право приватної власності на землю 11-1Ф №04483, реєстровий НОМЕР_1 , виданий 08.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 ; визнати незаконним і скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯК №965336, виданий на ім`я ОСОБА_3 , від 08.02.2012, та Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯМ №636937 від 21.09.2012; ЯМ №636938 від 21.12.2012; ЯМ 3636939, зареєстровані в Книзі записів від 21.12.2012; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1337 га в АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №262000001000387, виданого 27 квітня 2010 року, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, розташовану в системі поворотних точок
Х У
1-5416703,94 1-1334636.76
2-5416716.85 2-1334624.55
3-5416779.14 3-1334665.13
4-5416770.92 4-1334680.50
5-5416703.94 5-1334636.76,
визначивши визначені в технічній документації від 2010 року, виготовленій Івано-Франківською регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", координати поворотних точок цієї земельної ділянки:
Х У
1-5416409,28 1-13346591,80
2-5416419,03 2-1334677,38
3-5416486,69 3-1334708,18
4-5416482,48 4-1334725,36
5-5416409,28 5-1334691,80
помилковими, та зобов`язатиГоловне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести відповідні зміни до Державного кадаструслід відмовити, оскільки земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходяться на значній відстані одна від одної, вони не є суміжними та не накладаються одна на одну відповідно до технічних документацій, що виготовлені у встановленому законом порядку, та даних, що містяться на Публічнй кадастровій карті України. Отже, позивчаем не доведено, що оскаржуваними Державними актами порушено його право власності на землю.
Також встановлено, що на даний час ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, і його право власності ніхто не оспорює, а щодо допущеної кадастрової помилки, то не доведено, що вона допущена з вини ОСОБА_3 . Та й виправлення відомостей - не означає перенесення земельної ділянки ОСОБА_1 на уже сформовану земельну ділянку ОСОБА_3 . Крім цього, встановлення меж земельної ділянки в натурі з визначенням координат поворотних точок не є компетенцією суду.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, позов в цій частині не є доведеним належними доказами, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2009 між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нікчемним правочином, який не породжує будь-яких прав та обов`язків, то суд, відмовляючи у вказаній вимозі виходить з такого.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Однак, позивач ОСОБА_1 не є стороною вказаного договору і він не довів належними доказами, що вчиненням вказаного правочину його права порушені.
Крім цього, згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 07.11.2012 року, висловленою в справі № 6-107цс12, Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
Як вказує Верховний Суд України в правовій позиції від 31.10.2012 року в справі № 6-53цс12, виходячи з норм ст. 116 ЗК України, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.
Таким чином, суд вважає також неправильним вибраний ОСОБА_1 спосіб захисту свого порушеного права шляхом пред`явлення вимоги про визнання нікчемним договору.
Немає підстав і для задоволення вимоги ОСОБА_1 витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.1337 га, що розташована в урочищі "Біля Пуделко" в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №262000001000387, виданого 27 квітня 2010 року, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, оскільки ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, як і немає підстав для задоволення вимоги зобов`язати ОСОБА_3 привести земельну ділянку площею 0.1337 га, що розташована в урочищі "Біля Пуделко" в с. Мала Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №262000001000387, виданого 27 квітня 2010 року, кадастровий номер 2622083001:01:001:0118, до стану, придатного для використання за цільовим призначенням (як землю сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства), оскільки така вимога є похідною від попередніх. Крім того, в даний час у встановленому законом порядку змінено цільове призначення цих земельних ділянок з для ведення ОСГ в землі для будівництва кварталу малоповерхової садибної забудови. Для того, щоб зобов`язувати привести ці ділянки у стан придатний для ведення ОСГ, слід повторно змінити їх цільове призначення, що не є компетенцією суду, обгрунтування з приводу цього зазначалося вище.
За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання внести зміни до Державного кадастру щодо координат поворотних точок земельної ділянки, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та приведення цієї земельної ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням до задоволення не підлягаютьза їх недоведеністю, необгрунтованістю та безпідставністю.
При цьому суд зауважує, що стороною відповідача ОСОБА_3 було заявлено вимогу про застосування строків позовної давності для усіх позовних вимог.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України. Позовна давність нормами ЦК України поділена на загальну та спеціальну. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Крім цього, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону. Саме такої позиції дотримуються суди при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
Однак, в даному випадку суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю, необгрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами:
відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати за проведення експертизи.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача, понесених ним судових витрат.
Щодо понесених судових витрат стороною відповідача ОСОБА_3 , які його представник просив стягнути з позивачки, то згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відтак питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які відповідач ОСОБА_3 поніс у зв`язку з розглядом справи, його представник відносить оплату за проведення експертизи в розмірі 4004 грн, що підтверджується квитанцією від 11.09.2018 на вказану суму (т.2 а.с.90) та оплату витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3000 грн, на підтвердження чого надано суду довідку №7 від 02.05.2019 про плату 3000 грн за надані послуги адвокатом Паньківим С.С., а саме: за підготовку заперечення на позовну заяву та представництво інтересів в суді (600 грн х 5 год = 3000 грн) та договір №16/18 про надання адвокатських послуг від 21.06.2018 (т.2 а.с.117).
Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, то слід стягнути на користь відповідача ОСОБА_3 з позивача 7004 грн (4004 + 3000 = 7004) понесених ним судових витрат,з яких 4004 грн за проведення земельно-технічної експертизи та 3000 грн за надання професійної правничої допомоги
Інші відповідачі про стягнення понесених витрат суду не клопотали.
На підставі вище викладеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 21, 257, 391, 392, 393 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5,12, 13,76-81, 92, 133, 141 ЦПК України, ст.ст. 79, 79-1, 106, 107, 116, 125, 126, 152, 158 ЗК України, ст. 68 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Долинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними і скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання внести зміни до Державного кадастру щодо координат поворотних точок земельної ділянки, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та приведення цієї земельної ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7004 (сім тисяч чотири) гривні понесених судових витрат, з яких 4004,00 гривні за проведення земельно-технічної експертизи та 3000,00 гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: Долинська міська рада Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: м. Долина, просп. Незалежності, 5 Івано-Франківської області, 77500, код ЄДРПОУ 04054317
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34-А, код ЄДРПОУ 39767437.
Відповідач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Повний зміст рішення буде складено до 15 лютого 2021 року.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич
Текст повного судового рішення складено 8 лютого 2021 року.
Суд | Долинський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2021 |
Оприлюднено | 08.02.2021 |
Номер документу | 94687695 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Долинський районний суд Івано-Франківської області
Монташевич С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні