Рішення

від 08.02.2021 по справі 757/12346/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12346/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.

справа № 757/12346/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Громадська організація Стоп корупція

третя особа: Національна академія аграрних наук України

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Стоп корупція , третя особа Національна академія аграрних наук України про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок поширення недостовірної інформації

представник відповідача Бондарчук І.Б.

представник третьої особи Гадзало Я.М.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень, до ГО Стоп корупція , третя особа Національна академія аграрних наук України про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок поширення недостовірної інформації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ГО Антикорупційний рух Стоп корупція на своєму інформаційному порталі ІНФОРМАЦІЯ_4 за Інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмістило статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказана стаття доступна у мережі Інтернет за вказаним посиланням та була розповсюджена з аналогічною назвою іншим інформаційним ресурсом ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також вказано посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 . У вказаній статті поширено недостовірну та негативну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема, відповідач безпідставно вказує на його нібито причетність до організації і прикриття у НААН корупційних схем з вилучення із обігу дослідних станцій земельних ділянок та передачу їх за відкат у незаконну оренду фермерам . Також у статті безпідставно проводиться аналіз його особистого життя і його службової діяльності як військовослужбовця СБУ.

Позивач, вважає, що вказана поширена інформація про нього є такою що порушує його особисті немайнові права, принижує його честь, гідність та порочить ділову репутацію, а тому позивач просив позов задовольнити у визначений ним спосіб, а саме:

1. визнати інформацію За інсайдерською інформацією, саме ОСОБА_1 … організували і прикривають у НААН корупційні схеми з вилученням із обігу дослідних станцій земельних ділянок та передачу їх за відкат у незаконну оренду фермерам недостовірною, негативною та такою, що принижує честь, гідність та ділове репутацію ОСОБА_1 , розміщену у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та має назву: ІНФОРМАЦІЯ_5 та розміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 50 хв., а також яка була розповсюджена іншим інформаційним ресурсом ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вказано посилання - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

2. зобов`язати ГО Стоп корупція протягом тижня з дня набрання законної сили рішенням суду законної сили спростувати інформацію За інсайдерською інформацією, саме ОСОБА_1 … організували і прикривають у НААН корупційні схеми з вилученням із обігу дослідних станцій земельних ділянок та передачу їх за відкат у незаконну оренду фермерам , розміщену у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та має назву: "ІНФОРМАЦІЯ_5 та розміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 50 хв., а також яка була розповсюджена іншим інформаційним ресурсом: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вказано посилання - ІНФОРМАЦІЯ_6 та офіційно повідомити про це позивача.

3. стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Ухвалою суду (суддя Волкова С.Я.) від 31.03.2020 року заявлено самовідвід у цивільній справі (а.с. 22-23).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 року справа розподілена для розгляду судді Соколову О.М. (а.с. 24).

Ухвалою суду (суддя Соколов О.М.) від 06.04.2020 року заявлено самовідвід у цивільній справі (а.с. 26).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2020 року справа розподілена для розгляду судді Батрин О.В.

Ухвалою суду від 16.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для зазначення належного відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства та конкретизації сторони - відповідача Голови Громадської організації Стоп Корупції Бондарчука І.Б.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 30.06.2020 року, позивачем на виконання ухвали суду надано уточнену позовну заяву, прийнято позовну заяву до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження, одночасно витребувано докази у ТОВ Інтернет Інвест та у ТОВ Хостмайстер інформацію щодо власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07.10.2020 року представником третьої особи Гадзало Я.М. на адресу суду направлені письмові пояснення, відповідно до яких наголошує, що позиція, опублікована в статті ІНФОРМАЦІЯ_5 , не має жодного об`єктивного підтвердження, не спирається на достовірні та офіційні джерела інформації, та націлена на зіпсування ділової репутації, честі і гідності позивача та НААН.

26.11.2020 року представником відповідача - Бондарчук І.Б. до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не володіє жодною інформацією, викладеній у позові та не має жодного відношення до наданих позивачем роздруківок статті та жодним чином не фіксують того, що ГО Стоп Корупція має відношення до поширення інформації стосовно позивача. Крім того, ГО Стоп Корупція не є автором або редактором вказаної публікації, не має в штатному розписі журналістів чи кореспондентів, не є власником або користувачем веб-сайтів, на яких була розмішена публікація та не має доступу до серверів цих сайтів, що унеможливлює контроль над розміщенням на вказаних сайтах будь-якої інформації, у зв`язку з чим позовні вимоги до відповідача їм не зрозумілі.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статей 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12).

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року визначено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17)

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - Постанова) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 50 хв. відповідачем ГО Антикорупційний рух Стоп корупція на своєму інформаційному порталі ІНФОРМАЦІЯ_4 за Інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано статтю під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій, серед іншого, була поширена інформація щодо ОСОБА_1 , зокрема, За інсайдерською інформацією, саме ОСОБА_1 … організували і прикривають у НААН корупційні схеми з вилученням із обігу дослідних станцій земельних ділянок та передачу їх за відкат у незаконну оренду фермерам . Також у статті проводиться аналіз його особистого життя і його службової діяльності як військовослужбовця СБУ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказана стаття доступна у мережі Інтернет та була розповсюджена з аналогічною назвою інформаційним ресурсом ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Факт поширення зазначеної інформації відповідачем підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які беруться судом до уваги як належні та допустимі (а.с. 9-16).

Даних та доказів, які б спростовували факт поширення вищевказаної інформації суду стороною відповідача не надано.

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України Про інформацію поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Інформація щодо ОСОБА_1 , яка оскаржується, не підпадає під ознаки оціночних суджень та висловлювань, а є твердженнями про факти, яких у дійсності не існувало, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаних тверджень.

З огляду на характер використаних мовностилістичних засобів та враховуючи загальний контекст та ситуацію, під час якої було сказано недостовірні та образливі фрази на адресу ОСОБА_1 , можна констатувати, що у висловлюваннях стверджується про порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства та суспільної моралі, його неетичну поведінку як в особистому, так і в суспільно-політичному житті.

Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Проаналізувавши інформацію, поширену відповідачем, а також характер використаних при її викладенні мовностилістичних засобів, зокрема, відсутність алегорій, сатири, гіпербол тощо, суд дійшов висновку, що вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження.

На підставі всебічної та повної оцінки доказів у справі суд дійшов висновку, що поширена відповідачами інформація про позивача є недостовірною, оскільки доказів про вчинення позивачем вчинків, вказаних у оскаржуваній інформації, відповідачами не надано. Тому, суд погоджується з доводами позивача, що поширення інформації, про спростування якої просить позивач, порушуються немайнові права позивача на повагу до честі та гідності.

Щодо порушення діями відповідачів особистих немайнових прав позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Фізична особа відповідно до ст. 270, 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Крім того, ст. 299 ЦК України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п. 6 Постанови позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідно до п. 4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Суд вважає, що оскаржувана інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 на інформаційному порталі ІНФОРМАЦІЯ_4 за Інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно вчинення позивачем протиправного діяння, формують негативну громадську думку про нього, руйнують репутацію позивача, а тому є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.

Недостовірна інформація про позивача була поширена серед невизначеного кола осіб, оскільки вона була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Інтернет інформаційним ресурсом ІНФОРМАЦІЯ_1 з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суд також погоджується з тим, що поширена інформація є негативною відносно позивача ОСОБА_1 , оскільки її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача, поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей. Тому, поширена відповідачем інформація складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, яка своїми вчинками порушує приписи закону та вчинила злочин.

Поширена відповідачем інформація не відповідає дійсності, не підтверджується зібраними у справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про ОСОБА_1 та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.

ідповідно до п. 24 Постанови, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поширення інформації, що є предметом розгляду у цій справі, порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

Згідно з п. 25 Постанови спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону України Про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються.

Якщо спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з припиненням його випуску, то така відповідь та спростування можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Позивачем доведено, що поширена інформація є недостовірною і такою, що принижує його честь і гідність.

Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, яка підлягає визнанню недостовірною, суд вважає, що способом спростування поширеної відповідачем недостовірної інформації, найбільш наближеному (адекватному) до способу поширення, та який би сприяв найбільш повному відновленню порушеного немайнового права позивача, є зобов`язання ГО Стоп корупція в строк не пізніше місяця з дати набрання законної сили судового рішення у даній цивільній справі, спростувати інформацію, розміщену у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та має назву: "ІНФОРМАЦІЯ_5 та розміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 50 хв., а також яка була розповсюджена іншим інформаційним ресурсом: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, де вказано посилання - ІНФОРМАЦІЯ_6 та офіційно повідомити про це позивача.

Згідно з положеннями ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, зазначених у п. 3, 9 Постанови Пленуму від 31 березня 1995 року № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, від 27 лютого 2009 року № 1, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, враховує характер, обсяг та тривалість душевних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з приниженням його честі та гідності, внаслідок поширення відповідачем ГО Стоп корупція стосовно нього недостовірної інформації, з урахуванням принципу розумності та справедливості, дійшов висновку, що моральна шкода, завдана позивачу, підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення суду, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, останній підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 840,80 грн. (позовні вимоги немайнового характеру) та 1 000 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди), що разом складає 1 840,80 грн.

Керуючись ст. 16, 23, 275, 277, 297, 299 ЦК України, Закону України Про інформацію , ст. 32 Конституції України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації Стоп корупція , третя особа Національна академія аграрних наук України про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок поширення недостовірної інформації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену Громадською організацією Стоп корупція у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та має назву: ІНФОРМАЦІЯ_5 та розміщену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 50 хв., а також яка була розповсюджена іншим інформаційним ресурсом: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вказано посилання - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зобов`язати Громадську організацію Стоп корупція в строк не пізніше місяця з дати набрання законної сили судового рішення у даній цивільній справі, спростувати інформацію, розміщену у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та має назву: "ІНФОРМАЦІЯ_5 та розміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 50 хв., а також яка була розповсюджена іншим інформаційним ресурсом: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, де вказано посилання - ІНФОРМАЦІЯ_6 та офіційно повідомити про це позивача .

Стягнути з Громадської організації Стоп корупція на користь ОСОБА_1 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Громадської організації Стоп корупція на користь держави 1 840 грн. 80 коп. судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Громадська організація Стоп корупція , адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2, код ЄДРПОУ: 39946405.

Третя особа: Національна академія аграрних наук України, адреса: 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка (Суворова),9, код ЄДРПОУ: 00024360.

Суддя О.В.Батрин