Постанова

від 28.01.2021 по справі 916/3473/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/3473/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Бакуліна С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Колоколов С.І., судді - Головей В.М., Ярош А.І.)

від 12.10.2020,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вагат-Транс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект

про стягнення 318 869,15 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вагат-Транс

про стягнення 327 789,32 грн

В С Т А Н О В И В:

рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2020 задоволено частково позов ТОВ "Вагат-Транс" до ТОВ "Авантаж Інспект".

Стягнуто з ТОВ "Авантаж Інспект" на користь ТОВ "Вагат-Транс" 181 275,15 грн основного боргу, 45 981,10 грн пені, 4 774,94 грн 3 % річних, 6 587,71 грн інфляційних втрат та 3 580,35 грн судового збору.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Авантаж Інспект" до ТОВ "Вагат-Транс".

03.07.2020 ТОВ "Вагат-Транс" подало до Господарського суду Одеської області заяву про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення в якій позивач просив суд стягнути з ТОВ "Авантаж Інспект" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39 978,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Вагат-Транс".

При винесенні вказаної ухвали, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, всупереч ч. 1 ст. 124 ГПК України, не надав попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 скасовано. Заяву ТОВ "Вагат-Транс" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Авантаж Інспект на користь ТОВ "Вагат-Транс" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд врахував, що у позовній заяві ТОВ "Вагат-Транс" зазначав, що станом на день подання позову не має можливості встановити суму судових витрат у справі, з огляду на те, що за договором правової допомоги, укладеним між позивачем і Адвокатським об`єднанням Інвеніо вартість правової допомоги визначається як сума вартості фактично наданих послуг з правової допомоги в межах майбутньої господарської справи. Вказав, що сума судових витрат буде заявлена позивачем відповідно до положень глави 8 ГПК України.

18.11.2020 ТОВ Авантаж Інспект звернулося з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 до суду касаційної інстанції, в якій просить вказану постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 залишити в силі.

Підставами для скасування постанови апеляційного суду зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновки, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі №911/4241/15 та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Заслухавши суддю-доповідача, встановивши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

За ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 08.05.2019 між ТОВ "Вагат-Транс" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Інвеніо (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 01-19, за яким клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1 договору).

Під правовою допомогою цим договором розуміється діяльність виконавця, направлена на захист прав і інтересів клієнта, виконання його доручень/завдань, зокрема, але не виключно, за такими напрямами: правовий аналіз господарських відносин клієнта з контрагентами, правовий аналіз адміністративних відносин клієнта з державними органами, установами, органами місцевого самоврядування, вивчення бухгалтерських, фінансових та інших документів клієнта, надання усних та письмових консультацій, складання проектів документів загального характеру (договорів, заяв, листів, претензій, тощо), процесуального характеру (позовів, відзивів, заперечень, клопотань, тощо), ведення справ у суді, проведення зустрічей, переговорів в інтересах клієнта (п. 2 договору).

Перелік напрямів надання правової допомоги, визначених п. 2 цього договору, є орієнтовним та може бути доповнений (конкретизований, змінений) шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору (п. 4 договору).

У пунктах 11, 12, 13 договору сторони погодили, що загальна вартість правової допомоги, визначеної у п. 2 цього договору, становить суму всіх підписаних сторонами актів про надані послуги. Порядок обчислення вартості правової допомоги, детальні умови і порядок розрахунків визначається додатковими угодами до цього договору. Оплата вартості правової допомоги здійснюється клієнтом на підставі рахунку та/або акту про надані послуги (звіту про правову допомогу, який є невід`ємною частиною акту про надані послуги/рахунку).

Додатковою угодою №5 від 04.11.2019 до договору про надання правової допомоги № 01-19 сторони визначили, що виконавець за завданням клієнта надає йому таку правову допомогу: складає, узгоджує з клієнтом та подає позовну заяву до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за договором №21/18-р від 09.07.2018 (з ТОВ Авантаж Інспект ), та інші процесуальні документи, в складанні яких виникне необхідність в ході розгляду справи у господарському суді; надає клієнту усні (по телефону, засобами відеозв`язку) та письмові консультації; здійснює правовий аналіз наданої клієнтом інформації та документів; здійснює аналіз судової практики у аналогічних спорах; бере участь (за вказівкою клієнта) у судових засіданнях господарських судів усіх інстанцій, а також виконує інші дії в інтересах клієнта, погоджені сторонами (п. 1 додаткової угоди №5).

В п. 2 додаткової угоди №5 сторони домовились, що передбачена п. 1 додаткової угоди правова допомога надається клієнту погодинно у порядку, передбаченому цією додатковою угодою.

Час надання правової допомоги адвокатом визначається за обсягом фактично витраченого часу на здійснення передбачених цією додатковою угодою дій в інтересах клієнта (п. 3 додаткової угоди №5).

Вартість однієї години з надання послуг правової допомоги, передбачених п. 1 цієї додаткової угоди, складає 1 000 грн (без ПДВ) (п. 4 додаткової угоди №5).

Час, витрачений виконавцем на прибуття до суду (або іншої установи, підприємства за вказівкою клієнта) рахується з урахуванням коефіцієнту 0,5. При цьому, такі витрати виконавця на відрядження (зокрема, вартість квитків, пального, добові витрати тощо) не входять до вартості правової допомоги і відшкодовуються окремо у відповідності до умов договору (п. 5 додаткової угоди №5).

Сторони домовились, що клієнт зобов`язаний оплатити надані послуги протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку. За наслідками виконання передбачених п. 1 цієї додаткової угоди послуг/робіт складається звіт, який надається клієнту (пункти 6, 7 додаткової угоди №5).

Додатковою угодою №7 від 17.01.2020 до договору про надання правової допомоги №01-19 сторони дійшли згоди викласти п. 1 додаткової угоди №5 від 04.11.2019 до договору про надання правової допомоги №01-19 у такій редакції:

Виконавець за завданням клієнта надає йому таку правову допомогу: складає, узгоджує з клієнтом та подає позовну заяву до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за договором №21/18-р від 09.07.2018 (з ТОВ Авантаж Інспект ), складає відзив і заперечення на зустрічну позовну заяву ТОВ Авантаж Інспект , та інші процесуальні документи, в складанні яких виникне необхідність в ході розгляду справи у господарському суді; надає клієнту усні (по телефону, засобами відеозв`язку) та письмові консультації; здійснює правовий аналіз наданої клієнтом та поданої до суду ТОВ Авантаж Інспект інформації та документів; здійснює аналіз судової практики по аналогічним спорам; бере участь (за вказівкою клієнта) у судових засіданнях господарських судів усіх інстанцій, а також виконує інші дії в інтересах клієнта, погоджені сторонами (п. 1 додаткової угоди №7).

На підтвердження об`єму наданих адвокатським об`єднанням позивачу послуг, кількості витраченого ним часу, оплати визначеної вартості послуг у справі позивач надав: акт виконаних робіт (наданих послуг) від 26.06.2020 на 38 000 грн; рахунок-фактуру № 10032020 від 10.03.2020; звіт про виконання договору про надання правової допомоги №01-19 від 08.05.2019; платіжне доручення №2508 від 30.06.2020 на суму 38 000,00 грн; платіжне доручення №2509 від 30.06.2020 на суму 1978,00 грн.

Згідно з наданим ТОВ "Вагат-Транс" актом виконаних робіт (наданих послуг) від 26.06.2020 виконавцем (Адвокатським об`єднанням Інвеніо ) надано, а клієнтом прийнято юридичні послуги на суму 38 000 грн. Сума юридичних послуг розраховувалась виходячи з тарифу 1000 грн за годину та 34 години витраченого часу на вивчення, підготовку, подання документів до Господарського суду Одеської області, участь у засіданнях (справа №916/3473/19, за позовом клієнта до ТОВ Авантаж Інспект про стягнення заборгованості), а також виходячи з витрачених 8 годин часу на прибуття на засідання Господарського суду Одеської області 15.01.2020 (усі інші засідання проводились в режимі відеоконференції), який рахується з урахуванням коефіцієнту 0,5 (тобто 500 грн за годину).

Відповідно до наданого ТОВ "Вагат-Транс" звіту № 5 про виконання договору про надання правової допомоги №01-19 від 08.05.2019 та додаткових угод №5 від 04.11.2019, №7 від 17.01.2020 виконавцем надані такі послуги:

- здійснено правовий аналіз господарських відносин сторін за договором №21/18-р від 09.07.2018, укладених між клієнтом та ТОВ Авантаж Інспект (2 години);

- вивчено бухгалтерські, фінансові та інші документи, пов`язані з виконанням договору №21/18-р від 09.07.2018 (5 годин);

- здійснено розрахунок суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення грошового зобов`язання за договором №21/18-р від 09.07.2018 (3 години);

- складений та узгоджений з клієнтом проект позовної заяви (з розрахунком) до Господарського суду Одеської області (4 години);

- виготовлені (складені, прошиті ,завірені) копії документів, що додаються до позовної заяви, відповідності до кількості учасників справи та для суду; примірники позовної заяви з додатками направлені ТОВ Авантаж Інспект засобами поштового зв`язку та до суду (разом з доказами направлення відповідачу) (2 години);

- проаналізована ухвала Господарського суду Одеської області від 21.12.2019 у справі №916/3473/19 щодо залишення без руху зустрічної позовної заяви ТОВ Авантаж Інспект , складено та направлено до суду заперечення на прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви (2 години);

- участь у підготовчому судовому засіданні Господарського суду Одеської області (у приміщенні суду 15.01.2020), подання клопотання на участь у засіданнях в режимі відеоконференції (1 година + 8 годин для прибуття до суду);

- здійснений правовий аналіз відзиву ТОВ Авантаж Інспект на позовну заяву клієнта, складена та узгоджена з клієнтом відповідь (заперечення) на відзив, яка направлена стороні та до суду (3 години);

- здійснений правовий аналіз зустрічної позовної заяви ТОВ Авантаж Інспект , складений та узгоджений з клієнтом відзив на зустрічну позовну заяву, який направлений стороні та до суду (4 години);

- здійснений правовий аналіз відповіді на відзив ТОВ Авантаж Інспект , складене та узгоджене з клієнтом заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, яке направлене стороні та до суду (2 години);

- участь у судовому засіданні Господарського суду Одеської області (у режимі відеоконференції 24.02.2020 (1 година);

- участь у судовому засіданні Господарського суду Одеської області (у режимі відеоконференції) 12.03.2020 (1 година);

- участь у судовому засіданні Господарського суду Одеської області (у режимі відеоконференції) 26.06.2020 (1 година);

- складання та подання до суду письмових клопотань про відкладення, про ознайомлення з матеріалами справи (у сукупності) (1 година).

13.07.2020 ТОВ Авантаж Інспект подало до місцевого суду клопотання, в якому просило зменшити заявлені позивачем витрати на оплату правничої допомоги до 2 000,00 грн. Вказувало, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт, а зазначений позивачем час надання послуг був необґрунтовано завищений.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції з власної оцінки доказів встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки у акті виконаних робіт (наданих послуг) та звіті № 5 про виконання договору про надання правової допомоги зазначено час надання послуг більшої тривалості ніж того потребувала складність справи.

Встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується понесення останнім витрат на правничу допомогу під час розгляду справи, а також, взявши до уваги аргументи відповідача про завищення позивачем витрат на правничу допомогу та те, що місцевим судом було частково задоволено позов ТОВ "Вагат-Транс", в задоволенні зустрічного позову ТОВ Авантаж Інспект відмовлено, тобто рішення прийняте на користь позивача, суд апеляційної інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Аргументи касаційної скарги, що позивач всупереч ч. 1 ст. 124 ГПК України не надав попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, не приймаються до уваги з огляду на обставини зазначення ТОВ "Вагат-Транс" у позовній заяві, що позивач на день подання позову не має можливості встановити суму судових витрат у справі, тому що за договором правової допомоги укладеним між позивачем і Адвокатським об`єднанням Інвеніо вартість правової допомоги визначається як сума вартості фактичних наданих послуг з правової допомоги в межах майбутньої господарської справи. До того ж у позові зазначено, що на дату подання позову позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 784,00 грн, а повна сума судових витрат буде заявлена позивачем відповідно до положень глави 8 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи такий аргумент ТОВ Авантаж Інспект був предметом дослідження апеляційного суду та був відхилений. При оцінці таких доводів апеляційний суд врахував обставини розгляду справи, умови укладеного між ТОВ "Вагат-Транс" та Адвокатським об`єднанням Інвеніо договору про надання правової допомоги № 01-19 і правову позицію Верховного Суду щодо застосування ст. 124 ГПК України, викладену у постанові від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18.

На переконання колегії суддів Верховного Суду апеляційний суд, дотримуючись вимог ст. ст. 123, 124, 126, 129 ГПУ України, змістовно підійшов до вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, що узгоджується з основними принципами господарського судочинства, одним з яких є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До того ж вказані твердження ТОВ Авантаж Інспект жодним чином не спростовують висновки апеляційного суду про доведеність позивачем понесення ним витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд, проаналізувавши постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі №911/4241/15 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив, що застосування судом апеляційної інстанції норм права в оскаржуваній постанові не суперечить жодному з вказаних відповідачем висновків суду касаційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення апеляційним судом п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України і відсутність повноважень у суду апеляційної інстанції на перегляд ухвали суду першої інстанції з огляду на несплату позивачем судового збору при поданні апеляційної скарги, тому що за приписами частини другої статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення, чого Верховним Судом при касаційному перегляді справи встановлено не було. За наслідками апеляційного розгляду справи зі скаржника на користь Державного бюджету України стягнуто 2102 грн несплаченого судового збору.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду, якою винесено додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, не сплачується, відповідно судом касаційної інстанції не здійснюється його розподіл.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у справі за № 916/3473/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

С. Бакуліна