Ухвала

від 03.02.2021 по справі 288/134/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/134/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Житомирський апеляційнийсуд

в складі: головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року, якою застосовано до підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єрчики Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, працюючого слюсарем-електриком з ремонту електроустанов ПАТ «Українська залізниця», одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -

запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 26 березня 2021 року (включно), з забороною залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 22-00 години до 06-00 години наступної доби та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що висновок слідчого судді про відсутність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України є помилковим, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, та за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення зник з місця події, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на те, що застосування щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належну поведінку та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021060270000015 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.01.2021 року близько 21 години 30 хвилин, на території земельної ділянки прилеглої до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 ..

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , дістав ножа з кишені та правою рукою наніс один удар ОСОБА_11 в область черевної порожнини. Внаслідок нанесеного удару ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням V сегменту печінки, що відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Відомості за вказаним фактом 24 січня 2021 року були внесені до ЄРДР за №12021060270000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

24 січня 2021 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня о 14 годині 30 хвилин повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, та за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також на те, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважав, що прокурором не доведено та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах його тримання під вартою, а тому застосував відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов`язків, передбачених законом.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 в заперечення апеляційноїскарги прокурора,перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого.

Також, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та вважав доведеним існування ризиків незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 є необхідним.

Разом з тим, підчас розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому дійшов висновку, що для запобігання встановлених ризиків, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде достатнім.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в судовому засіданні місцевого суду не доведено, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У відповідності до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з обраним слідчим суддею запобіжним заходом у виді домашнього арешту.

Доводи апелянта про тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , не може слугувати безумовною підставою для обрання щодо останнього виняткового запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_8 зареєстрований та має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює, не судимий в силу ст. 89 КК України.

Вказання апелянта на те, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є лише припущенням та не підтверджується матеріалами клопотання.

Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено та прокурором підтверджено, що підозрюваний ОСОБА_8 визнає вину, сприяє органу досудового розслідування у встановленні істини по справі та з моменту обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, останній його умови не порушує.

Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують висновків слідчого судді щодо обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 26 березня 2021 року (включно), з забороною залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 22-00 години до 06-00 години наступної доби та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: