Ухвала

від 02.02.2021 по справі 686/11281/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/11281/20

Провадження № 1-кс/686/1076/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника особи, в інтересах якої подана скарга - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому від 09.12.2020 про закриття кримінального провадження №12018240110000205,

встановив:

21.01.2021 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_5 від 09 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження №12018240110000205 від 22.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України.

В обґрунтування скарги посилається на те, що постанову було винесено передчасно без проведення усіх необхідних слідчих дій,зокрема допиту потерпілого ОСОБА_4 , особи, яка на думку заявника вчинила злочин ОСОБА_6 , одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Крім того, слідчим було отримано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №42018241120000019 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, однак слідчим не було проведено аналізу наявних матеріалів та документів і не призначено необхідних для розслідування слідчих і розшукових дій.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити.

Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про судовий розгляд у встановленому законом порядку.

Разом із тим,слідчий направив на адресу суду матеріали кримінального провадження №12018240110000205 (супровідний лист №2СВ/14-01-02-21 від 26.01.2021).

На підставі положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Матеріалами кримінального провадження №12018240110000205 від 22.05.2018 не спростовані твердження адвоката ОСОБА_3 про отримання копії оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження 16.01.2021, а відтак слідчий суддя вважає скаргу поданою у встановлений ст.304 КПК України десятиденний строк.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.

Заслухавши пояснення представника особи, в інтересах якої подана скарга, дослідивши долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження №12018240110000205, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Слідчий суддя установив, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018240110000205 від 22.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України.

Постановою слідчого ОСОБА_5 від 09.12.2020 кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із відсутністю у діях начальника СРПП №3 Волочиського ВП ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно із ст.92 КПК України обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора.

На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.

Виходячи зі змістуст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.

Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно з ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов`язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.

Вказаних вимог законодавства слідчий не дотримався.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в процесі проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_5 не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, на підставі яких слідчий мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як вбачається із оскаржуваної постанови від 09.12.2020, в обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження слідчий посилається на проведені у кримінальному провадженні слідчі дії, в результаті яких на думку слідчого не здобуто відомостей про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що слідчий ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді від 13.06.2018 провів тимчасовий доступ до речей і документів, в ході якого виготовлено копії матеріалів кримінального провадження №42018241120000019 від 19.03.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Допитаний слідчим під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у якості потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що під час складання адміністративних матеріалів відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП був присутній ОСОБА_6 , який надав йому свій номер мобільного телефона ( НОМЕР_1 ) і як стало відомо йому в подальшому, займає посаду начальника СРПП Волочиського відділення поліції. 19.03.2020 за проханням ОСОБА_6 . ОСОБА_4 йому зателефонував і вони домовились про зустріч в магазині «Денис», де здійснює підприємницьку діяльність дружина ОСОБА_4 ОСОБА_8 .

У цей самий день в ході зустрічі з ОСОБА_6 , останній показав жестом трьох пальців, та повідомив, що з ОСОБА_4 триста «не українських», тобто провокував його на надання неправомірної вигоди у розмірі трьохсот доларів США.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказана зустріч ОСОБА_6 була за версією сторони захисту у цьому кримінальному провадженні зафіксована камерами відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що у м.Волочиську.

У якості підстави для закриття кримінального провадження слідчий крім того,посилається, на висновки експертів №10.9-0044:18 від 18.07.2018 Хмельницького НДКЦ МВС України та №19/9-2/3/55-СЕ/18 від 02.08.2018 отримані внаслідок тимчасового доступу до кримінального провадження №42018241120000019 від 19.03.2018, де ОСОБА_4 є на теперішній час обвинуваченим.

У висновку за наслідком проведеної експертизи №19/9-2/3/55-СЕ/18 від 02.08.2018 зазначено, що у відеограмах наданих на дослідження файлів відсутні звукові доріжки, а тому питання встановлення належності голосу та мовлення ОСОБА_6 на наданих для дослідження записах не вирішувалось.

Як слідує з висновку експерта 10.9-0044:18 від 18.07.2018 Хмельницького НДКЦ МВС України, у наданих на наданому дослідження жорсткому диску відсутні записи за період від 19.03.2018.

Аналогічні відомості містяться і у висновку експерта №7-301/20 від 13.11.2020, проведеної експертизи уже у межах кримінального провадження №12018240110000205, постанова слідчого про закриття якого оскаржується.

Разом із тим, у матеріалах кримінального провадження наявна копія висновку експертного дослідження від 22.08.2019 №8-174/19, проведеного Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, згідно з яким голос та мовлення у продемострованій відеофонограмі належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час досудового розслідування 29.07.2020 слідчим був допитаний у якості свідка ОСОБА_6 , який заперечив факт провокування ОСОБА_4 на надання ним йому неправомірної вигоди за не притягнення до адміністративної відповідальності.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_6 також слідує, що слідчим йому демонструвались відеозаписи з камер спостереження магазину «Денис», який належить дружині ОСОБА_4 ОСОБА_8 щодо факту спілкування ОСОБА_6 і ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 повідомив, що вказані відеозаписи йому знайомі з кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення.

Свою присутність у вказаному місці у час відеозапису та на вказаних відеозаписах ОСОБА_6 заперечив.

Слідчим у ході зазначеного допиту надано ОСОБА_6 для ознайомлення копію зазначеного вище висновку експертного дослідження №8-174/19 від 22.08.2018, проведеного Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС.

Належність голосу та мовлення на указаній відеофонограмі ОСОБА_6 заперечив. Зазначив, що зразків голосу для проведення експертизи він надавав.

На запитання слідчого чи згоден ОСОБА_6 надати зразки голосу для проведення експертизи, ОСОБА_6 відповів, що не згоден, оскільки жодних неправомірних дій не вчиняв.

На запитання слідчого стосовно згоди на проведення одночасного допиту із ОСОБА_4 відповів ствердно, повідомив, що готовий надані показання підтвердити під час одночасного допиту.

Із показань свідка ОСОБА_9 , який був понятим під час огляду місця події, проведеного в межах розслідування кримінального провадження №42018241120000019 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , слідчий приходить до висновку про спростування показань потерпілого ОСОБА_4 щодо провокування його ОСОБА_6 на надання неправомірної вигоди.

Отже, у кримінальному провадженні містяться взаємосуперечливі докази винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст.370 КК України, зокрема показання потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також висновок експертного дослідження від 22.08.2019 №8-174/19, проведеного Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, згідно з яким голос та мовлення у продемострованій відеофонограмі належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте наведені обставини не знайшли свого відображення у оскаржуваній постанові слідчого, не були ним проаналізовані з обґрунтуванням надання переваги одним доказам над іншими та підстав у зв`язку із цим, для закриття кримінального провадження.

Разом із тим, із кримінального провадження вбачається, що слідчий ОСОБА_5 після допиту 12.11.2020 ОСОБА_6 , того ж дня виносить постанову про отримання зразків голосу (мовлення) ОСОБА_6 , 25.06.1983 для проведення експертизи, після чого приймає рішення про закриття кримінального провадження.

Такі дії слідчого з урахуванням прийнятого рішення про закриття кримінального провадження, слід розцінювати як формальне прийняття процесуального рішення у межах досудового розслідування.

Також, посилаючись на отримані у ході тимчасового доступу до речей і документів докази,зібрані у межах кримінального провадження №42018241120000019 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, слідчий у якості обґрунтування підстави для закриття кримінального провадження №12018240110000205 від 22.05.2018, зазначає про неможливість кримінально-правової оцінки слідчих і процесуальних дій, у межах розслідуваного відносно ОСОБА_6 кримінального провадження та засобом регулювання ефективності судового розгляду у Волочиському районному суді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 .

З огляду на наведене, твердження слідчого у постанові суперечать викладеним у ній мотивам та наявності підстав для закриття кримінального провадження.

У зв`язку з цим, слідчий суддя зауважує про неприйнятність таких преюдиційних висновків слідчого у межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За таких обставин, неможливо вважати проведене досудове розслідування повним та ефективним, а викладені висновки про наявність підстав для закриття кримінального провадження, такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

В ході досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з`ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, зокрема провести одночасний допит ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , відібрати у ОСОБА_6 експериментальні зразки голосу (мовлення), призначити та провести відповідну експертизу у кримінальному провадженні та, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 284, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_5 від 09.12.2020 про закриття кримінального провадження №12018240110000205.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя