Постанова

від 08.02.2021 по справі 320/2146/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2146/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Леонтович А.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто Віта на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про відмову у встановленні судового контролю в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто Віта до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної Казначейської служби України у Київській області, третя особа - Головне управління ДФС у Київській області про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фіто Віта (далі по тексту - Позивач, ТОВ Фіто Віта ) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної Казначейської служби України у Київській області (далі - Відповідач) в якому просило (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.06.2019 року):

- стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 9 552 738 грн., пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 170 800,82 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь ТОВ Фіто Віта заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 9 552 738 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь ТОВ Фіто Віта пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 170 800,82 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 01.07.2020 року.

26.08.2020 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі.

16.10.2020 року від представника ТОВ Фіто Віта надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в порядку ст.382 КАС України (далі по тексту - заява)(Т.3 а.с.1-4).

У вказаній заяві заявник просить суд зобов`язати ГУ Державної казначейської служби у Київській області подати звіт про виконання постанови Київського окружного адміністративного суду по справі №320/2146/19 від 04.09.2019 року протягом одного місяця з дня набрання ухвалою про це законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року в задоволенні заяви ТОВ Фіто Віта відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ТОВ Фіто Віта на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ш;о передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в порядку ст. 382 КАС України, стало невиконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року та повернення виконавчих листів від 26.08.2020 року без виконання.

Разом з тим, зазначеним вимогам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов невірного висновку, що у такому випадку відсутні підстави для встановлення судового контролю, оскільки зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття відповідного рішення у справі.

Так, ч. 1 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог.

Тоді як законодавець у зазначеній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі № 539/3406/17.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява ТОВ Фіто Віта задоволенню шляхом зобов`язання ГУ Державної казначейської служби у Київській області подати звіт про виконання постанови Київського окружного адміністративного суду по справі №320/2146/19 від 04.09.2019 року протягом одного місяця з дня набрання ухвалою про це законної сили.

Правовими положеннями п. ґ пп.4 ч. 1 ст. 322 КАС України регламентовано, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку, існує необхідність зобов`язати ГУ Державної казначейської служби у Київській області подати до суду першої інстанції звіт про виконання постанови Київського окружного адміністративного суду по справі №320/2146/19 від 04.09.2019 року протягом одного місяця з дня набрання ухвалою про це законної сили.

У свою чергу, суд першої інстанції, яким у даному випадку є Київський окружний адміністративний суд, за наслідками розгляду поданого ГУ Державної казначейської служби у Київській області звіту про виконання рішення суду має перевірити виконання рішення суду першої інстанції від 04.09.2019 року у даній справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що в даному випадку Київським окружним адміністративним судом мають здійснюватися в повній мірі регламентовані ст. 382 КАС України дії, після встановлення Шостим апеляційним адміністративним судом судового контролю за виконанням постанови Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року в даній ухвалі.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07 травня 2002 року, Ромашов проти України від 27 липня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України , №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України , №1811/06, від 19 лютого 2009 року.

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 382, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто Віта - задовольнити .

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про відмову у встановленні судового контролю - скасувати .

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто Віта про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в порядку ст.382 КАС України задовольнити .

Зобов`язати Головне управління Державної Казначейської служби України у Київській області подати звіт про виконання постанови Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/2146/19 від 04.09.2019 року протягом одного місяця з дня набрання ухвалою про це законної сили.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2021