Постанова

від 04.02.2021 по справі 487/4702/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/4702/20

Провадження №1-кс/487/802/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021 Слідчий суддя Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві, скаргу представника ГО "Одеська спілка ветеранів АТО" ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні № 42019000000001507 від 16.07.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 року представник ГО "Одеська спілка ветеранів АТО" - ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні № 42019000000001507 від 16.07.2019 року , та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги зазначив, що в провадженні ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві перебуває кримінальне провадження № 42019000000001507 внесене до ЄРДР 16.07.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 191, 192, 197-1, 206-2, 209, 355, 356, 357, 358, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 369-2 КК України. Разом з цим скаржник вважає, що підслідність у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42019000000001507 була визначена прокурором помилково, оскільки відповідно до ст. 216 КПК України досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні має здійснюватися слідчими Національного антикорупційного бюро України.

Посилаючись на викладене, представник просить зобов`язати прокурора який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні винести постанову, якою визначити підслідність у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42019000000001507 внесеного до ЄРДР 16.07.2019 за детективами Національного антикорупційного бюро України.

Представник ГО "Одеська спілка ветеранів АТО" ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, скаргу підтримує у повному обсязі.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що в провадженні ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві перебуває кримінальне провадження № 42019000000001507 внесене до ЄРДР 16.07.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 191, 192, 197-1, 206-2, 209, 355, 356, 357, 358, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 369-2 КК України.

У своїй скарзі представник ГО "Одеська спілка ветеранів АТО" просить зобов`язати прокурора винести постанову, якою визначити підслідність у досудовому розслідуванні зазначеного кримінального провадження за слідчими Національного антикорупційного бюро України.

Пунктом 1 частини 1статті 303 КПК Українивстановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованоглавою 26 КПК України.

Частиною 1статті 303 КПК України, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.

Встановлений вказаною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 2ст. 307 КПК Україниухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З огляду на зазначене, нормами кримінально-процесуального законодавства України, у тому числі ст. 303, не передбачено визнання дій або бездіяльності слідчого або прокурора незаконними.

Крім того, згідно з ч. 3ст. 26 КПК Українислідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5ст. 218 КПК Україниспори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов`язати прокурора прийняти процесуальне рішення, передбачене ч. 2ст. 218 КПК України, та зобов`язати слідчого вчинити дії, передбачені ч. 4ст. 218 КПК України, оскільки відповідно до ст.ст.36,40 КПК Українислідчий та прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, крім того, вирішення спорів про підслідність відноситься до компетенції виключно керівника органу прокуратури вищого рівня.

Слідчий суддя не може виходити за межі повноважень, визначених кримінально-процесуальним законодавством України.

За таких обставин слідчий суддя приходить до переконання, що у задоволенні скарги представника ГО "Одеська спілка ветеранів АТО" ОСОБА_3 необхідно відмовити в повному обсязі.

Разом з цим слідчий зазначає, що не погоджуючись з прийнятим рішення прокурора про визначення підслідності розгляду кримінального провадження, скаржник може оскаржити таку постанову в порядку передбаченому КПК України.

Крім того слідчий суддя зазначає, що згідно ч. 5 ст. 216 КПК України до підслідності НАБУ віднесено досудове розслідування кримінальних правопорушень за рядом статей КПК України вчинених прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру".

Пунктами 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру» (в поточній редакції згідно Закону № 113-ІХ від 19.09.2019) визначено такі посади прокурорів органу прокуратури: 1)Генеральний прокурор; 2)перший заступник Генерального прокурора; 3)заступник Генерального прокурора; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6)заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 8) керівник обласної прокуратури; 9)перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури.

Статтею 10 Закону України «Про прокуратуру» в поточній редакції визначено, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру» в поточній редакції згідно Закону № 113-ІХ від 19.09.2019).

Отже, посада керівника обласної прокуратури на даний момент має назву «керівник обласної прокуратури».

Таким чином, до підслідності НАБУ на даний момент віднесено досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених особами, які обіймають (обіймали) посаду саме керівник обласної прокуратури.

До внесення Законом № 113-ІХ від 19.09.2019 змін до Закону України «Про прокуратуру» зазначені статті 10 та 15 Закону України «Про прокуратуру» мали інший зміст.

Стаття 10 Закону України «Про прокуратуру» в редакції до внесення вказаних змін мала наступний зміст:

«1.У системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.

2. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області. Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.»

Отже, посада керівника прокуратури області згідно Закону України «Про прокуратуру» в редакції до внесення змін Законом № 113-ІХ від 19.09.2019 мала назву «прокурор області».

Стаття 15 Закону України «Про прокуратуру» в редакції до внесення змін Законом № , 113-ІХ від 19.09.2019 мала такий зміст: 4«1. Прокурором органу прокуратури є: 1)Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3)заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5)керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6)заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7)прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9)перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10)заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11)керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12)заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16)заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17)керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19)прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).»

Таким чином, згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру» в редакції до внесення змін Законом № 113-ІХ від 19.09.2019 прокуратуру області очолював прокурор області.

Порівняльний аналіз повноважень керівника обласної прокуратури та прокурора області свідчить, що ці посади не є ідентичними, оскільки керівник обласної прокуратури має значно ширші повноваження ніж мав прокурор області.

Так, керівник обласної прокуратури згідно п. 22 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ від 19.09.2019 набув право призначати: першого заступника керівника обласної прокуратури;заступника керівника обласної прокуратури; керівника підрозділу обласної прокуратури; заступника керівника підрозділу обласної прокуратури; керівника окружної прокуратури; першого заступника керівника окружної прокуратури; заступника керівника окружної прокуратури; керівника підрозділу окружної прокуратури; заступника керівника підрозділу окружної прокуратури.

Прокурор області такими повноваженнями наділений не був.

Таким чином, при внесенні змін до Закону України «Про прокуратуру» Законом № 113- IX від 19.09.2019 не мала місце проста зміна назви посади, а в структурі прокуратури з`явилася інша посада - керівник обласної прокуратури, статус якого передбачає ширші повноваження ніж були у прокурора області.

При цьому, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, що встановлено в ч. 1 ст. 5 КПК України.

Таким чином, з огляду на те, що ч. 5 ст. 216 КПК України чітко визначає за НАБУ повноваження здійснювати досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених особами, які обіймають посаду керівник обласної прокуратури, здійснення детективами НАБУ досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених особами, які обіймали посади прокурорів областей, суперечитиме нормам КПК України.

Крім того, набуття детективами НАБУ повноважень на здійснення досудового розслідування за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України повинно бути доведено належними доказами того, що вартість предмету кримінального правопорушення або заданої шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення.

В разі відсутності належних доказів вказаної вартості предмету кримінального правопорушення чи завданої шкоди, а тим більші чіткого визначення того, що є предметом кримінального правопорушення або того, яка шкода та кому завдана, здійснення досудового розслідування детективами НАБУ становитиме порушення правил підслідності, визначених статтею 216 КПК України.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 216 КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених, зокрема, працівником правоохоронного органу, віднесено до компетенції ДБР.

Тобто, досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівником правоохоронного органу, посада якого не віднесена до тих, досудове розслідування яких здійснює НАБУ, повинно здійснюватися слідчими органів Державного бюро розслідувань.

Отже, всі кримінальні правопорушення, вчинені працівником правоохоронного органу, окрім тих, що прямо віднесені до компетенції НАБУ, мають розслідуватися слідчими ДБР.

Керуючись ст.ст.303,306,376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги представника ГО "Одеська спілка ветеранів АТО" ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні № 42019000000001507 від 16.07.2019 - відмовити.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1