Ухвала

від 30.10.2020 по справі 947/26380/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1637/20

Номер справи місцевого суду: 947/26380/20 1-кс/947/14531/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ТОВ «Готель Паровоз» та ТОВ «Майнічі»

- ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяви про самовідвід суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2020 р., якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно по кримінальному провадженні №12020160000000837, внесеному до ЄРДР від 17.07.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,

встановив:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 року визначено колегію суддів для розгляду зазначеної апеляційної скарги у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

30.10.2020 року до початку апеляційного розгляду судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили про самовідвід від розгляду зазначеної апеляційної скарги, мотивуючи її тим, що приймали участь у розгляді вказаного кримінального провадження неодноразово.

Так, відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 02.04.2020 року судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у складі колегії суддів Одеського апеляційного суду, приймали участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201916050004375 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року, зокрема було залишено без задоволення апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2020 р., якою було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 22.04.2020 року, 08.05.2020 року та 13.05.2020 року були задоволені заяви суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 про самовідвід від розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою виконуючого обв`язки директора ТОВ «Готель Паровоз» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2019 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року.

Відповідно до постанови прокурора від 23.01.2020 року матеріали досудового розслідування №12019160500004375 стосовно підозрюваного ОСОБА_11 виділені в окреме кримінальне провадження №12020160000000051.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.10.2020 року задоволено заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_12 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2020 року, якою було задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України у кримінальному провадженні №12020160000000051 від 23.01.2020 року.

Таким чином, судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 приймали участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201916050004375 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року, з якого були виділені матеріали кримінального провадження стосовно підозрюваного ОСОБА_11 за №12020160000000051, в зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, не мають права брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції.

В судовомузасіданніпрокурор ОСОБА_6 підтвердив, що судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже відводилися при вирішенні питання щодо арешту майна та був задоволений їх самовідвід.

Крім того,прокурор ОСОБА_6 пояснив суду, що згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 17.07.2020 року, основне провадження було під №1201916050004375, було виділено провадження №12020160000000051, ЄРДР присвоїв номер виділеним матеріалам в автоматичному порядку№12020160000000837, тому не заперечував проти задоволення заявлених суддями самовідводів.

Власник майна ТОВ «Готель Паровоз» та ТОВ «Майнічі» - ОСОБА_7 також не заперечував проти задоволення заявлених суддями самовідводів.

Заслухавшисуддю-доповідача,дослідивши матеріалипровадження таперевіривши доводизаяв просамовідвід суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Положеннями ст. 75 КПК України передбачені підстави, які виключають участь судді в судовому провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, колегія суддів в даному випадку застосовує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Задовольняючи заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід, колегія суддів керується цінностями 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, забезпечення дії принципу незалежності, неупередженості та безсторонності, в тому числі і у стороннього спостерігача. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що передує винесенню рішення.

Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Враховуючи наведене,судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймали участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201916050004375 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року, з якого були виділені матеріали кримінальногопровадження стосовнопідозрюваного ОСОБА_11 за №12020160000000051, в зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, не мають права брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід та передати матеріали провадження до апарату суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 379 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Задовольнити заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду апеляційної скарги прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2020 р., якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно по кримінальному провадженні №12020160000000837, внесеному до ЄРДР від 17.07.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Матеріали провадження передати до апарату Одеського апеляційного суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4