Постанова

від 10.02.2021 по справі 640/26764/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26764/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства Українська Будівельна Спілка на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Українська Будівельна Спілка до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи: Міністерство розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України, Приватне акціонерне товариство Дружківський завод металевих виробів , про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства Українська Будівельна Спілка до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Приватне акціонерне товариство Дружківський завод металевих виробів , в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 вересня 2020 року № АД-465/2020/4411-03 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Надалі, від представника відповідача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 р. заяву представника Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2021.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з наступного:

- суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем встановлених спеціальних строків на звернення до суду з даними позовними вимогами, адже згідно частини 3 статті 31 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , за результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України;

- при цьому, запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита пов`язується з прийняттям відповідного рішення, а тому, дата прийняття такого рішення і є датою запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України;

- остаточні антидемпінгові заходи запроваджено у момент прийняття відповідного рішення, тобто, 21 вересня 2020 року, і саме з цієї дати, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , обчислюється місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження відповідного рішення;

- строк на оскарження рішення Комісії № АД-465/2020/4411-03 від 21 вересня 2020 року Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки закінчився 21 жовтня 2020 року, а позивачем, звертаючись до суду із позовом 28 жовтня 2020 року (відповідно до поштового штампу на конверті), було пропущено встановлений законом строк місячний строк та не подано клопотання про його поновлення.

Доводи апеляційної скарги:

- апелянт звертає увагу на те, що повідомлення відповідача про прийняте ним рішення опубліковане у газеті Урядовий кур`єр 26.09.2020, у якому зазначено про дату набрання ним чинності - 29.09.2020. Саме з цієї дати, на переконання апелянта, рішення набирає юридичної сили, адже починає створювати певні наслідки. До цього, антидемпінгові заходи не можуть вважатись запровадженими, так як ще не здатні породжувати права та обов`язки.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з приписами ч. ч 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За нормами ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше , обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У справі, яка розглядається, предметом оскарження є рішення про застосування антидемпінгових заходів.

Строк оскарження рішення про застосування антидемпінгових заходів встановлений Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність .

Апелянт, оскаржуючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, та заперечуючи, що строк на судове оскарження рішення про застосування антидемпінгових заходів ним пропущений, наполягає на тому, що відлік місячного строку слід відраховувати після набрання цим рішенням чинності, а не від дати його прийняття.

Так, застосування остаточних антидемпінгових заходів регламентовано ст. 16 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , відповідно до частини 5 якої, антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом: 1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 цього Закону національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів; 2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів; 3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику; 4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається: у відсотках до митної вартості товару, що є об`єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту; або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п`ятирічний період розраховується відповідно до частини дев`ятої статті 14 цього Закону.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що датою запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита є дата прийняття такого рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 31 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , за результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України .

Згідно правової позиції, що висловлена Верховним Судом в постанові від 18 січня 2019 року у справі № 826/7768/16, місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення про застосування антидемпінгових заходів обчислюється, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , з дати запровадження цих заходів у порядку, встановленому законами України. … запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита пов`язується з прийняттям відповідного рішення, а тому дата прийняття такого рішення і є датою запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України .

Тож, судом першої інстанції було правильно звернуто увагу на те, що поняття запровадження антидемпінгових заходів належить відрізняти від їх застосування . З датою набрання чинності рішенням пов`язується лише початок застосування остаточних антидемпінгових заходів, але не сам факт їх запровадження, з урахуванням чого, у даному випадку, остаточні антидемпінгові заходи було запроваджено у момент прийняття відповідного рішення, тобто - 21 вересня 2020 року, і саме з цієї дати, згідно з частиною 3 статті 31 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , має обчислюватись місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження такого рішення, а не від дати опублікування чи набрання ним законної сили.

Колегія суддів також враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 23.12.2019 у справі № 640/10503/19.

Суд першої інстанції обґрунтовано та з урахуванням позиції Верховного Суду, яка у силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковою для застосування, дійшов висновку про те, що строк на оскарження рішення Комісії № АД-465/2020/4411-03 від 21 вересня 2020 року, закінчився 21 жовтня 2020 року , а позивачем, звертаючись до суду із позовом 28 жовтня 2020 року (відповідно до поштового штампу на конверті), було пропущено встановлений законом строк місячний строк та не заявлено клопотання про поважність причин його пропуску.

За нормами ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з цим, позивачем не наводяться та зі змісту позовної заяви і доданих до неї матеріалів справи не вбачається наявності поважних причин пропуску строку звернення із цим позовом.

Враховуючи, що наявності правових підстав для поновлення пропущеного строку не встановлено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду. Колегія суддів також враховує й те, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Утім, можливість як встановити наявність порушених прав, так і оскаржити рішення щодо антидемпінгових заходів існує незалежно від того, чи набрало воно чинності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Українська Будівельна Спілка - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 р. - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко