Ухвала

від 08.02.2021 по справі 904/4887/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4887/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 94 "Урожай"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року (головуючий - Кузнецов В. О., судді: Коваль Л. А., Чередко А. Є.) та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2020 року (суддя Ліпинський О. В.)

у справі № 904/4887/18

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 94 "Урожай",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Будинок Юстиції" Дніпропетровської обласної ради,

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів, скасування реєстраційних дій з поновленням попередніх відомостей про юридичну особу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 94 "Урожай" (далі - ОК "ЖБК "Урожай"): про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОК "ЖБК "Урожай", оформленого протоколом № 1/18 від 2 жовтня 2018 року загальних зборів членів ОК "ЖБК "Урожай" про вступ до кооперативу (підтвердження членства у кооперативі) 77 осіб; про обрання складу правління ОК "ЖБК "Урожай"; про обрання Головою правління ОСОБА_2 ; про обрання членів ревізійної комісії; про затвердження нової редакції статуту ОК "ЖБК "Урожай"; про скасування реєстраційних дій, проведених 10 жовтня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства "Будинок юстиції" Лукашовою Іриною Семенівною : "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 10 жовтня 2018 року №12241050005014918, КП "Будинок юстиції", зміна видів діяльності"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, 10 жовтня 2018 року №12241070006014918, Комунальне підприємство "Будинок юстиції", зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів"; поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань попередніх відомостей про види діяльності ОК "ЖБК "Урожай" та поновлення відомостей про ОСОБА_1 як керівника ОК ЖБК Урожай .

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 10 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року, позов задовольнив частково; визнав недійсним рішення загальних зборів ОК "ЖБК "Урожай", оформлені протоколом від 2 жовтня 2018 року № 1/18 загальних зборів членів ОК "ЖБК "Урожай"; скасовано наступні реєстраційні дії, проведені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10 жовтня 2018 року: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 10 жовтня 2018 року №12241050005014918; Лукашова Ірина Семенівна ; Комунальне підприємство "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради"; зміна видів діяльності"; "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 10 жовтня 2018 року 12241070006014918; Лукашова Ірина Семенівна ; Комунальне підприємство "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради"; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів". Стягнув з ОК "ЖБК "Урожай" на користь ОСОБА_1 1762,00 грн витрат зі сплати судового збору, видав наказ. В решті позову відмовив.

23 грудня 2020 року ОК "ЖБК "Урожай" через суд апеляційної інстанції, звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2020 року у справі № 904/488/18, та з клопотанням про зупинення виконання вказаних судових рішень.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та є його невід`ємною складовою.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 ГПК, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності , що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

В обґрунтування касаційної скарги ОК "ЖБК "Урожай" зазначає про те, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій неналежним чином дослідили всі надані сторонами докази, неповно з`ясували обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даної господарської справи, та ухвалили рішення неправильно застосувавши норми матеріального права та процесуального права. При цьому, в касаційній скарзі скаржник взагалі не зазначає які саме норми матеріального права неправильно застосовані і які норми процесуального права порушені судами, і в чому полягає таке неправильне застосування та порушення.

Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Оскільки скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України; пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не обґрунтував чи є такі неправильне застосування та/ або порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) частини другої статті 287 ГПК України, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ОК "ЖБК "Урожай" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2020 року у справі № 904/4887/18 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху, заява про зупинення виконання оскарженого рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку залишається без розгляду до усунення недоліків.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху, заява про зупинення виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій до закінчення його перегляду в касаційному порядку залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 94 "Урожай" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2020 року у справі № 904/4887/18 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 94 "Урожай", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду С. В. Бакуліна