Постанова

від 11.02.2021 по справі 640/9407/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/9407/19

адміністративне провадження № К/9901/347/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі №640/9407/19 за позовом Прогресивної соціалістичної партії України до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Прогресивна соціалістична партія України (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у створенні штучних перешкод для проведення реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі змін до статуту, програми та у складі керівних органів;

визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі змін до статуту та програми від 02.04.2019 № 159/19.4;

зобов`язати державного реєстратора Міністерства здійснити реєстрацію змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за заявою Прогресивної соціалістичної партії України від 28.01.2019, в тому числі змін до Статуту ПСПУ, програми ПСПУ, у складі керівних органів ПСПУ, затверджених рішеннями 2-го етапу XXXII позачергового з`їзду ПСПУ та Центрального Комітету ПСПУ від 25.01.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 позов задоволено частково:

визнано протиправним і скасовано рішення від 02.04.2019 № 159/19.4 Міністерства юстиції України про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву від 28.01.2019 та подані документи Прогресивної соціалістичної партії України щодо здійснення реєстрації змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з урахуванням висновків суду, та прийняти відповідне рішення щодо державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно поданих Прогресивною соціалістичною партією України документів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України з огляду на те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати це рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що довіреність на представництво прав та інтересів Міністерства юстиції України у судах, яка міститься в матеріалах справи, повністю відповідає вимогам законодавства, зокрема, завірена уповноваженою на те установчими документами посадовою особою, а тому особа, яка підписала апеляційну скарга, мала на це відповідні повноваження. Також при вирішенні справи скаржник просив врахувати судову практику Верхового Суду, сформовану у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

На адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній з посиланням на законність і обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права суд встановив таке.

Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

За приписами частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У справі, що розглядається, апеляційна скарга від імені Мін`юсту на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 підписана Шевченко О.С., на підтвердження повноважень, до апеляційної скарги додана копія довіреності від 19.04.2019 №3483/19.5/22-19, видана Міністерством юстиції України за підписом міністра П. Петренка.

Цією довіреністю Мін`юст уповноважив головного спеціаліста сектору правового забезпечення Департаменту державної реєстрації та нотаріату Шевченко О.С. представляти в судах України інтереси Міністерства юстиції України у сферах (..) державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (…) з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України стороні (…), у т.ч., з правом оскарження судових рішень.

Довіреність засвідчена Директором Департаменту державної реєстрації та нотаріату В.В. Власюком.

На підтвердження повноважень В.В. Власюка апелянт додала до апеляційної скарги Положення про Департамент державної реєстрації та нотаріату, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 10.05.2017 №1689/к (зі змінами та доповненнями внесеними на підставі наказу Міністерства юстиції України від 06.08.2018 №2978/к), де у підпункті 5.6.9. пункту 5.6. розділу V зазначено, що директор Департаменту має право засвідчувати копії довіреностей на представництво інтересів Міністерства юстиції України, його посадових осіб у справах щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у т.ч., щодо проведення акредитації суб`єктів державної реєстрації та їх моніторингу.

У постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 Велика Палата Верховного Суду, зазначила, що законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

Отже у разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність за наявності засвідченням підписом іншої уповноваженої особи.

Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті, на думку Великої Палати Верховного Суду, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі .

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах також викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №640/21207/18.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування статті 59 КАС України, дійшов помилкового висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки копію довіреності засвідчено особою, що не є підписантом довіреності.

Також під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги, зокрема, правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 (далі - Правила №1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

Згідно із пунктом 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії та скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки Для копій .

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

При цьому відповідно до пункту 1 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Дотримання наведеного державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності під час засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представників, є достатнім для додержання вимог частини шостої статті 59 КАС України.

Додана до апеляційної скарги копія довіреності на представництво інтересів Мін`юсту від від 19.04.2019 №3483/19.5/22-19 містить усі необхідні реквізити, а саме: складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади (директор Департаменту державної реєстрації та нотаріату), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища (В.В. Власюк), дати засвідчення копії (02.09.2019). Копію довіреності скріплено печаткою Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

З огляду на наведене, Верховний Суд констатує відсутність підстав вважати, що оскільки копію довіреності засвідчено директором Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, а саму довіреність підписано міністром, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №640/21207/18 та від 20.06.2019 у справі №809/1018/18, від 10.09.2020 у справі № 640/5248/19.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Приймаючи спірне рішення про повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, а отже вимоги касаційної скарги щодо скасування ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 - підлягають задоволенню.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, 18.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд за наслідками розгляду повторно поданої Міністерством юстиції України 11.01.2020 апеляційної скарги, з підстав, аналогічних наведеним в апеляційній скарзі поданій вперше, здійснив апеляційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 та залишив його без змін.

Вказаним рішенням закінчено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанцій по суті, а отже відповідачем реалізовано право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зважаючи на відсутність предмета апеляційного перегляду судом за апеляційною скаргою відповідача від 04.12.2019, яка була безпідставно повернута згідно з оскаржуваною у цьому провадженні ухвалою апеляційного суду, підстав для направлення справи для продовження розгляду судом апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №640/9407/19 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров