Рішення

від 02.02.2021 по справі 903/123/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2021Справа № 903/123/18

За позовом Державного підприємства "Волиньторф"

до Волинської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування розпорядження, спонукання укласти договори

Суддя: Шкурдова Л.М.

секретар с/з Тарасюк І.І.

Представники сторін:

від позивача: Величко Г.В., на підставі ордеру

від відповідача: Гаргола О.А., за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Державного підприємства "Волиньторф" до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, спонукання укласти договори.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 відкрито провадження у справі №903/123/18 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ДП Волиньторф та Волинською облдержадміністрацією укладено договір від 10.01.2014 оренди земельної ділянки площею 17,233 га, кадастровим номером 0723686200:02:002:0117 та цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами, для будівництва полів видобутку торфу. 25.06.2014 між ДП Волиньторф та відділом Держземагенства укладено договір від 25.06.2014 року оренди земельної ділянки загальною площею 182,10 га, кадастровим номером - 0723682800:03:003:0146 та цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами, для видобутку торфу. Позивач зазначає, що відповідно до умов вказаних договорів оренди орендар має переважне право поновлення договору оренди на новий строк. Позивач вказує, що він звернувся до орендодавця із клопотаннями про продовження терміну дії договорів оренди. Розпорядженнями голови обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374 ДП Волиньторф поновлено договори оренди земельних ділянок від 25 червня 2014 року та від 10 січня 2014 року розміром 182,1 га та 17,233 га відповідно. Однак в подальшому, Головою обласної державної адміністрації зупинено виконання вказаних розпоряджень, в зв`язку з надходженням листів від прокуратури Волинської області про віднесення вказаних земель до особливо цінних з глибиною залягання торфу більше одного метра та можливості надання таких земель в оренду в іншому порядку. Позивач вважає, що вказані землі не відносяться до особливо цінних земель, він звернувся до орендодавця із клопотанням про поновлення строку дії договорів, а відтак має переважне право на укладення договорів оренди. За таких підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати п.1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 06.09.2017р. №449 Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24.07.2017р. №373 та №374 Про поновлення договорів оренди з ДП Волиньторф . Спонукати Волинську обласну державну адміністрацію укласти (поновити) договір оренди землі від 25 червня 2014р. на земельну ділянку державної власності (землі промисловості) площею 182,1га (кадастровий номер 0723682800:03:003:0146) та договір оренди землі від 25 червня 2014р. на земельну ділянку державної власності (землі промисловості) площею 17,233га (кадастровиі номер 0723686200:02:002:0117), розташовану за межами населених пунктів Серхівської сільської ради Маневицького району шляхом укладення (підписання) додаткових угод до даних договорів оренди.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач щодо задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Головою обласної державної адміністрації зупинено виконання вказаних розпоряджень, в зв`язку з надходженням листів від прокуратури Волинської області про віднесення вказаних земель до особливо цінних з глибиною залягання торфу більше одного метра та можливості надання таких земель в оренду в іншому порядку, а саме за погодженням з Верховною Радою України. Відповідач зазначив, що відповідно до умов Договору ДП Волиньторф мав звернутися до орендодавця про продовження дії договорів не пізніше як за 30 днів до їх завершення, однак пропустив зазначений строк, що свідчить про відсутність підстав для поновлення дії Договорів оренди.

В судовому засіданні 17.12.2020 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті.

У судовому засіданні 02.02.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 року між ДП "Волиньторф" (орендар) та Волинською ОДА (орендодавець) укладено договір оренди землі (відкриті заболочені землі) за межами населених пунктів Серхівська сільська рада Маневицького району Волинської області (для видобутку торфу 17,233 га), кадастровий номер 0723686200:02:002:0117, з зміною цільового призначення земельної ділянки - землі промисловості, для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами, для будівництва полів видобутку торфу (розпорядження голови ОДА №423 від 23.10.2013).

25.06.2014 між ДП "Волиньторф" (орендар) та відділом Держземагенства у Маневицькому районі Волинської області (орендодавець) укладено договір оренди землі (землі сільськогосподарського призначення) за межами населених пунктів Карасинська сільська рада Маневицького району Волинської області (для видобутку торфу 182,1 га), кадастровий номер 0723682800:03:003:0146, з зміною цільового призначення земельної ділянки - на землі промисловості, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, для видобутку торфу Проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки затверджено Головним управлінням Держгеокадастру в області (наказ №3-163/15-14-СГ від 26.04.2014).

Згідно пункту 8 Договорів оренди, вказані договори укладені на строк до 13.02.2017 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк при продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Волинської обласної державної адміністрації із клопотаннями про продовження договорів оренди земельних ділянок (лист від 25.04.2017 р. №844 та лист від 08.05.2017 р. №889).

Розпорядженнями голови обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374 ДП Волиньторф поновлено договори оренди земельних ділянок від 25 червня 2014 року та від 10 січня 2014 року розміром 182,1 га та 17,233 га відповідно.

Головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 06.09.2017 №449 Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374 яким зобов`язано голову Маневицької РДА зупинити виконання розпоряджень голови обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374 про поновлення договорів оренди землі з ДП Волиньторф .

Вказане розпорядження прийнято з врахуванням листів від прокуратури Волинської області від 31.07.2017 та від 06.09.2017, у відповідності до яких повідомлялось, що на запит прокуратури до Державного підприємства Українська геологічна компанія отримано інформацію, що торфове родовище Засвіття-Ситнелюк на території Волинської області 3310 га має середню глибину торфового покладу 1,85 м, максимальна 6,70 м. У листах прокуратури Волинської області зазначено, що до особливо цінних земель відносяться торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що земельні ділянки, які були передані позивачу в оренду за спірними договорами, не відносяться до особливо цінних земель; голова державної адміністрації не мав права без поважних причин самостійно призупиняти виконання свого розпорядження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом, позивачу на підставі розпорядження голови ОДА №423 від 23.10.2013 та наказу Головного управлінням Держгеокадастру в області №3-163/15-14-СГ від 26.04.2014 передано в оренду за Договором оренди землі від 10.01.2014 року земельну ділянку (для видобутку торфу 17,233 га), кадастровий номер 0723686200:02:002:0117 та за Договором від 25.06.2014 земельну ділянку (для видобутку торфу 182,1 га), кадастровий номер 0723682800:03:003:0146, що знаходяться за межами населених пунктів Серхівська сільська рада Маневицького району Волинської області.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.651 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторонами Договорів оренди у пункті 8 визначено, що вказані договори укладені на строк до 13.02.2017 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк при продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, враховуючи положення п.8 Договорів оренди позивач повинен був звернутися до орендодавця із відповідним клопотанням про продовження строку дії Договорів оренди не пізніше 13.01.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до орендодавця із листами про продовження строку дії вказаних Договорів із пропуском визначеного п.8 Договорів строку, а саме у квітні 2017 року листом №844 та у травні 2017 року листом №889.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі в редакції на час спірних правовідносин, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Судом встановлено, що позивачем пропущено визначений законом та Договором строк для звернення до орендодавця із заявою про продовження строку дії Договору, в зв`язку з чим позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення строку дії спірних договорів оренди, а відтак обов`язок щодо продовження строку дії договорів оренди у орендодавця відсутній та укладення договорів має відбуватися у загальному порядку, визначеному законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з ч.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, договір може бути укладений за рішенням суду, проте, лише у випадку існування норм закону, що передбачають обов`язковість укладення такого договору.

Право сторін вільно визначати умови договору може бути обмежено тільки тими випадками, коли актом цивільного законодавства передбачено обов`язковість положень цього акту для сторін договору і сторони не вправі відступити від їх положень.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до орендодавця із заявою про поновлення строку дії договорів оренди землі, відсутність прямої норми закону, яка б зобов`язувала сторони поновити Договори оренди в редакції позивача, приймаючи до уваги, що відповідач заперечує проти продовження строків дії Договорів оренди, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом спонукання особи до укладення (поновлення) відповідних договорів).

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги про спонукання відповідача укласти (поновити) Договори оренди земельних ділянок не підлягають задоволенню.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

При цьому статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні закону або договору способи захисту прав та інтересів позивача.

З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні позову в частині спонукання відповідача укласти (поновити) Договори оренди земельних ділянок, суд не вбачає яким чином права чи інтереси позивача можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання протиправним та скасування п.1 спірного розпорядження.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складення тексту рішення: 09.02.2021