Рішення

від 08.02.2021 по справі 315/1321/20

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/1321/20

Номер провадження № 2/315/35/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Телегуз С.М., при секретарі Дмитренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 року до суду звернувся командир Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

10.11.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

18.01.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 09.02.2021 року.

В позові, з урахуванням уточненої заяви від 29.10.2020 року, посилалися на те, що солдат ОСОБА_3 (нині померлий, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під час проходження військової служби, призваного за мобілізацією на посаду водія автомобільного відділення роти матеріального забезпечення військової частини - польова пошта НОМЕР_2 , керуючи в стані алкогольного сп`яніння технічно справним транспортним засобом «КАМАЗ» військовий номер НОМЕР_3 з напівпричепом «Одаз», діючи із злочинною недбалістю, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, порушив встановлені п.п. 2.9, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «КIA Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , в наслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом костей зводу та основи черепа, шо призвело до загибелі останнього.

Відповідно до вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 20.11.2015 року по справі 317/2555/15-к ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.415 КК України, військова частина відшкодувала завдану потерпілій ОСОБА_5 , яка є дочкою загиблого та цивільному позивачу ОСОБА_6 , яка є дружиною загиблого, шкоду яка склала 150000 грн. - 75000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_5 та 75000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_6 , майнова шкода на користь ОСОБА_6 539902,76 грн., що склало разом 689902,76 грн.

Крім того 20.06.2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до військової частини НОМЕР_1 з позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 69802,53 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 року по справі № 908/1579/19 позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини НОМЕР_1 були задоволені частково та стягнута сума страхового відшкодування у розмірі 68571,53 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1887,12 грн.

Не погодившись з висновками суду військова частина НОМЕР_1 в апеляційному порядку оскаржила вищезазначене рішення суду, однак Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2019 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 року без змін. 28.12.2019 року військовою частиною НОМЕР_1 до Касаційного господарського суду була направлена касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду, однак ухвалою суду від 03.02.2020 року у відкритті касаційного провадження військовій частині НОМЕР_1 було відмовлено.

З метою відшкодування шкоди заподіяної державі військова частина НОМЕР_1 подала позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу з винної особи - ОСОБА_3 , однак ухвалою Запорізького суду від 20.09.2016 року відповідно до ст.122 ЦПК України було відмовлено у відкритті провадження по справі в зв`язку зі смертю фізичної особи.

З матеріалів справи № 315/604/17 Гуляйпільського районного суду Запорізької області стало відомо, що спадкоємцем за заповітом став ОСОБА_1 , який отримав в спадщину земельну ділянку площею 7,3178 га.

Посилаючись на ст.1231 ЦК України, прохали стягнути з ОСОБА_1 суму заподіяної шкоди державі в розмірі 68571,53 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1887,12 грн. в межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину від ОСОБА_3 , та відстрочити сплату судового збору.

09.02.2021 року до суду звернувся представник відповідача: адвокат Сивоненко О.В. з заявою, в якій посилалася на те, що під час розгляду справи №315/604/17 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу вартість успадкованого майна згідно експертизи була визначена в розмірі 47400,99 грн., яка була виплачена позивачу, рішення у справі виконано в добровільному порядку, посилаючись на ст.1282 ЦК України прохала відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 09.02.2021 року надав суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника, прохали справу розглянути за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник: адвокат Сивоненко О.В., належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явилися, 09.02.2021 року представник надіслав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.11.2015 року по справі 317/2555/15-к ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.415 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Військова частина НОМЕР_1 відшкодувала завдану потерпілій ОСОБА_5 , яка є дочкою загиблого та цивільному позивачу ОСОБА_6 , яка є дружиною загиблого, шкоду, яка склала 150000 грн. - 75000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_5 та 75000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_6 , майнова шкода на користь ОСОБА_6 539902,76 грн., що склало разом 689902,76 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 року по справі № 908/1579/19 позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та стягнуто суму страхового відшкодування у розмірі 68571,53 грн.

Військова частина НОМЕР_1 відшкодувала на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму страхового відшкодування у розмірі 68571,53 грн., що підтверджується листом та випискою з рахунку (а.с.4-6).

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22.02.2018 року у справі №315/604/17 позов Військової частини пп НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової частини пп НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) 47400,99 грн., стягнуто з ОСОБА_7 на користь Військової частини пп НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) 16118 грн.

Рішення суду від 22.02.2018 року у справі №315/604/17 виконано ОСОБА_1 в добровільному порядку в повному обсязі, що підтверджується повідомленням Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2018 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області 22.02.2018 року у справі №315/604/17 встановлені наступні обставини, які відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню:

«Відповідно до витребуваної судом спадкової справи № 98/2016, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа на підставі звернення до нотаріальної контори спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 , зареєстрована за № 289, крім ОСОБА_1 , спадкоємцями за законом є: син - ОСОБА_7 ; дружина ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 , які подали до нотконтори заяви про відмову від спадщини.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності, ОСОБА_1 успадкував земельну ділянку площею 7,3178 га, кадастровий номер 2321810100:28:001:0018, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гуляйпільської міської ради. Вартість спадкового майна становить 47400,99 грн.»

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст.1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч.1 ст.1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідностізі ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст. 1281, 1282 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану ОСОБА_3 , якого вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.11.2015 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.415 КК України, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом до його спадкоємця за заповітом відповідача у справі ОСОБА_1 , з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, яку рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 року стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у розмірі 68571,53 грн.

Однак суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом після ОСОБА_3 , на підставі рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області 22.02.2018 року у справі №315/604/17 відшкодував на користь Військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 47400,99 грн. в межах вартості майна, одержаного ним у спадщину, а саме: земельної ділянки площею 7,3178 га, кадастровий номер 2321810100:28:001:0018, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гуляйпільської міської ради, вартість якої становить 47400,99 грн.

А тому суд вважає, що обов`язок ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу на користь Військової частини НОМЕР_1 в сумі 68571,53 грн., яку стягнуто рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 року з Військової частини НОМЕР_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, не може бути виконаний ним, оскільки вартість майна, яке одержане ним у спадщину за заповітом після ОСОБА_3 складає 47400,99 грн., та в межах цієї вартості майна ним вже відшкодовано на користь Військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 47400,99 грн. за рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області 22.02.2018 року у справі №315/604/17.

Крім того, позивачем пропущено встановлений ч.2 ст.1281 ЦК України строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця відповідача у справі, який прийняв спадщину, а саме: не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину незалежно від настання строку вимоги, в той час як позивач звернувся до суду з позовом 10.09.2020 року.

А тому позов не підлягає задоволенню, як такий, що не підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 2102 грн. не сплачено, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд з огляду на вимоги ст.136 ЦПК України стягує з позивача на користь держави судовий збір в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 133, 136, 141, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1187, 1191, 1218, 1231, 1281, 1282 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу залишити без задоволення.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: С.М.Телегуз