Постанова

від 27.01.2021 по справі 927/390/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа № 927/390/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд та Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020

у справі № 927/390/20 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд

до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

про визнання незаконним та скасування рішення

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд (далі - ПрАТ Чернігівоблбуд , позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Новгород-Сіверська міська рада, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Новгород-Сіверської міської ради народних депутатів від 07.06.2012 про припинення права користування земельною ділянкою ДП Ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) по вул. Козацька, 16-а в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області в розмірі 1,16 га.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПрАТ Чернігівоблбуд посилається на те, що вищевказана земельна ділянка рішенням Новгород-Сіверської міської ради народних депутатів від 28.02.1995 №18 була виділена Хозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству, без статусу юридичної особи, структурному підрозділу Орендного підприємства Чернігівоблбуд , правонаступником якого є позивач, в той час, коли ДП Ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) ЗАТ Чернігівоблбуд ще не існувало, адже така юридична особа була створена лише 26.04.1999.

Оскільки спірна земельна ділянка ніколи не виділялась ДП Ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд (код ЄДРПОУ 14221644), оскаржуване рішення Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012, згідно з яким припинено право користування спірною земельною ділянкою, не можна вважати таким, що припинило, в порядку визначеному законом (ч.5 ст.116 ЗК) право користування земельною ділянкою орендним підприємством Чернігівоблбуд , що набуте через його структурний підрозділ.

Водночас, позивач вказує, що оспорюваним рішенням Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012 було порушено його право на користування земельною ділянкою по вул.Козацька, 16-а в м.Новгород-Сіверський Чернігівської області в розмірі 1,16 га і таке суперечить актам цивільного, у тому числі земельного законодавства, а тому має бути визнане судом незаконним та скасоване.

Посилаючись на приписи статей 29, 31 ЦК України в редакції 1963 року, позивач зазначає, що не існує жодного рішення, яким би останній був позбавлений права користування земельною ділянкою по вул. Козацька,16-а в м. Новгород-Сіверський, набутого через свій структурний підрозділ.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 позов ПрАТ Чернігівоблбуд задоволено повністю, визнано недійсним рішення Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012 Про припинення права користування земельною ділянкою в частині припинення права користування земельною ділянкою Дочірнім підприємством Ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) по вул. Козацька, 16-а в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, площею 1,1600 га.

Ухвалюючи рішення, місцевим господарським судом з`ясовано, що організаційно-правова форма позивача з Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд була змінена (перетворена) на Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд , яке у подальшому було перейменоване на Публічне акціонерне товариство Чернігівоблбуд , а згодом - на Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що Новгород-Сіверська міська рада, приймаючи рішення від 07.06.2012 про припинення права користування ДП Ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд земельною ділянкою по вул. Козацька (Свердлова), 16а в м. Новгород-Сіверський, площею 1,16 га, яке є безстроковим та набутим згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН 000029, припинив право позивача на постійне користування даною земельною ділянкою без належних на те законодавчо встановлених підстав та всупереч статті 141 Земельного кодексу України. До такого висновку суд дійшов, враховуючи ті обставини, що земельна ділянка за спірним рішенням ради ніколи не надавалась у постійне користування ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд (код ЄДРПОУ 14221644), яке фактично було зареєстровано в якості суб`єкта господарювання лише 26.04.1999; відсутність документів, які б підтверджували, що зазначена земельна ділянка знаходилась на праві користування у ДП Новгород- Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд та передавалась позивачем до статутного фонду ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд ; відсутність документів, які б підтверджували, що позивач передав до статутного фонду ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд об`єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці.

Водночас, відмовляючи позивачеві у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, суд вказав на відсутність належних доказів оплати останнім таких витрат у заявленому розмірі 15 000,00 грн, зазначаючи при цьому, що у поданих позивачем квитанціях до прибуткових касових ордерів № 34/2 від 10.04.2020 на суму 5 000,00 грн та № 34/1 від 09.04.2020 на суму 10 000,00 грн., на підтвердження доказів оплати витрат на правничу допомогу адвоката, зазначено, що вказані суми прийнято готівкою від ПрАТ Чернігівоблбуд на підставі договору від 09.04.2020 про надання правової допомоги щодо скасування рішення Н-Сіверської міської ради, однак зазначені прибуткові касові ордери скріплені печаткою адвоката Авраменка Г.М., однак на таких відсутній підпис уповноваженої особи - адвоката Авраменка Г.М., що є порушенням вимог п.25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2020 ПрАт Чернігівоблбуд відмовлено у клопотанні № 1/155 від 09.11.2020 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу з тих підстав, що такі були вирішені судом під час ухвалення судового рішення.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, вказуючи на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення у справі побудоване на припущеннях, адже судом не було враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Хозрахункове ремонтно-будівельне підприємство було структурним підрозділом позивача або фактично являлось Ремонтно-будівельною дільницею, а копія установчого статуту (Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , затвердженого 12.05.1992), не містить таких відомостей; суд першої інстанції, не дивлячись на наявність правовстановлюючого документу (державного акту серії ЧН 000029 від 09.03.1995) та рішення виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради №18 від 28.02.1995, на підставі якого видавався правовстановлюючий документ, лише з підстав співпадіння адреси та фактично вирішив дане питання у непередбачений законом спосіб, зазначивши, що один суб`єкт фактично являвся іншим суб`єктом; оскільки позивач не надав жодних доказів зв`язку із Хозрахунковим ремонтно-будівельним підприємством, якому передавалася у постійне користування відповідна земельна ділянка, без встановлення даного факту на підставі належних та допустимих доказів, у суду були відсутніми підстави вважати права позивача порушеними та такими, що потребують судового захисту, відповідно були відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі № 927/390/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.01.2021.

Водночас Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд , не погоджуючись із рішенням суду, також звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу та постановити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача вказаних правових витрат у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено; видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належними доказами для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу, оскільки така правова позиція була висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду в постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19, в якій зазначалось, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, поряд з цим адвокат може видати на вимогу клієнта складений у довільній формі документ (квитанцію, довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі № 927/390/20 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 16.01.2021 від ПрАТ Чернігівоблбуд надійшла заява про усунення недоліків, в якій викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку 10.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 поновлено ПрАТ Чернігівоблбуд процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі № 927/390/20, відкрито апеляційне провадження та призначено спільний розгляд апеляційних скарг на 27.01.2021.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 21.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/309/21 від 25.01.2021 у зв`язку перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці з 25.01.2021 по 28.01.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/390/20.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та Протокол передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 25.01.2021 апеляційні скарги у справі №927/390/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд та Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі № 927/390/20, призначені на 27.01.2021 та прийняті до провадження вищевказаним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 в задоволенні клопотання Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 927/390/20 відмовлено.

27.01.2021 сторони явку своїх уповноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV(3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційних скарг за відсутності представників позивача та відповідача, враховуючи відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи через поважність причин неявки в судове засідання, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційних скарг за відсутності учасників справи.

27.01.2021 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ Чернігівоблбуд та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 28.02.1995 виконавчим комітетом Новгород-Сіверської міської ради народних депутатів Чернігівської області було прийнято рішення № 18 Про видачу державних актів на право постійного користування землею організаціям, підприємствам, громадянам міста , згідно з яким вирішено, зокрема, видати державний акт на право постійного користування землею Хозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству, за адресою вул. Свердлова, 16а, в розмірі 1,16 га.

На підставі рішення виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради народних депутатів Чернігівської області № 18 від 28.02.1995 Про видачу державних актів на право постійного користування землею організаціям, підприємствам, громадянам міста , Хозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству було видано державний акт на право постійного користування землею серії ЧН 000029 від 09.03.1995 за адресою вул. Свердлова, 16а, м. Новгород-Сіверський, площею 1,16 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29.

При цьому, місцевим господарським судом правильно встановлено, що доказів створення та державної реєстрації Хозрахункового ремонтно-будівельного підприємства, як окремої юридичної особи, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до протоколу №1 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд від 10.03.1999, на повістку дня було винесено питання щодо зміни структури товариства і затвердження установчих документів, у зв`язку з чим постановлено: у складі Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд з 10.03.1999 створити Дочірнє підприємство з правом юридичної особи, а саме: Ремонтно-будівельну дільницю м. Новгород-Сіверський, вул. Свердлова, 16-а.

Створене підприємство - Новгород-Сіверська Ремонтно-будівельна дільниця є правонаступником Новгород-Сіверської РБД ЗАТ Чернігівоблбуд . Повна назва - Дочірнє підприємство Н.Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд . Місцезнаходження підприємства: Україна, м.Н.Сіверський, вул. Свердлова, 16а.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку код ЄДРПОУ 14221644, Дочірнє підприємство Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд була зареєстрована в якості суб`єкта господарювання 26.04.1999, номер запису 10521200000000197, про що внесено відповідну інформацію.

Таким чином, Дочірнє підприємство Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, а саме з 26.04.1999.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку код ЄДРПОУ 14221644 також вбачається, що 05.05.2006 припинено державну реєстрацію юридичної особи - Дочірнього підприємства Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , у зв`язку з визнанням банкрутом, номер запису 10521170002000197.

З наданої до матеріалів справи копії рішення Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області 16-ї сесії 23 скликання від 26.01.2001 Про перейменування вулиць міста вбачається, що вулиця Свердлова у м. Новгород-Сіверський перейменована на вулицю Козацька.

Таким чином, місцезнаходженням Дочірнього підприємства Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд було: Україна, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Козацька, 16а.

Згідно з наданою позивачем довідкою № 1/63 від 18.05.2020, нерухоме майно ЗАТ Чернігівоблбуд (попередником ПрАТ Чернігівоблбуд ) до статутного фонду (капіталу) ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд (код 14221644) не передавалось.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що Рішенням Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області 15 сесії 6 скликання від 07.06.2012 Про припинення права користування земельною ділянкою на підставі клопотання Новгород-Сіверської МДПІ, припинено право користування земельними ділянками у зв`язку з припиненням діяльності, зокрема, ДП ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) площею 1,1600 га, вул. Козацька,16А.

Позивач, вказуючи, що оспорюваним рішенням від 07.06.2012, прийнятим органом місцевого самоврядування без достатніх правових підстав та всупереч статті 141 ЗК України, його позбавлено права користування земельною ділянкою, а тому ПрАТ Чернігівоблбуд вважає рішення відповідача незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги Новгород-Сіверської міської ради вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач, відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Таким чином, сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб`єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об`єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За приписами пункту г) ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України у рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Відповідно до висловленої позиції підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів конкретної особи - позивача у справі.

Предметом даного спору є законність рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин.

Колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України Про підприємства в Україні (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб`єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, а промислове підприємство - також товарний знак. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 5 Закону України Про підприємства в Україні , підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами. Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , затвердженого конференцією організації орендарів підприємства Чернігівоблбуд (протокол від 12.05.1992), перереєстрованого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів (рішення №235 від 18.10.1993) визначено, що Чернігівське обласне проектне ремонтно-будівельне орендне підприємство Чернігівоблбуд утворене на підставі оренди майна державного підприємства - Чернігівського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту, у відповідності з рішенням конференції тресту від 20.01.1990. Додаткова угода до договору оренди укладена з Фондом комунального майна і приватизації обласної ради народних депутатів 23.07.1993, з метою приведення у відповідність з Законом України Про оренду майна державних підприємств і організацій договору оренди від 31.03.1989, укладеного з обласним управлінням комунального господарства.

Згідно з пунктами 7, 14 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , підприємство має в своєму складі структурні підрозділи, які наділені правами господарської самостійності, але не являються юридичними особами та не мають самостійного закінченого балансу, зокрема, Ремонтно-будівельну дільницю: м.Новгород-Сіверський, вул. Свердлова,16-а.

Пунктом 1.1. статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальним зборами засновників (протокол №7 від 13.04.1995), перереєстрованого виконкомом Чернігівської міської ради народних депутатів (розпорядження №385-р від 27.11.1995), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 03.09.2004, № запису 10641050001000010 визначено, що Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд засноване в результаті викупу майна і шляхом перетворення суб`єкта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд у відповідності з рішенням засновників (протокол №7 від 13.04.1995).

Згідно зі статтею 31 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), юридична особа може відкривати філіали і представництва в порядку, встановленому законодавством Союзу PCP або Української PCP.

Частиною 1 статті 7 Закону України Про підприємства в Україні передбачено, що підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них.

Згідно з п.2.5. Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , підприємство має в своєму складі структурні підрозділи, зокрема, Ремонтно-будівельну дільницю: м. Новгород-Сіверський, вул. Свердлова,16-а .

Новою редакцією Статуту Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ Чернігівоблбуд (протокол від 24.04.2019 №1), а саме пунктом 1.1. визначено, що Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд , засноване згідно з рішенням установчих зборів засновників (протокол від 13.04.1995 №7) шляхом перетворення Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд у Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

ЗАТ Чернігівоблбуд зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27.11.1995 №385-Р, номер запису в ЄДР 10641200000000010. ЗАТ Чернігівоблбуд є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , яке набуло у власність майно за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.07.1994 між Фондом комунального майна та приватизації Чернігівської обласної ради народних депутатів та Чернігівським обласним проектним ремонтно-будівельним орендним підприємством Чернігівоблбуд . Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол від 27.05.2011 №1) ЗАТ Чернігівоблбуд перейменовано в Публічне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол від 24.04.2017 №1) ПАТ Чернігівоблбуд перейменовано в Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд . Товариству належить майно, права та обов`язки ЗАТ Чернігівоблбуд . Попередню редакцію статуту ПрАТ Чернігівоблбуд було зареєстровано державним реєстратором 23.05.2017, номер запису в ЄДР 10641050021000010, код доступу 254260675256 (а.с.11-12).

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації (п.3.1. нової редакції статуту Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ Чернігівоблбуд (протокол від 24.04.2019 №1).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції вірно встановив, що Чернігівське обласне проектне ремонтно-будівельне підприємство Чернігівоблбуд перетворено у Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд , Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд перейменоване у Публічне акціонерне товариство Чернігівоблбуд та Публічне акціонерне товариство Чернігівоблбуд перейменоване у Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

На підставі вищенаведеного місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивач у даній справі - Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд , Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд та Публічного акціонерного товариства Чернігівоблбуд .

Згідно зі статтями 23, 29, 31 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов`язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Юридична особа може відкривати філіали і представництва в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР або Української РСР.

Частиною 3 статті 5 Закону України Про підприємства в Україні визначено, що у випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України. Підприємству може бути передана у колективну власність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У відповідності до статей 7, 19, 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.

Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь - яких потреб у межах міста.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З матеріалів справи слідує, що 28.02.1995 виконавчим комітетом Новгород-Сіверської міської ради народних депутатів Чернігівської області було прийнято рішення № 18 Про видачу державних актів на право постійного користування землею організаціям, підприємствам, громадянам міста , згідно з яким було вирішено, зокрема, видати Хозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству державний акт на право постійного користування землею, що знаходиться за адресою м. Новгород-Сіверський вул. Свердлова, 16а, в розмірі 1,16 га.

На підставі рішення виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради народних депутатів Чернігівської області № 18 від 28.02.1995 Про видачу державних актів на право постійного користування землею організаціям, підприємствам, громадянам міста , Хозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству, було видано державний акт на право постійного користування землею серії ЧН 000029 від 09.03.1995, що знаходиться за адресою вул. Свердлова, 16а, м. Новгород-Сіверський, площею 1,16 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказане в державному акті серії ЧН 000029 від 09.03.1995 Хозрахункове ремонтно-будівельне підприємство фактично являлося Ремонтно-будівельною дільницею - структурним підрозділом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , оскільки адреса земельної ділянки, наданої у постійне користування, збігається з місцезнаходженням Ремонтно-будівельної дільниці, зазначеним у п. 7 статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд .

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано наголошено увагу на тому, що доказів створення та державної реєстрації Хозрахункового ремонтно-будівельного підприємства, як окремої юридичної особи, матеріали справи не містять.

Враховуючи положення статті 29 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, частини 3 статті 5 Закону України Про підприємства в Україні , статті 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що право постійного користування земельною ділянкою по вул. Свердлова (Козацька), 16а, м. Новгород - Сіверський, площею 1,16 га, відповідно до державного акту серії ЧН 000029 від 09.09.1995 на право постійного користування землею, виданого Хозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству, виникло саме у юридичної особи - Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного підприємства Чернігівоблбуд , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд , позивач у справі.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України 2001 року, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Пунктом 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України 2001 року було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В той же час, Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України 2001 року не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно - правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Рішенням Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області 15 сесії 6 скликання від 07.06.2012 Про припинення права користування земельною ділянкою , на підставі клопотання Новгород-Сіверської МДПІ, керуючись ст. 12, 140, 141 Земельного кодексу України, п. 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , припинено право користування земельними ділянками у зв`язку з припиненням діяльності, зокрема, ДП ремонтно-будівельна дільниця (код згідно з ЄДРПОУ 14221644) площею 1,1600 га, вул. Козацька,16А

Як свідчать матеріали справи, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд від 10.03.1999, на повістку дня зборами виносилось питання щодо зміни структури товариства та затвердження установчих документів, у зв`язку з чим постановлено: у складі Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд з 10.03.1999 створити Дочірнє підприємство з правом юридичної особи, а саме: Ремонтно-будівельну дільницю м. Новгород-Сіверський, вул. Свердлова, 16-а, статутний фонд якого становить 900,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. Статуту Дочірнього підприємства Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ Чернігівоблбуд , протокол №1 від 10.03.1999, зареєстрованого розпорядженням голови райдержадміністрації від 26.04.1999 №149, Дочірнє підприємство Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд створене відповідно до рішення загальних зборів ЗАТ Чернігівоблбуд (протокол №1 від 10.03.1999), шляхом реорганізації структурного підрозділу Новгород - Сіверської РБД ЗАТ Чернігівоблбуд .

Створене підприємство - Новгород-Сіверська РБД є правонаступником Новгород-Сіверської РБД ЗАТ Чернігівоблбуд . Повна назва - Дочірнє підприємство Н.Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд . Місцезнаходження підприємства: Україна, м. Новгород - Сіверський, вул. Свердлова, 16а.

Пунктами 3.1.,3.2. Статуту Дочірнього підприємства Н.Сіверської ремонтно-будівельної дільниці Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ Чернігівоблбуд , протокол №1 від 10.03.1999, також передбачено, що підприємство, відповідно з діючим законодавством України, являється юридичною особою і може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, що не суперечить Законам України. Підприємство одержує статус юридичної особи з дня її державної реєстрації. Підприємство самостійно розпоряджається своїм майном і використовує його в межах, встановлених дійсним статутом, одержує майнові і особисті немайнові права, виступає позивачем і відповідачем у судах різних рівнів від свого імені.

Згідно з п.10.1.,10.2. Статуту Дочірнього підприємства Н.Сіверської ремонтно-будівельної дільниці Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ Чернігівоблбуд , протокол №1 від 10.03.1999, ліквідація і реорганізація підприємства можуть здійснюватися згідно з рішенням ради ЗАТ ЧОБ та рішенням судових органів.

Підприємство ліквідується в наступних випадках: визнання його банкрутом; у випадку прийняття рішення радою ЗАТ ЧОБ , про закриття підприємства; відповідно з іншими умовами, передбаченими діючим законодавством України.

Ліквідація вважається завершеною, а підприємство таким, що припинило свою діяльність, з часу внесення про це запису в реєстр державного органу, який зареєстрував підприємство (п. 10.6. Статуту Дочірнього підприємства Н.Сіверської ремонтно-будівельної дільниці Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ Чернігівоблбуд , протокол №1 від 10.03.1999).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності, виданого Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, 26.04.1999 зареєстровано юридичну особу - Дочірнє підприємство Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , місцезнаходження: Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Свердлова, 16 а , ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14221644, про що зроблено запис 26.04.1999 у журналі обліку реєстраційних справ за №04061642100010005.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку код ЄДРПОУ 14221644, Дочірнє підприємство Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд була зареєстрована в якості суб`єкта господарювання 26.04.1999, номер запису 10521200000000197, про що внесено відповідну інформацію.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Дочірнє підприємство Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд одержало статус юридичної особи з дня його державної реєстрації, а саме з 26.04.1999.

При цьому з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку код ЄДРПОУ 14221644 також вбачається, що 05.05.2006 припинено державну реєстрацію юридичної особи - Дочірнього підприємства Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд , у зв`язку з визнанням її банкрутом, номер запису 10521170002000197.

З наданої до матеріалів справи копії рішення Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області 16-ї сесії 23 скликання від 26.01.2001 Про перейменування вулиць міста вбачається, що вулиця Свердлова у м. Новгород-Сіверський перейменована на вулицю Козацька.

Відтак, місцезнаходженням Дочірнього підприємства Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд було: Україна, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Козацька, 16а.

Згідно з наданою позивачем довідкою № 1/63 від 18.05.2020, нерухоме майно ЗАТ Чернігівоблбуд (попередником ПрАТ Чернігівоблбуд ) до статутного фонду (капіталу) ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд (код 14221644) не передавалось.

Приписами частини 2 статті 19, частини 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що:

- земельна ділянка площею 1,16 га по вул. Козацькій (Свердлова), 16а в м. Новгород-Сіверський ніколи не надавалась у постійне користування Дочірньому підприємству Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд (код ЄДРПОУ 14221644), яке фактично було зареєстровано в якості суб`єкта господарювання лише 26.04.1999;

- відсутність документів, які б підтверджували, що зазначена земельна ділянка знаходилась на праві користування у ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд чи була передана позивачем до статутного фонду ДП Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд ;

- відсутність документів, які б підтверджували, що позивач передав до статутного фонду ДП Новгород - Сіверська ремонтно - будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд об`єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що відповідач, приймаючи рішення від 07.06.2012 про припинення права користування Дочірнім підприємством Новгород-Сіверська ремонтно-будівельна дільниця ЗАТ Чернігівоблбуд земельною ділянкою по вул. Козацька (Свердлова), 16а в м. Новгород-Сіверський, площею 1,16 га, яке є безстроковим та набутим згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН 000029, без належних на те законодавчо встановлених підстав та всупереч статті 141 Земельного кодексу України, припинив право постійного користування позивачем даною земельною ділянкою.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.07.2019, індексний номер 172742730, 03.07.2019 державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Чернігівської області, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: б/н, виданого 13.01.2010 виконавчим комітетом Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області; довідки № 30, виданої 21.06.2019 КП Новгород-Сіверське міжміське бюро технічної інвентаризації , було зареєстровано за Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд (код ЄДРПОУ 03333653) право власності на комплекс загальною площею 529,3 м2, опис: адмінбудівля А-1 146,8 м2; майстерня-гараж Г-1 84,3 м2; столярний цех Ж-1 245,8 м2; склад З-1 52,4 м2 за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Козацька, будинок 16а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1865582674236.

Як зазначив суд в оскаржуваному рішенні, на час розгляду справи, право власності на вищезазначене нерухоме майно не скасовано, а спори щодо витребування вказаного майна відсутні.

За вказаними параметрами запиту відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяжень у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек, відсутні, що підтверджується Інформацією із зазначених реєстрів (інформаційна довідка №230063348 від 28.10.2020, сформована судом на підставі розгляду справи №927/390/20).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що оскаржуване рішення порушує право позивача на користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне останньому на праві власності нерухоме майно.

Отже, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у позивача виникла невизначеність у праві користування земельною ділянкою, оскільки в державному акті на право постійного користування землею серії ЧН 000029 помилково було вказано, що земельна ділянка надається у постійне користування структурному підрозділу позивача, який не міг набути такого права за відсутності у нього статусу юридичної особи.

Враховуючи вищенаведене, доводи апелянта про неналежне та неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПрАТ Чернігівоблбуд про визнання недійсним рішення Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012 Про припинення права користування земельною ділянкою в частині припинення права користування земельною ділянкою Дочірнім підприємством Ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) по вул. Козацька, 16-а в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, площею 1,1600 га.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковою позицію місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення вимоги ПрАТ Чернігівоблбуд про стягнення з Новгород-Сіверської міської ради витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, враховуючи наступне.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи включає в себе витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн (а.с.3 т.1).

Виходячи з приписів частини 2 статті 161 ГПК України, подана позивачем у даній справі позовна заява №1/57 від 06.05.2020 є заявою по суті справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження суми понесених судових витрат позивачем додано до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 09.04.2020, укладений з адвокатом Авраменко Г.М., детальний опис робіт (наданих послуг) від 23.09.2020, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у господарській справі № 927/390/20 на суму 15000,00 грн, квитанції до прибуткових касових ордерів № 34/2 від 10.04.2020 на суму 5 000,00 грн та № 34/1 від 09.04.2020 на суму 10 000,00 грн.

Згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 09.04.2020, укладеного між адвокатом Авраменко Г.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №219 від 03.08.2002) та Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд , розмір гонорару становить 15 000,00 грн.

На підтвердження доказів оплати витрат на правничу допомогу адвоката, в квитанціях до прибуткових касових ордерів № 34/2 від 10.04.2020 на суму 5 000,00 грн та № 34/1 від 09.04.2020 на суму 10 000,00 грн зазначено, що вказані суми прийнято готівкою від ПрАТ Чернігівоблбуд , підстава договір від 09.04.2020 про надання правової допомоги щодо скасування рішення Н-Сіверської міської ради.

Водночас, місцевий господарський суд зауважив, що прибуткові касові ордери лише скріплені печаткою адвоката Авраменка Г.М. і на них відсутній підпис уповноваженої особи - адвоката Авраменка Г.М. у зв`язка уз чим вказав, що такі документи не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували факт оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокату, з огляду на наступне.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Відтак, судом першої інстанції не враховано, що для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи, факт здійснення такої оплати значення не має.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ним додано належні та допустимі докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме - квитанції до прибуткових касових ордерів № 34/2 від 10.04.2020 на суму 5 000,00 грн та № 34/1 від 09.04.2020 на суму 10 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року в справі № 727/4597/19 зазначено, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта .

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 20.07.2020 у справі № 750/8758/18, у постанові від 14.05.2020 у справі №344/7365/16-а, від 25.11.2020 у справі № 206/4863/16-ц.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, складність справи, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, а також відсутність клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимоги ПрАТ Чернігівоблбуд про відшкодування витрат пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПрАТ Чернігівоблбуд про визнання недійсним рішення Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012 Про припинення права користування земельною ділянкою в частині припинення права користування земельною ділянкою Дочірнім підприємством Ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) по вул. Козацька, 16-а в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, площею 1,1600 га, водночас, вважає, що вимога ПрАТ Чернігівоблбуд про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню повністю, а саме, з Новгород-Сіверської міської ради на користь ПрАТ Чернігівоблбуд підлягає стягненню 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та одночасно обґрунтованість висновків щодо задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги Новгород-Сіверської міської ради необхідно відмовити, а апеляційну скаргу ПрАТ Чернігівоблбуд - задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі №927/390/20 - скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаної вимоги.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі №927/390/20 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі №927/390/20 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 у справі №927/390/20 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд до Новгород-Сіверської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012 Про припинення права користування земельною ділянкою в частині припинення права користування земельною ділянкою Дочірнім підприємством Ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) по вул. Козацька, 16-а в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, площею 1,1600 га.

Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області; код 04061978) на користь Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд (вул. Музейна, 2, м. Чернігів; код 03333653) 2 102 грн. (дві тисячі сто дві) 00 коп. судового збору та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи №927/390/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.02.2021.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова