Рішення

від 05.02.2021 по справі 640/24244/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Київ № 640/24244/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю С8 НЕТВОРК

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю С8 НЕТВОРК (далі по тексту - позивач), адреса: 01030, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 6а до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 травня 2020 року №00004960502.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю С8 НЕТВОРК задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року внесено виправлення у рішення суду від 30 грудня 2020 року, зокрема, зазначено вірним найменування позивача, як Товариство з обмеженою відповідальністю С8 НЕТВОРК у відповідних відмінках.

05 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

В обгрунтування поданої заяви представник позивача послався на те, що при зверненні до суду з вказаною позовною заявою було заявлено вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача судового збору та суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20545,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року позовні вимоги товариства задоволені та стягнуто з відповідача судовий, проте, не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, у заяві про ухвалення додаткового рішення суду представник позивача послався на те, що 20 серпня 2020 року між позивачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням АГАРД (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №20/08-20 та додаткову угоду №1 до нього, відповідно до умов яких виконавець зобов`язався надати замовнику комплексне юридичне та адвокатське супроводження судового спору в суді першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення №00004960502 від 14 травня 2020 року. Вартість послуг за умовами договору та додаткової угоди до нього складає 20545,00 грн, з яких авансовий платіж - 13 655,00 грн та остаточний розрахунок - 6890,00 грн.

25 вересня 2020 року між сторонами договору складено акт надання послуг №1 на суму 20545,00 грн, а 04 січня 2021 року звіт до цього акта щодо наданих послуг.

З огляду на вищевикладене, представник позивача просив ухвалити додаткове рішення суду та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20545,00 грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, судом встановлено, що при зверненні до суду з цією позовною заявою позивач просив у тому числі стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20545,00 грн, проте, при ухваленні рішення суду 30 грудня 2020 року судом не вирішено це питання.

У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративна справа №640/24244/20 була розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з урахуванням положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне ухвалити додаткове рішення в тому самому порядку, що й рішення суду від 30 грудня 2020 року.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення цього питання, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2020 року між Адвокатським об`єднанням Агард (далі по тексту - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю С8 НЕТВОРК (далі по тексту - замовник) укладено договір про надання правової допомоги №20/08-20 (далі по тексту - договір) (Т.1, арк. 154-157), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором надати замовнику визначені цим договором юридичні та адвокатські послуги, щодо захисту інтересів та надання правової допомоги замовнику (пункт 1.1. розділу 1 договору).

У розділі 2 договору визначені порядок і строки надання послуг виконавцем, а у розділу 4 - порядок оплати за надання послуг, зокрема, у відповідності до пункту 4.1. розділу 4 договору вартість послуг виконавця залежить від обсягу та видів наданих послуг, складності робіт, часу необхідного для їх виконання та об`ємів матеріалів, а також можливих негативних ризиків для клієнта. В кожному випадку вартість надання правової допомоги, визначається окремо в додаткових угодах до цього договору, які є невід1ємною частиною.

Згідно з пунктом 4.2. розділу 4 договору послуги, виконані виконавцем, замовник сплачує у валюті договору, шляхом перерахування сум вказаних в рахунку - фактурі, на розрахунковий рахунок виконавця, або оплати готівкою з відповідним оформленням розрахункових документів.

Замовник зобов`язується сплатити надані юридичні та/або адвокатські послуги протягом 3 днів з дня отримання рахунку - фактури, але не пізніше 30-го числа кожного поточного місяця з обов`язковим зазначенням номеру рахунку - фактури (пункту 4.5. розділу 4 договору).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2020 року між виконавцем та замовником за договором укладено додаткову угоду №1 до договору (Т.1, арк. 158), відповідно до умов якої договір доповнено підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. в наступній редакції: 2.1.1. Виконавець зобов`язується надати замовнику комплексне юридичне та адвокатське супроводження судового спору в суді першої інстанції - Окружному адміністративному суді міста Києва щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00004960502 від 14 травня 2020 року, прийнятого за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ С8 НЕТВОРК , що включають в себе:

· формування правової позиції;

· підготовку та подачу в суд позовної заяви;

· контроль ходу розгляду справи, включаючи процесуальні строки;

· підготовку та подачу необхідних процесуальних документів (заяви, клопотання, заперечення, відповіді тощо);

· підготовку та подачу письмових пояснень (посилення правової позиції з огляду на хід розгляду справи в суді, окремі пояснення обставин справи на вимогу суду), відповідей на відзиви тощо;

· представництво інтересів клієнта в суді (участь в судових засіданнях) .

Також, згідно умов додаткової угоди №1 до договору, вказаний договір доповнено підпунктом 4.1.1. пункту 4.1., а саме, 4.1.1. Вартість наданих юридичних та адвокатських послуг, що визначені п. 2.1.1. Договору становить 20 545,00 (двадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень 00 копійок) та складаються з:

- авансового платежу у розмірі 13 655,00 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок), які замовник сплачує виконавцю не пізніше 26.08.2020 року включно;

- остаточного розрахунку у розмірі 6 890,00 (шість тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 копійок), які замовник сплачує виконавцю не пізніше 16.09.2020 року включно .

Згідно наявної в матеріалах справи копії акта надання послуг №01 від 25 вересня 2020 року (Т.1, арк. 159) виконавцем були виконані юридичні та адвокатські послуги на суму 20 545,00 грн.

Як вбачається з копій рахунків - фактури №02/20/08-20 від 01 вересня 2020 року та №01/20/08-20 від 20 серпня 2020 року, останні виписані виконавцем замовнику на суми 6 890,00 грн та 13 655,00 грн за надані юридичні та адвокатські послуги (Т.1, арк. 162,163).

Вказані рахунки - фактури були сплачені позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №11044 від 15 вересня 2020 року та №11035 від 21 серпня 2020 року та виписками з банківського рахунку (Т.1, арк. 160, 161, 164, 165).

Більш того, представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення суду додано копію звіту до акта надання послуг №01 від 25 вересня 2020 року, в якому зазначений перелік наданих виконавцем замовникові юридичних та адвокатських послуг згідно додаткової угоди №1 до договору №20/08-20 про надання правової допомоги.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі по тексту - Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI)видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави суду дійти висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а згідно з частиною 7 цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Суд наголошує, що відповідач не подавав до суду заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у тому числі щодо їх вартості.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд звертає увагу, що позивачем оскаржувалась в межах спірних правовідносин оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №00004960502 від 14 травня 2020 року, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із виробних в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 108 334,00 грн, в свою чергу вартість наданих послуг з надання правової допомоги складає 20545,00 грн, тобто, менші ніж 19% від ціни позову.

За наведених підстав, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано заперечень щодо суми витрат на професійну (правничу) допомогу, як і заперечень про їх стягнення взагалі, з урахуванням співмірності заявленої вартості цих витрат з ціною позову (менше ніж 19% від ціни позову), а також зважаючи на те, що позивачем підтверджено документально понесення цих витрат, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимоги позивача та наявності правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 545,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю С8 НЕТВОРК (01030, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 6а, код ЄДРПОУ 37079893) понесені ним судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 20 545,00 грн (двадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Ю. Гарник