Ухвала

від 08.02.2021 по справі 2-1022/11

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1022/11

Провадження № 6/242/54/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2021 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове заяву Приватного акціонерного товариства БАНК ФАМІЛЬНИЙ про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, -

в с т а н о в и в:

02.02.2021 р. ПАТ БАНК ФАМІЛЬНИЙ звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 28.10.2011 р. було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором. Виконавчий лист по справі було пред`явлено на примусове виконання. Як вбачається з повідомлення Селидівського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, 25.10.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Станом на 23.09.2020 р. повторно судовий наказ до відділів державної виконавчої служби не надходив та на виконанні не перебуває. 02.06.2014 р. ПАТ Банк Фамільний здійснив фактичний переїзд з м.Донецька до м.Києва. АТ Укрпошта з 27.11.2014 р. не здійснює доставку поштової кореспонденції до населених пунктів Донецької та Луганської областей, де послуги поштового зв`язку тимчасово не надаються. З огляду на зазначене вбачається втрата оригіналу виконавчого документу, що сталася з незалежних від заявника обставин, оскільки виконавчий лист безпосередньо стягувачу не повертався та був втрачений під час проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Оскільки оригінал виконавчого листа не повернуто, у зв`язку з цим перебіг строку пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання не розпочався. Просив видати дублікат виконавчого листа по справі, визнати поважною та поновити строк для його пред`явлення на виконання.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 28.10.2011 р. було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Виконавчий лист отримано представником позивача 28.10.2011 р.

На підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа суду надано копію кредитної справи, не завірену належним чином, та інші документи, які теж не завірені заявником.

Так, надано відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), відповідно до якої 25.10.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Станом на 23.09.2020 р. повторно судовий наказ до відділів державної виконавчої служби не надходив та на виконанні не перебуває.

Надано Акт про відсутність надходження документів вхідної кореспонденції від 21.01.2021 р. за період з 25.11.2015 р. по 21.01.2021 р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи 11.11.2015 р. ухвалою суду було повернуто заяву ПАТ Банк Фамільний про направлення клопотання про визнання та виконання на території Російської Федерації рішення суду для належного оформлення, яку було скасовано ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18.02.2016 р., справу повернуто на новий розгляд.

Судом були зроблені запити по справі до відділів ДВС.

Як вбачається з повідомлення Селидівського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 19.09.2016 р. та від 20.12.2016 р., 25.11.2015 р. державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа. Виконавчий лист разом із постановою направлено на адресу стягувача. Станом на 19.09.2016 р., 19.12.2016 р. виконавчий лист повторно на виконання не надходив.

Ухвалою суду від 24.03.2017 р. у задоволенні заяви було відмовлено.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

За змістом приведеної норми, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є саме втрата виконавчого листа.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є воно чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ.

Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути надано відповідні докази - довідки органів зв`язку або державного виконавця.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано довідку та Акт, однак, в довідці зазначено лише про те, що 25.10.2015 р. державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого провадження, доказів на підтвердження надіслання зазначеної постанови та виконавчого листа стягувачу суду не надано.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, про повернення виконавчого листа заявнику було відомо ще у 2016 р., проте, протягом більш ніж чотири роки він до суду із відповідною заявою про видачу дубліката виконавчого листа не звертався, а звернувшись до суду у 2021 році як причину зазначив втрату при пересилці та переїзд до м.Києва у 2014 році.

Виходячи із змісту п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України питання про видачу дублікату виконавчого листа необхідно вирішувати одночасно з питанням про поновлення строку на його пред`явлення.

Згідно відомостей в матеріалах справи, виконавчий лист був пред`явлений до виконання вчасно.

25.10.2015 р. державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції до 05.10.2016 р.)

Відповідно до ч.5 ст.47 зазначеного Закону повернення виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст..22 цього Закону, відповідно до якої виконавчі документи (для виконання судових рішень) можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст..23 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документу до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно ч.5 Перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року

№ 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття . Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, те, що заявником не надано доказів втрати виконавчого документу при пересилці, а також того, що відповідно до положень ЗУ Про виконавче провадження строк пред`явлення виконавчого документа по справі з урахуванням повідомлення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України після винесення 25.10.2015 р. державним виконавцем постанови про повернення виконавчого провадження сплив у 2018 р., а із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу на виконання стягувач звернувся більше, ніж через два роки після його спливу, у задоволенні заяви слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя