Постанова

від 15.06.2021 по справі 200/10577/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року справа №200/10577/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року (повне судове рішення складено 08 лютого 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/10577/20-а (суддя в І інстанції - Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо відмови у перегляді заяви про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визнання протиправним та скасування рішення від 19.01.2017 про відмову у призначенні пенсії відповідно до цієї статті; зобов`язання зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 04.01.2011 по 21.10.2014 у ФОП ОСОБА_2 та повторно розглянути заяву від 12.01.2017 про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після усунення ФОП ОСОБА_2 порушення вимог законодавства щодо несплати за позивача страхових внесків, що стало підставою відмови в призначенні пенсії, через що позивач звернулась до відповідача із вимогою переглянути прийняте відповідачем рішення. Втім відповіддю від 15.10.2020 відповідач відмовив позивачу у перегляді заяви, посилаючись на відсутність у відомостях персоніфікованого обліку інформації про сплату роботодавцем позивача єдиного внеску за період з 04.01.2011 по 21.10.2014. Позивач зазначила, що має право на пенсію, а відмова у її призначенні є протиправною. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 200/10577/20-а у задоволенні позову - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції. Також в апеляційній скарзі позивач посилається на правову позицію Верховного суду щодо врахування стажу роботи для призначення пенсії, яка викладена в рішенні від 24 травня 2019 року по справі № 490/12392/16-а. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, виходячи з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 12.01.2017 року позивач звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач у справі) із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документ про місце проживання, документ про стаж, свідоцтва про народження, про шлюб та про його розірвання. Рішенням відповідача від 17.01.2017 позивачу не зараховано в страховий стаж період роботи з 29.05.1978р. по 30.05.1987р. у зв`язку з виправленнями в даті прийому на роботу. 19.01.2017р. відповідачем прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. За змістом рішення право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мають жінки, які народились з ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 при досягненні 57 років 6 місяців та при наявності страхового стажу не менше 15 років. Під час розгляду заяви позивача відповідач за даними трудової книжки за період з 25.08.1976р. по 23.04.2003р. та за даними персоніфікованого обліку за період з 01.04.2007р. по 03.01.2011р. визначив тривалість страхового стажу позивача - 12 років 8 днів. Через відсутність необхідного стажу для призначення пенсії за віком позивачу відмовлено у її призначенні. В індивідуальних відомостях про застраховану особу станом на 12.01.2017р. наявна інформація щодо позивача з 2007 по 2011 рік. 21.09.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2017р. та повторний розгляд заяви про призначення пенсії від 12.01.2017р. у зв`язку з тим, що під час її розгляду та прийняття рішення не враховано стаж роботи позивача у ФОП ОСОБА_2 . У листі від 15.10.2020 року № 0577-04-8/9384 відповідач вказав, що станом на 12.01.2017р. в Реєстрі застрахованих осіб відомості про нарахування та сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_2 за період роботи позивача з 01.01.2011р. по 31.10.2014р. були відсутні. Крім цього, у трудовій книжці позивача інформація про роботу позивача в цей період у ФОП ОСОБА_2 також була відсутня. В листі також значено, що надані позивачем індивідуальні відомості про застраховану особу від 28.09.2020р. не містять інформації про сплату ФОП ОСОБА_2 страхових внесків у період з 01.01.2011р. по 31.10.2014р., з огляду на що зарахувати страховий стажу за цей період неможливо. У довідці ОК-5 від 22.10.2020р. наявна інформація про отриманий позивачем заробіток від ФОП ОСОБА_2 за період з січня 2011 року по жовтень 2014 року, інформація про сплату страховий внесків відсутня. Листом ГУ ДПС у Донецькій області від 29.10.2020р. № 81025/10/05-99-13-05 повідомлено ОСОБА_3 , що станом на 28.10.2020 недоїмка по єдиному внеску, нарахованому роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, не обліковується. Заборгованість по єдиному внеску та ФОП, які проводять незалежну професійну діяльність, складає 784,36 грн.. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058). Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 (у редакції на час звернення позивача за призначенням пенсії 12.01.2017) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку - 57 років 6 місяців, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 цього Закону страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За приписами частин 1, 3 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 ( далі Порядок № 22-1). Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку. Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Відповідно до п. 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку). Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу роботи суд виходить із змісту документів, що надавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії та які розглядалися відповідачем при прийнятті рішення. У спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії вказано, що страховий стаж позивача склав 12 років 8 днів та обчислений за даними трудової книжки за період з 25.08.1976 по 23.04.2003 і за даними персоніфікованого обліку за період з 01.04.2007 по 03.01.2011. Рішенням відповідача від 17.01.2017 позивачу не зараховано в страховий стаж період роботи з 29.05.1978 по 30.05.1987 у зв`язку з виправленням у даті прийому на роботу. Позивач не погоджується із правильністю обчислення стажу зважаючи на те, що до нього не включено період її роботи з 04.01.2011р. по 21.10.2014р. у ФОП ОСОБА_2 . При цьому, серед наданих позивачем відповідачу при зверненні за призначенням пенсії у січні 2017 року документів відсутні документи, які б надавали можливість встановити її зайнятість в період з 04.01.2011 по 21.10.2014. Так, у трудовій книжці відсутні записи про роботу в цей час, в індивідуальних відомостях про застраховану особу станом на 12.01.2017 наявна інформація щодо позивача по січень 2011 року включно. Відомості по застраховану особу за 2011 рік містять інформацію про нарахування позивачу заробітної плати та сплату страхових внесків за січень 2011 року Проектно-будівельною компанією ЕМБРОЛ ІНЖИНІРИНГ (код ЄДРПОУ 31500413). Інформація про нарахування страхових внесків позивачу в період з 04.01.2011р. по 21.10.2014р., якам б надала можливість встановити зайнятість позивача протягом цього періоду, в індивідуальних відомостях про застраховану особу на час розгляду заяви позивача була відсутня. Доказів наявності в відповідачу під час розгляду заяви позивача від 12.01.2017р. будь-яких документів, які б свідчили про її роботу в період з 04.01.2011р. по 21.10.2014 р. у ФОП ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні. Суд не приймає посилання позивача на довідку форми ОК-5 від 22.10.2020р., оскільки до заяви від 12.01.2017р. цей документ не додавався та не міг бути доданий, зважаючи на дату його формування, у зв`язку з чим не міг досліджуватися та враховуватися відповідачем при прийнятті рішення від 19.01.2017р.. Зазначене свідчить про відсутність в відповідача на час розгляду заяви позивача про призначення пенсії можливості встановити факт зайнятості позивача в період з 04.01.2011р. по 21.10.2014р. та відсутність підстав для врахування цього періоду роботи позивача до страхового стажу. Таким чином, рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 19.01.2017р. в частині, що стосується неврахування у складі страхового стажу періоду роботи позивача з 04.01.2011р. по 21.10.2014р. у ФОП ОСОБА_2 відповідає наявним в відповідача на час прийняття рішення документів. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність в позові інших підстав скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.01.2017р., крім незарахування до страхового стажу періоду роботи з 04.01.2011р. по 21.10.2014р., підстави визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19.01.2017р. відсутні. Отже, в задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.01.2017 слід відмовити. Позовні вимоги про визнання незаконними дій щодо відмови у перегляді заяви про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання повторно розглянути заяву від 12.01.2017р. про призначення пенсії є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування рішення, а отже задоволенню також не підлягають. При цьому, слід зазначити, що позивач не позбавлена права знов звернутись до відповідача із заявою про призначення пенсії із наданням відповідних документів. Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 04.01.2011р. по 21.10.2014 р. у ФОП ОСОБА_2 слід зауважити, що обчисленню стажу особи (перерахунку) має слугувати подання заяви про призначення пенсії або у разі, якщо її призначено, заяви про перерахунок із врахуванням певних періодів стажу, які не було враховано при призначення пенсії. Докази подання відповідачу інших заяв про призначення пенсії, окрім заяви від 12.01.2017р., позивач суду не надала. Заяву позивача від 21.09.2020 року не можна вважати заявою про призначення пенсії, оскільки у ній позивач просила відповідача скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2017 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 12.01.2017 року. Водночас, Порядком № 22-1 та Законом № 1058 не передбачено скасування територіальним управлінням Пенсійного фонду свого ж раніше прийнятого рішення та повторного перегляду заяви, на підставі якої його прийнято, у зв`язку із наданням нових документів. Крім цього, як встановлено судом, підстав для скасування рішення від 19.01.2017 року немає. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 04.01.2011р. по 21.10.2014 р.у ФОП ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки підстав для обчислення відповідачем стажу позивача на підставі заяви від 21.09.2020р. не було. Колегія суддів не приймає посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в рішенні від 24 травня 2019 року по справі № 490/12392/16-а, оскільки в зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновків, що спірні періоди роботи позивача підтверджені записами трудової книжки, а певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Слід зазначити, що в даній справі взагалі відсутні записи в трудовій книжки ОСОБА_1 про періоди роботи, які позивач просить зарахувати до загального страхового стажу. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 200/10577/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 200/10577/20-а - залишити без змін. Повне судове рішення - 15 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко