Постанова

від 11.02.2021 по справі 567/238/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року

м. Рівне

Справа № 567/238/19

Провадження № 22-ц/4815/167/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законний представник малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Острозька районна державна адміністрація,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" - адвоката Остащенко О.М. на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 04 листопада 2020 року , постановлену в складі судді Назарук В.А., у справі № 567/238/19,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Острозька районна державна адміністрація про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 04 листопада 2020 року у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №679/236/20 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ Райффайзен банк Аваль про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Острозької районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_6 , служба в справах дітей виконкому Острозької міської ради Рівненської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №679/236/20 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ Райффайзен банк Аваль про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки, місцевий суд виходив з того, що наявні об`єктивні підстави для зупинення провадження у справі, а саме - у зв`язку з пов`язаністю обставин, що є предметом розгляду справи № 679/236/20 та предметом доказування у цій справі. Тобто, суд вважав, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Не погодившись із таким висновком суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що суд не зазначив у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи про визнання правочинів недійсними та який матеріально правовий зв`язок існує між цими справами, а саме, які факти встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для даної справи.

Покликається на те, що в даній справі зібрані всі докази щодо предмету позову, які дозволяють встановити обставини справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 заперечує доводи останньої, просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Матеріали справи за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Острозької районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_6 , служба в справах дітей виконкому Острозької міської ради Рівненської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлює право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 679/236/20 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки.

Отже, районний суд зупинив провадження у справі з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів пришла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч . 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що передшкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстав для стягнення судового збору на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" , колегія суддів апеляційного суду не вбачає, оскільки за вимогами ст. ст.141, 265 ЦПК України питання щодо судових витрат вирішується при ухваленні рішення за результатами розгляду справи.

Керуючись п.6 ч.1 ст.374, ст.379, 381, 382 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" - адвоката Остащенко О.М. задовольнити.

Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 04 листопада 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 11 лютого 2021 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.