Ухвала

від 11.02.2021 по справі 357/10324/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10324/19

4-с/357/13/21

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Кравченко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква скаргу виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Атабєгова Мераба Іраклієвича,

В С Т А Н О В И В :

28.01.2021 виконавчий комітет Білоцерківської міської ради звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із зазначеною скаргою, в якій просить: 1) визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєгова Мераба Іраклієвича; 2) визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП-64038609) від 11.01.2021 у справі № 357/10324/19; 3) визнати неправомірною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (ВП-64038609) від 11.01.2021 у справі № 357/10324/19.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2020 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та стягнуто солідарно з Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 , матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в розмірі 83 920 грн., витрат на проведення судового дослідження у розмірі 2000 грн., моральної шкоди в розмірі 500 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 500 грн., судових витрат в розмірі 956 грн, а всього на суму 11 876 грн. Після набрання рішенням суду законної сили, виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради добровільно виконано рішення суду шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1 55 948 грн., тобто суми коштів, стягнутих з виконавчого комітету за рішенням суду. Разом з тим, на адресу виконавчого комітету міської ради 11.01.2021 надійшли постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області від 16.01.2021 про відкриття виконавчого провадження про солідарне стягнення коштів з міської ради та її виконавчого комітету в розмірі 111 876 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження про стягнення з виконавчого комітету міської ради 300 грн. Крім цього, постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2021 винесена з порушенням законодавства в частині територіальної юрисдикції виконання рішення суду.

28.01.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді ОСОБА_2

01.02.2021 року ухвалою судді скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги, викладені у скарзі підтримав в повному обсязі, просить скаргу задоволити у зв`язку з тим, що виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради в повному обсязі виконано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в частині солідарного стягнення боргу перед ОСОБА_1 , тому відкриття виконавчого провадження було недоцільним. Крім цього вважає, що при відкритті виконавчого провадження було порушено територіальну юрисдикцію так як відділ примусового виконання рішень у Київській області не мав права відкривати виконавче провадження.

Представник стягувача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що територіальну юрисдикцію при відкритті виконавчого провадження порушено не було, а державний виконавець діяв відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Також, заборгованість по виконанню судового рішення в повному обсязі не відшкодовано, тому вважає про безпідставність скарги в цій частині.

Дослідивши матеріали справи встановлено наступне:

28.01.2020 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення у справі 357/10324/19 за позовом ОСОБА_1 , відповідно до якого стягнуто солідарно з Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в розмірі 83 920 грн., витрати на проведення судового дослідження в розмірі 2000 грн., моральної шкоди в розмірі 500 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 500 грн., судові витрати в розмірі 956 грн., загалом 111 876 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили 04 та 05 червня 2020 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради на рахунок ОСОБА_1 перераховано 55 948 грн, в тому числі: 41 960 грн. в рахунок компенсації матеріальної шкоди; 250 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди; 478 грн. в рахунок компенсації понесених судових витрат; 1000 грн. в рахунок компенсації витрат по проведенню судового дослідження; 12 250 грн. в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Білоцерківське управління Державної казначейської служби України в Київській області листом № 02-66/864 від 30.10.2020 повернуло ОСОБА_3 частково виконаний виконавчий лист Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2020 по справі № 357/10324/19. Вказаним листом Управління зауважило щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника - Білоцерківської міської ради Київської області, так як відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, Білоцерківська міська рада Київської області не є розпорядником чи одержувачем коштів місцевого бюджету і не обслуговується в органах Державної казначейської служби, та відповідно не має відкритих рахунків. Тому, вирішити питання безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 не вбачається за можливе.

23.12.2020 адвокатське об`єднання Грибенников та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернулося до управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2020 по справі № 357/10324/19, в якій просить стягнути з боржника кошти за виконавчим листом, виданим 03.04.2020 Білоцерківським міськрайонним судом.

11.01.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем за заявою стягувача про примусове виконання відкрито виконавче провадження (ВП № 64038609) за виконавчим листом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 357/10324/19 від 03.04.2020 про солідарне стягнення з Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 111 876 грн.

11.01.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах виконавчого провадження № 64038609 винесено постанову про стягнення з виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 300 грн.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 5 Закону України про виконавче провадження - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Систему органів примусового виконання рішень, відповідно до ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до абз-4-5 п.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 - відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження - виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження - виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Твердження скаржника щодо доцільності відкриття виконавчого провадження стосовно виконавчого комітету Білоцерківської міської ради є необґрунтованими так як згідно з вимогами ч.5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа на пізніше наступного робочого дня з дня його надходження.

Вимога щодо визнання неправомірною розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.01.2021 задоволенню не підлягає, так як є похідною від вимоги про визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження і не суперечить Наказу Міністерства юстиції України від 29.06.2016 № 2830/5.

Разом з цим, відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України в Київській області, відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, Білоцерківська міська рада не є розпорядником чи одержувачем коштів місцевого бюджету і не обслуговується в органах Державної казначейської служби та відповідно немає відкритих рахунків.

Посилання скаржника щодо порушення територіальної юрисдикції виконання рішення суду суперечить вимогам абз-4-5 п.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 - відповідно до якого, саме відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) підвідомче рішення про виконання судового рішення у цивільній справі, за позовом ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на дії державного виконавця так як рішення останнього були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України - судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволені його скарги.

Керуючись ст. 260-261, 447-453 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні скарги виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на дії Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєгова Мераба Іраклієвича - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на заявника.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяМ. М. Бебешко