Рішення

від 11.02.2021 по справі 334/5082/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2021 року Справа № 334/5082/20 ЗП/280/88/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративну справу за позовом Гаражного кооперативу РЕЙС (69093 м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 2, ідентифікаційний код: 25742085) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546), заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександра Олександровича (69032 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2020 року керівник Гаражного кооперативу РЕЙС Ляпота Т.М. звернувся з позовом до Ленінського районного суду м. Запоріжжя про скасування постанови заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О. О. № ЗП 264/315/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26 березня 2020 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2020 року постановлено передати адміністративну справу №334/5082/20 до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю, для подальшого розгляду.

До Запорізького окружного адміністративного суду 27 листопада 2020 року надійшов від Ленінського районного суду м. Запоріжжя адміністративний позов Гаражного кооперативу РЕЙС (надалі - позивач або ГК РЕЙС ) до Головного Управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександра Олександровича (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександра Олександровича № ЗП264/315/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 04 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Однак в період з 16 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до наказу від 30 листопада 2020 року № 380 Про надання відпустки . Перший робочий день, ураховуючи святкові (вихідні) дні, є 11 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а справу призначено до розгляду на 03 лютого 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідачів щодо порушення ГК РЕЙС вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України під час інспекційного відвідування ГК РЕЙС є протиправними. Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що 1 особа, а саме: ОСОБА_2 , був допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням ГК РЕЙС та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України є хибними. Так, 28 грудня 2008 року правлінням ГК РЕЙС прийнято рішення щодо здійснення охорони території кооперативу членами кооперативу почергово шляхом самоорганізації на безоплатній основі, що оформлено протоколом №4 від 28 грудня 2008 року засідання правління ГК РЕЙС . Вказана особа, ОСОБА_2 , є членом ГК РЕЙС з 2014 року, а 22 січня 2020 року він, відповідно до рішення правління ГК РЕЙС , оформленого протоколом №4 від 28 грудня 2008 року засідання правління ГК РЕЙС здійснював охорону території ГК РЕЙС . З огляду на зазначене, 22 січня 2020 року ОСОБА_2 не виконував трудові обов`язки як працівник ГК РЕЙС , а кооператив в свою чергу не укладав з ним (як і з іншими численними членами кооперативу, які здійснювали та здійснюють охорону території кооперативу почергово шляхом самоорганізації на безоплатній основі) трудовий договір. Таким чином, вважає Постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 264/315/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26 березня 2020 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнав, 02 лютого 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№6174), в якому зазначає, що гр. ОСОБА_2 22 січня 2020 року, не будучи членом ГК РЕЙС , що під час інспекційного відвідування було підтверджено ним особисто і зафіксовано засобами відеотехніки, перебував на території й у приміщенні ГК РЕЙС та фактично виконував обов`язки по охороні території ГК РЕЙС . Головою правління ГК РЕЙС ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях, наданих під час інспекційного відвідування, серед іншого не було зазначено, що ОСОБА_2 є членом ГК РЕЙС . Будь-яких документів, що підтверджували б членство ОСОБА_2 в ГК РЕЙС , головою правління ГК РЕЙС ОСОБА_3 під час інспекційного відвідування головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_4 надано не було. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 02 лютого 2021 року до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6177), який за змістом є аналогічним змісту відзив відповідача 2.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Гаражний кооператив РЕЙС зареєстрований в якості юридичної особи 06 серпня 1999 року (дата запису: 13 січня 2009 року; номер запису: 10851200000001075). Видом діяльності є 70.32.0 УПРАВЛІННЯ НЕРУХОМИМ МАЙНОМ (основний).

13 січня 2020 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області було видано наказ № 73 Про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої зі звернення фізичної особи, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-ІV, № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-ІV, Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84.

На підставі вищезазначеного наказу Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області оформлено направлення від 13 січня 2020 року № 50 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. Під час заходу державного нагляду здійснювалася перевірка стосовно порядку оформлення трудових відносин.

У період з 17 по 27 січня 2020 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - Данілевською Галиною Володимирівною проведено інспекційне відвідування Гаражного кооперативу РЕЙС , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 264/315/АВ від 27 січня 2020 року. Один примірник даного акту у день його складення, 27 січня 2020 року, отримала голова правління Гаражного кооперативу РЕЙС Ляпота Т.М., про що свідчить її підпис на примірнику акту Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

У розділі III даного Акту інспекційного відвідування № ЗП 264/315/АВ від 27 січня 2020 року здійснено детальний опис виявленого порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме положень частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Дане порушення полягало у використанні позивачем найманої праці фізичної особи - громадянина ОСОБА_2 без укладення з ним трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням ГК РЕЙС та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення, формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року№ 413 Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу).

Постановою Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП264/315/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26 березня 2020 року накладено на Гаражний кооператив РЕЙС штраф у розмірі 47230,00 грн. (сорок сім тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок)

Позивач, не погодившись з вказаною постановою, звернувся до суду з вимогою про визнання її протиправною та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96, Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96, Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У відповідності до пункту 2 Порядку № 823 (в редакції, чинній на час проведення інспекційного відвідування), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до змісту підпункту п`ятого пункту 5 Порядку № 823, інспекційне відвідування проводиться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю чи його заступник.

Згідно з пунктами 8, 9, 10 Порядку № 823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Як свідчать матеріали справи, інспекційне відвідування проведено на підставі рішення органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої зі звернення фізичної особи, та оформлене наказом від 13 січня 2020 року №73, і у відповідності до направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 13 січня №50, яке було вручено керівнику гаражного кооперативу 17 січня 2020 року, про що свідчить її підпис.

