Ухвала

від 17.02.2021 по справі 203/19/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/19/21

Провадження № 2-з/0203/14/2021

УХВАЛА

17 лютого 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, Комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, скасування рішень про реєстрацію права власності, витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, Комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , в якій просить суд:

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження ВАТ ДМ3 ім. Петровського № 2697-П від 29.01.1999 року;

- скасувати рішення № 2095825 від 16.06.2017 року винесене реєстратором КП Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області Жук В.М. про реєстрацію майнових прав на вказану квартиру квартира АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 20.06.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі правочинів за № 380;

- скасувати рішення № 35773344 від 20.06.2017 року винесене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ;

- витребувати з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Разом з позовом позивач подала суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 16 січня 2021 року була повернута заявнику, оскільки не відповідала вимогам ст. 151 ЦПК України.

15 лютого 2021 року позивач повторно подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- забезпечити позов, шляхом встановлення ухвалою суду заборони на відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , укладений 20.06.2017 року, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Суд, вивчивши доводи заявника, перевіривши додержання заявником вимог статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважає, що заяву слід повернути заявнику, з наступних підстав.

У статті 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову.

Крім того, заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях заявника щодо можливих намагань відповідачів продати спірну квартиру та спробу уникнути цивільної відповідальності. Проте доказів того, що хтось з відповідачів, а саме ОСОБА_3 набула право власності на спірне нерухоме майно та намагається здійснити її продаж заявником не надано, як і не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Окрім цього, як видно з долученої позивачем Інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 91988535 від 14.07.2017 року право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 , який помер.

Також, як видно з матеріалів справи, а саме ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (суддя - Казак С.Ю.) від 12 січня 2021 року про самовідвід у розгляді цивільної справи № 203/19/21 за позовом ОСОБА_1 , ухвалою суду від 08.02.2019 року було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Водночас, позивачем не зазначено та не надано відомостей про скасування заборони відчуження спірної квартири (наприклад: актуальні відомості з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ухвалу суду, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За приписами ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим законом, тому на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, Комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, скасування рішень про реєстрацію права власності, витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню заявника до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ф.М. Ханієва