Постанова

від 27.01.2021 по справі 910/2262/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа№ 910/2262/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 27.01.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 02.09.2020 (повний текст складено 23.09.2020)

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 01.10.2020 (повний текст складено 02.10.2020)

у справі №910/2262/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит"

про стягнення 2 045 515,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач, АМПУ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" (далі - відповідач, КМПГ Аудит, скаржник) про стягнення 2 045 515,60 грн., з яких 1 294 200,00 грн. - сума сплаченого авансу, 134 029,48 грн. - пеня за порушення строків повернення авансу, 381 357,60 грн. - пеня за ненадання послуг, 196 287,00 грн - штраф, 11 169,12 грн. - 3% річних, 28 472,40 грн. - інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем неналежно виконано умови Договору № 28-В-АМПУ-17 від 07.06.2017 на здійснення аудиторських послуг в частині виконання зобов`язань щодо передачі належним чином оформлених документів відповідно до пункту 2.7 Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" про стягнення 2 045 515,60 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 1 294 200,00 грн. авансового платежу, 132 753,01 грн. пені, 11 062,75 грн. три проценти річних та 28 472,40 грн. інфляційних втрат за порушення строків повернення авансового платежу, 381 357,60 грн. пені та 196 287,00 грн. штрафу за порушення строків надання послуг. У іншій частині в позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "КПМГ Аудит" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", покласти на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у процесі проведення аудиту позивач надавав документи для проведення Аудиту з суттєвою затримкою та взагалі не надав окрему необхідну для Аудиту інформацію, щодо якої були направлені запити. У результаті відсутності всієї достатньої інформації, Відповідач був позбавлений можливості проводити аудит відповідно до наперед запланованого графіку.

З огляду на це, скаржник вважає, що висновки позивача про порушення умов Договору скаржником є неправомірними та суперечать фактичним обставинам справи. У зв`язку з тим, що несвоєчасне завершення аудиторських процедур та ненадання позивачу повного кінцевого результату послуг у строк до 15.06.2018 зумовлено виключно порушенням позивачем своїх обов`язків за Договором, відсутні підстави для стягнення на користь позивача суми сплаченого авансу за Договором та штрафних санкцій.

Зокрема, скаржник зазначає, що він постійно здійснював комунікацію з позивачем з метою отримання документів для проведення Аудиту. Окрім листів з запитами інформації, скаржник повідомляв позивача про можливу затримку підготовки Кінцевого результату аудиту у зв`язку з простроченням останнім строку для надання інформації для Аудиту.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19. Призначено справу до розгляду на 09.12.2020.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 41 654,56 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "КПМГ Аудит" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/2262/19 про стягнення 41 654,56 грн. судових витрат та ухвалити нове рішення в частині розподілу судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у справі №910/2262/19.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зазначення суду, що вартість експертного дослідження становила 11000, 00 грн., яка була сплачена позивачем в повному обсязі, в контексті відсутністі інформації про невиконання позивачем оплати, свідчить про повне використання обов`язку оплати в розмірі 11000, 00 грн. є лише припущеннями суду першої інстанції.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 26.10.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/2262/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 для спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19.

19.11.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до кого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 скасувати.

08.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 09.12.2020 оголошено перерву, у зв`язку із усним клопотанням позивача про відкладення на 27.01.2021.

В судовому засіданні 27.01.2021 представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", покласти на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

В судовому засіданні 27.01.2021 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 залишити без змін.

В судовому засіданні 27.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, між Приватним акціонерним товариством "КПМГ АУДИТ" (далі - виконавець,) та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (далі - замовник) укладено договір від 07.06.2017 № 28-В- АМПУ-17 (далі - договір) на здійснення аудиторських послуг (далі - послуги), а саме здійснення аудиту фінансової звітності Замовника за період 2015-2017 років, в тому числі вхідних залишків станом на 01.01.2015, на відповідність до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 3.2 договору послуги надаються поетапно. Початок надання Виконавцем відповідних Послуг за етапом, тривалість етапів та перелік звітних документів визначено у Завданні. У випадку, якщо Замовник не надає інформацію у строки, передбачені у Завданні, тривалість етапу продовжується на строк надання Замовником інформації.

Відповідно до Завдання, яке є додатком № 1 до договору (в редакції додаткової угоди № 3 до Договору № 28-В-АМПУ-17 від 07.06.2017 на закупівлю аудиторських послуг від 08.08.2018), етап надання послуг (Аудит фінансової звітності за 2015-2016 роки) - до 15.06.2018.

