Рішення

від 28.01.2021 по справі 444/2515/18

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2515/18

Провадження № 2/444/41/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності, визнання права власності та стягнення компенсації за припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_3 про припинення права власності, визнання права власності та стягнення компенсації за припинення права власності.

В обґрунтування позову, який в подальшому уточнила, покликається на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.12.2015 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1681 вона являється співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , її частка становить 9/16 частин даного будинку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.2014 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2333 вона являється співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , її частка становить 14/48 частин даного будинку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.02.2016 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 167 відповідач являється співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , її частка становить 7/48 частин даного будинку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.2014 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2333 відповідач являється співвласником - житлового будинку АДРЕСА_1 , її частка становить 7/48 частин даного будинку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.2015 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2335 позивач являється співвласником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 46227101100:01:007:0076 загальною площею 0,1000 га., її частка становить 14/48 частин даної ділянки.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.12.2015 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1682 позивач являється співвласником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 46227101100:01:007:0076 загальною площею 0,1000 га., її частка становить 9/16 частин даної ділянки.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.02.2016 року виданого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 168 відповідач являється співвласником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 46227101100:01:007:0076 загальною площею 0,1000 га., її частка становить 7/48 частин даної ділянки.

Вказує, що незважаючи на те, що її частка у даному будинку є більшою, вона займає наступні приміщення в даному будинку позначені в технічному паспорті на житловий будинок: цифрою 1-5 площею 12 кв.м.; цифрою 1-6 площею 22,3 кв.м.; приміщення цифрою І площею 11,4 кв.м.; цифрою 1-2 площею 5,2 кв.м. 1-1 9,1кв.м, 1-3 площею7,8 кв.м, перебувають у спільному користуванні, 1-1 9,1кв.м, 1-3 площею7,8 кв.м. Всі півпідвальні приміщення займає відповідач.

Також вказує, що відповідач проживає у будинку зі своєю сім`єю, не сплачує комунальні послуги, не здійснює ні поточного, ні капітального ремонту будинку та не обслуговує земельної ділянки. З недавнього часу вони перебувають в неприязних стосунках та не можуть домовитись з приводу спільного розпорядження, володіння та користування згаданим будинком та земельною ділянкою.

Стверджує, що є підстави для припинення права на частку у будинку та земельній ділянці відповідача ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що будинковолодіння є неподільним, частка відповідача є незначною і становить лише 7/48 від загальної площі, спільне володіння між сторонами є неможливим, оскільки відповідач не оплачує комунальні послуги, не дбає за благоустрій будинку та його утримання.

15.11.2019 року позивач на адресу суду подала заяву про збільшення позовних вимог у яких зазначила, що згідно висновку №33-18 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі №444/2515/18 ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд, без вартості земельної ділянки на день продення дослідження становить 963991,00 грн. У звязку із вищенаведеним просить припинити право власності ОСОБА_3 на 7/48 частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/48 частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 140582,02 грн. за припинення право власності ОСОБА_3 на 7/48 частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просить такі задоволити.

Представник позивача - адвокат Блонський М.А. просить задоволити уточнені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала в повному об`ємі та просить такі задоволити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності, належить будинок по АДРЕСА_1 , а саме:

- 14/48 частини будинку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 06.12.2014 року посвідченого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №2333, що вбачається з його копії в матеріалах справи. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 474885746227, номер запису про право власності: 7967760, що вбачається із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10);

- 9/16 частини будинку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 18.12.2015 року посвідченого Жовківською державною нотаріальною конторою зареєстрованого в реєстрі за №1681, що вбачається з його копії в матеріалах справи. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 474885746227, номер запису про право власності: 12606893, що вбачається із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12).

- 7/48 частини будинку належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 06.12.2014 року посвідченого Жовківською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №2333, що вбачається з його копії в матеріалах справи. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 474885746227, номер запису про право власності: 7967760, що вбачається із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10).

Отже, з вищенаведено вбачається, що позивач ОСОБА_1 є в сукупності власником 41/48 частини будинку по АДРЕСА_1 , а відповідач 7/48 його частин.

Із копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 , виготовленого 22.02.1991 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації вбачається, що загальна площа житлового будинку становить 157,5 кв.м., житлова площа - 47,1 кв.м., підсобна площа- 22,1 кв.м., площа приміщень не включених у загальну - 88,3 кв.м.

АДРЕСА_2 було переіменовано на АДРЕСА_1 згідно рішення № 490 від 08.10.1992 року "Про зміну назви вулиць", що вбачається з копії довідки виданої Жовківською міською радою за № 02-09/849 від 29.09.2009 року (а.с. 52).

Згідно з частиною 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини 1 статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Таким чином, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними і визначаються відповідними відсотками від цілого або у дрібному виразі.

Відповідно до статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У частині 1 статті 346 Цивільного кодексу України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, цей перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено у статті 365 Цивільного кодексу України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою співвласників.

Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

У відповідності до висновку № 33-18 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі №444/2515/18 від 18.02.2019 року, з урахуванням технічної характеристики будинку, вимог будівельних норм та правил (ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ) надати варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:007:0076, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 (41/48/ ід.ч) та ОСОБА_3 (7/48 ід.ч), не надається можливим.

Ринкова вартість об`єкту оцінки, будинковолодіння по АДРЕСА_1 становить 963991,0 (дев`ятсот шістесят три тисячі дев`тсот дев`яносто одна) гривня.

Розмір компенсації за 7/48 ідеальних часток спірної квартири, які належать ОСОБА_3 , становить 140582 (сто сорок тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 02 коп.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/1754/17 зроблено висновок про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року у цивільній справі№201/12922/15-ц висловив позицію, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. А також зазначив, що малозначність частки у спільному майні визначається неможливістю виділення її в натурі, невідповідністю нормативній площі.

Вказані судові рішення свідчать про єдність практики застосування положень ст.365 ЦК України.

Враховуючи, що частка відповідача у спірному будинку є незначною і не може бути виділена в натурі та спільне володіння і користування будинком є неможливим і відповідач отримає компенсацію за свою частку, то припинення його права власності на 7/48 частки у квартирі не завдасть істотної шкоди його інтересам.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки у разі ухвалення судового рішення. Адже, на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається права на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку - є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку - є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

Як вбачається із квитанції №0.0.1522392619.1 від 14.11.2019 року позивачем внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі компенсації за 7/48 ідеальних часток спірного будинку, що становить 140582,02 (Дев`яносто дев`ять тисяч чотириста десять) гривень.

За таких обставин, суд вважає, що можливо припинити право власності на 7/48 частки спірної квартири, які належать відповідачу та визнати за позивачкою право власності на вказану частку.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2110,62 грн.

Керуючись ст. ст. 23, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 7/48 частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/48 частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію в розмірі 140582,02 грн. за припинення право власності ОСОБА_3 на 7/48 частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2110 (дві тисячі сто десять) грн. 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.