Ухвала

від 11.02.2021 по справі 203/19/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/19/21

Провадження № 2/0203/456/2021

УХВАЛА

11 лютого 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, Комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, скасування рішень про реєстрацію права власності, витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, Комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , в якій просить суд:

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження ВАТ ДМ3 ім. Петровського № 2697-П від 29.01.1999 року;

- скасувати рішення № 2095825 від 16.06.2017 року винесене реєстратором КП Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області Жук В.М. про реєстрацію майнових прав на вказану квартиру квартира АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 20.06.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі правочинів за № 380;

- скасувати рішення № 35773344 від 20.06.2017 року винесене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ;

- витребувати з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 року цивільну справу № 203/19/21, провадження № 2/0203/456/2021 на підставі ухвали про відвід (самовідвід) судді Казака С.Ю. від 12 січня 2021 року, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

19 січня 2021 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який 08 лютого 2021 року надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідачів - ОСОБА_3 , яка значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , який значиться зареєстрованим за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Краснощокове.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомі номери засобів зв`язку позивача та відповідачів, адреси електронної пошти позивача за наявності та відповідачів.

В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціну позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Водночас позивач зазначає, що позов має немайновий характер.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В позовній заяві позивач зазначає відповідачами, зокрема Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича та Комунальне підприємство Реєстратор майнових прав Петропалівської селищної ради Дніпропетровської області, проте жодних позовних вимог до них не висуває та не зазначає, які саме дії вони вчинили, які б порушували майнові права позивача на спірну квартиру.

Слід звернути увагу позивача, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором .

Крім цього, позивач в прохальній частині позовної заяви просить, зокрема витребувати з чужого незаконного володіння спірну квартиру, проте не конкретизує особу, за якою фактично зареєстроване право власності та від якої воно підлягає витребуванню.

Також на виконання п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначені докази, що підтверджують вказані нею у позові обставини, а саме: докази, що ОСОБА_4 помер, а правонаступником після його смерті є ОСОБА_3 .

В порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; інформації щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В позовній заяві позивач зазначає, що виникає необхідність у витребуванні доказів (клопотання про витребування не долучено до позовної заяви).

Разом з цим, позивач не зазначає, які докази не можуть бути нею подані разом із позовною заявою, клопотання про витребування доказів не долучено до матеріалів справи, про що свідчить перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як видно з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3363,20 грн. (4х840,80), що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 1-1041К від 24.12.2020 року.

Разом з цим, позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру: визнати недійсним свідоцтво про право власності; скасувати рішення № 2095825 від 16.06.2017 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири; скасувати рішення № 35773344 від 20.06.2017 року та дві вимоги майнового характеру: витребувати з чужого незаконного володіння квартиру; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.2 п.2 ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року становить 2102 гривень 00 копійок.

Тому позивачу (станом на 30.12.2020р.) необхідно було сплатити судовий збір за подання до суду позову майнового характеру (вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності) у розмірі - 1 відсоток ціни позову , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд також звертає увагу на те, що частинами 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте позивач не підтвердила відповідність копій письмових доказів, доданих до позовної заяви, їх оригіналам, які знаходяться у неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого Королівства від 28.10.1998 року та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року).

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого Королівства від 28.10.1998 року та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, визначених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням їй строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, Комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, скасування рішень про реєстрацію права власності, витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: відомих номерів засобів зв`язку позивача та відповідачів, адреси електронної пошти позивача та відповідачів за наявності; ціни позову; змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; конкретизувати особу за якою фактично зареєстроване право власності та від якої воно підлягає витребуванню; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; доказів, що підтверджують вказані нею у позові обставини, а саме: докази, що ОСОБА_4 помер, правонаступником після його смерті є ОСОБА_3 ; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; інформації щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору за вимоги майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності у розмірі - 1 відсоток ціни позову , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 10510,00 грн), який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631 , код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська;

- надання належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва