Рішення

від 06.01.2021 по справі 183/2316/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2316/18

№ 2/183/90/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, -

в с т а н о в и в:

20 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, посилалася на те, що на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ЯЖ № 915569, виданого 06 серпня 2009 року та згідно договору дарування від 02 березня 2006 року, вона є власником земельної ділянки площею 0,1531 га, кадастровий номер 1223281500:02:501:0013, розташованої під АДРЕСА_2

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,249 га. та домоволодіння в цілому, що розташоване на зазначеній земельній ділянці під АДРЕСА_1 , у відповідності до державного акту про право приватної власності на землю від 07 серпня 2000 року серії І-ДП № 085156, виданого на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Вільненської сільської ради від 16 травня 2000 року та свідоцтва на право власності на житловий будинок від 13 грудня 1999 року, виданого на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 794 від 30 листопада 1999 року була ОСОБА_3 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2015 року ухвалено - усунути перешкоди з боку ОСОБА_3 у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , що належить їй на праві приватної власності, шляхом знесення самовільно збудованого паркану та відновлення порушених межових знаків, а саме по межі від літ. В до літ. Б та по межі від літ. Г до літ. В відповідно з Державним актом на право власності від 06 серпня 2009 року серії ЯЖ № 915569, виданого на підставі договору дарування від 02 березня 2006 року № 294 серії ВСО 849531; зобов`язано ОСОБА_3 демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Позивачем ОСОБА_1 на виконання зазначеного рішення суду були отримані виконавчі листи, які були пред`явлені нею до відділу державної виконавчої служби.

У зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, державний виконавець звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, зазначивши боржником ОСОБА_4 , що є спадкоємцем померлої.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року було відмовлено у залученні ОСОБА_4 в якості правонаступника боржника ОСОБА_3 в частині виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, з тих підстав, що ОСОБА_4 09 вересня 2017 року здійснив відчуження набутих ним у власність в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 земельної ділянки та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на користь своєї доньки ОСОБА_2 шляхом укладення відповідних договорів дарування, остання не є учасником процесу та не є правонаступником боржника.

Позивач зазначає, що на теперішній час відповідач ОСОБА_2 не бажає демонтувати металевий паркан, самочинно встановлений на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, а також демонтувати самовільно збудовану в порушення вимог ДБН зливну яму із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим порушуються права позивача на вільне володіння і користування належній їй земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 0,1531 га, кадастровий номер 1223281500:02:501:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 самовільно збудованого металевого паркану між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 від літ. Г до літ. В плану меж земельної ділянки, зазначеного в Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 915569 від 06 серпня 2009 року, а також демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року відкрите провадження у справі, справу призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 березня 2019 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25 лютого 2020 року відмовлено позивачу у прийнятті уточненого позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник, кожен окремо, посилалися на підстави та обставини, викладені в останній редакції уточненої позовної заяви, позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити. В подальшому звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їх участі, у разі повторної неявки відповідача не заперечували проти проведення заочного розгляду справи.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судовому просила ухвалити рішення на розсуд суду. В подальшому звернулася до суду з заявою, згідно якої просила розглядати справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи суду не надала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача та її представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомленапро місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

За положеннями статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно норми статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною першою ст. 91 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту стаття 16 ЦК України.

Судом встановлено, що на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ЯЖ № 915569, виданого 06 серпня 2009 року на згідно договору дарування від 02 березня 2006 року, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1531 га, кадастровий номер 1223281500:02:501:0013, розташованої під АДРЕСА_2 .

У відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2015 року було ухвалено - усунути перешкоди з боку ОСОБА_3 у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , що належить їй на праві приватної власності шляхом знесення самовільно збудованого паркану та відновлення порушених межових знаків, а саме по межі від літ. В до літ. Б та по межі від літ. Г до літ. В відповідно з Державним актом на право власності від 06 серпня 2009 року серії ЯЖ № 915569, виданого на підставі договору дарування від 02 березня 2006 року № 294 серії ВСО 849531; зобов`язано ОСОБА_3 демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 .

На час ухвалення зазначеного вище рішення суду, власником суміжної земельної ділянки площею 0,249 га та домоволодіння в цілому, що розташоване на зазначеній земельній ділянці під АДРЕСА_1 , на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 07 серпня 2000 року серії І-ДП № 085156, виданого на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Вільненської сільської ради від 16 травня 2000 року та свідоцтва на право власності на житловий будинок від 13 грудня 1999 року, виданого на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 794 від 30 листопада 1999 року, була ОСОБА_3 .

При винесенні рішення суд зазначив, що висновком № 3455-14 судової земельно-технічної експертизи від 21 січня 2015 року встановлено, що фактичні межі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 не відповідають межам згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 915569 від 06 серпня 2009 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 . Існує накладання земельних ділянок АДРЕСА_1 земельну ділянку АДРЕСА_2 , і по фактичному користуванню земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 є на 0,0025 га меншою ніж у державному акті. Зі сторони вул. Боженко розмір земельної ділянки АДРЕСА_2 зменшено на 1,25 м у зв`язку з накладенням земельної ділянки АДРЕСА_1 на земельну ділянку АДРЕСА_2 .

На виконання зазначеного рішення суду були видані виконавчі листи. Постановами державного виконавця від 20 травня 2015 року відкриті виконавчі провадження за № 47588591, № 47588837 та № 47589181.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник за рішенням суду ОСОБА_3 - померла.

У зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, державний виконавець звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, зазначивши боржником ОСОБА_4 , що є спадкоємцем померлої.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року було відмовлено у залученні ОСОБА_4 в якості правонаступника боржника ОСОБА_3 в частині виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, з тих підстав, що ОСОБА_4 09 вересня 2017 року здійснив відчуження набутих ним у власність в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 земельної ділянки та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на користь своєї доньки ОСОБА_2 шляхом укладення відповідних договорів дарування, остання не є учасником процесу та не є правонаступником боржника.

Згідно до приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно з п. 5 Переліку найменування назв об`єктів топоніміки м. Новомосковська, вул. Боженко в м. Новомосковську Дніпропетровської області було перейменовано на вул. О. Мітягіна, що підтверджується Додатком до розпорядження міського голови № 61-р від 19 лютого 2016 року.

Позивач наголошує на тому, що відповідач ОСОБА_2 , яка є власником суміжної земельної ділянки, не бажає демонтувати металевий паркан самочинно, встановлений на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, а також демонтувати самовільно збудовану в порушення вимог ДБН зливну яму із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 , що порушує права позивача на вільне володіння і користування належної їй земельною ділянкою.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що дійсно має місце порушення прав позивача ОСОБА_1 , а саме порушення меж земельної ділянки, відновлення яких вона має право вимагати.

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів вжиття будь-яких заходів з метою недопущення порушення прав позивача та їх відновлення.

Відповідач, як власник майна, зобов`язана була вживати всіх необхідних та обачливих заходів, з метою усунення перешкоди в користуванні позивачем належною їй земельною ділянкою, не допустити можливості настання негативних наслідків від користування нею своєю власністю. Такі заходи є розумно очікуваними від відповідача, оскільки це унеможливило б настання таких негативних наслідків, що мали місце у досліджуваних правовідносинах.

Іншим шляхом позивач позбавлена можливості відновити свої порушені права.

З огляду на вищезазначене та враховуючи самовільне зайняття частини земельної ділянки належної позивачу, позовні вимоги підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 107 ЖК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 200, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 0,1531 га, кадастровий номер 1223281500:02:501:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 самовільно збудованого металевого паркану між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 від літ. Г до літ. В плану меж земельної ділянки, зазначеного в Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 915569 від 06 серпня 2009 року, а також демонтувати конструкцію зливної ями із зливними трубами відведеними для каналізації домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, адреса місцезнаходження: 49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 06 січня 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький