Рішення

від 26.01.2021 по справі 645/3066/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/3066/20

Провадження № 2/645/231/21

РІШЕННЯ

іменем України

26 січня 2021 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., за участі секретаря судових засідань - Проневич Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАН , ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор, діючи в інтересах держави в особі Харківської міської ради , звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення коштів у вигляді орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові приміщення підвалу № V-ХХІІ, 1-го поверху №1-14 в літ. А-2 загальною площею 549, 3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 , належать ТОВ Тан на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2003 р. за №988. Крім того, право власності на нежитлові приміщення підвалу № І, II, III, 1- го поверху № І, II, III, IV, 2-го поверху № І, ІІ,1-18 в літ. А-2 загальною площею 450,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 25.06.2002 року. Так, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована вищевказана нежитлова будівля, що належить на праві власності ТОВ Тан та ОСОБА_1 . Обстеження здійснювалось з урахуванням геодезичної роботи щодо плану меж фактичного користування вищевказаної земельної ділянки. Відповідно до інформації відділу у м. Харкові ТУ Держгеокадастру у Харківській області встановлено, що у Відділі станом на 29.12.2012 р. не обліковуються документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про зареєстровані права на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) не зареєстрований платником земельного податку за земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Разом з цим, ТОВ Тан зареєстроване платником земельного податку, товариством у 2017 році сплачено земельного податку у сумі 9 754,41 грн., у 2018 році - 9 800,64 грн., у 2019 році 24 338,32 грн. Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ Тан з 01.06.2017 по 31.12.2019 рік використовували земельну ділянку площею 0,0432 га по АДРЕСА_1 , без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачують платежів за її використання, згідно зі встановленого законодавчими актами розміру. У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження, земельної ділянки та складено акт від 13.03.2019 р., яким встановлено, що ТОВ Тан та ОСОБА_1 використовують для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 земельну ділянку площею 0,0432 га. Крім того, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ Тан та ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки без

правовстановлюючих документів у період з 01.06.2017 по 31.12.2019 р. Встановлено, що розрахунок безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за використання земельної ділянки площею 0,0195 га у період з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р. складає 155 466, 03 грн.; за період з 01.06.2017 р. по 31.12.2017 р.- 27 550, 95 грн., за період з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 р. - 27 550, 95 грн., за період з 01.08.2018 р. по 31.12.2018 р. - 29 518,85 грн., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 роках - 70 845, 28 грн. Крім того, розрахунок безпідставно збережених ТОВ Тан коштів за використання земельної ділянки площею 0,0237 га у період з 01.06.2017 по 31.12.2019 роки складає 148 839,87 грн.; за період з 01.06.2017 р. по 31.12.2017 р. - 27 076,13 грн., за період з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 р. - 23 778,43 грн., за період з 01.08.2018 р. по 31.12.2018 р. - 35 977,55 грн., за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 62007, 76 грн. Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ Тан у період з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р. не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 304 305,90 грн., внаслідок чого останні зберегли у себе майно - грошові кошти.

Також прокурор зазначив, що ОСОБА_1 та ТОВ Тан не є ані власниками, ані постійними землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як землекористувачів, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України). Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ Тан володіють лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у них виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном. При цьому, ОСОБА_1 та ТОВ Тан з часу виникнення права власності на нерухоме майно належним чином не оформили правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою та в свою чергу не сплачують орендну плату за її користування. Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ Тан безпідставно використовують спірну земельну ділянку та зберігають кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати). Тобто, відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати ОСОБА_1 та ТОВ Тан за рахунок Харківської міської ради. Внаслідок використання ОСОБА_1 та ТОВ Тан вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 155 466,03 грн., стягнути з ТОВ Тан на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 148 839,87 грн. та відшкодувати судові витрати.

20.07.2020 р. від представника відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Тан - адвоката Міліруд Є.О. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вважає доводи позивача безпідставними та необгрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. В обгрунтування відзиву зазначив, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому, для відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необгрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідачів у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої грунтується на визначеній нормами

земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки. За таких обставин, для застосування ст. 1212-1214 ЦК України у даному випадку необхідно надати оцінку заявленим позовним вимогам та визначити, що є предметом позову. Предметом позову у даній справі є стягнення з ТОВ «ТАН» та ОСОБА_1 як з власників об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів - орендної плати, на підставі статей 1212 -1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, за період з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р..

Таким чином, для вирішення даного спору встановленню підлягають певні обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав, та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.05.2020 р., нежитлові приміщення підвалу №V-ХХІІ, 1-го поверху №1-14 в літ. «А-2» загальною площею 549,3 кв.м. зареєстровані за ТОВ «ТАН» , форма власності колективна. В свою чергу, власником нежитлового приміщення № І, II, III, 1-го поверху № І, II, III, IV, 2-го поверху № І, II, 1-18 в літ. «А-2» загальною площею 450,7 кв.м. є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва. Проте разом із позовною заявою не надано доказів на підтвердження того, що земельна ділянка загальною площею 0,0432 га по АДРЕСА_1 , за користування якою Харківська місцева прокуратура №3, яка діє в інтересах Харківської міської ради, просить стягнути безпідставно збережені кошти з ТОВ «ТАН» та ОСОБА_1 у період з 01.06.2017 р. по 21.12.2019 р., була сформована як об`єкт цивільного права.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідно до інформації відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, у Відділі не обліковуються документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Що свідчить про те, що земельна ділянка у період з 01.06.2017 р. по 21.12.2019 р. не була сформована, як об`єкт цивільних прав, та спірна земельна ділянка не є власністю територіальної громади м. Харкова.

Щодо розрахунку безпідставно збережених коштів, представник відповідача зазначає, що, як вбачається із акту обстеження земельної ділянки від 13.03.2019 р., визначення меж, площі, конфігурації земельної ділянки та зазначено самим Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю ОСОБА_2 , площа земельної ділянки 0,0432 га за адресою: АДРЕСА_1 , є орієнтовна . Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0432 га, за користування якою позивач просить стягнути з ТОВ «Тан» та ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р.

За таких обставин, земельна ділянка, яка визначена в акті обстеження площею 0,0432 га. на момент звернення з позовною заявою не була сформована в натурі в розумінні ст. ст. 79,79-1 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, вказана земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав.

Крім того, надані позивачем докази на підтвердження займаної відповідачем площі земельної ділянки - звіт з геодезичної зйомки, ситуаційна схема розміщення земельної ділянки, фото земельної ділянки та будівлі, акт обстеження земельної ділянки є недопустимими доказами, оскільки чинним законодавством не передбачено формування земельних ділянок на підставі таких документів, які не є документацією з землеустрою. Відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, ні вказаною Інструкцією, ні Земельним кодексом України не передбачено визначення площі земельних ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів додані разом із позовною

заявою, у зв`язку з чим, акт обстеження від 13.03.2019 р. не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовують ТОВ «Тан» та ОСОБА_1 , що ставить під сумнів наданий розрахунок безпідставно збережених коштів.

Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів зайняття ТОВ «Тан» земельної ділянки площею 0,0195 га, так само, як і не надано доказів зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0237 га у період з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р.

Щодо твердження позивача стосовного того, що ТОВ «Тан» та ОСОБА_1 не є ані власниками, ані постійними землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як землекористувачів, є орендна плата, представник відповідача зазначає, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності". Таким чином, ні ТОВ «Тан» , ні ОСОБА_1 не є власниками або постійним землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України). У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.І ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3, яка діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, документально не підтверджені викладені у позовній заяві вимоги, оскільки разом із позовною заявою не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування розміру займаної площі земельної ділянки, яка спільно використовується ТОВ «Тан» та ОСОБА_1 , що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Розрахунок нормативної грошової оцінки землі, долучений до позовної заяви, грунтується на припущеннях, оскільки будь-яких обставин, які б свідчили про те, що спірна земельна ділянка площею 0,0432 га. у період з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р. була сформована як об`єкт цивільних права, належними і допустимими доказами не підтверджено.

У зв`язку з чим представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.57-6)

31.07.2020 р. до суду від представника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області - Коваленко Н.В. надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що відповідно до ст.ст. 78, 791, 92 Земельного Кодексу України формування земельних ділянок, як об`єкту цивільних прав необхідно для отримання або надання її у власність, користування та можливості здійснювати щодо такого нерухомого майна інші, передбачені чинним законодавством дії (продаж, спадкування, застава та ін.). Законом передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у Витязі, який оформлюється лише при здійсненні щодо земельної ділянки юридично-значимих дій, за заявою зацікавленої особи. Між Харківською міською радою та ТОВ ТАН , ОСОБА_1 склались правовідносини щодо використання земельної ділянки без здійснення плати за неї, що кваліфікується як кондиційні правовідносини з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які врегульовані главою 83 ЦК України, а не правовідносини щодо вчинення відносно земельної ділянки будь-яких дій. Під безпідставно збереженим майном мається на увазі грошові кошти в розумінні ст.ст. 179,190 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Законом передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у Витязі, який оформлюється лише при здійсненні щодо земельної ділянки юридично-значимих дій. Враховуючи, що спірні цивільні правовідносини є не договірними, а кондиційними, для застосування яких брати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, виходячи із положень законодавства, не вбачається необхідним. Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 затверджене Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне

користування в місті Харкові. Враховуючи те, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, а між Позивачем та Відповідачами склались позадоговірні, кондиційні правовідносини, розрахунки Харківської міської ради зроблені не для укладання з ТОВ ТАН та ОСОБА_1 угод щодо земельної ділянки, а використовуються в якості цивільного елементу та як доказу обґрунтування ціни позову, яку Відповідачі безпідставно зберегли, не сплачуючи за використання цієї земельної ділянки. Для виконання покладених на Департамент територіального контролю Харківської міської ради функцій і завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, (п. 3.1.9. Положення). В даному випадку розмір безпідставно збережених коштів відповідачів у період з 01.06.2017 р. по 31.06.2019 р. розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування. Розрахунок здійснюється уповноваженими особами на законній підставі - Наказу Директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 12 від 26.02.2018, яким у Додатку № 2 затверджена типова форма розрахунку плати за землю у зв`язку з безпідставним збереженням коштів, які повинні були надійти до бюджету міста як орендна плата. При цьому, уповноважені особи Харківської міської ради при здійсненні розрахунків керуються в першу чергу Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 та від 03.07.2013 № 1209/13.

Розрахунок безпідставно збережених коштів, зроблений Позивачем, стосується лише обґрунтування способу захисту порушеного права у межах ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідно до вимог Закону України Про оцінку земель , з метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 р. № 1209/13:

1. Затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 , у тому числі:

1.1. Базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України;

1.2. Економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів:

1.2.1. Опис меж економіко-планувальних зон (Додаток 1 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж6, стор. 73);

1.2.2. Схема економіко-планувального зонування (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 1, стор. 100);

1.2.3. Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон (Додаток 2 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж2, стор. 38);

1.3. Визначення впливу локальних факторів у складі документів:

1.3.1. Карти-схеми (25) зон впливу функціонально-планувальних, інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, стор. 102-159);

1.3.2. Значення коефіцієнтів КмЗ зон впливу локальних факторів (Додаток З - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток 34, стор. 103);

1.4. Нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Б, стор. 24).

Згідно п. 2 цього рішення, нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 1 січня 2014 року.

Отже, Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати ці розрахунки, а особи, які їх підписали, мають на це відповідні повноваження.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Отже, для врегулювання судом кондиційних правовідносин між Позивачем та Відповідачами не потрібен факт наявності сформованої земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, а потрібно встановити фактичну площу земельної ділянки, яку використовує набувач майна та розмір безпідставно збережених коштів.

Крім того, представник відповідача посилається на те, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на нежитловий будинок, будівлю або споруду є кадастровий номер земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 377 ЦК України та ч. 6 ст. 120 ЗК України встановлені вимоги щодо обов`язковості зазначення в договорі, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів - державної власності, що підлягають продажу шляхом реалізації.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти.

Як вже раніше зазначалось, аналізом ст.ст. 78, 791, 92 ЗК України встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у Витязі, який оформлюється, лише при здійсненні щодо земельної ділянки юридично-значимих дій, за заявою зацікавленої особи. Тобто, обов`язок покладено саме на осіб, які звертаються з такими заявами, а отже при зверненні Відповідачів до органів влади у сфері земельних правовідносин щодо оформлення власниками об`єкту нерухомості прав на земельну ділянку, Харківська міська рада повинна була надати дозвіл. Однак, відповідачі з метою безоплатного користування земельною ділянкою комунальної форми власності ухиляються (понад 17 років) від обов`язку укладення договірних відносин щодо використання земельної ділянки, у тому числі розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Разом з цим, посилання представника відповідачів на те, що спірна земельна ділянка не є власністю територіальної громади м. Харкова, є безпідставним та таким, що суперечить закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Таким чином, виходячи з норм вищевказаного Закону, спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Харкова.

Крім того, представник відповідачів стверджує, що єдина форма сплати за землю для землекористувачів є орендна плата.

Відповідно до вимог абз. 1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а ст.193 Земельного кодексу визначено, що інформація, яка міститься у державному земельному кадастрі, включає дані та відомості, а також документи про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Більш того, Відповідачі у справі не є ані власниками, ані постійним землекористувачами

спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як землекористувачів, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, Харківська міська рада враховувала інформацію Східного управління ГУ ДПС у Харківській області та розмір безпідставно збережених коштів розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна була надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою ТОВ ТАН за користування земельною ділянкою у вигляді земельного податку. (а.с.76-81)

11.08.2020 р. від представника відповідачів - адвоката Міліруд Є.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, де представник зазначив, що посилання заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, на ч. 2 ст. 377 ЦК України та на ч. 6 ст. 120 ЗК України є необгрунтованим та безпідставним. А саме, у відповіді на відзив прокуратурою зазначено, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади м. Харквова, а ТОВ «Тан» та ОСОБА_1 , використовують земельну ділянку комунальної власності, не сплачуючи за її використання плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, а тому між сторонами у справі склалися позадоговірні, кондиційні правовідносини. Однак, така позиція прокуратури є дещо помилковою та такою, яка не відповідає дійсним обставинам справи. Основні принципи земельного законодавства в Україні описані в Земельному кодексі України.

Згідно ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.І.ст. 78 Земельного кодексу України). Право власності на землю набувається і реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. (ч. 2. ст.78 Земельного кодексу України).

Стаття 117 Земельного кодексу України встановлює порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування ПРО передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. № 5245-УІ, з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. У відповідності із пунктом 1 цієї статті передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом.

У відповідному рішенні зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні, на підставі якого складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування та акта приймання-передачі такої земельної ділянки здійснюється державна реєстрація права власності держави, територіальної громади на неї.

Частиною 5 ст. 83 Земельного кодексу України чітко встановлено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності. Для того, щоб отримати у комунальну власність земельну ділянку державної власності сільській, селищній, міській раді необхідно здійснити наступні дії. По - перше , звернутись до органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельними ділянками державної власності, із заявою про передачу у комунальну власність земельної ділянки державної власності. Органи, уповноважені здійснювати розпорядження землями державної власності, визначені у статті 122 Земельного кодексу України. Вказане клопотання має бути оформлене як рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. У разі, якщо земельна ділянка є сформованою (тобто колись вже надавалась у користування), але не має кадастрового номеру, у клопотанні доцільно також просити надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У разі, якщо земельна ділянка не є сформованою (тобто ніколи раніше не надавалась у користування та кадастровий номер у якої відсутній) у клопотанні доцільно також просити надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення. У такому випадку до рішення має бути додане викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких слід зазначити бажане місце розташування земельної ділянки; За наслідками розгляду звернення, уповноважений орган має прийняти рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою або надати відмову у його наданні.

По - друге , замовити у землевпорядної організації виготовлення відповідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник встановить межові знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити документацію із землеустрою у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Документація із землеустрою має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню уповноваженими органами влади відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України.

По - третє , органу місцевого самоврядування слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Якщо це передбачено договором про розроблення документації, до цього органу має звертатись землевпорядна організація. Подана заява розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, а межі ділянки не порушують меж вже зареєстрованих ділянок, державний кадастровий реєстратор реєструє земельну ділянку у Державному земельному кадастрі з видачею Витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номеру. Розроблена документація має бути подана до органу, уповноваженого розпоряджатись земельною ділянкою, на затвердження. Орган, уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою, має прийняти рішення про затвердження документації та передачу земельної ділянки у комунальну власність. У рішенні має бути зазначено: кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки отримуються з Державного земельного кадастру, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку - з

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Орган місцевого самоврядування мас прийняти рішення про прийняття земельної ділянки у комунальну власність. У рішенні має бути зазначено: кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

По - четверте , орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування мають скласти акт приймання-передачі земельної ділянки із державної до комунальної власності. Право комунальної власності на земельну ділянку має бути зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З моменту реєстрації земельна ділянка вважається комунальною власністю Враховуючи викладене слід зазначити, що земельна ділянка може вважатися коммунальною власністю лише з моменту її реєстрації за Харківською міською радою. Таким чином, спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташовані нежитлові приміщення підвалу №V-ХХІІ, 1-го поверху №1-14 в літ. «А-2» загальною площею 549,3 кв.м., та нежитлові приміщення підвалу № І, II, III, 1-го поверху № І, II, III, IV, 2-го поверху № І, II, 1-18 в літ. «А-2» загальною площею 450,7 кв.м. не знаходиться у володінні територіальної громади м. Харкова, тобто не належить до земель комунальної власності. Як вбачається з матеріалів справи, ані заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3, який дії в інтересах держави в особі Харківської міської ради, ані самою Харківською міською радою не надано доказів (документів) на підтвердження факту володіння спірною земельною ділянкою, що свідчить про те, у самої територіальної громади відсутні такі документі. За таких обставин, територіальна громада м. Харкова не є власником відповідної земельної ділянки, а тому у Харківської міської ради у даному випадку відсутні будь-які права вимагати з ТОВ «Тан» та ОСОБА_1 орендну плату за вказану земельну ділянку, оскільки вказана земельна ділянка належить до земель державної власності.

Щодо посилання у відповіді на відзив на правову позицію, яка викладена у Постанові Верховного суду від 24.04.2019 р. у справі №642/4792/17, яку заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 зазначає, як аналогічну за змістом справу, то з цього питання слід звернуту увагу суду на те, що у наведеній, як зразок справі, у спірних земельних ділянок існував кадастровий номер, що було підтверджено довідками, виданими управлінням Держкомзему у м. Харкові. Таким чином, у вказаній справі №642/4792/17, перш за все, судами було встановлено та досліджено саме факт формування земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав. Тобто, спочатку було встановлено, що спірні земельні ділянки були сформовані як об`єкти цивільних прав шляхом присвоєння їм кадастрового номеру, а потім вже досліджувалась правильність порядку нарахування (розрахунку) за користування земельними ділянками. У нашому випадку так склалося, що порядок розрахунку та його відповідність оскаржувати не доводиться, оскільки відсутній предмет спору, оскільки земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних права на момент звернення до суду з позовною заявою, що чітко встановлено ст. 79-1 ЗК України.

Окрім того, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 у відзиві на позовну заяву посилається на ч. 2 ст. 377 ЦК України та на ч. 6 ст. 120 ЗК України. З цього питання зазначає наступне. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ТАН» належать на праві власності нежитлові будівлі розміщені на спірній земельній ділянці на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2003 р., в свою чергу ОСОБА_1 нежитлові приміщення належать на праві власності на підставі свідоцтва від 25.06.2002 р. На момент укладання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень ТОВ «ТАН» та на момент отримання свідоцтва на право власності ОСОБА_1 , які розташовані на спірній земельній ділянці, законодавством, яке діяло на той час (ЗК України від 26.04.2003 р), не було передбачено обов`язкової наявності у земельної ділянки кадастрового номеру, а тому, наявність кадастрового номеру у земельної ділянки не було істотною умовою для укладання договору купівлі-продажу. Окрім того, і ЦК України, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу та отримання свідоцтва на нежитлові приміщення, не передбачав обов`язкової наявності у спірної земельної ділянки кадастрового номеру (а.с.83-87)

В судовому засіданні представник Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області - Сухорукова І.К. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідачів ТОВ Тан та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі відповідачів.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, його не явка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не , з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення підвалу № V-ХХІІ, 1-го поверху №1-14 в літ. А-2 загальною площею 549, 3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 , належать ТОВ Тан на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2003 за №988. (а.с. 28-29).

Відповідно до свідоцтва від 25.06.2002 р. №3585, право власності на нежитлові приміщення підвалу № І, II, III, 1- го поверху № І, II, III, IV, 2-го поверху № І, 11,1-18 в літ. А-2 загальною площею 450,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.32)

Відповідно до Актів від 13.03.2019 р. та 18.09.2018 р. обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0432 га. розташована нежитлова будівля, право власності на яку по приміщенням зареєстроване за ТОВ Тан та ОСОБА_1 , не огороджена, використовується ТОВ Тан , ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будинків. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,0432 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. Координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі в системі СК - 63 ХАРКІВ (КНВА) із застосуванням КТЇС приймача ОИ88 8660Р № 86626С123188554. Вся апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалась для виконання топографо-геодезичних робіт зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер 1315 (8660Р № 86626С123188554). Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі .shp для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м.Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки. (а.с.23,24)

За повідомленням відділу у м. Харкові ТУ Держгеокадастру у Харківській області встановлено, станом на 29.12.2012 р. у відділі не обліковуються документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.28)

За повідомленням КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації ХМР від 11.12.2017 р. за №12130, згідно наявних архівних матеріалів реєстрацію права власності нежитлової будівлі літ. А-2 по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 р. проведено КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації ХМР наступним чином: нежитлові приміщення підвалу № І, II, III; 1-го поверху № І, II, III, IV; 2-го поверху № І, II 1-18 в літ. А-2 заг. площею 450,7 кв.м. за ОСОБА_1 на підстав свідоцтва, виданого 25.06.2002 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішнім Є.В.; нежитлові приміщення підвалу № V-ХХІІ; 1-го поверху № 1-14 в літ. А-2 заг. площею 549,3 кв.м. за ТОВ ТАН на підставі договору купівлі-продажу № 2673-В-С, посвідченого 15.08.2003 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В., р. № 988; акту № 2673-В-С прийому передачі від 15.08.2003 р.; свідоцтва № 2673-В-С про право власності, виданого 22.08.2003 р. Управлінням комунального майна та приватизації ХМР. (а.с.31)

Відповідно до інформації від 09.10.2019 р. ГУ ДПС у Харківській області, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) не зареєстрований платником земельного податку за земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Разом з цим, ТОВ Тан зареєстроване платником земельного податку,

товариством у 2017 році сплачено земельного податку у сумі 9 754,41 грн., у 2018 році - 9 800,64 грн., у 2019 році - 24 338,32 грн. (а.с.33-34)

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ Тан та ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.06.2017 р. по 31.12.2019 р., відповідно до якого за ОСОБА_1 та ТОВ Тан у вказаний період не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 304 305,90 грн. (а.с.15-22)

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас відповідно до змісту статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 ЗК України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно вказаних норм закону, обов`язок по вчиненню дій, направлених на оформлення документів покладається саме на орендаря, зокрема, звернення до ради з відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою, а також з заявою і пакетом документів про розгляд питання щодо надання земельної ділянки в оренду.

Правовідносин щодо користування спірною земельною ділянкою відповідачі належним чином не оформлювали, проте використовують земельну ділянку без виникнення права власності / користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 ЗК України.

З моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно у відповідачів виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під майновим комплексом.

Відповідно до положень статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Виходячи зі змісту статті 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України, не вважається правопорушенням

відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника, і на якій розташоване це нерухоме майно.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власників об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Як зазначалось вище, нежитлові приміщення підвалу № V-ХХІІ, 1-го поверху №1-14 в літ. А-2 загальною площею 549, 3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 , належать ТОВ Тан на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2003 за №988. Право власності на нежитлові приміщення підвалу № І, II, III, 1- го поверху № І, II, III, IV, 2-го поверху № І, 11,1-18 в літ. А-2 загальною площею 450,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 25.06.2002 р.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ані відповідачами, ані попереднім власником будівлі.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що в даній справі представник прокуратури не надав суду відповідну технічну документацію з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки площею 0,0432 га.

Так, наданий ним розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не містить жодних даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0432 га, що свідчить про недоведеність позивачем своїх вимог.

Площа земельної ділянки (0,0432 га) визначена позивачем на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки, проте чинним законодавством України не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією землеустрою.

Тобто спірна земельна ділянка площею 0,0432 га не має ні визначених меж, ні кадастрового номеру, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, тому не може вважатися сформованою земельною ділянкою в розумінні статті 79-1 ЗК України.

Крім того, відсоток строку оренди - показник, який визначається залежно від строку оренди земельної ділянки, що фіксується лише у договорі оренди.

У відсутність домовленості сторін щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки визначити розмір орендної плати неможливо.

Відповідно до п. 2.6. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, значення земельного сервітуту при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові коливається від 60% до 100%.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що розрахунок суми орендної плати, здійснений позивачем, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним характеристикам спірної земельної ділянки, тому є недоведеним належними та допустимими доказами.

Позивач в позові посилався на те, що позбавлений можливості отримати дохід у відповідному розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, а тому відповідно до положень ст.81 ЦПК України, в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення недоотриманих коштів повинен надати до суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається в позові. Зокрема, докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №922/587/18, від 11.02.2019 у справі №922/3047/17.

Крім того, предметом позову в цій справі є стягнення з власників об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, без належних на те правових підстав.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі , об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачами за рахунок позивача майна (коштів).

Водночас, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України Про оцінку земель , дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Враховуючи наведене, розглянувши справу в межах заявлених вимог та підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 1212- 1214 ЦК України, ст.ст. 83, 93, 120, 125, 141, 206 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАН , ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. .

Повне судове рішення складене 05.02.2021 року

Головуючий - суддя