Відповідно до пункту 2.6 договору за результатами проведення Аудиту, передбаченого умовами договору, Виконавець зобов`язаний надати в паперовому вигляді та електронній формі у форматах MS Word або MS Excel:

- аудиторський висновок (далі - Аудиторський висновок або Результати), який ґрунтується на результатах Аудиту й містить думку (або, у випадках істотних обмежень щодо обсягу аудиторської перевірки, відмову від висловлення думки) про те, чи відображає Фінансова звітність за 2015 - 2016 роки достовірно, в усіх істотних аспектах, фінансовий стан і результати фінансово-господарської діяльності ДП "АМПУ" відповідно до МСФЗ;

- фінансову звітність Замовника станом на 31.12.2015, на 31.12.2016, в т.ч. вхідних залишків станом на 01.01.2015 відповідно до МСФЗ;

- перелік коригувань до звітності ДП "АМПУ", що були виявлені в ході Аудиту, в табличній формі з відповідними поясненнями;

- рекомендації у формі листа до керівництва або звіту щодо формування Облікової політики за МСФЗ, стану внутрішнього контролю, недоліків у сфері обліку та можливих шляхів їх усунення або мінімізації їхнього впливу в майбутньому, а також інших питань, про які Виконавець вважає за необхідне повідомити Замовника.

Відповідно до пункту 2.7 договору Виконавець після завершення надання Послуг за відповідним етапом передає, зазначені у пункті 2.6 договору, належним чином оформлені документи разом із актом передачі результатів наданих аудиторських послуг та Актом приймання-передачі наданих Послуг.

Відповідно до пункту 5.3.1. договору Виконавець зобов`язується забезпечити надання послуг у строки, встановлені умовами договору (додаток №1 до договору). Відповідно до пункту 5.1.1 договору Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі Послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунки за надані Послуги проводяться поетапно, відповідно до Завдання. Відповідно до Завдання, що є додатком № 1 до договору аванс 30% ціни Договору сплачується протягом 5 банківських днів з дати набуття чинності Договором.

ДП "АМПУ" свої зобов`язання щодо сплати авансу за першим етапом договору виконало та перерахувало грошові кошти в сумі 1 294 200,00 грн. (платіжне доручення від 06.07.2017 №285986168).

За твердженнями позивача, станом на 15.06.2018 Послуги за першим етапом не були надані ДП "АМПУ", зазначені вище документи в установлені строки не передані Замовнику.

ДП "АМПУ" на адресу ПрАТ "КПМГ Аудит" надіслало лист від 12.07.2018 № 5233, яким спонукало відповідача в найкоротший строк надати результати аудиту фінансової звітності станом на 31.12.2015 та 31.12.2016 відповідно до МСФЗ та застерігало щодо застосування санкцій за невиконання договірних зобов`язань.

ДП "АМПУ" направляло претензії відповідачу від 16.08.2018 № 5 та від 20.10.2018 №10 з вимогою виконати умови укладеного Договору та сплатити штрафні санкції за порушення строків надання послуг. Вказані вимоги ДП"АМПУ" залишилися без задоволення, що зумовило звернення із даним позовом до суду в межах якого позивач просить суд стягнути з відповідача 1 294 200,00 грн. суму сплаченого авансу, пеню за порушення строків повернення авансу у розмірі 134 029,48 грн. за період з 30.10.2018 по 11.02.2019, три проценти річних за порушення строків повернення авансу в розмірі 11 169,12 грн. за період з 30.10.2018 по 11.02.2019 та інфляційні втрати за період 30.110.2018 по 31.12.2018 у розмірі 28 472,40 грн., пеню за ненадання послуг в розмірі 381 357,60 грн. за період з 16.06.2018 по 30.10.2018 та штраф у розмірі 196 287,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає наступне.

У процесі проведення аудиту позивач надавав документи для проведення аудиту з суттєвою затримкою та взагалі не надав окрему необхідну для аудиту інформацію, щодо якої були направлені запити. У результаті відсутності всієї достатньої інформації, відповідач був позбавлений можливості проводити аудит відповідно до наперед запланованого графіку.

З огляду на це, відповідач вважає, що висновки позивача про порушення умов Договору відповідачем є неправомірними та суперечать фактичним обставинам справи. У зв`язку з тим, що несвоєчасне завершення аудиторських процедур та ненадання позивачу повного кінцевого результату послуг у строк до 15.06.2018 зумовлено виключно порушенням позивачем своїх обов`язків за Договором, відсутні підстави для стягнення на користь позивача суми сплаченого авансу за Договором та штрафних санкцій.

Відповідач постійно здійснював комунікацію з позивачем з метою отримання документів для проведення аудиту. Окрім листів з запитами інформації, відповідач повідомляв позивача про можливу затримку підготовки Кінцевого результату аудиту у зв`язку з простроченням останнім строку для надання інформації для аудиту.

Зокрема, у листі ОСОБА_1 (представник відповідача) ОСОБА_2 (уповноваженій особі позивача) від 11.12.2017 було вказано, що позивач затримував надання інформації для Аудиту і основна частина інформації за першим запитом була отримана відповідачем лише у середині вересня 2017 року та не в повній мірі.

У листі ОСОБА_3 (представника відповідача) до ОСОБА_7 (уповноваженої особи позивача) від 08.12.2017, відповідач звертав увагу позивача на затримки у наданні інформації для проведення аудиту відповідачем. Також, у цьому листі було зазначено, що хоча запити на інформацію були надані позивачу у липні-серпні 2017 року, позивач надав інформацію лише у середині вересня 2017 року, що становить очевидне порушення п. 5.1.3 Договору.

Таким чином, відповідач завчасно повідомляв позивача, що факт його прострочення зобов`язання надати необхідну для аудиту інформацію спричиняє негативні наслідки, ускладнює проведення аудиту, а також інформував, які дії необхідно вчинити у подальшому для мінімізації таких наслідків.

Відповідач вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що ненадання Послуг у строки, передбачені Договором, спричинено діями відповідача. Позивач у позовній заяві безпідставно стверджує, що в порушення п.5.3.8 Договору ПрАТ "КПМГ Аудит" не надано списки працівників, які залучаються до надання послуг та в порушення п.5.3.6. Договору ПрАТ "КПМГ Аудит" не було дотримано зобов`язань щодо формування робочої групи для надання послуг із обов`язковим включенням до неї достатньої кількості сертифікованих аудиторів та інших працівників Виконавця.

В електронних листах відповідач повідомляв позивача, що затримка у наданні документів, зважаючи на значний об`єм самої аудиторської перевірки позивача, спричиняє значні негативні наслідки, зокрема неможливість сформувати стабільну команду спеціалістів для проведення аудиті, оскільки їх зайнятість планується завчасно відповідно до умов договорів та завдань до них, значний об`єм інформації, який підлягає дослідженню в рамках проведення аудиту, вимагає достатню кількість робочих годин аудиторів. У цьому листі також було роз`яснено позивачу, що аудитори прикріплюються в рамках команди до конкретного аудиторського проекту на визначений період, а прострочення Позивача призвело до часткової зайнятості аудиторів на інших проектах та до неможливості забезпечити стабільну команду аудиторів для проведення аудиту позивача. Тобто, не надання відповідачем списків працівників, залучених до аудиту, зумовлено виключно порушенням строків надання інформації для аудиту позивачем.

За твердженнями відповідача безпідставним є висновок позивача у позовній заяві про те, що ПрАТ "КПМГ Аудит" не скористалося правом виїзду на об`єкти аудиту, оскільки аудитори відповідача здійснювали виїзд на об`єкт аудиту відповідно до Договору.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Протоколу спільної зустрічі ДП "Адміністрація морських портів України" та ПрАТ "КПМГ Аудит" від 23.02.2018 аудиторами здійснювався виїзд на об`єкт аудиту Одеська, Миколаївська, Дельта-Лоцман, Іллічівська, Бердянська, Ізмаїльська. Інший приклад виїзду аудиторів Відповідача на об`єкти аудити відображений у листі ОСОБА_4 (представник відповідача) до ОСОБА_5 (уповноважена особа позивача) від 07.12.2017 з відомостями про особу, яка проводитиме аудит Южненьскої філії Позивача та копією паспорта працівника Відповідача для його допуску як аудитора до зазначеної філії.

Окрім того, висновок позивача у позовній заяві про те, що виконавець відповідно до п.5.3.7 Договору не здійснював дії щодо обговорення та узгодження проекту аудиторського висновку, фінансової звітності з коригуваннями та Рекомендації з відокремленими підрозділами позивача, відповідальними за підготовку окремої фінансової інформації є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Беручи до уваги кількість відокремлених підрозділів позивача (17), комунікація здійснювалась між відповідачем та керівництвом позивача в особі уповноважених представників. Сторонами була визначена саме така форма запитів на інформацію та повідомлення про хід здійснення аудиту, оскільки пряма комунікація відповідача з представниками кожного з 17 підрозділів та самим керівництвом позивача ускладнювало б виконання своїх зобов`язань сторонами Договору. Таким чином, всі листи відповідача надсилалися уповноваженим представника позивача, який надалі самостійно передавали інформацію, у тому числі і запити на інформацію, до своїх підрозділів.

Протягом усього періоду проведення Аудиту, відповідач регулярно пропонував позивачу обговорити питання Аудиту, зокрема, на зустрічах, до яких відповідач заздалегідь надсилав питання до обговорення. Це підтверджується листом ОСОБА_1 (представника відповідача) до ОСОБА_5 (уповноважена особа позивача) від 20.09.2017, листом від 21.02.2018, листом ОСОБА_1 (представника відповідача) до Ангеліки Татаренко (уповноваженої особи позивача) 20.08.2018. Окрім того, направляючи проекти фінансової звітності, трансформаційних таблиць, пояснень/розрахунків до запропонованих коригувань, звіту керівництву за попередніми результатами аудиту, позивач неодноразово вказував на готовність зустрітися для обговорення вказаних документів та результатів аудиту з представниками позивача.

Тобто, відповідач застосовував всі належні та необхідні заходи для забезпечення обговорення проекту кінцевого результату з представниками підрозділів позивача. Враховуючи все вищенаведене, відповідач належним чином виконував свої зобов`язання за п.5.3.7 Договору.

Таким чином не завершення усіх аудиторських процедур у строк до 15.06.2018 відбулося у зв`язку з простроченням позивачем виконання своїх зобов`язань за Договором. Навпаки, відповідач вчиняв усі можливі дії в межах своєї компетенції для своєчасного і повного отримання необхідної інформації для проведення аудиту, зокрема шляхом постійного надання позивачу запитів на надання інформації, виїздів аудиторів на об`єкт перевірки.

Також відповідач зазначає, що з листа ОСОБА_1 (представника відповідача) до ОСОБА_5 (уповноваженої особи позивача) від 15.06.2018 (тобто, до завершення кінцевого строку проведення аудиту), відповідач в належний строк надав позивачу проект фінансової звітності англійською мовою, трансформаційні таблиці, а також пояснення/розрахунки до частини запропонованих коригувань, що фактично складало частину Кінцевого результату відповідно до умов Договору (копії наведені у Додатку №12 до відзиву). Також, 31.07.2018 позивач отримав рекомендації у формі листа до керівництва позивача та перелік відкоригованих та невідкоригованих аудиторських різниць.

Окрім того, після направлення позивачем після 15.06.2018 окремої інформації на попередні запити відповідача, представники відповідача доповнювали та допрацьовували направлені раніше проекти фінансової звітності англійською мовою, трансформаційні таблиці, а також пояснення/розрахунки до частини запропонованих коригувань, з урахуванням інформації, отриманої від позивача після 15.06.2018.

Тобто, позивач вчасно отримав проект кінцевого результату, підготованого на основі наявних у відповідача відомостей, не зважаючи на своє прострочення як кредитора в частині надання інформації для проведення аудиту відповідачем. У подальшому позивач не заявляв зауважень та не вказував на необхідність коригувань проекту Кінцевого результату.

Отже, надіславши позивачу проект кінцевого результату, до якого не було зауважень з його сторони, відповідач фактично виконав свій обов`язок щодо надання послуг у встановлені строки відповідно до п.5.3.1 Договору.

Водночас, відповідач у зв`язку з відсутністю підтвердження проекту фінансової звітності на англійській мові, трансформаційні таблиці, а також пояснення/розрахунки до частини запропонованих коригувань, не мав можливості надати позивачу акт приймання-передачі послуг та аудиторський висновок, який надається на підставі затвердженої фінансової звітності.

Беручи до уваги вищенаведене, відсутня вина відповідача у прострочені терміну надання кінцевого результату, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за несвоєчасне завершення аудиту.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту ненадання результату аудиторських послуг за договором - аудиторського звіту в обумовлені в договорі строки, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Спір між сторонами, який переданий на розгляд суду в межах даної справи, виник на підставі договору № 28-В-АМПУ-17 від 07.06.2017 на здійснення аудиторських послуг, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто (частина 1 статті 902 ЦК України).

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що послуги, які мають бути надані відповідачем позивачу за своєю класифікацією є аудиторськими послугами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" (далі - Закон) аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Пункт 7 статті 1 Закону визначає, що аудиторські послуги - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Відповідно до статті 7 Закону аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб`єктом аудиторської діяльності та замовником. У договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Звіти за результатами надання аудиторських послуг оформляються відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Нормами статті 3 Закону аудиторська передбачено, що діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними стандартами аудиту.

Приписи статті 13 Закону встановлюють, що аудитори та суб`єкти аудиторської діяльності провадять аудиторську діяльність відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 700 цілями аудитора є формування думки щодо фінансової звітності виходячи з оцінювання висновків на основі отриманих аудиторських доказів та чітке її висловлювання у письмовому звіті - звіті аудитора, що надається за результатами аудиту фінансової звітності.

Відповідно до Міжнародних стандартів аудиту аудитор висловлює свою думку щодо фінансової звітності Замовника в аудиторському звіті, що надається у письмовому вигляді. Також зазначений МСА містить вимоги до змісту аудиторського звіту аудитора.

Відповідно до договору, укладеного, між ПрАТ "КПМГ Аудит" та ДП "АМПУ" предметом договору є надання Виконавцем Замовнику аудиторських послуг, а саме аудиту фінансової звітності Замовника.

За умовами договору передбачалось, що "КПМГ Аудит" шляхом збору, класифікації, узагальнення інформації ДП "АМПУ", отриманої на основі даних бухгалтерського обліку за П(С)БО та підготовки переліку коригувань, здійснить дії щодо приведення фінансової звітності відповідно до МСФЗ, яка мала бути предметом аудиту.

За умовами договору саме трансформована ПрАТ "КПМГ Аудит" фінансова звітність відповідно до МСФЗ мала бути предметом аудиту, за наслідками дослідження якої ПрАТ "КПМГ Аудит" мав надати аудиторський висновок про те, чи відображає Фінансова звітність за 2015 - 2016 роки достовірно, в усіх істотних аспектах, фінансовий стан і результати фінансово-господарської діяльності ДП "АМПУ" відповідно до МСФЗ. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що такий аудиторський звіт мав бути наданий відповідачем до 15.06.2018.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вказане, враховуючи, що в обумовлений договором строк КПМГ не надав відповідачу обумовлений договором результат аудиторських послуг - аудиторський звіт, відповідач вважається таким, який допустив порушення виконання договірного зобов`язання.

Судова колегія відзначає, що твердження скаржника про неможливість надання кінцевого аудиторського звіту спричинене не затвердженням АМПУ фінансової звітності не може бути покладене в основу висновку про прострочення виконання зобов`язання з вини замовника. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що спеціальним законом, а саме Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" скаржнику, як особі, що надає аудиторські послуги, надане право надати відмову від надання аудиторського звіту.

Зазначаючи про це, судова колегія виходила з того, що в аудиторському звіті за результатами обов`язкового аудиту, що найменше, має наводитися така інформація, зокрема, чітко висловлена думка аудитора немодифікована або модифікована (думка із застереженням, негативна або відмова від висловлення думки), про те, чи розкриває фінансова звітність або консолідована фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірно та об`єктивно фінансову інформацію згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та відповідає вимогам законодавства (стаття 14 Закону).

У свою чергу, відповідач при розгляді в суді першої інстанції та у своїй апеляційній скарзі неодноразово наполягав на тому, що ним виконаний аудиторський звіт на 93,53 %. На підтвердження своїх доводів скаржником долучено до матеріалів справи висновок експерта № 1041/30501 за результатами судово-економічної експертизи за запитом Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" від 13.06.2019.

У вказаному висновку зазначено, що документально підтверджується виконання відповідачем аудиторських процедур за договором, що сукупно складають щонайменше 93,53 % планового обсягу аудиторських процедур. Крім того, у висновку зазначено, що не видається за можливе встановити повний розмір частки виконання ПрАТ "КПМГ Аудит" аудиторських послуг за Договором від 07.06.2017 № 28-В- АМПУ-17, оскільки надані на дослідження документи не містять даних про те: - як підлягав розподілу між окремими етапами проекту плановий час роботи менеджерів та партнерів тривалістю 108 годин або 5,46% загальної планової тривалості аудиторських процедур; - як підлягав розподілу за окремими аудиторськими процедурами плановий час тривалості завдання "Інші дії з заповнення 4 етапу" (Other activities in Filling 4 section) етапу" 4.0 Завершення", що складає щонайменше 20 годин або 1,01% загальної планової тривалості аудиторських процедур.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження скаржника про те, що ним виконаний аудиторський звіт на 93,53 %, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, із наданого до матеріалів справи висновку вбачається, що дослідженню підлягали саме дії відповідача в аспекті дотримання процедурного плану надання аудиторських послуг, а не фактичне виконання договору.

При цьому, у межах справи судом першої інстанції була призначена судова експертиза, на вирішення якої були поставлені такі питання: 1) Чи підтверджується документально нормативна відповідність економічних параметрів результатів робіт отриманих ДП "АМПУ" від ПАТ "КПМГ Аудит" за договором № 28-В-АМПУ-17 від 07.06.2017 вимогам до цих параметрів, визначених вказаним договором та регуляторними актами в сфері аудиторської діяльності? 2) Чи відповідає за складом, економічними параметрами та властивостями результат робіт, отриманий ДП "АМПУ" від ПАТ "КПМГ Аудит" за договором № 28-В-АМПУ-17 від 07.06.2017 вимогам, встановленим зазначеним договором та регуляторними актами України? 3) Який обсяг наданих Приватним акціонерним товариством "КПМГ Аудит" аудиторських послуг Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" за договором № 28-В-АМПУ-17 від загального обсягу послуг підтверджується документально?

07.07.2020 експертами Київської незалежної судово-експертної установи було надане повідомлення про неможливість надання висновку обґрунтована тим, що не всі документи надані на дослідження, а також з підстав того, що питання не належать до компетенції судового експерта.

Водночас, пунктом 5.2.4 договору передбачено, що у разі невиконання виконавцем зобов`язань замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про таке виконавця за 10 календарних днів до дати розірвання із зазначенням причин. Крім того, Замовник має право вимагати повернення коштів, виплачених за Договором у вигляді авансу (за виключенням плати за фактично надані послуги).

У цьому випадку виконавець відповідно до п. 5.3.10 договору зобов`язаний повернути кошти, сплачені у вигляді авансу, в 10-денний термін з дати письмового повідомлення Замовника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, ДП "АМПУ", керуючись пп. 5.2.4, 5.3.10 Договору, листом від 19.10.2018 № 7196/2044/10-04-01/вих. повідомило ПрАТ "КПМГ Аудит" про розірвання договору від 07.06.2017 № 28-В-АМПУ-17 на здійснення аудиторських послуг, у зв`язку з ненаданням виконавцем послуг у строки, встановлені Договором, і вимагало повернути кошти, сплачені у вигляді авансу, у розмірі 1 294 200,00 грн.

Листом від 12.11.2018 № 478 відповідач повідомив, що вимоги, що містяться в листі ДП "АМПУ" від 19.10.2018 № 7196/2044/10-04-01/вих. не можуть бути задоволені, оскільки мало місце прострочення кредитора, тобто ДП "АМПУ", яке не виконало дії, передбачені Договором.

Проте, на переконання судової колегії, ДП "АМПУ" як замовник послуг протягом строку дії Договору, належним чином виконувало обов`язки, визначені умовами Договору, що підтверджується наступним.

З метою своєчасного та оперативного надання виконавцю запитуваної ним інформації та документів замовником було надано вказівки керівникам філій та структурних підрозділів про забезпечення підготовки та надання інформації для здійснення аудиту фінансової звітності ДП "АМПУ" (лист від 14.06.2017 № 3554, окреме доручення від 15.08.2017 № 51 "Про забезпечення підготовки інформації для здійснення аудиту фінансової Звітності ДП "АМПУ"), наказом ДП "АМПУ" від 21.07.2017 № 217 призначено осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_5), відповідальних за хід перевірки та взаємодію з керівником групи аудиторської компанії.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору ДП "АМПУ" інформацію на інформаційний запит виконавця надавалася своєчасно. Інші необхідні документи (або їх копії) та пояснення, про надання яких виконавець надавав окремі запити під час надання аудиторських послуг (тобто коли надання послуг було розпочато), надавались замовником протягом 10 днів або більш тривалих строків - одразу після того, як були підготовлені замовником.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 5.1.4 Договору виконавець має право зупинити надання послуг до моменту усунення замовником обставин, що ускладнюють надання виконавцем послуг. Таке призупинення має бути повідомлене замовнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Крім того, пунктом 5.1 Договору встановлені обов`язки замовника. пунктом 5.1.11 Договору передбачено, що кожна із зазначених у п. 5.1 Договору вимог є обов`язковою умовою для надання послуг. У випадку недотримання будь-якої із вищезгаданих вимог замовником, виконавець має право в односторонньому порядку припинити виконання зобов`язання за Договором або призупинити виконання зобов`язань, надіславши відповідне письмове повідомлення замовнику із зазначенням у ньому розумного строку для усунення наявних недоліків.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, на адресу ДП "АМПУ" не надходило жодних повідомлень від скаржника про призупинення надання послуг за Договором, у зв`язку з невиконання ДП "АМПУ" певних обов`язків по Договору, в тому числі не надання інформації чи документів.

У листі ПрАТ "КПМГ Аудит" від 08.12.2017 № 267 скаржник сам вказував, що не завжди має змогу забезпечувати доступність всіх членів команди для роботи саме над цим завданням з аудиту у продовжені терміни (порівняно з початковим планом), оскільки більшість членів команди задіяні для роботи на інших завданнях з аудиту. Крім того, зі змісту даного листа вбачається, що більшість членів команди була запланована для роботи на інших завданнях з аудиту у цей період. Враховуючи велике завантаження КПМГ в цілому, їх заміщення іншими працівниками необхідного рівня та кваліфікації також є складним.

Крім того, відповідно до протоколу від 23.02.2018 спільної зустрічі ДП "АМПУ" та ПрАТ "КПМГ Аудит", що підписаний заступником директора ПрАТ "КПМГ Аудит" станом на 23.02.2018 зі сторони ДП "АМПУ" надано 98% інформації для виконання аудиту.

У листі № 478 від 12.11.2018 відповідач зазначав, що ПрАТ "КПМГ Аудит" у ході проведення аудиту ДП "АМПУ" надавалися зазначені у п. 2.6 Договору документи, а саме проект фінансової звітності та трансформаційних таблиць (надіслано 15.06.2018); рекомендації у формі листа до керівництва (надіслано 31.07.2018); перелік відкоригованих та невідкоригованих аудиторських різниць (надіслано 31.07.2018).

Таким чином, твердження скаржника, що він не зміг надати послуги з аудиту у строки, встановлені Договором, спростовуються твердженнями самого скаржника у листі від 12.11.2018 та вищенаведеним.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла до переконання, що договір № 28-В-АМПУ-17 від 07.06.2017 на здійснення аудиторських послуг є розірваний з 30.10.2018 та відповідач зобов`язаний був повернути сплачені ДП "АМПУ" кошти у вигляді авансу у розмірі 1 294 200,00 грн.

Проаналізувавши викладене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту не надання результату аудиторських послуг за договором - аудиторського звіту в обумовлені в договорі строки, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про стягнення суми авансу в розмірі 1 294 200,00 грн.

Щодо тверджень скаржника, що специфіка надання послуг, які споживаються в процесі надання, полягає в тому, що вони мають нематеріальне вираження і не обмежуються підготовкою окремих документів як кінцевих результатів послуг, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається зі змісту п. 2.7 Договору виконавець після завершення надання послуг за відповідним етапом передає, зазначені у п. 2.6 Договору, належним чином оформлені документи разом із актом передачі результатів наданих аудиторських послуг та Актом приймання-передачі наданих послуг.

Як зазначалось судовою колегією вище, відповідно до статті 7 Закону аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб`єктом аудиторської діяльності та замовником. У договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Звіти за результатами надання аудиторських послуг оформляються відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 700 цілями аудитора є формування думки щодо фінансової звітності виходячи з оцінювання висновків на основі отриманих аудиторських доказів та чітке її висловлювання у письмовому звіті - звіті аудитора, що надається за результатами аудиту фінансової звітності.

Зі змісту договору вбачається, що розрахунки за надані послуги проводяться поетапно. Акти приймання-передачі наданих послуг за етапами підписуються сторонами за умови попереднього підписання актів передачі результатів наданих аудиторських послуг, передбачених п. 2.7 цього Договору.

Проаналізувавши зміст договору, можливо дійти висновку, що метою даного договору було саме отримання звіту аудитора, як кінцевого результату надання послуг, разом з актами приймання-передачі наданих послуг, а тому твердження скаржника, що замовником послуги споживались в процесі виконання скаржником своїх обов`язків за Договором від 07.06.2017, судовою колегією оцінюються критично.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій та компенсаційних втрат суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно із частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне повернення авансу передбачена сторонами у пункті 6.6. договору, відповідно до якого за прострочення строку повернення коштів, зазначеного у п. 5.3.10 цього договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за порушення строків повернення авансу у розмірі 134 029,48 грн. за період з 30.10.2018 по 11.02.2019, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про помилкове визначення періоду нарахування, оскільки строк слід відліковувати з дня наступного за днем розірвання договору, а саме з 31.10.2018. Здійснивши власний перерахунок пені, судова колегія дійшла до переконання, що обґрунтованим розміром вказаної штрафної санкції є 132 753,01 грн., а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заявлена вимога підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

За результатами здійснення перевірки наявних в матеріалах справи розрахунків інфляційних втрат та трьох процентів річних, судова колегія встановила, що позивачем невірно визначено періоди для нарахування з 30.10.2018. За висновками суду, вірними періодами для нарахування трьох процентів річних є 31.10.2018 по 11.02.2019 та інфляційних втрат є 01.11.2018 по 31.12.2018, а тому до стягнення з відповідача за порушення строків повернення авансу підлягає 11 062,75 грн. три проценти річних та 28 472,40 грн. інфляційних втрат.

Крім того, відповідно до пункту 6.2 Договору у разі ненадання/невчасного надання послуг у повному обсязі в обумовленій договором строк, Виконавець повинен сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості ненаданих/невчасно наданих Послуг за кожний день прострочення, а прострочення понад тридцять днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Оскільки загальна вартість ненаданих послуг за договором складає суму 2 804 100 грн., отже ПрАТ "КПМГ Аудит" має сплатити на користь ДП "АМПУ" пеню (з 16.06.2018 по 30.10.2018) у розмірі 381 357,60 грн. та штраф у розмірі 196 287,00 грн., а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 позовні вимоги АМПУ до КПМГ задоволені частково та стягнуто 1 294 200,00 грн. (один мільйон двісті дев`яносто чотири тисячі гривень 00 копійок) авансового платежу, 132 753,01 грн. (сто тридцять дві тисячі сімсот п`ятдесят три гривні 01 копійку) пені, 11 062,75 грн. (одинадцять тисяч шістдесят дві гривні 75 копійок) три проценти річних та 28 472,40 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят дві гривні 40 копійок) інфляційних втрат за порушення строків повернення авансового платежу, 381 357,60 грн. (триста вісімдесят одну тисячу триста п`ятдесят сім гривень 60 копійок) пені та 196 287,00 грн. (сто дев`яносто шість тисяч двісті вісімдесят сім гривень 00 копійок) штрафу за порушення строків надання послуг. Загальна сума грошових коштів присуджених до стягнення з відповідача становить 2 044 132,76 грн.

Так, за приписами статті 129 ГПК України судовий збір у разі часткового задоволення позовних вимог покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У межах даної господарської справи судом також була призначена судова експертиза, обов`язок з оплати якої був покладений на позивача. Вартість вказаного експертного дослідження становила 11 000,00 грн., обов`язок зі сплату за яку було покладено на позивача. Суд першої інстанції зазначив при цьому, що відсутність інформації про невиконання позивачем оплати, свідчить про повне виконання обов`язку оплати в розмірі 11 000,00 грн.

Проте, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що відсутність інформації про невиконання позивачем оплати, свідчить про повне виконання обов`язку оплати в розмірі 11 000,00 грн., з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ст. 13, 76, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на вищевикладене, на переконання судової колегії, висновки суду першої інстанції про доведеність понесених позивачем витрат на проведення експертизи не ґрунтуються на жодних належних та допустимих доказах, у зв`язку із тим, що з наявних матеріалів справи не вбачається за можливе встановити суму витрат понесених саме позивачем, у зв`язку із призначенням у даній справі судової експертизи.

Додатково судова колегія вважає на необхідне зазначити, що якщо витрати на проведення судової експертизи в розмірі 11000, 00 грн. були фактично понесені, у зв`язку із відсутністю інформації про невиконання оплати, то суд першої інстанції мав би встановити, чи були такі витрати здійснені саме позивачем, оскільки, відсутні належні та допустимі докази того, що витрати були понесені саме позивачем, у зв`язку із чим стягнення суми витрат за проведення експертизи з відповідача на користь позивача є безпідставним з огляду на що, додаткове рішення в цій частині підлягає частковому скасуванню.

Щодо заяви відповідача про відшкодування вартості експертизи в розмірі 34 000,00 грн. пропорційно розміру задоволений позовних вимог, судова колегія відзначає наступне.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 статті 129 ГПК України).

Беручи до уваги той факт, що спір у справі виник внаслідок порушення з боку відповідача договірних обов`язків, а також той факт, що експертиза проводилась відповідачем з власної ініціативи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для покладення на відповідача вартості такої експертизи в пропорційному співвідношенні до розміру задоволених позовних вимог.

Твердження скаржника, що проведена експертиза безпосередньо пов`язана з розглядом даної справи та була необхідна для повного та всебічного з`ясування та дослідження обставин справи, не спростовують вищевикладених висновків колегії суддів.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у додатковому рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/2262/19 підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення суду - частковому скасуванню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2262/19 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/2262/19 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/2262/19 скасувати частково, виклавши пункт 1 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КПМГ Аудит" (01010, місто Київ, вулиця Московська, 17-Й Поверх, будинок 32/2; ідентифікаційний код 31032100) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги , будинок 14; ідентифікаційний код 38727770) 30662 (тридцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) 00 коп. судових витрат.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/2262/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.02.2021.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв