Ухвала

від 08.02.2021 по справі 440/2687/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 440/2687/20

адміністративне провадження № К/9901/2763/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 440/2687/20 за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом, де просив:

визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняк М.С. про арешт майна боржника від 23.12.2019 ВП № 60672936 в частині накладення арешту на право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5323083800:00:006:0021, загальною площею 5,99 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 ;

зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про арешт права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5323083800:00:006:0021, загальною площею 5,99 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, частково задоволено позовні вимоги. Визнано протиправним та скасовано постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняк М.С. про арешт майна боржника від 23.12.2019 ВП № 60672936 в частині накладення арешту на право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5323083800:00:006:0021, загальною площею 5,99 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" звернулося до Верхового Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішенння, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Водночас, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 440/2687/20 за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М.Соколов