Тобто, при здійсненні інспекційного відвідування відповідач діяв у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 19 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку №823).

Судом встановлено, що в ході інспекційного відвідування в період з 14 січня 2020 року по 27 січня 2020 року, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування №ЗП264/315/АВ від 27 січня 2020 року, інспекторами праці встановлено порушення позивачем вимог частин першої статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме: що під час інспекційного відвідування Гаражного кооперативу РЕЙС встановлено, що 1 особа, а саме: ОСОБА_2 , був допущений до робочого місця без укладання трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням ГК РЕЙС та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, 22 січня 2020 року, під час інспекційного відвідування ГК РЕЙС за юридичною адресою підприємства м. Запоріжжя, вул. Хакаська, 2 встановлено, що (зазначене зафіксовано засобами відеотехніки) 1 особа ОСОБА_2 знаходився в приміщенні гаражного кооперативу, спілкувався з кимось по телефону; на запитання інспектора відповів, що він є племінником голови правління ОСОБА_3 та знаходиться на території гаражного кооперативу тимчасово, на прохання та на час відсутності голови правління. Також ОСОБА_2 повідомив, що він не оформлював будь-які трудові відносини із ГК РЕЙС , а також повідомив, що не є членом гаражного кооперативу (зазначене зафіксовано відозаписом). Вищезазначене підтверджується поясненнями голови правління гаражного кооперативу ОСОБА_3 . Враховуючи, що ОСОБА_2 не є членом гаражного кооперативу (в списках членів кооперативу не значиться), до чергування в кооперативі замість голови правління гаражного кооперативу 22 січня 2020 року він був допущений без належного оформлення.

26 березня 2020 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП264/315/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 47230,00 грн. за порушення останнім вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .

Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної постанови), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, які використовують найману працю.

При цьому, повинен бути встановлений саме факт використання такою особою найманої праці.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд зауважує, що вказаним пунктом передбачено можливість накладення штрафу на підставі акту про порушення виявлене під час перевірки, а не під час інспекційного відвідування. Так, за приписами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, а перевірка формою державного нагляду.

Стосовно суті викладених у акті порушень, суд зазначає, що аналіз змісту статті 265 КЗпП України та положень Порядку № 509, дозволяє дійти висновку про можливість накладення штрафу на суб`єкта господарювання саме за фактичний допуск працівника до виконання службових обов`язків без укладення трудового договору та лише за умови встановлення факту вчинення порушення вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною третьою статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до частини першої статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що факт допущення позивачем до роботи ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин не підтверджується належними та допустимими доказами.

Судом досліджено наданий відповідачем відеозапис процесу відвідування. Суд зазначає, що зі змісту дослідженого відеозапису не можливо встановити жодних порушень законодавства про працю ГК РЕЙС . Вказаний доказ взагалі не доводить будь-яких обставин, а зі змісту такого доказу не можливо встановити, де коли і ким проведено відвідування, відтак суд критично ставиться до зазначеного доказу.

Щодо відібраних під час інспекційного відвідування пояснень від керівника, суд зазначає наступне.

Керівник позивач у своїх поясненнях, наданих під час інспекційного відвідування зазначила, що 22 січня 2020 року на території ГК РЕЙС повинен був здійснювати охорону член кооперативу ОСОБА_5 , але він зателефонував і попросив його підмінити, так як він отруївся і прийде чергувати в ніч. Замість нього вона попросила побути на території свого племінника ОСОБА_2 , він був з 8-00 до 9-50, а потім прийшла сама і була до 16-30.

Зі змісту наданих пояснень судом не встановлено, що позивачем здійснено порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.

Відповідачем же не надано доказів того, що ОСОБА_2 не належить до членів Гаражного кооперативу РЕЙС .

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що письмовими поясненнями ГК РЕЙС ОСОБА_3 не підтверджено та не спростовано факт допуску до роботи ОСОБА_2 .

Окрім пояснень керівника ГК РЕЙС ОСОБА_6 , інспекторами праці під час проведення інспекційного відвідування не досліджено жодного документу, який міг би беззаперечно свідчити про виконання праці ОСОБА_2 та отримання грошової винагороди.

Наданий відповідачем відеозапис також не доводить встановлене відповідачем порушення позивачем вимог закону про працю.

До матеріалів позовної заяви справи представником позивача долучено довідку про перебування ОСОБА_2 члено гаражного кооперативу з 2014 року, який має металевий гараж № НОМЕР_1 .

Однак, під час проведення інспекційного відвідування відповідачем вказана обставина не перевірена.

Тобто, відповідачем зроблено висновки про використання позивачем праці найманого працівника без дослідження первинних документів або будь-яких інших доказів, що підтверджують використання його праці.

Хоча, відповідно до пункту 6 Порядку № 823, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, інспектор не скористався своїм правом збирання належних доказів в межах проведеного інспекційного відвідування та залучення до матеріалів інспекційного відвідування вказаних доказів.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає недоведеним з боку відповідача факт порушень позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.

Згідно зі статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

За приписами статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, з акту інспекційного відвідування не вбачається жодного доказу, що підтверджує використання позивачем праці найманого працівника без належного оформлення.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, враховуючи принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Гаражного кооперативу РЕЙС підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Гаражного кооперативу РЕЙС (69093 м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 2, ідентифікаційний код: 25742085) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546), заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександра Олександровича (69032 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександра Олександровича №ЗП264/315/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26 березня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на гаражний кооператив РЕЙС було накладено штраф у розмірі 47230,00 грн. за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, відповідальність за яке передбачено абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Стягнути на користь Гаражного кооперативу РЕЙС понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 лютого 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов