Постанова

від 10.02.2021 по справі 640/10208/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10208/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

при секретарі судового засідання - Шуст Н.А.,

представника позивача - адвоката Саленка В.Ю.,

представника відповідача - Тільного А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Київська поліграфічна фабрика Зоря до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Київська поліграфічна фабрика Зоря (далі - позивач, ПрАТ КПФ Зоря ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), в якому з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог остаточно просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2020 №00002370502, №00002380502, №00002390502, №00002400502 та №00002410502.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що висновки Акту за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2019 не відповідають реальним обставинам, контролюючим органом не враховано наявної первинної документації позивача по взаємовідносинах з контрагентами, якою підтверджується реальність здійснених господарських операцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.02.2020 №00002370502, №00002380502, №00002390502, №00002400502 та №00002410502.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02 листопада 2020 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, допущено порушень норм процесуального права, зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовані усі обставини справи, не досліджено та не враховано надані до справи докази.

Також відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, відповідно до яких після ухвалення судом першої інстанції рішення від 02 листопада 2020 року, відповідачем 10 грудня 2020 року винесено нове податкове повідомлення-рішення № 00132060702, при цьому податкове повідомлення-рішення №00002410502 від 27.02.2020, яке судом першої інстанції визнано протиправним, скасовано за рішенням контролюючого органу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, встановлено строк до 13 січня 2021 року для надання відзиву іншому учаснику процесу. Іншою ухвалою від 11 грудня 2020 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 13 січня 2021 року.

Надалі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року задоволено клопотання відповідача, призначено апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві у справі №640/10208/20 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 лютого 2021 року.

Від ПрАТ КПФ Зоря надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що судом першої інстанції повно та всебічно розглянуто справу, ухвалено законне рішення. Позивач просить врахувати, що в апеляційній скарзі не наведено доводів у чому саме полягає неправильність, неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі судом першої інстанції.

Також позивач окрім зазначеного в адміністративному позові, звертає увагу, що Акт перевірки відповідача не містить жодних посилань на первинні документи, дані чи регістри бухгалтерського обліку, які надавалися Товариством, натомість містить безліч помилок, суперечностей у сумах, періодах, назвах товару, тощо.

Позивачем подано також додаткові пояснення у справі, у яких зазначається, що 15 грудня 2020 року Товариством отримано нове податкове повідомлення-рішення від 10.12.2020 року №00132060702, проте, скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2020 №00002410502 відбулося після ухвалення судового рішення у даній справі, а окрім того, відкликання податкового повідомлення-рішення не є свідченням того, що судом першої інстанції допущено порушень норм матеріального та процесуального права, оскільки справа розглядалася виходячи з обставин, які виникли станом на момент виникнення спірних правовідносин. До того ж предметом розгляду суду першої інстанції були й інші податкові повідомлення-рішення, які є взаємопов`язаними із скасованим податковим повідомленням-рішенням.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили свої позиції стосовно предмету розгляду, клопотань та заяв не подавали, представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, а представник відповідача проти доводів відповідача заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено колегією суддів, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі направлень та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 01.11.2019 №2639 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, відповідачем з 27.11.2019 по 11.01.2020 проведена планова виїзна перевірка ПАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря за період з 01.10.2017 по 30.09.2019.

В результаті проведеної перевірки складено Акт від 17.01.2020 № 22/26-15-05-02-02/2470684, який після поданих ПрАТ КПФ Зоря заперечень, викладено у новій редакції із зазначенням таких порушень:

1) п. 7 МСБО 1 Подання фінансової звітності , п.6, п.10 МСБО 2 Запаси , пп. З, 7, 10, 14, 19 МСБО 18 Дохід , затверджених розпряженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №911-Р (із змінами та доповненнями) та листом Міністерства фінансів України від 29.12.2017 № 35210-06-5/37175 Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності , пп.14.1.13, пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 чт.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п.140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 19 899,00 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 19 899,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 621 358,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 621 358,00 гривень.

2) п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.198.3, п. 198.5 ст.198, п.201.1 тап.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), вимог Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 22.09.2014 №957, Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 №1307, встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 24 620 749,00 грн., в тому числі за березень 2018 в сумі 23 524 013,00 грн., за квітень 2018 в сумі 240 851,00 грн., за травень 2018 в сумі 300 418,00 грн., за червень 2018 в сумі 6 222,00 грн., за липень 2018 в сумі 16 308,00 грн., за вересень 2018 в сумі 26 263,00 грн., за жовтень 2018 в сумі 2 086,00 грн., за грудень 2018 в сумі 367,00 грн., за лютий 2019 в сумі 342 681,00 грн., за червень 2019 в сумі 1 641,00 грн., за липень в сумі 154 517,00 грн., за серпень 2019 в сумі 5 382,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) в сумі 18 972,00 грн., в тому числі за вересень 2019 в сумі 18 972,00 грн.

3) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку за листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року.

4) інші, що не оскаржуються.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2020 року:

№00002370502 з податку на додану вартість на суму 30 775 936.00 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями на суму 24 620 749,00 грн. та 6 155 187,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 27.02.2020 року №00002380502 з податку на прибуток на суму 29 849,00 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями на суму 19 899,00 грн. та 9 950,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 27.02.2020 року №00002390502 з податку на додану вартість про зменшення від`ємного значення на суму 18 972,00 грн.; від 27.02.2020 року №00002400502 з податку на прибуток на суму про зменшення суми від`ємного значення на суму 621 358,00 грн. та від 27.02.2020 року №00002410502 з податку на додану вартість про застосування штрафу на суму 12 293 641,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ПрАТ КПФ Зоря оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПС України, проте 07.05.2020 ДПС України прийнято рішення № 15527/99-00-08-05-01-06, яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 27.02.2020 року № 00002370502, № 00002380502, № 00002390502, № 00002400502 та № 00002410502, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, а також з висновками Акту перевірки, вважаючи їх протиправними, ПрАТ КПФ Зоря звернулося до суду з адміністративним позовом, розглянувши який судом першої інстанції ухвалено рішення від 02 листопада 2020 року.

Переглядаючи зазначене рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що перевірка ПрАТ КПФ Зоря провадилася по взаємовідносинах з контрагентами, зокрема - ТОВ Зігмус ВСП (попередня назва ТОВ Юніфрешмілк Україна ) та ДП Поліграфічний комбінат Зоря .

Щодо взаємовідносин з TOB ЗІГМУС ВСП колегією суддів з наявних у справі матеріалів встановлено, що між ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря як Покупцем та TOB Юніфрешмілк Україна як Продавцем укладено Договір поставки від 21.12.2017 № 21/12/17 відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю товар зазначений у видаткових накладних та специфікаціях, а Покупець прийняти її і своєчасно оплати на умовах даного Договору.

Специфікації до Договору від 21.12.2017 №21/12/17 містять відомості щодо асортименту, найменування одиниці виміру, кількості, ціни та загальної вартості товару. Так, відповідно до умов Специфікацій, поставка здійснюється транспортом Продавця за умови 100% передплати.

Відповідно до банківських виписок по рахунку ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря на адресу TOB Юніфрешмілк Україна перераховано грошові кошти на загальну суму 314 600,00 грн. в рахунок сплати за товари, отримані згідно з Договором від 21.12.2017 № 21/12/17.

Також в матеріалах справи наявні видаткові накладні від 23.02.2018, від 16.01.2018, від 10.01.2018 та від 22.12.2017 на загальну суму 314 600,00 грн., товарно-транспортні накладні від 16.01.2018 №1801165, від 10.01.2018 №1801105, від 22.12.2017 №1712221 та від 23.02.2018 №1802235, відповідно до яких перевезено та ПрАТ КПФ Зоря отримано соснові пеллети, а також внутрішні документи позивача щодо використання пеллет для опалення виробничих приміщень.

Між тим, в Акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що платник податків безоплатно отримав товар по взаємовідносинах з TOB Зігмус ВСП , через що занижено дохід в сумі 314 600,00 грн.

Як визначено положеннями пункту а) підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Разом з тим, при отримані ПрАТ КПФ Зоря товарів від підприємства TOB Юніфрешмілк Україна згідно Договору від 21.12.2017 №21/12/17 за грудень 2017р., січень, лютий 2018р. на загальну суму 314 000,00 грн., у т. ч. ПДВ 52 433,34 грн., позивачем здійснено оплату за поставлену продукцію згідно з Договором від 21.12.2017 №21/12/17 на загальну суму 314 000,00 грн., який використано для вироблення теплоенергії для опалення власних приміщень. При цьому повернення коштів не відбувалося.

Отже, висновки податкового органу про безоплатність отриманого товару не підтверджуються фактичними обставинами та наявними у справі матеріалами, тому є необґрунтованими.

Окрім того, в пункті 2 підпункту 3.1.2.2 Податковий кредит Акту перевірки по взаємовідносинах з TOB Зігмус ВСП зазначено про завищення податкового кредиту у сумі 52 433,00 грн., в тому числі за грудень 2017 р. в сумі 13 383,00 грн., за січень 2018 р. в сумі 26 033,00 грн., за лютий 2018 р. в сумі 13 017,00 грн.

Водночас, TOB Юніфрешмілк Україна виписано позивачу податкові накладні за грудень 2017р., січень, лютий 2018р. на загальну суму 314 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 52 433,34 грн., які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В зазначеній частині апелянт посилається на обставини наявності негативної інформації в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів TOB Зігмус ВСП , по ланцюгу постачання, внаслідок чого неможливо встановити джерело походження товару, а також відсутності балансової вартості основних засобів.

Колегія суддів в цій частині звертає увагу, що за змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 2015 року № 1307 (у редакції, яка діяла під час здійснення операцій), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

За приписами п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Поруч із цим, в наявних матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження обставинам нереальності (недійсності, фіктивності) господарських операцій (первинних документів) по взаємовідносинах позивача з TOB Зігмус ВСП .

Натомість, доказами реальності господарських операцій колегія суддів вважає обставини повного використання позивачем отриманих послуг від TOB Юніфрешмілк Україна , що підтверджується звітами про використання пеллет, накладними про внутрішнє переміщення, актами про їх списання, які містяться в матеріалах справи та надавалися відповідачу до перевірки.

Посилання апелянта на наявність здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000441 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212 КК України, у якому фігурує ТОВ Юніфрешмілк України не приймаються колегією суддів, оскільки не несуть доказового значення, як доведені факти згідно такого, що набрало законної сили, вироку суду.

Таким чином, за обставин відсутності доказів недійсності первинних документів Товариством правомірно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, видані вказаним підприємством. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таких самих висновків притримується й Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.06.2018 р. у справі № 826/16272/13-а.

Стосовно взаємовідносин позивача з ДП Поліграфічний комбінат Зоря колегія суддів виходить з того, що між ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря як Замовником) та ДП Поліграфічний комбінат Зоря як Виконавцем укладено договір від 01.06.2003 №01-06-03/3, відповідно до якого Виконавець зобов`язується з сировини Замовника виготовити етикетно-пакувальну або поліграфічну продукцію та відвантажити виготовлену продукцію Замовнику.

Пункт 4.1 вищезазначеного договору визначає, що кількість Продукції, виготовленої за даним Договором визначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору.

Згідно з пунктом 4.2 Договору за погодженням сторін кількість фактично виготовленої Продукції може відрізнятися від зазначеної в Специфікації. В такому випадку фактичною кількістю Продукції вважається та, яка зазначена у видатковій накладній на відпуск Продукції.

Водночас, відповідач під час перевірки дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства з огляду на невідповідність у кількості за даними наряду-заказу кількості, що зазначені в первинних документах.

Первинні документи оформлюються у порядку, передбаченому Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-ХІV із змінами та доповненнями та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 із змінами та доповненнями .

Поруч із цим, податковим органом в Акті перевірки не зазначено які саме данні та у яких первинних документах не відповідають даним бухгалтерського обліку.

Окрім того, у матеріалах справи наявний висновок судового експерта від 24.06.2020 №525/06/2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи в рамках справи №640/10208/20, у якому за наслідками експертного дослідження наданих первинних документів (специфікацій щодо узгодження договірної ціни на замовлення, видаткових накладних щодо передання виготовленої етикетно-пакувальну або поліграфічну продукції ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря ) зроблено висновок, що кількість виготовленої продукції відповідає кількості у регістрах бухгалтерського обліку Д-т рах. 26 згідно оборотно-сальдових відомостей ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря по рахунку 26, у розрізі наряд-заказів.

Як зазначено податковим органом у пункті ІІ підпункту 3.1.2.1 Акту перевірки, товариством при реалізації готової продукції (розрахунки через РРО) до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість відображено суму не в повному обсязі. Вказаний висновок обґрунтовується твердженням відповідача, що платником податків здійснено продаж неоприбуткованого товару.

Відповідно до підпунктів а і б пункту 185.1 статті 185 Кодексу об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 Кодексу розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (пункт 188.1статті 188 Кодексу).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Всупереч зазначеним нормам в Акті перевірки не зазначено джерел походження даних, які зазначені в таблиці на сторінці 53-57 Акту перевірки, як дані з первинних документів позивача. В Акті відсутнє посилання на будь-які первинні документи чи регістри бухгалтерського обліку, що підтверджуються факт здійснення господарських операцій та не зазначені контрагенти яким реалізовано товар.

Крім того, позивач не здійснює розрахунки через РРО, як зазначив податковий орган в Акті перевірки.

Колегія суддів зазначає також, що на підставі наказів ПАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря від 29 листопада 2019 року №25-АГ Про проведення Інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків на ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря створено відповідні комісії та проведено інвентаризацію в строк з 02 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року. Також у власних та орендованих приміщеннях, розташованих за адресою: 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 1-А, ПрАТ КПФ Зоря проведена інвентаризацію залишків товарів та інших ТМЦ на складі (вибірковим порядком) на підставі запиту Головного управління ДПС у м. Києві від 20.12.2019 № 67588/10/26-15-05-02-02 та наказу ПАТ КПФ Зоря від 27.12.2019 №30-АГ Про проведення інвентаризації .

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з тим, що висновки податкового органу про продаж неоприбуткованого товару безпідставні та не підтверджєні належними та достатніми доказами.

Окрім того в матеріалах справи наявний витяг з Акту перевірки від 17.01.2020 року № 23/26-15-05-01-06/32068913 Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП ПК Зоря , в якому податковий орган не встановив порушень по взаємовідносинах ДП ПК Зоря з ПрАТ КПФ Зоря .

Наявна в матеріалах справи специфікація від 19.03.2018 вказує на узгодження договірної ціни на замовлення згідно з договором №01-03/03 від 01.06.2003, укладеним між ДП ПК Зоря та ПрАТ КПФ Зоря ), у якій зазначено: відповідно до видаткової накладної №434 від 02.04.2018р. ДП Поліграфічний комбінат Зоря передано ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря виготовлену згідно специфікації від 19.03.2018р. по заказу 73/1878 продукцію, а саме:

- упаковка для спецій Ашан - 15.000 шт.,

- упаковка для спецій Новус - 15.000 шт.

Таким чином, згідно Наряд-3аказа №73/1878 замовлено ТОВ Клов , виготовлено ДП Поліграфічний комбінат Зоря та відвантажено на склад :

- упаковка для спецій Ашан у кількості 15 тис.шт.,

- упаковка для спецій Hoвуc у кількості 15 тис.шт.

Відповідно до видаткової накладної № РН_Оф-000074/73 від 06.04.2018 за договором №003/13 від 16 січня 2013 року ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря поставлено поліграфічну продукцію ТОВ Клов на загальну суму 152 100,00 грн. з ПДВ, а саме:

упаковка для спецій Ашан 15 тис.шт.

- упаковка для спецій Ашан у кількості 15 тис.шт.,

- упаковка для спецій Hoвуc у кількості 15 тис.шт.

В матеріалах справи також наявна оборотно-сальдова відомість ПрАТ Київська поліграфічна фабрика Зоря по рахунку 26 по наряд-заказу 73/1878, у розрізі :

- упаковка для спецій Ашан обороти по Д-т та по К-т рах.26 становить 15 тис.шт.,

- упаковка для спецій Новус обороти по Д-т та по К-т рах.26 становить 15 тис.шт.

Таким чином, дані первинних документів щодо кількості продукції по наряд-заказу №73/1878 відповідають регістрам бухгалтерського обліку тка становить 30 тис.шт.

Натомість, в акті перевірки податковим органом без посилання на будь-які первинні документи зазначено, що сума поставки становить 30 000 000 штук. При цьому матеріали справи не містять копій первинних документів, засвідчених підписом платника податків або його посадової особи та скріплених печаткою, що підтверджують поставку 30 000 000 штук упаковок за 73/1878.

За результатами перевірки також встановлено, що ПрАТ КПФ Зоря як Комітентом укладено Договір комісії від 01.07.2003р № 50-К (з додатковими угодами) з ДП Поліграфічний комбінат Зоря (надалі Комісіонер ) про те, що Комісіонер зобов`язується за дорученням і за рахунок Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу залишків паперової сировини (Макулатура).

Відповідно до звітів комісіонера від 31.01.2018, від 27.04.2018, від 27.04.2018, від 31.05.2018, від 31.05.2018, від 27.06.2018, від 28.09.2018, від 31.01.2019, від 27.06.2019 ДП Поліграфічний комбінат Зоря на підставі договору поставки № 57/08.15 від 01 серпня 2015 року поставлено макулатуру ТОВ Вторресурси Київського картонно-паперового комбінату .

В цій частині податковим органом встановлено порушення п. 189.1 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме - не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму матеріалів, реалізованих як макулатура, що призвело до заниження податкового зобов`язання в сумі 112 684 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 189.1. ст 189 ПК у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку або звільнених від оподаткування.

Сировина (картон) використовується в господарській діяльності позивача для виготовлення пакувальної продукції. Виходячи з цього у платника податків відсутні підстави здійснювати нарахування податкових зобов`язань на суму відходів - макулатуру за ціною придбання сировини.

При цьому суд зазначає, що ПрАТ КПФ Зоря доведено, що товариством не здійснювалося придбання макулатури або її виготовлення, підприємство не купувало енергоносії, матеріали, додаткові послуги, для виробництва макулатури, при купівлі яких підприємство мало право на податковий кредит.

За умов недоведеності іншого, ГУ ДПС у м. Києві неправомірно застосовано вимоги пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України до платника податків в цій частині, оскільки макулатура не є самостійно виготовленим або придбаним товаром.

Обґрунтованими вважає колегія суддів висновки суду першої інстанції про порушення ГУ ДПС у м. Києві вимог чинного законодавства в частині оформлення Акту перевірки, зокрема, після його викладення у новій редакції (лист від 24.02.2020 року №33630/10/26-15-05-02-02). У новій редакції Акту змінені не тільки окремі абзаци, таблиці, назви колонок та суми, а й висновки контролюючого органу.

Щодо повідомлення-рішення від 27.02.2020 № 00002410502 про застосування штрафу на суму 12 293 641,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем повідомлено, що після ухвалення судом першої інстанції рішення від 02 листопада 2020 року у даній справі, відповідачем 10 грудня 2020 року винесено нове податкове повідомлення-рішення №00132060702 про застосування штрафних санкцій, при цьому податкове повідомлення-рішення №00002410502 від 27.02.2020, яке судом першої інстанції вже визнано протиправним, скасовано за рішенням контролюючого органу.

Колегія суддів зауважує, що під час розгляду справи судом першої інстанції враховувалися та оцінювалися ті обставини, які були наявними та відомими на час розгляду. На момент ухвалення судом першої інстанції рішення у справі - 02 листопада 2020 року обставини скасування відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.02.2020 № 00002410502 не були і не могли бути відомими, оскільки відбулися пізніше - 10 грудня 2020 року.

Окрім того, податкове повідомлення-рішення від 27.02.2020 №00002410502 оцінювалося судом першої інстанції у взаємозв`язку з іншими обставинами у справі та з іншими оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Отже, наявність нової інформації, наданої відповідачем не змінює висновків суду першої інстанції та не вказує на невірне застосування ним норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи.

У сукупності наведеного, відповідачем вищезазначених обставин в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано, належних, достатніх та обґрунтованих пояснень з цього приводу не надано, як і не вказано в чому конкретно полягають порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів доводи апеляційної скарги відхиляє, не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко