Рішення

від 25.01.2021 по справі 229/5924/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/63/2021

Справа № 229/5924/18

25 січня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Слободкіної Т.І.

представника позивача Куракіної Н.А., Кириченко Ю.Ю.

представника відповідача Подколзіна Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Бета до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_1 , про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-

третя особа: відділ в Ясинуватському районі міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авдіївці ГУ Держгеокадастру у Донецькій області,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2018 року ТОВ "Агро-Бета" звернулось до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_1 , третя особа: відділ в Ясинуватському районі міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авдіївці ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

В своїх позовних вимогах позивач ТОВ "Агро-Бета" зазначило, що 16.12.2009 року між позивачем та померлим ОСОБА_2 був укладений договір емфітевзису на земельну ділянку, шо розташована на території Соловйовської сільської ради Ясннуватського району, Донецької області, площею 4,4241 га, кадастровий номер 1425587300:06:000:0469.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 729472 , виданого 13 вересня 2007 року Ясинуватською районною державною адміністрацією власником земельної ділянки, що розташована на території Соловйовської сільської ради, Ясинуватського району Донецької області площею 4,4241 га кадастровий номер 1425587300:06:000:0469 є ОСОБА_2 . Вказана інформація підтверджується Витягом з ДЗК та державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згодом, товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Бета , завдяки наявності судової справи № 229/4324/17, за позовом ОСОБА_1 щодо визнання договору емфітевзису недійсним, дізналось про наявність другого державного акту на право власності (серія ЯМ № 614831, виданого 23.10.2012 року Ясинуватською районною державною адміністрацією) на ту ж саму земельну ділянку. Дану справу розглядав Дружківський міський суд Донецької області. Таким чином, були порушені права позивача, враховуючи, що ОСОБА_3 фактично не є власником земельної ділянки, що знаходиться у користуванні позивача, тому, відповідно, не має права звертатися до суду з позовом про визнання недійсним зазначеного договору емфітевзису.

Так, існує два державних акти на право власності на одну й ту саму земельну ділянку: перший державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469, серія ЯГ№729472, виданий ОСОБА_2 від 13.09.2007 р. (право власності зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33319490 від 03.01.2017 р.); другий державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469, серія ЯМ№614381, виданий ОСОБА_1 від 23.10.2012 р. (право власності не зареєстроване).

Враховуючи, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469 значиться саме ОСОБА_2 , наявні всі підстави вважати, що другий державний акт на землю, виданий ОСОБА_1 , підлягає скасуванню. Крім того, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить лише одна земельна ділянка - з кадастровим номером 1425587300:06:000:0795, площа якої, до речі, співпадає з площею спірної земельної ділянки та становить 4.4241 га. Співпадання площі даних земельних ділянок пояснюється тим, що обидві розташовані на одному полі та межують одна з одною, проте належать різним особам. Це підтверджується інформацією з публічної кадастрової карти.

Таким чином, наявний факт, що існує дві земельні ділянки, які за офіційною інформацією належать різним особам. Щодо однієї з цих ділянок (25587300:06:000:0469), з невідомих позивачу причин виникла плутанина з державними актами на право власності, в результаті чого були видані два акти на оду ділянку, що суперечить вимогам законодавства.

З викладеного можна зробити цілком обґрунтований висновок, що в разі безоплатного отримання земельної ділянки з державної власності на підставі сертифікату, у самому акті у графі, де зазначаються підстави буде зазначене відповідне рішення органів виконавчої влади, (як це і має місце у державному акті ЯГ№7294720, а саме розпорядження голови Ясинуватської РДА № 485 від 12.10.2006 р. ; тобто ОСОБА_2 , безоплатно отримавши земельну ділянку, став її першим власником). А у разі отримання земельної ділянки на підставі цивільно-правових угод, буде зазначена конкретна угода.

Проте, в супереч зазначеному був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469, серія ЯМ№614381, виданий ОСОБА_1 від 23.10.2012 р. на ту ж саму земельну ділянку, зміст якого не узгоджується з вимогами закону. Так у підставі видачі знову ж таки значиться: розпорядження голови Ясинуватської РДА № 273 від 19.09.2012 р. . З такої підстави вбачається, що ніби то, дана земельна ділянка удруге була виділена та передана у власність ОСОБА_4 . Звісно, що це не могло мати місце з огляду на той факт, що на підставі сертифікату, який мав ОСОБА_5 вже була виділена та отримана у власність та ж сама земельна ділянка, якій відповідно, був присвоєний кадастровий номер 1425587300:06:000:0469.

До того ж, під час розгляду справи № 229/4324/17 ОСОБА_4 стверджував, що отримав зазначену ділянку у порядку. Проаналізувавши свідоцтво про праву на спадщину за законом від 27.12.2011 р. , що міститься у матеріалах справи, вбачається що спадщина складається з права на земельну частку (пай) , яке належало спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку серії ДП №0060011. Таким чином, у спадковій масі відсутня земельна ділянка, яка ще у 2007 р. була отримана спадкодавцем у власність, та якій присвоєний кадастровий номер 1425587300:06:000:0469. Тобто, станом на 2011 рік щодо зазначеної спірної земельної ділянки сертифікат не міг існувати. Тому можна зробити висновок, що на підставі даного сертифікату серії ДП №0060011 була (чи може бути в майбутньому) отримана інша земельна ділянка, що не стосується даного предмету спору.

Крім того, навіть, якщо припустити, що ОСОБА_4 дійсно отримав спірну земельну ділянку у спадщину, як вбачається з вимог статті 131 ЗК України, у підставі видачі державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469, серія ЯМ№614381, виданий ОСОБА_1 від 23.10.2012 р. було би зазначено свідоцтво про право на спадщину , та - не розпорядження голови РДА .

В іншому же випадку, якщо знову ж таки припустити, що ОСОБА_1 , отримав у спадщину права на згодом спірну земельну ділянку, після чого провів процедуру оформлення права власності, та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469, серія ЯМ№614381 від 23.10.2012 р. також маються суттєві неузгодження, а той факт, що на момент смерті спадкодавця процедура виділення та оформлення тала власності вже буда здійснена. А вдруге таку процедуру провести неможливо.

До того ж, державні органи мають повноваження розпоряджуватись лише земельними ділянками комунальної чи державної власності, та не мають повноважень розпоряджуватись ділянками приватної власності, у якій на момент видачі акту на земельну ділянку з кадастровим номером 1425587300:06:000:0469, серія ЯМ№614381 від 23.10.2012 р була спірна ділянка.

Тобто, очевидним є висновок, що у жодному випадку ОСОБА_1 не міг отримати право власності на спірну земельну ділянку. Відсутність такого права власності підтверджується також витягом з ДЗК, де власником значиться інша особа.

Позивач просить скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 614381 виданий на ім"я ОСОБА_1 23 жовтня 2012 року.

Ухвалою судді Дружківського міського суду Донецької області від 18 лютого 2019 року вказана цивільна справа була призначена у підготовче судове засідання на 13 березня 2019 року. (а.с. 48 т.1).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2019 року, було оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні та призначено проведення наступного підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.66 т.1).

14 березня 2019 року ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги ТОВ Агро-Бета безпідставними (а.с.76-78 т.1).

02 квітня 2019 року ТОВ Агро-Бета надав суду відповідь на відзив (а.с.80-82 т.1).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 квітня 2019 року, 17 травня 2019 року, , було оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні та призначено проведення наступного підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.101, 106 т.1).

Згідно з ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 03 червня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с.113 т.1).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2019 року, клопотання представника відповідача про витребування доказів було задоволено та витребувано відповідні докази по справі (а.с.135 т.1).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2019 року, 23 грудня 2019 року, було оголошено перерву у судовому засіданні та призначено проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.175, 182 т.1).

Представник позивача ТОВ "Агро-Бета" у судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.1-5 т.1).

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у судовому засіданні просив суд відмовити ТОВ Агро-Бета у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Позовні вимоги не визнали.

Представник третьої особи - відділ в Ясинуватському районі міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авдіївці ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в справі є розписка.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 грудня 2011 року ОСОБА_4 отримав спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка складається з права на земельну частку, яка перебуває у колективній власності КСП "Октябрьське" с. Соловйове Ясинуватського району Донецької області, розміром 5,90 в умовних кадастрових гектарах, яке належало спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку серія ДН № 0060011, виданого Ясинуватською районною державною адміністрацією 07 грудня 1996 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2008 року за № 4242 зареєстрованого 14 листопада 2008 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 2977 (а.с.29 т.1).

Згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 729472 від 13 вересня 2007 року ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Ясинуватської районної державної адміністрації № 485 від 12 жовтня 2006 року є власником земельної ділянки площею 4,420 на території Соловйовської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7 т.1)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 614381 від 03 грудня 2012 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Ясинуватської районної державної адміністрації № 273 від 19 вересня 2012 року є власником земельної ділянки площею 4,4241 на території Соловйовської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22 т.1).

Статтями 18-21 ЗК України земельний фонд України відповідно до цільового призначення поділяється на дев`ять категорій, кожна з яких має свій правовий режим залежно від характеру землекористування, системи державних органів, що здійснюють функції державного управління землями та обсягом компетенції цих органів у галузі управління використання земельних ділянок.

Системне тлумачення положень ст. ст. 18-21 ЗК України дає підстави дійти висновку, що цільове призначення земель - це встановлені законодавством порядок, умови та межі використання земель для конкретних цілей відповідно до їх категорій. Цільове призначення конкретної земельної ділянки залежить від категорії земель, з яких її виділено, від планування та зонування території і є встановленою компетентним органом при наданні земельної ділянки межею її використання для конкретного призначення відповідно до затверджених планів розвитку території, зонуванням земель, а також правовим режимом відповідної категорії земель.

До однієї з таких категорій відносяться землі сільськогосподарського призначення, якими визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (ст.22 ЗК України).

За змістом ст. 116 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набували права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативи правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, ст. 15 ЦПК України, ст. 12 ГПК України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

У Постанові Верховного Суду України від 8 червня 2011 року зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Позивачем взагалі не ставилось питання та не було доведена незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Отже, з вищезазначеного, суд, вважає, що у задоволенні позовних вимог треба відмовити.

Представник позивача просить стягнути на їх користь понесені судові витрати, але відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд у задоволенні позовних вимог відмовляє, то у задоволенні відшкодування судових витрат позивачу слід також відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76-80, 89, 141, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Бета до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_1 , про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті 25 січня 2021 року.

Повний текст рішення суду складено 04 лютого 2021 року.

Суддя: В.О.Лебеженко