Постанова

від 11.02.2021 по справі 480/5765/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 р. Справа № 480/5765/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року (ухвалене суддею Кравченко Є.Д.) по справі № 480/5765/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд"про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд", в якій просить суд надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 102610,70 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р., яке набрало законної сили 20.06.2019 р., задоволено позов ГУ ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" про стягнення боргу в сумі 49706,59 грн.

У зв`язку з несплатою вказаног боргу, контролюючий орган прийняв рішення від 23.08.2017 № 54 про опис майна підприємства у податкову заставу, на підставі чого був складений акт опису майна у податкову заставу від 14.09.2017 № 19 на загальну суму 307897,32 грн. Позивач також звертався до банків, в яких відкриті рахунки підприємства з інкасовими дорученнями про стягнення з відповідача боргу, проте інкасові доручення були повернуті банками без виконання. Враховуючи наявний непогашений борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд", позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі № 480/1069/19 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" про стягнення податкового боргу в сумі 49706,59 грн., проте, суми заявленого позивачем податкового боргу для надання позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі становить 102610,70 грн. яка є більшою чим присуджено судовим рішеннм Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі № 480/1069/19.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Сумській області.

Відповідач має заборгованість на загальну суму 102610,70 грн., у тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 45218,65 грн.; з орендної плати з юридичних осіб - 48567,25 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств - 8824,80 грн. (а.с. 38).

З метою погашення податкового боргу, позивач сформував податкову вимогу від 11.06.2015 р. № 4-18 на суму 77371,92 грн., яка була направлена на податкову адресу відповідача, проте, сума боргу не сплачена.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року у справі № 480/1069/19 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" про стягнення податкового боргу в сумі 49706,59 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 23.08.2017 № 54 здійснено опис майна, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд". На підставі вказаного рішення складено акт опису майна від 14.09.2017 № 19 на загальну суму 307897,32 грн. Податкова застава була внесена в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 18.04.2018 № 121141350.

На виконання рішення суду позивач направив до банків, що обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення № 2415 від 17.02.2020 року, № 2416 від 17.02.2020 року, № 2414 від 17.02.2020 року, № 2417 від 17.02.2020 року, № 83 від 17.01.2020 року, № 88 від 17.01.2020 року, № 88 від 17.01.2020 року, № 89 від 17.01.2020 року, № 78 від 17.01.2020 року, № 1746 від 20.12.2019 року, № 1745 від 20.12.2019 року, № 1747 від 20.12.2019 року, № 1748 від 20.12.2019 року, № 3794 від 22.05.2020 року, № 3793 від 21.05.2020 року. № 3796 від 26.05.2020 року, № 3795 від 25.05.2020 року, № 3798 від 28.05.2020 року, № 3797 від 28.05.2020 року (а.с. 19-29), які повернуто без виконання.

Проте, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення підприємством податкового боргу.

Тому позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відпоідно до пунктів 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно із п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із пунктом 89.2 статті 89 ПК України, встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу встановлений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

У разі недостатності коштів платника податків для погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі рішення суду та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7-95.21 статті 95 ПК України.

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що ПК України чітко визначено послідовність дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу. Надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.

Крім того, звертаючись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен зазначити, які заходи були ним вжиті з метою погашення боргу платника податків за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується, а також надати докази недостатності у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області є обґрунтованими лише в частині вимог про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд", що вже була стягнена з відповідача за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі № 480/1069/19, а саме в сумі 49706,59 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Щодо позовних вимог про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 52904,11 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з того, що Головним управління ДПС у Сумській області не застосовано процедуру стягнення цієї суми податкового боргу з розрахункових рахунків відповідача, судом не винесено постанови про задоволення таких позовних вимог податкового органу, воно не набрало законної сили та на його виконання не направлялись інкасові доручення до банків, що обслуговують рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" та не з`ясовано факту відсутності достатніх коштів для погашення саме цієї суми заборгованості.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі № 480/5765/20 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про надання Головному управлінню ДПС у Сумській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" у розмірі 52904,11 грн., за рахунок коштів такого платника, отриманого від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині та, відповідно до ст. 315, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі № 480/5765/20.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі № 480/5765/20, відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно залишити без змін.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Керуючись ст.ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі № 480/5765/20 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про надання Головному управлінню ДПС у Сумській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд" (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Сумська, 94, ідентифікаційний код 03581434) у розмірі 52904 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот чотири) гривні 11 копійок., за рахунок коштів такого платника, отриманого від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Прийняти в цій частині постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Сумській області.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі № 480/5765/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін