Ухвала

від 03.02.2021 по справі 753/21510/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21510/18

провадження № 2/753/113/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Долі М.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , Позивач) звернулась до суду з позовом про визнання недійсними заяви від 27.06.2018 ОСОБА_1 про надання згоди на укладення договору дарування (далі по тексту - заява) своєму чоловікові ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , Відповідач 1) та договору дарування земельної ділянки укладеного 27.06.2018 на користь сина ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 , Відповідач 2), посвідченого 27.06.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак Світланою Миколаївною.

На обґрунтування позову вказала тому числі, що ОСОБА_1 згоди на укладення договору добровільно ніколи не надавала, ніколи не бажала укладення даного правочину, вчинення нотаріальної дії не пам`ятає, оскільки була під дією сильнодіючих медичних препаратів, зокрема Денігма та Тебакон , призначених лікарем ТОВ Медіол . Внаслідок прийому препарату Денігма позивач відчувала на собі побочні ефекти та перебувала у стані депресії та сплутаної свідомості, періодично відчуваючи сонливість та галюцинації, а як наслідок не усвідомлювала значення своїх дій. Призначені ліки приймала з 22.06.2018 вранці кожного дня. Відповідно в день укладення договору дарування, після прийняття ліків, відчуваючи депресію та перебуваючи в стані сплутаної свідомості не пам`ятає за яких обставин потратила до нотаріальної контори та обставин вчинення нотаріальних дій, в зв`язку з чим не усвідомлювала значення своїх дій.

Під час розгляду справи сторона позивача стверджувала, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебувала, за медичною допомогою до лікаря психіатра не зверталась.

Відповідач та його представник заперечували проти позову, посилаючись на те, що рішення про укладення договору дарування було прийнято в результаті домовленостей між батьками Відповідача 1 - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та їх спільними синами ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про поділ між синами спільного нерухомого майна шляхом дарування батьком земельної ділянки сину ОСОБА_4 , а матір`ю - квартири ОСОБА_6 . Результатом цих домовленостей стало укладення 27.06.2018 договору дарування земельної ділянки на користь ОСОБА_4 та 19.07.2018 - договору дарування квартири на користь ОСОБА_6 .

Суд витребував з КП Київська міська клінічна лікарня №1 , КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району м. Києва, Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, ТОВ Медіол медичну документацію (історію хвороби) щодо проходження протягом 2014 - 2018 років лікування та обстеження ОСОБА_1 .

Представник позивача заявив клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи з метою з`ясування психічного стану ОСОБА_1 на момент вчинення оспорюваного правочину, проведення якої просив доручити експертам Державної установи Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України .

Представник Відповідача 1 залишив вирішення клопотання про призначення експертизи на розсуд суду. Водночас клопотав перед судом поставити перед експертом, окрім питання, запропонованого представником позивача, наступні питання:

1. Чи страждала (страждає) ОСОБА_1 будь-якими психічними захворюваннями, іншими розладами розумової, психічної діяльності станом на:

- 27.06.2018, коли вона підписувала письмову заяву про надання згоди ОСОБА_3 на укладення договору дарування земельної ділянки?

- 19.07.2018, коли вона підписувала договір дарування квартири із ОСОБА_6 .?

- 08.08.2018, коли вона підписувала договір про адвокатську допомогу із адвокатом Миколаєнком Є.В.?

- 26.03.2019, 18.02.2020, 25.06.2020, 23.09.2020, коли вона брала участь у судових засіданнях у даній справі?

- на момент проведення даної експертизи?

2. Якщо так, то якими?

3. Чи перешкоджали (перешкоджають) виявлені експертною установою психічні захворювання, інші розлади розумової, психічної діяльності можливості ОСОБА_1 самостійно, усвідомлено та вільно приймати рішення, усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, керувати ними у вказані в п. 1 періоди?

4. Чи перебувала (перебуває) ОСОБА_1 у стані плаксивості, агресії, гіперактивності, збудженості, занепокоєності, втрати пам`яті станом на:

- 27.06.2018, коли вона підписувала письмову заяву про надання згоди ОСОБА_3 на укладення договору дарування земельної ділянки?

- 26.03.2019, 18.02.2020, 25.06.2020, 23.09.2020, коли вона брала участь у судових засіданнях у даній справі?

- на момент проведення даної експертизи?

5. Якщо так, то у яких станах?

6. Чи викликані відповідні стани індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_1 , або перенесеним нею у 2018 році важким захворюванням, або іншою причиною (якою саме)?

7. Чи перешкоджали (перешкоджають) виявлені експертною установою стани можливості ОСОБА_1 самостійно, усвідомлено та вільно приймати рішення, усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, керувати ними у вказані в п. 4 періоди?

8. Чи перебувала ОСОБА_1 у станах депресії, сплутаної свідомості, сонливості, галюцинацій, втрати пам`яті станом на 27.06.2018, коли вона підписувала письмову заяву про надання згоди ОСОБА_3 на укладення договору дарування земельної ділянки?

9. У яких формах 27.06.2018 проявилися такі стани ОСОБА_1 , які зовнішні ознаки вказували на їх існування?

10. Чи повинні були такі стани ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 бути помітними для оточуючих, у тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Турчак С.М., яка посвідчувала справжність підпису ОСОБА_1 у письмовій заяві?

11. Які причини обумовили виникнення 27.06.2018 у ОСОБА_1 таких станів?

12. Чи перебувала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у таких станах у зв`язку із прийманням нею лікарських препаратів (у тому числі Денігма ), прописаних лікарями клініки Медіол ?

13. Чи усвідомлювала ОСОБА_1 значення та наслідки своїх дій, могла керувати ними, чи могла особисто, вільно та усвідомлено приймати рішення станом на 27.06.2018, коли вона підписувала письмову заяву про надання згоди ОСОБА_3 на укладення договору дарування?

14. Чи є в аудіозаписах судових засідань 26.03.2019, 18.02.2020, 25.06.2020, 23.09.2020 у даній справі за участю ОСОБА_1 , інших матеріалах судової справи, ознаки того, що ОСОБА_1 :

- пам`ятає обставини прийняття нею спільного із ОСОБА_3 рішення про укладення договору дарування із ОСОБА_4 , однак, надаючи власні пояснення приховує або замовчує ці обставини від суду?

- пам`ятає обставини підписання нею 27.06.2018 письмової заяви про згоду ОСОБА_3 на укладення договору дарування земельної ділянки, однак, надаючи власні пояснення приховує або замовчує ці обставини від суду?

- приховуючи або замовчуючи від суду дійсні обставини справи та ініціюючи судовий розгляд у даній цивільній справі, діє під впливом інших осіб?

Заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про призначення експертизи, оскільки відповідно до положень ст. 105 ЦПК України , призначення експертизи для встановлення психічного стану особи є обов`язковим, ця обставина має значення для справи, і її з`ясування потребує спеціальних знань у галузі психіатрії.

Згідно ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Суд, беручи до уваги межі та зміст позовних вимог позивача до відповідачів, розглянувши клопотання представника позивача та представника відповідача 1, вважає що питання заявлені сторонами підлягають відповідному уточненню з метою з`ясування саме тих питань, які стосуються підстав заявленого позову.

При цьому суд враховує, що відповідно до Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 865 від 08.05.2018, предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Під час проведення амбулаторної та стаціонарної СПЕ особа встановлюється за документами, що посвідчують її особу. З метою з`ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу експерти проводять психіатричний огляд, оцінюють об`єктивний анамнез, включаючи дані про спадковість психічних розладів, особливості психічного розвитку, сімейний і соціальний статус, особливості реагування на різні життєві ситуації, психічні травми, особливості психічного стану та поведінки під час проведення СПЕ та в період дій, з приводу яких ведеться провадження у цій справі. Експерти оцінюють особливості зовнішнього вигляду, міміки, руху і мови особи, щодо якої проводиться СПЕ, а також її манеру триматися під час обстеження. У разі виявлення короткочасних порушень свідомості, описують їх тривалість, зовнішні прояви (збліднення шкірних покривів, наявність додаткових рухів тощо) для уточнення характеру патологічного стану.

Проводячи СПЕ, експерти здійснюють соматичне обстеження особи. Окремо звертають увагу на виявлення слідів пошкоджень, у тому числі самоушкоджень, розташування і особливостей татуювань, оглядають волосисту частину голови для виявлення рубців і шрамів після перенесених травм, виявляють сліди ін`єкцій, оглядають слизову рота і язик (рубці, наявність слідів прикусів).

Під час проведення СПЕ з метою виконання певного експертного завдання експерти керуються актами законодавства України, галузевими стандартами у сфері психіатрії, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я.

Проводячи амбулаторну та стаціонарну СПЕ, експерт за потреби залучає психолога. Дослідження має включати в себе обов`язкові елементи: дослідження особливостей перебігу когнітивних процесів (увага, пам`ять, мислення) - не менше двох методик, спрямованих на дослідження одного процесу; дослідження індивідуально-психологічних особливостей - не менше двох методик.

Обсяг дослідження та вибір методик у кожному конкретному випадку визначає експерт (психолог).

Таким чином суд вважає за необхідне призначити у справі судово-психіатричну експертизу.

Керуючись статтями 103, 104, 105, статтею 252 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - задовольнити.

Призначити по цивільній справі амбулаторну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1)Чи усвідомлювала значення своїх дій та/або могла керувати ними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 27.06.2018, за умови прийняття препаратів, призначених лікарем ТОВ Медіол 22.05.2018 ?

Проведення експертизи доручити експертам Державної установи Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103),

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Передплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , контактний тел. представника позивача НОМЕР_1 ).

Попередити учасників справи про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ч. 1 ст. 146 ЦПК України.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 753/21510/18 (провадження № 2/753/113/21 та медичну документацію ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: М.О. Заставенко