Постанова
від 28.01.2021 по справі 910/18967/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/18967/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 28.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.07.2020 (повний текст складено 27.07.2020)

у справі №910/18967/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21"

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" (далі - позивач, ОСББ "Машинобудівна, 21") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач, ПАТ ХК Київміськбуд ) про:

- визнання протиправним та скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47943106 від 25.07.2019, прийняте приватним нотаріусом Паденко Тетяною Миколаївною та скасувати запис про проведену державну реєстрацію за ПАТ ХК Київміськбуд права власності на квартиру в„– 3 по вул.. Машинобудівна, будинок 21 у м.Києві , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880035880000;

- визнання протиправним та скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49594782 від 08.11.2019, прийняте приватним нотаріусом Паденко Тетяною Миколаївною та скасувати запис про проведену державну реєстрацію за ПАТ ХК Київміськбуд права власності на квартиру в„– 144 по вул.. Машинобудівна, будинок 21 у м.Києві , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1957219480000;

- визнання протиправним та скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49595070 від 08.11.2019, прийняте приватним нотаріусом Паденко Тетяною Миколаївною та скасувати запис про проведену державну реєстрацію за ПАТ ХК Київміськбуд права власності на квартиру № 145 по вул.. Машинобудівна, будинок 21 у м.Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1957042080000;

- зобов`язати ПАТ ХК Київміськбуд передати ОСББ "Машинобудівна, 21" квартири № 3, № 144, № 145, що розташовані в багатоквартирному будинку № 21 по вул.. Машинобудівна у м.Києві.

Позовні вимоги обгрунтовані наявністю підстав для визнання протиправним, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на квартири в„–3 , №144 та №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 21 та зобов`язання відповідача передати вказані квартири позивачу з огляду на те, що:

- вказані квартири не були передані від ТОВ "Новобудова" до ОСББ "Машинобудівна,21" за Актом приймання-передачі багатоквартирного будинку від 19.07.2019;

- дії відповідача щодо звернення у 2019 році з метою державної реєстрації права власності на спірні квартири свідчить про грубе і зухвале недотримання відповідачем Розпорядження Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік" - є порушенням правомірних очікувань позивача щодо передачі спірних квартир позивачу;

- державну реєстрацію права власності на спірні квартири було проведено з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

- відповідач не був інвестором будівництва будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудвна, 21, тоді як державному реєстратору відповідачем були подані витяги з переліку інвесторів;

- відповідачем не було надано державному реєстратору інформації (зокрема, свідоцтва, копії інших документів, тощо) від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), необхідну для перевірки можливості проведення державної реєстрації права власності на спірні квартири, як не було надано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки такі і не могли видаватися, так як спірні квартири призначені для використання у якості службових жилих приміщень;

- після прийняття за актом приймання-передачі багатоквартирного будинку по вул. Машинобудівній, 21 від ТОВ "Новобудова" до ОСББ позивач розраховував на виконання відповідачем свого обов`язку щодо передачі спірних квартир позивачу;

- предмет позову стосується саме невиконання відповідачем п. 6.1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік".

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти заявлених вимог заперечував, зазначаючи, що:

- статус "службової" надається квартирі виконавчим комітетом адміністрації на підставі прийнятого нею рішення, тоді як позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту присвоєння спірним квартирам статусу "службових";

- з огляду на норми Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якими встановлено завдання та мету діяльності об`єднання, визначено, що є спільним майном, яким розпоряджається ОСББ, позивачем не доведено порушення прав, за захистом яких позивач може звертатися до суду, як ОСББ;

- реєстрація права власності позивача на спірні квартири була проведена відповідно до вимог законодавства України, а твердження позивача про порушення державним реєстратором (приватним нотаріусом) норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" - є безпідставними.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18967/19 у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- у зв`язку з прийняттям Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (з 12.03.2011) у забудовника (відповідача у даній справі) припинений обов`язок, зокрема, передавати матеріальні активи та частину (відсотки) від збудованої площі, що свідчить про відсутність правових підстав у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" вимагати від Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" передачі спірних квартир для використання їх у службових цілях;

- відповідачем були подані всі документи, які відповідно до законодавства України, є необхідними та достатніми для проведення державної реєстрації прав власності на новозбудовані об`єкти;

- перед вчиненням реєстраційних дій державним реєстратором було здійснено пошук відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо кожної спірної квартири (№3, №144 та №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 21) на предмет встановлення обставин, які є підставами для відмови у проведенні реєстраційних дій;

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" - звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18967/19 та задовольнити позов у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- суд першої інстанції безпідставно застосував припис ч. 7 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- матеріалами справи не підтверджується приведення п. 6.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 577 від 29.03.2006 у відповідність до вимог ч. 7 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і пункту 7 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності після набрання чинності цим законом;

- судом не враховано ст. 1 Першого Протоколу Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод, згідно з яким до майна входить як наявне майно, так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього щонайменше правомірного очікування ефективного отримання майнового права;

- обов`язок відповідача передати 2% від загальної площі квартир у будинку, який введено в експлуатацію у 2006 році, виник також в результаті покладеня на відповідача цих зобов`язань з моменту укладення між сторонами додаткової угоди № 1 від 10.02.2003 до угоди № 28 від 04.10.2000;

- доводи суду першої інстанції стосовно того, що підставою набуття у власність відповідача спірних квартир є угода № 28 від 04.10.2000 та Додаткова угода № 1 від 10.02.2003 - є безпідставними;

- судом першої інстанції неправомірно відмовлено позивачу у залученні до участі у розгляді справи у якості третьої особи ДП Виробниче об`єднання Київприлад , а також необґрунтовано відмовлено у прийнятті доказів, а саме Правил Фонду фінансування будівництва за програмою АТ ХК Київміськбуд , затверджених протоколом правління АКБ Аркада № 6 від 04.02.2004, а також необґрунтовано не вжито заходів, передбачених ст. 246 Господарського процесуального кодексу України стосовно виявлення у діях відповідача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України.

Також, 27.01.2021 від скаржника надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких скаржник наголошував, що:

- жодного доказу щодо інвестування відповідачем у будівництво квартир власних грошових коштів відповідача (коштів територіальної громади) - матеріали справи не містять, як не міститься і жодних платіжних документів, що б підтверджувало внесення інвестування від імені АТ ХК Київміськбуд .

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги ПАТ ХК Київміськбуд

09.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, відповідач посилався на те, що :

- відповідачу були передані функції замовника та інвестора будівництва, відповідач мав право набути у власність про інвестовані об`єкти будівництва згідно протоколу розподілу, до яких входять і квартири в„– 3 , в„– 144 та № 145 по вул.. Машинобудівна, 21 у м.Києві;

- у відповідача відсутній обов`зок укладати інвестиційний договір на майно, що не передавалось для продажу іншим особам, оскільки таке майно належить забудовнику на підставі ст. 876 Цивільногок одексу України;

- відповідачем було подано визначений зконом обсяг документів згідно вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

Короткий зміст пояснень третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

28.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - надійшли спільні письмові поясненян по суті спору та апеляційної скарги, в яких треті особи зазначали про те, що третіми особами були придбані відповідні квартири на підставі укладених з відповідачем договорів купівлі - продажу від 04.11.2020, квартири були оплачені у повному обсязі, укладені договои відповідаютть вимогам законодавтсва та їх укладенян супроводжувалось здійсненням перевірки на наявність зареєстрованих заборон та обтяжень, яких виявлено не було.

Позивач не не навів доводів та не надав доказів того, що за Угодою № 28 та/або розпорядженням КМДА від 29.03.2006 № 577 передачі належали саме визначені позивачем квартири в„– 3 , в„– 144 , в„– 145 у багатоквартирному будинку в„– 21 по вул.. Машинобудівна у м.Києві . При цьому, спірні квартири не внесені до переліків площ, що предавались за актами від 10.01.2005 №8, № 1/297 від вересня 2009 та від 19.12.2005 № 608.

Крім того, посилання скаржника щодо неприведення п. 6.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 577 від 29.03.2006 у відповідність до вимог ч. 7 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і пункту 7 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності після набрання чинності цим законом - є необґрунтованими, оскільки відповідачем було у повному обсязі виконано свої зобов`язанян за вказаним розпорядженням, у зв`язку з чим вчинення або не вчинення дій щодо приведення у відповідність закону вказаного розпорядження - не має правового значення.

Також, представник третіх осіб наголошував на тому, що оскільки власниками квартир в„– 3 , в„– 144 , в„– 145 у багатоквартирному будинку в„– 21 по вул.. Машинобудівна у м.Києві є фізичні осособи, а тому спір не підлягає виршенню господарськими судами,а є цивільно - правовим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

Через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено опис вкладеного.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці з 12.10.2020 та Тищенко О.В. у відпустці 19.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Козир Т.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18967/19, відкрито апеляційне провадження у справі №910/18967/19 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, розгляд справи призначено на 11.11.2020.

11.11.2020 судове засіданні не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у короткотривалій відпустці, а на лікарняному - судді Тарасенко К.В. , яка не є суддею-доповідачем.

У зв`язку із виходом головуючого судді Станіка С.Р. з короткотривалої відпустки, справа № 910/18967/19 підлягає призначенню до розгляду. Крім того, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному, справа підлягає передачі на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.11.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Козир Т.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 справу №910/18967/19 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Козир Т.П., Тищенко О.В., розгляд справи призначено на 10.12.2020.

У зв`язку з перебуванням з 17.11.2020 на лікарняному судді Козир Т.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі суду неможливо.

Відповідно до п.п. 2.3.25 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 року, автоматизованою системою має бути здійснено заміну судді Козир Т.П. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 10.12.2020, у зв"язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 справу №910/18967/19 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю. Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 розгляд справи відкладено до 28.01.2021, а також на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у розгляді справи №910/18967/19 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ), власників квартир № 3, № 144, № 145.

Також, 11.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на нерухоме майно: а саме: квартиру № 3 загальною площею 46,5 кв.м., що розташована по вул. Машинобудівна 21 у м. Києві, квартиру № 144 загальною площею 66,8 кв.м., що розташована по вул. Машинобудівна 21 у м. Києві та квартиру № 145 загальною площею 57,9 кв.м., що розташовані по вул. Машинобудівна 21 у м. Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: а саме: квартиру № 3 загальною площею 46,5 кв.м., що розташована по вул. Машинобудівна 21 у м. Києві, квартиру № 144 загальною площею 66,8 кв.м., що розташована по вул. Машинобудівна 21 у м. Києві та квартиру № 145 загальною площею 57,9 кв.м., що розташовані по вул. Машинобудівна 21 у м. Києві - відмовлено повністю.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 28.01.2021 з`явились представники позивача (скаржника), відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні 28.01.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18967/19 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18967/19 залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 - в судовому засіданні 28.01.2021 надав пояснення по суті спору та по суті апеляційної скарги, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Також, в судовому засіданні 28.01.2021 судом апеляційної інтанції було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття апеляційного провадження з підстав, обумовлених п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про що постановлено відповідну ухвалу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04.10.2000 між Виробничим об`єднанням "Київприлад" (сторона 1) та Акціонерним товариством Холдинговою компанією "Київміськбуд" (сторона 2) укладено Угоду №28 про спільне будівництво житлового будинку на перетині вул. Генерала Тупікова и провул. Металістів, 2, предметом якої є діяльність сторін по проектуванню та будівництву житлового будинку та інших приміщень на ділянці, що розташована на перетині вул. Генерала Тупікова та провулку Металістів, 2 (т. 1 а.с. 128-131; т. 2 а.с 38-40, 81-83).

Відповідно до п. 3.3 Угоди за рахунок своєї частки житла сторона 1 виконує зобов`язання перед Київською державною адміністрацією по передачі службового житла (2%).

10.02.2003 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Угоди №28 від 04.10.2000, в якій сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 Угоди у новій редакції, зазначивши, що:

- сторона 1 отримує від сторони 2 грошову компенсацію за понесені витрати по освоєнню та утриманню земельної ділянки на перетині вул. Генерала Тупікова та пров. Металістів, 2 у Слом`янському районі міста Києва в сумі згідно з п. 5 Розрахунку 1 додатку 1 до Додаткової Угоди;

- сторона 1 залишає стороні 2 для розрахунку з Київською міською державною адміністрацією 2% та 5% загальної площі від своєї частки житла (12% загальної площі квартир у будинку) згідно з п. 3 Розрахунку 1 Додатку 1 до Додаткової Угоди (т. 2 а.с. 4-5, 40-41, 83-84).

Крім того, вказаною Додатковою угодою сторони доповнили розділ 4 Угоди №28 від 04.10.2000 пунктом 4.7 наступного змісту: "сторона 2 разом із своєю частиною (5% та 2%) своє частки 88% від загальною площі квартир будинку передає у встановленому порядку Київській міській державній адміністрації загальну площу 2407,20 кв.м, в тому числі 288,86 кв.м (5% та 2%) частки від 12% загальної площі сторони 1, яку остання залишає стороні 2 для розрахунків на підставі п. 5а,б розрахунку 2 додатку 2 до Додаткової Угоди".

Згідно з п. 4.1 Угоди, сторона 2 приймає на себе функції інвестора та підрядчика по будівництву об`єкту, а також функції замовника (в частині, що передає сторона 1).

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2006 №103 затверджено Акт від 28.12.2005 державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту "Житловий будинок в„–1 и в„–2 (по генплану) за адресою: провулок Металістів,2 (вул. Деснянська ) - будівельна адреса, вул. Г.Гонгадзе, 21 (№1 по генплану), вул. Г.Гонгадзе, 21-А (№2 по генплану) - поштова адреса у Солом`янському районі міста Києва та основні показники об`єкта: житловий будинок по вул. Г.Гонгадзе, 21 , дата прийняття в експлуатацію - 28.12.2005, житлова площа - 8524 кв.м; загальна площа - 17194,00 кв.м , замовник будівництва - ВО "Київприлад", генпідрядник - ВАТ "ДБК-3", експлуатуюча організація - ТОВ "Новобудова" (т. 1 а.с.30-31).

Згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 28.12.2005, будівництво здійснювалось відповідно до рішення Київської міської ради від 24.06.2004 №339-12/1549 (т.1 а.с. 32-35; т. 2 а.с. 34-35, 89-90).

Рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 №339-12/1549, зокрема, затверджено проект відведення земельної ділянки ДП "ВО "Київприлад" для будівництва житлових та громадських будівель і споруд у пров. Металістів, 2 (вул. Деснянська) у Солом`янському районі міста Києва; передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 5% загальної площі будинків (крім службової) відповідно до п. 41 рішення Київради від 18.12.2003 №267/1142 "Про бюджет міста Києва на 2004 рік" (т. 1 а.с. 36-37).

Згідно Розпорядження представника президента України від 04.03.1994 "Про заходи щодо поліпшення санітарного стану міста", з метою поліпшення санітарного стану міста Києва ГоловУКБ, іншим забудовникам та ДКПК "Київпроект" при проектуванні та будівництві жилих будинків передбачати дво та трикімнатні службові квартири для двірників, обладнання їх телефонним зв`язком і прямим зв`язком з об`єднаною диспетчерською системою, а також необхідні санітарно-побутові приміщення, невеликі майстерні, місця для інвентаря та зберігання вторинної сировини; затвердити завдання підприємствам та установам щодо вирішення питань, направлених на поліпшення організації санітарної очистки міста Києва та на створення умов для подальшого поліпшення санітарного стану жилих будинків та прилеглої до них території згідно з додатками 1 та 2; встановити, що службові квартири для двірників визначаються в кожному будинку згідно з нормативами, як правило, на першому поверсі. Службова квартира не може бути виведена зі службових і на проживаючих у ній не може відкриватися особовий рахунок (т. 1 а.с. 41-45).

У Розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 29.03.2006 №577 "Про розподіл загальної площі квартир у жилих будинках на 2006 рік" вказано на необхідність взяти до відома, що пунктом 70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік" встановлено розміри відрахувань від загальної площі квартир у будинках, які вводяться в експлуатацію у 2006 році, або грошових коштів (без ПДВ) на день їх нарахування, які визначаються на підставі експертної оцінки вартості одного квадратного метра загальної площі квартир відповідного будинку (т. 1 а.с. 47-61).

У п. 6.1 Розпорядження зазначено, що при будівництві житла всіма забудовниками, незалежно від джерел фінансування на всіх земельних ділянках, відведених до 01.01.2003, а також відведених після 01.01.2003, крім зазначених у п. 6.2, - 7% загальної площі квартир: 1) 5% - для забезпечення житла громадян, які перебувають на квартирному обліку в районних у місті Києві державних адміністраціях, відселення з ділянок забудови, старих та непридатних проживання будинків; 2) 2% - на службову площу в будинках, які передаються на баланс експлуатуючим організаціям районних у м. Києві державних адміністрацій по інших жилих будинках - 1% або на договірних засадах, в тому числі нежитловими приміщеннями.

Згідно Акту №1/235 від 2006 року, відповідач передав експлуатуючій організації - ТОВ "Новобудова" квартири №3, №144 та №145 за адресю: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 (загальна площа квартир становить 171,27 кв.м) (т. 2 а.с. 43, 78).

Відповідно до письмових пояснень, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобудова" 28.02.2020, товариство зазначило, що житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 був переданий в експлуатацію та обслуговування ТОВ "Новобудова"; квартири №3, в„–144 та в„–145 у вказаному будинку були передані ТОВ "Новобудова" для службових потреб на період обслуговування та експлуатації будинку; вказані квартири надавались у тимчасове платне користування фізичним особам на підставі договорів найму, а у зв`язку з передачею 01.07.2019 будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 в управління ОСББ, товариство було достроково розірвано договори найму квартир та повернуто вказані квартири ПрАТ "ХК "Київміськбуд".

Згідно листа ТОВ "Новобудова" вих. №582 від 04.06.2019 (попередньої експлуатуючої організації будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21) квартири №3, №144, №145 були передані товариству від забудовника - ПрАТ "ХК "Київміськбуд" згідно з актом приймання-передачі для службових потреб, без права власності та права відчуження (т. 1 а.с. 62).

Відповідно до Акту від 02.07.2019 ТОВ "Новобудова" повернула відповідачу квартиру в„–145 та квартиру №144 за адресю: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 (т. 2 а.с. 52).

Відповідно до Акту від 18.06.2019 ТОВ "Новобудова" повернула відповідачу квартиру в„–3 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 (т. 2 а.с. 126).

09.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про створення юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" (номер запису 10731020000040644).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

За Актом приймання-передачі багатоквартирного будинку з даховою газовою котельною по вул. Машинобудівна, 21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобудова" (попередня експлуатуюча організація будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21) передало позивачу - ОСББ "Машинобудівна, 21" разом з вказаним будинком також технічну та іншу документацію на нього (т. 1 а.с. 63-64).

23.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №32544958; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1880035880000; об`єкт нерухомого майна - квартира №3 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21; власник - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 65-66).

Підстава виникнення права власності: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 02.02.2006, виданий Управлінням Державно-будівельного контролю м. Києва; - розпорядження від 31.01.2006 Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації; - угода від 04.10.2000; - акт №1/235 від 21.09.2006; - витяг з переліку інвесторів від 10.07.2019; - довідка №02885/0/2-19 від 10.07.2019; акт від 18.06.2019.

06.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №34072284; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1957219480000; об`єкт нерухомого майна - квартира №144 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21; власник - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 67-68).

Підстава виникнення права власності: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 02.02.2006, виданий Управлінням Державно-будівельного контролю м. Києва; - розпорядження від 31.01.2006 Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації; - угода від 04.10.2000; - акт №1/235 від 21.09.2006; - витяг з переліку інвесторів від 01.11.2019; - довідка №04671/0/2-19 від 01.11.2019; акт від 18.06.2019.

06.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №34068699; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1957042080000; об`єкт нерухомого майна - квартира №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21; власник - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 69-70).

Підстава виникнення права власності: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 02.02.2006, виданий Управлінням Державно-будівельного контролю м. Києва; - розпорядження від 31.01.2006 Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації; - угода від 04.10.2000; - акт №1/235 від 21.09.2006; - витяг з переліку інвесторів від 01.11.2019; - довідка №04670/0/2-19 від 01.11.2019; акт від 02.07.2019.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на порушення своїх прав у зв`язку з реєстрацією права власності відповідачем на спірні квартири: квартири в„–3 , в„–144 та №145 у будинку №21 по вул. Машинобудівній у місті Києві. Позивач наголошував, що вказані квартири не були передані до ОСББ "Машинобудівна,21" за Актом приймання-передачі багатоквартирного будинку від 19.07.2019.

При цьому, визначаючи те, що спірні квартири: квартири №3, в„–144 та №145 у будинку №21 по вул. Машинобудівній у місті Києві не були передані позивачу, останнім наголошується на тому, що загалом позивачу за вказаним актом мало бути передано 1% від загальної площі квартир у будинку, що складає 172,04 кв.м., що відповідає приблизно площі квартир №3, №144 та №145 (загалом 171,2 кв.м.).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до п. 2.1 Статуту ОСББ метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (т. 1 а.с. 17-27).

Згідно з п. 2.3 Статуту ОСББ завданням та предметом діяльності об`єднання є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; належного утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території та іншого майна; отримання житлово-комунальних та інших послуг співвласниками належної якості за обгрунтованими цінами; виконання співвласниками своїх зобов`язань; необхідної господарської діяльності у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3 Статуту ОСББ майно об`єднання утворюється з: 1) майна, переданого йому співвласниками у власність; 2) іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" майно об`єднання утворюється з: 1) майна, переданого йому співвласниками у власність; 2) одержаних доходів; 3) іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання:

- утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;

- приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання;

- визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання;

- укладати договори;

- виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;

- встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

- здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом;

- визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;

- здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;

- захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

- використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання;

- встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 15 Житлового кодексу Української РСР визначено, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті: - здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); - приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових (стаття 118), затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилих приміщень у будинках колгоспів до числа службових і перелік категорій робітників, яким можуть надаватися такі приміщення (стаття 120).

Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу Української РСР, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Жилі приміщення, що надаються народним депутатам України на період їх роботи на постійній основі у Верховній Раді України, включаються до числа службових і виключаються з їх числа за рішенням Верховної Ради України за поданням Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.

Ст. 122 Житлового кодексу Української РСР визначено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Згідно з п. 5 вказаного Положення, облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових. Службові жилі приміщення обліковуються в журналі обліку службових жилих приміщень. Оперативний облік належних їм службових жилих приміщень провадять також відповідні підприємства, установи, організації.

З урахуванням наведенного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те що спір у справі виник не у зв`язку з тим, що спірні квартири №3, №144 та №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 мають статус "службого житла/службових квартир" (як про це помилково вказує відповідач), а у зв`язку з тим, що вказані квартири були передані ТОВ "Новобудова" (попередній експлуатуючій організації вказаного будинку) відповідачем з метою використання для службових цілей (на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік"), а отже, позивач як експлуатуюча організація вказаного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) має право також використовувати вказані спірні квартири для службових цілей. При цьому, позивач вважає, що його права є порушеними, оскільки відповідач, в порушення Розпорядження Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік", вказані спірні квартири позивачу не передав та зареєстрував на них право власності.

Як підтверджується Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.03.2006 №577 "Про розподіл загальної площі квартир у жилих будинках на 2006 рік", пунктом 70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік" встановлено розміри відрахувань від загальної площі квартир у будинках, які вводяться в експлуатацію у 2006 році, або грошових коштів (без ПДВ) на день їх нарахування, які визначаються на підставі експертної оцінки вартості одного квадратного метра загальної площі квартир відповідного будинку.

У п. 70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік" зазначено, що починаючи з 2006 року при відведенні земельних ділянок для будівництва жилих будинків слід передбачати передачу виконавчому органу Київської міської ради - Київській міській державній адміністрації (Головному управлінню житлового забезпечення) - 7 % загальної площі в цих жилих будинках (крім службового житла), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста - 12 % загальної площі в цих жилих будинках (крім службового житла), незалежно від джерел фінансування, для забезпечення житлом громадян, що перебувають на квартобліку в районних у м. Києві державних адміністраціях, відселення з ділянок забудови, старих та непридатних для проживання будинків. У разі, якщо при розрахунках розмір недоданої площі менше, ніж площа однокімнатної квартири, то різниця передається грошовими коштами, розмір яких визначається на підставі експертної оцінки вартості 1 кв. м загальної площі відповідних будинків. Установити, що будівництво житлової площі за рахунок довготермінового державного пільгового кредиту для молодих сімей та за програмою " 50х50" звільняється від цих відрахувань.

У 6.1 вказаного Розпорядження зазначено, що при будівництві житла всіма забудовниками, незалежно від джерел фінансування на всіх земельних ділянках, відведених до 01.01.2003, а також відведених після 01.01.2003, крім зазначених у п. 6.2, - 7% загальної площі квартир: 1) 5% - для забезпечення житла громадян, які перебувають на квартирному обліку в районних у місті Києві державних адміністраціях, відселення з ділянок забудови, старих та непридатних проживання будинків; 2) 2% - на службову площу в будинках, які передаються на баланс експлуатуючим організаціям районних у м. Києві державних адміністрацій по інших жилих будинках - 1% або на договірних засадах, в тому числі нежитловими приміщеннями.

Як вбачається з Акту №1/235 від 2006, відповідач передав експлуатуючій організації - ТОВ "Новобудова" квартири №3, №144 та №145 за адресю: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 (загальна площа квартир становить 171,27 кв.м).

Відповідно до письмових пояснень, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобудова" 28.02.2020, товариство зазначило, що житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 був переданий в експлуатацію та обслуговування ТОВ "Новобудова"; квартири №3, в„–144 та №145 у вказаному будинку були передані ТОВ "Новобудова" для службових потреб на період обслуговування та експлуатації будинку; вказані квартири надавались у тимчасове платне користування фізичним особам на підставі договорів найму. При цьому, картири №3, №144, №145 були передані товариству від забудовника - ПрАТ "ХК "Київміськбуд" згідно з актом приймання-передачі для службових потреб, без права власності та права відчуження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що віідповідачем було виконано вимоги, встановлені у розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 29.03.2006 №577 "Про розподіл загальної площі квартир у жилих будинках на 2006 рік", та передано експлуатуючій організації будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Новобудова" 1% від загальної площі квартир (загальна площа квартир - 17194,00 кв.м) для використання у службових цілях.

При цьому, згідно листа Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вих. №108-861 від 24.01.2020, спірні квартири (№3, №144 та №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21) - є власністю ПрАТ "ХК "Київміськбуд" і не являються службовими житловими приміщеннями; будь-яка інша інформація відсутня (т. 1 а.с. 165).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

12.03.2011 набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У ч. 7 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було зазначено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

17.10.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" було доповнено ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" частиною 6 наступного змісту: "Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об`єктів".

Крім того, у п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об`єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного закону визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки у зв`язку з прийняттям Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (з 12.03.2011) у забудовника (відповідача у даній справі) припинений обов`язок, зокрема, передавати матеріальні активи та частину (відсотки) від збудованої площі, що свідчить про відсутність правових підстав у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" вимагати від Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" передачі спірних квартир для використання їх у службових цілях.

При цьому, доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував припис ч. 7 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Доводи скаржника про порушення державним реєстратором при реєстрації права власності відповідача на спірні квартири норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необгрунтовані з огляду на наступне.

Позивач вказує на те, що відповідач не був інвестором будівництва будинку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудвна, 21, тоді як державному реєстратору відповідачем були подані витяги з переліку інвесторів. Водночас, відповідачем не було надано державному реєстратору інформації (зокрема, свідоцтва, копії інших документів, тощо) від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), необхідну для перевірки можливості проведення державної реєстрації права власності на спірні квартири. Відповідачем не було надано державному реєстратору свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки такі і не могли видаватися, так як спірні квартири призначені для використання у якості службових жилих приміщень.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 23.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №32544958; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1880035880000; об`єкт нерухомого майна - квартира №3 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21; власник - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Підстава виникнення права власності:

- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 02.02.2006, виданий Управлінням Державно-будівельного контролю м. Києва;

- розпорядження від 31.01.2006 Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації;

- угода від 04.10.2000;

- акт №1/235 від 21.09.2006;

- витяг з переліку інвесторів від 10.07.2019;

- довідка №02885/0/2-19 від 10.07.2019;

- акт від 18.06.2019.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 06.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №34072284; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1957219480000; об`єкт нерухомого майна - квартира №144 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21; власник - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Підстава виникнення права власності:

- розпорядження від 31.01.2006 Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації;

- угода від 04.10.2000;

- акт №1/235 від 21.09.2006;

- витяг з переліку інвесторів від 01.11.2019;

- довідка №04671/0/2-19 від 01.11.2019;

- акт від 18.06.2019.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 06.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №34068699; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1957042080000; об`єкт нерухомого майна - квартира №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 21; власник - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Підстава виникнення права власності:

- розпорядження від 31.01.2006 Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації;

- угода від 04.10.2000;

- акт №1/235 від 21.09.2006;

- витяг з переліку інвесторів від 01.11.2019;

- довідка №04670/0/2-19 від 01.11.2019;

- акт від 02.07.2019.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9 -1 ) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У ч. 1 ст. 24 Закону зазначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, та підтверджується наявними матеріалами справи, згідно копій реєстраційних справ по спірним квартирам (які наявні в матеріалах справи), для реєстрації права власності на спірні квартири відповідачем було подано державному реєстратору були подані всі обумовлені законом та необхідні документи для вчинення відповідних дій, та які вимагаються для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт, а саме:

- заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 28.12.2005;

- Розпорядження Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.01.2006 №102 про присвоєння поштової адреси новозбудованому об`єкту;

- Розпорядження Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.01.2006 №103 про затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію новозбудованого об`єкту;

- Угоди №28 від 04.10.2000 про спільне будівництво будинку разом з додатковою угодою;

- акти про передачу спірних квартир для використання у службових потребах ТОВ "Новобудова";

- технічні паспорти квартир;

- довідки КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про відсутність реєстрації права власності на спірні квартири;

- витяги з переліку інвесторів;

- довідки про перебування спірних квартир на балансі відповідача;

- акти повернення спірних квартир від ТОВ "Новобудова" до відповідача.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем були подані всі документи, які відповідно до законодавства України, є необхідними та достатніми для проведення державної реєстрації прав власності на новозбудовані об`єкти.

Доводи скаржника про необхідність отримання державним реєстратором у Департаменті будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформації, необхідної для перевірки можливості проведення державної реєстрації права власності на спірні квартири, - обгрунтовано відхилені судом першої інстанції з посиланням на те, що відповідну інформацію державний реєстратор запитує в обов`язковому випадку у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно наявних у матеріалах справи матеріалів реєстраційних справ, в них містяться довідки КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про відсутність реєстрації права власності на спірні квартири, а перед вчиненням реєстраційних дій державним реєстратором було здійснення пошук відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо кожної спірної квартири (№3, №144 та №145 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 21) на предмет встановлення обставин, які є підставами для відмови у проведенні реєстраційних дій (відповідні витяги наявні в матеріалах реєстраційних справ).

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснював реєстрацію прав власності на квартири до початку функціонування Реєстру прав власності на нерухоме майно, ведення якого розпочато згідно з наказом Мінюсту від 07.02.2002 № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", у зв`язку з чим в отриманні вказаної інформації не було необхідності, оскільки житловий будинок введено в експлуатацію у 2006 році, після початку функціонування вказаного реєстру.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано ст. 1 Першого Протоколу Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод, згідно з яким до майна входить як наявне майно, так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього щонайменше правомірного очікування ефективного отримання майнового права - судом апеляційної інстанції відхиляються

Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Предметом безпосереднього регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном.

Так, правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше. У практиці ЄСПЛ матеріальні правомірні очікування визнаються майном за умови, що такі очікування (1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність, (2) є цивільними за галузевою належністю і (3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду майном може бути наявне майно , або активи, включно з вимогами, стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні правомірне очікування дієвої реалізації його майнового права (Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera. . and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, ECHR A332).

Правомірне очікування трактується, зокрема, так, що унаслідок певного юридичного факту, який уже відбувся, особа набуває майнове право. Однак невдовзі по тому, до того як особа це право встигне зреалізувати, держава ухвалює акт (нормативний або індивідуальної дії), котрим таке право скасовується із наданням цьому актові ретроспективної дії щодо фактів, які відбулися до його прийняття. При цьому підстави, з яких особа позбавляється раніше набутого права, не пов`язані з її поведінкою.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачемне було доведено саме тих обставин, що він мав правомірні очікування відносно саме квартир №3, №144 та №145 у будинку №21 по вул. Машинобудівній у місті Києві, оскільки позивач псилається на те, що у нього наявне право і мало бути йому передано 1% від загальної площі квартир у будинку, що складає 172,04 кв.м., що відповідає приблизно площі квартир №3, №144 та №145 (загалом 171,2 кв.м.). Тобто, позивач не довів в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що він мав правомірні очікування саме щодо чітко визначених квартир, на які відповідачем було зареєстровано право власності за відповідними реєстраційними записами, які є предметом оскарження у даній справі.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту - не є ефективним з огляду на вимоги положень ст. 16 Цивільного кодексу України та Конвенції з прав людини та основоположних свобод та статті 1 Першого Протоколу до згаданої Конвенції.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено позивачу у залученні до участі у розгляді справи у якості третьої особи ДП Виробниче об`єднання Київприлад , - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки відмова позивачу у залученні до участі у розгляді справи у якості третьої особи ДП Виробниче об`єднання Київприлад відповідає приписам ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, у зв`зку з чим вказане клопотання (заявлене скаржником) не підлягає задоволенню та відхиляється судом апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у прийнятті доказів, а саме Правил Фонду фінансування будівництва за програмою АТ ХК Київміськбуд , затверджених протоколом правління АКБ Аркада № 6 від 04.02.2004, а також необґрунтовано не вжито заходів, передбачених ст. 246 Господарського процесуального кодексу України стосовно виявлення у діях відповідача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції і в оскаржуваному рішенні. Крім того, скаржник не позбавлений можливості реалізувати свої права у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону.

Також, щодо посилання представника третіх осіб стосовно того, що оскільки власниками квартир № 3, № 144, № 145 у багатоквартирному будинку № 21 по вул.. Машинобудівна у м.Києві є фізичні осособи, а тому спір не підлягає виршенню господарськими судами,а є цивільно - правовим, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному спорі між позивачем та відповідачем, жодних вимог до фізичних осіб - не пред`являлось. Більш того, фізичні особи набули право власності на квартири, реєстраційні записи щодо яких оскаржує позивач, у листопаді 2020 року, тобто вже після ухвалення оскаржуваного рішенян та початку апеляційного розгляду. Таким чином, справа (в межах визначеного складу учасників, предмета та підстав позову) не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції господарського суду.

В аспекті питання про чітке розмежування цивільної та господарської юрисдикції під час вирішення цього спору, колегія суддів додатково зазначає таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.

Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності за умови, що такі спори за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим частина 1 статті 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

При визначенні юрисдикційності спору слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктивний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц).

Заявлені позивачем позовні вимоги до юридичної особи (з урахуванням предмету спору) - не стосується прав і обов`язків фізичних осіб, залучених як третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стадії апеляційного провадженян у зв`язку з тим, що ними набуто право власності на відповідні об`єкти нерухомості (схожий за змістом правовий висновок щодо розмежування цивільної та господарської юрисдикції викладено у пункті 5.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18).

Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Водночас у контексті розмежування цивільної та господарської юрисдикції спорів про оскарження відповідних реєстраційних записів щодо реєстрації за відповідачем права власності на об`єкти нерухомості, на які в подальшому (вже після ухвалення оскаржуваного рішення) зареєстровано право власності третіми особами на підставі цивільно - правових угод, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що юрисдикція спору повинна визначатися безпосередньо на дату звернення позивача до суду. Адже позивач, звертаючись до суду з урахуванням суб`єктного складу такого спору, що виник між юридичними особами (суб`єктами господарювання), об`єктивно не може передбачити реєстрацію в майбутньому права власності фізичних осіб. Зворотне застосування правил юрисдикції може призвести до зловживань учасників спору та невиправданого затягування розгляду справи шляхом закриття провадження у справі та передачі справи до іншої юрисдикцій у зв`язку зі зміною суб`єктного складу учасників справи під час її розгляду.

Таким чином, посилання представника третіх осіб стосовно того, що оскільки власниками квартир № 3, № 144, № 145 у багатоквартирному будинку № 21 по вул.. Машинобудівна у м.Києві є фізичні осособи, а тому спір не підлягає виршенню господарськими судами,а є цивільно - правовим, суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові, відповідачу та третім особам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/18967/20.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України, і за наслідками апеляційного розгляду, рішення залишено без змін, а тому дія рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/18967/20 - підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівна, 21" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/18967/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/18967/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/18967/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 05.02.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	28.01.2021
Оприлюднено	09.02.2021
Номер документу	94694132
Судочинство	Господарське

Чинчин О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.01.2021 по справі 910/18967/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/18967/19

Постанова від 28.01.2021

Постанова
від 28.01.2021 по справі 910/18967/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД