Ухвала

від 08.02.2021 по справі 200/10577/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

08 лютого 2021 р. Справа №200/10577/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною завою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо відмови у перегляді заяви про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , а також рішення від 19.01.2017 про відмову у призначенні пенсії відповідно до цієї статті та його скасування; зобов`язання зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 04.01.2011 по 21.10.2014 у ФОП ОСОБА_2 та повторно розглянути заяву від 12.01.2017 про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Позивачем у позові викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване тим, що після отримання рішення про відмову в призначенні пенсії, позивач потребувала значного часу для з`ясування відсутності в неї страхового стажу, встановлення відомостей щодо внесення спірних періодів роботодавцем до персоніфікованих відомостей. При цьому виявилось, що відомості персоніфікованого обліку подані роботодавцем своєчасно, єдиний внесок ним сплачувався, у зв`язку з чим позивач знов звернулась до відповідача. У спірному рішенні відповідачем не вказувалось, які періоди ним враховано при обчисленні стажу, а які ні, розрахунок стажу ним позивача не надавався.

Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірне рішення датоване 19.01.2017, до суду із цим позовом позивач звернулась 09.11.2020, тобто із пропуском 6-місячного строку. При вирішенні питання можливості поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду суд виходить із наступного.

Конституцією України встановлено, що людина є найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8 Конституції України).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України ).

Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах. Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973) визначає право кожної людини на соціальне забезпечення.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у Рішенні від 04.06.2019 №2-р/2019 за будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист не може бути порушеною, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 наголосив на необхідності дотримання вказаних принципів.

За своєю правовою природою пенсія є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції). Згідно з висновком ЄСПЛ у справі "Гайгузус проти Австрії" якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності (Gaygusuz v. Austria, заява №17371/90, пункт 39).

Суд зазначає, що встановлення у процесуальному законодавстві обмеженого строку звернення до суду має на меті, перш за все, дисциплінувати учасників справи, полегшити надання учасниками адміністративного процесу доказів, що підвищує їх достовірність і, тим самим, сприяє встановленню судом істини, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних відносин. Наслідки пропуску строку позовної давності підлягають застосуванню, зокрема, у разі наявності сумніву щодо можливості встановлення об`єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 7 лютого 2019 року у справі №295/6531/17 при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком) та легалізації правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Особа вступає в пенсійні правовідносини для реалізації свого права на отримання пенсійного забезпечення, що є її конституційним правом, і такі відносини мають нести безстроковий характер.

Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.

У даному випадку пропуск строку звернення до позивача не є таким, що міг вплинути на достовірність наданих суду доказів або викликати сумніви у можливості встановлення об`єктивної істини.

Приймаючи до уваги наведене вище та обставини спору, що виник між сторонами, враховуючи значимість спору для позивача та наведене нею у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про можливість його поновлення.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Михайлик