Постанова

від 08.02.2021 по справі 520/5227/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 р. Справа № 520/5227/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, по справі № 520/5227/2020

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Харківській області , першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Шила Сергія Миколайовича

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ Держпраці у Харківській області, контролюючий орган), першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Шило Сергія Миколайовича (далі по тексту - відповідач-2, начальниу Управління), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу ГУ Держпраці від 28.02.2020 № 607, за результатами якого було складено акт інспекційного відвідування №ХК9088/296/АВ від 13.03.2020;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК9088/296/АВ/П від 13.03.2020;

- визнати протиправною і скасувати постанову, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Шило Сергієм Миколайовичем, про накладення штрафу № ХК9088/296/АВ/П/ТД-ФС від 07.04.2020;

- розподілити судові витрати між позивачами.

В обґрунтування позовних вимог вказує на численні порушення при проведенні інспекційного відвідування положень ст.ст. 6-7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема, відсутність погодження на проведення такого заходу центральним органом, що реалізує державну політику, вихід перевіряючими за межі предмету інспекційного відвідування, відсутність в акті інформації щодо предмету державного нагляду, невручення акту в останній день заходу державного нагляду (контролю), проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, яка не передбачена відповідним законом, наведення в акті абстрактної особи, яку неможливо ідентифікувати та щодо якої зроблено хибний висновок про те, що така особа є найманим працівником саме ФОП ОСОБА_1 . З огляду на вказане стверджує, що наказ відповідача в частині призначення і проведення інспекційного відвідування позивача є таким, що виданий протиправно, акт відвідування містить лише припущення, складений із порушеннями вимог закону та є таким, що складений на підставі протиправного наказу, що автоматично призводить до його незаконності та незаконності бідь-яких рішень, прийнятих на підставі цього наказу, зокрема спірних припису та постанови про накладення штрафу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 по справі № 520/5227/20 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919), Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Шило Сергія Миколайовича (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК9088/296/АВ/П від 13.03.2020.

Визнано протиправною і скасувано постанову, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Шило Сергієм Миколайовичем, про накладення штрафу № ХК9088/296/АВ/П/ТД-ФС від 07.04.2020.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 по справі № 520/5227/20 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні цієї частини позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , який на час проведення інспекційного відвідування о 15:44 28.02.2020 знаходився в робочому одязі з бейджем готелю Калина на робочому місці виконував роботу бармена та був зафіксований інспекторами праці на засіб відеофіксації. При цьому, жодних документів на підтвердження факту офіційного працевлаштування гр. ОСОБА_2 позивачем надано не було.

Позивач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що відповідачем не доведено факту належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 .. Звертає увагу на те, що за вказаною адресою господарську діяльність крім позивача здійснюють ТОВ Незалежна Консультаційна група , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 . Вказує, що в день інспекційного відвідування гр. ОСОБА_2 виконував роботи на підставі договору підряду, укладеного з ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ГУ Держпраці у Харківській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.02.2020 до Головного управління Держпраці у Харківській області надійшла скарга гр. ОСОБА_5 від 21.02.2020, в якій остання зазначила, що вона працювала два місяці в готельному комплексі КАЛИНА ТОВ НКГ (код 37092076), за адресою м. Харків, вулиця Нестерова, будинок 2, разом з цим, при звільненні з нею розрахунок не проведено; також повідомила, що і інші працівники працюють неоформленими та без проходження медичного огляду; керують готелем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Інформаційною довідкою від 27.02.2020 повідомлено начальника Головного управління про вказану скаргу та запропоновано розглянути питання щодо проведення інспекційного відвідування.

На підставі вищевикладеного, видано наказ від 28.02.2020 №607 Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим, оформлено направлення №02.03-03/1047 від 28.02.2020 року, копію якого отримала уповноважена особа позивача за довіреністю від 14.02.2020 №412 ОСОБА_6 під особистий підпис.

За результатами інспекційного відвідування позивача посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування № ХК9088/296/АВ від 13.03.2020.

Зі змісту акту вбачається, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області, відповідно до п. 19 Порядку № 823 зроблено в акті позначку про фіксацію інспекційного відвідування засобами відеотехніки.

Відповідно до розділу ІІІ акту, під час проведення заходу інспекційного відвідування встановлено, що 28.02.2020 за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 при виконанні роботи був опитаний гр. ОСОБА_2 , який на час проведення інспекційного відвідування виконував роботу бармена в формі готель ІНФОРМАЦІЯ_1 та мав доступ до виробничих приміщень орендованих ФОП ОСОБА_1 .

В ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надано жодних документів (ані трудового договору, ані наказу на призначення) на підтвердження факту офіційного працевлаштування гр. ОСОБА_2 .

З метою усунення встановлених порушень відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень № ХК9088/296/АВ/П від 13.03.2020.

Акт інспекційного відвідування №ХК9088/296/АВ від 13.03.2020 за результатами інспекційного відвідування позивача з диском відеозапису інспекційного відвідування та припис про усунення виявлених порушень № ХК9088/296/АВ/П від 13.03.2020 були відправлені на адресу ФОП ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку, про що свідчить опис вкладення та накладна №6102231724302.

На виконання вимог пункту 3 Порядку № 509, суб`єкта господарювання листом від 20.03.2020 № 0874 повідомлено про те, що 20.03.2020 уповноваженою посадовою особою відповідача отримано акт інспекційного відвідування, яке відправлено на адресу позивача рекомендованим листом № 6105809636222 від 20.03.2020, що є підставо для розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно інформації з офіційного веб - сайту Укрпошта поштове відправлення №6105809636222 отримано позивачем 25.03.2020.

Так, на підставі акту інспекційного відвідування №ХК9088/296/АВ від 13.03.2020 винесено постанову про накладення штрафу № ХК9088/296/АВ/П/ТД-ФС від 07.04.2020.

Не погодившись із діями відповідача щодо проведеного заходу контролю, а також з приписом та постановою про накладення штрафу, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині позовних вимог про скасування спірних припису та постанови про накладення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем трудового законодавства.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ Держпраці у Харківській області щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу ГУ Держпраці від 28.02.2020 №607, за результатами якого було складено акт інспекційного відвідування №ХК9088/296/АВ від 13.03.2020, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення інспекційного відвідування, дії щодо проведення контрольного заходу не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи (перегляду підлягає рішення в частині задоволення позову), визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 24.12.2019 у справі № 823/1167/16, від 05.02.2020 у справі № 620/3913/18, від 06.02.2020 у справі №0840/3690/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до пункту 24 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпПУ та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою КМ України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, однією з підстав для накладення штрафів є акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що посадові особи управління Держпраці мають право проводити позапланові перевірки суб`єктів господарювання на предмет дотримання порядку оформлення найманих працівників на роботу, та на підставі встановлених порушень накладати штрафи за порушення вимог трудового законодавства.

За змістом наведених приписів чинного законодавства, відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, суб`єкта господарювання. При цьому, повинен бути встановлений факт використання конкретним підприємцем найманої праці без оформлення з працівником трудових відносин.

Фактичною підставою для винесення спірного припису та постанови про накладення штрафу слугували виковки акту інспекційного відвідування № ХК9088/296/АВ від 13.03.2020 про фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач стверджує, що позивачем без оформлення трудового договору було допущено до роботи барменом гр. ОСОБА_2 .

Так, з наказу про проведення інспекційного відвідування вбачається, що таке відвідування призначалося у суб`єктів господарювання - ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Незалежна консультаційна група , ФОП ОСОБА_1 , які здійснюють свою діяльність у приміщенні у приміщенні готелю АДРЕСА_2 .

Вказане також підтверджується тим, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до договорів оренди №19/03 від 19.03.2019, №01/04 прийняла від ТОВ Незалежна Консультаційна Група в особі директора ОСОБА_6 у строкове платне користування нежитлове приміщення та 22 готельних номера за адресою АДРЕСА_2 (а.с.15-23).

З оглянутого колегією суддів відеозапису інспекційного відвідування (тривалістю 30 секунд та 1 хвилини 18 секунд) встановлено, що посадові особи опитували особу, яка назвалася ОСОБА_7 спочатку у підсобному приміщенні закладу, а після цього у залі закладу. Вказаний чоловік не назвав хто конкретно є його роботодавцем, повідомив що грошей за роботу не отримував, на роботу вперше вийшов сьогодні вранці, назвав нерозбірливо посаду та вказав що прибирає брудне. Також з відеозапису не вбачається, а відповідачем не надано доказів звернення до суб`єктів господарювання - ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Незалежна консультаційна група , ФОП ОСОБА_1 з питань встановлення того, хто на справді є роботодавцем громадянина ОСОБА_2 .

З огляду на обставини встановлені з дослідженого відеозапису та даних, які відображені в акті інспекційного відвідування неможливо беззаперечно дійти висновку, що ОСОБА_2 є працівником саме ФОП ОСОБА_1 та що він працює на посаді бармена у вказаного підпиємця, жодних інших належних та допустимих доказів підтвердження такого судження контролюючого органу відповідачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено факту наявності неналежного оформлення трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 .

Крім того, позивачем щодо знаходження ОСОБА_2 в приміщенні готелі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою АДРЕСА_2 , надані пояснення, за якими вказана особа надавала послуги саме ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується договором підряду № 1-26/2 від 27.02.2020 та актом приймання-передачі виконаної роботи за договором підряду № 1-26/2 від 27.02.2020, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Посилання відповідача на лист Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, який надійшов до відповідача 14.04.2020 за вх.№ 24/4.041, щодо надання позивачем повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 28.02.2020 та відображення нарахування заробітної плати за лютий 2020 року не спростовує виконання ним послуг 27.02.2020 на користь ФОП ОСОБА_3 , а не позивача по справі, з огляду на що не може бути визнаний належним доказом фактичного допуску ФОП ОСОБА_1 27.02.2020 працівника ( ОСОБА_2 ) до роботи без укладення трудового договору.

Слід зауважити, що вказаний лист не міг бути покладений в основу спірних припису від 13.03.2020 та постанови від 07.04.2020, з огляду на дату його отримання контролюючим органом (14.04.2020).

Також, колегія суддів враховує, що представником позивача на виконання ухвали суду надані документи щодо працевлаштування ОСОБА_2 .

Наказом від 28.02.2020 №2-вк прийнято на посаду бармена-касира з 29.02.2020 ОСОБА_2 , та між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір.

На виконання вимог КЗпП позивачем надано повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Також, матеріали адміністративної справи містять відомість на виплату заробітної плати у вигляді готівки №6, №7, №8, №9.

Вказані документи підтверджують факт прийняття ОСОБА_2 на роботу до ФОП ОСОБА_1 саме з 29.02.2020, та факт надання послуг ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_3 за договором підряду № 1-26/2 від 27.02.2020 у день проведення інспекційного відвідування - 28.02.2020.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем факту неналежного оформлення трудових відносин між позивачем та гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірність винесення припису про усунення виявлених порушень № ХК9088/296/АВ/П від 13.03.2020 та постанови про накладення штрафу № ХК9088/296/АВ/П/ТД-ФС від 07.04.2020 належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті інспекційного відвідування порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП УКраїни, слід вважати недоведеними, а оскаржувані припис про усунення виявлених порушень № ХК9088/296/АВ/П від 13.03.2020 та постанову про накладення штрафу № ХК9088/296/АВ/П/ТД-ФС від 07.04.2020 такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач, приймаючи їх, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з порушенням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 по справі № 520/5227/2020 - в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова