Рішення

від 27.01.2021 по справі 915/1280/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Справа № 915/1280/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

позивач (представник позивача) у судове засідання не з`явився,

за участю представника відповідача Щедров Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВПТ-Україна, 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 16, оф. 516; код ЄДРПОУ 32833513

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат, 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1; код ЄДРПОУ 01273160

про: стягнення 711 021,60 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю ВПТ-Україна звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом №306 від 15.10.2020 року про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат збитків у розмірі 711 021,60 грн, які утворилися в результаті сплаченого та неповернутого забезпечувального внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав умови укладених з позивачем договорів поставки від 02.06.2019 № 257/07-Д та від 10.06.2019 №275/07-Д щодо поставки аеродромних залізобетонних плит, наслідком чого стало невиконання позивачем своїх зобов`язань перед замовником - військовою частиною НОМЕР_1 по договорам про закупівлю від 04.07.2019 №143/19 та від 16.07.2019 № 167/19 та понесення збитків у вигляді сплаченого та неповернутого забезпечувального внеску у розмірі 711 021,60 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 листопада 2020 року об 11 год. 30 хв.

3 16 листопада 2020 року суддя Семенчук Н.О. була тимчасово непрацездатною. У зв`язку з вищенаведеним, підготовче засідання, призначене на 16 листопада 2020 року не відбулось.

Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року призначено підготовче засідання на 24 грудня 2020 року о 10 год. 20 хв.

24 грудня 2020 року ухвалою, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 січня 2021 року об 11 год. 30 хв.

У судове засідання 28 січня 2021 року (позивач) представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5400142365681 (а.с. 124).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

28.01.2021 до суду від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява про перенесення розгляду справи на інший день, у зв`язку з погіршенням погодних умов та неможливістю доїхати в місто Миколаїв для участі в судовому засіданні.

Суд, з урахуванням процесуальних строків визначених ст. 195 ГПК України та взявши до уваги, що явку учасників справи в судове засідання суд не визнавав обов`язковою, ухвалив відхилити заяву позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з її необґрунтованістю та дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

28 січня 2021 року від представника відповідача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшли письмові пояснення, які судом розглядаються як виступ відповідача. В обґрунтування пояснень відповідач зазначає наступне, ТОВ ВПТ-Україна було укладено з Товариством з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат договори поставки: а) договір поставки від 02.06.2019 року № 257/07-Д (плити аеродромні залізобетонні попередньо напружені ПАГ-18V у кількості 420 штук на загальну суму 6 391 980, 00 грн.); б) договір поставки від 10.06.2019 року № 275/07-Д (плити аеродромні залізобетонні попередньо напружені ПАГ-14V у кількості 450 штук на загальну суму 5 740 200,00 грн.) Загальна вартість товару 12 132 180, 00 грн. Відповідно до п. 4.2 обох договорів, поставка товару повинна здійснюватися партіями, з дотриманням графіку. Так, перша партія за графіком повинна була бути поставлена 08.08.2019 року (кількість плит, наростаючим підсумком 40 одиниць). Дані поставки повинні були відбуватися 15.08.2019 року, 22.08.2019 року, 29.08.2019 року, 05.09.2019 року, 12.09.2019 року, 26.09.2019 року, 03.10.2019 року, 10.10.2019 року, 17.10.2019 року та 25.10.2019 року (кінцевий строк поставки останньої партії). Після отримання заявки позивача на поставку партії плит кількості 75 одиниць, відповідач надав позивачу рахунок від 03.07.2019 року № 254 на оплату замовлених плит на суму 1 141 425, 00 грн. Позивачем в рамках договору № 257/07-Д було в проміжок часу з 05.07.2019 року по 10.07.2019 року сплачено вартість плит ПАГ-18V відповідно до рахунку від 03.07.2019 року № 254 на суму 1 141 425, 00 грн. В рамках іншого договору № 275/07-Д відповідачем було поставлено у жовтні 2019 року 15 плит ПАГ-14V на суму 191 340, 00 грн. Проте, в рамках договору № 275/07-Д позивачем оплата за товар взагалі не здійснювалась. При цьому, позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з листами-претензіями, які той залишав без розгляду. У п. 11.6 договорів про закупівлю від 04.07.2019 року № 143/19 та від 16.07.2019 року № 167/19, які передбачають обов`язок ТОВ ВПТ-Україна сплачувати Військовій частині НОМЕР_1 забезпечувальний платіж повертається у разі виконання Постачальником (тобто, ТОВ ВПТ-Україна) договору закупівлі, та не повертається також у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за договором закупівлі. Тобто, у цьому пункті не регламентовано механізм повернення забезпечувального платежу у разі виконання або невиконання договору третіми особами, в тому числі ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат. Вказаний пункт є додатковою відповідальністю саме ТОВ ВПТ-Україна, а не іншої особи. ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат не є монополістом в Україні по виробництву плит аеродромних залізобетонних попередньо напружених. Впродовж трьох місяців (з першої поставки за графіком до кінцевого строку поставки), не дивлячись на те, що ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат один договір поставки взагалі не виконувався, а інший виконався частково, і неодноразові звернення і листи-претензії позивача залишалися без розгляду, ТОВ ВПТ-Україна не здійснювалося жодних дій з закупки плит у інших суб`єктів господарювання. Враховуючи свободу договору, та наявність грошових коштів в межах укладених договорів закупівлі (з майже 12 мільйонів гривень позивач витратив лише 1 1414 425, 00 грн.) позивач мав можливість залучити інших суб`єктів-господарювання виробників або постачальників плит. У договорах між ТОВ ВПТ-Україна та ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат взагалі не зазначено, що вони були укладені на підставі договорів про закупівлю з Військовою частиною НОМЕР_1 , і що умови цих договорів передбачали механізм повернення забезпечувального платежу. У даному випадку збитки у сумі 711 021, 60 грн. не повернутого забезпечувального внеску утворилися з вини позивача ТОВ ВПТ-Україна, який безпосередньо не виконав договори закупівлі, хоча мав можливість їх виконати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

02 червня 2019 року за Договором № 257/07-Д та 10 червня 2019 року за Договором № 275/07-Д між товариством з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат, як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю ВПТ-Україна, як покупцем, були укладені договори поставки, відповідно до умов договорів, постачальник зобов`язався виготовити та поставити покупцеві конструкційні матеріали (плити аеродромні залізобетонні попередньо напружені ПАГ-18V, згідно ДСТУ Б В.2.6-137:2010) у кількості 420 штук за договором поставки № 257/07-Д від 02.06.2019, за договором поставки постачальник зобов`язався виготовити та поставити покупцеві конструкційні матеріали (плити аеродромні залізобетонні попередньо напружені ПАГ-14V, згідно ДСТУ Б В.2.6-136:2010) № 275/07-Д від 10.06.2019 у кількості 450 штук, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його вартість відповідно до умов цих договорів (п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору). Договори підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідно до умов п.1.4 договору № 257/07-Д від 02.06.2019 ціна за одиницю товару становить 12682,5 грн. без ПДВ, а договору № 275/07-Д від 10.06.2019 ціна за одиницю товару становить 10630, 00 грн. без ПДВ. Ціна товару включає всі витрати з його виготовлення, транспортування до місця постачання та вивантаження.

Умовами п.4.1 договорів його учасники узгодили, що поставка товару розпочинається постачальником після отримання письмової заявки покупця (допускається передача заявки факсом або електронною поштою). Постачальник після отримання заявки протягом одного робочого дня виставляє покупцю рахунок-фактуру на оплату.

Пунктом 4.2 договору № 257/07-Д від 02.06.2019 визначено, що поставка товару здійснюється партіями з дотриманням графіка: до 08.08.2019р. 40 шт.; до 15.08.2019р. 75 шт.; до 22.08.2019р. 115 шт.; до 29.08.2019р. 155 шт.; до 05.09.2019р. 195 шт.; до 12.09.2019р. 235 шт.; до 26.09.2019р. 275 шт.; до 03.10.2019р. 315 шт.; до 10.10.2019р. 355 шт.; до 17.10.2019р. 395 шт.; до 25.10.2019р. 420 шт. (кількість поставлених плит з наростаючим підсумком).

Пунктом 4.2 договору № 275/07-Д від 10.06.2019 визначено, що поставка товару здійснюється партіями з дотриманням графіка: до 08.08.2019р. 40 шт.; до 15.08.2019р. 80 шт.; до 22.08.2019р. 120 шт.; до 29.08.2019р. 160 шт.; до 05.09.2019р. 200 шт.; до 12.09.2019р. 250 шт.; до 26.09.2019р. 300 шт.; до 03.10.2019р. 340 шт.; до 10.10.2019р. 380 шт.; до 17.10.2019р. 420 шт.; до 25.10.2019р. 450 шт. (кількість поставлених плит з наростаючим підсумком).

Кінцевий строк поставки загальної кількості товару за даними договорами є 25.10.2019р. включно. Постачальник має право за погодженням з покупцем здійснити дострокову поставку товару (п.4.3 договорів).

Розділом 5 договорів його учасники встановили порядок розрахунків.

Так, розрахунки між покупцем і постачальником, згідно договорів, здійснюються на умовах: попередньої оплати в розмірі вартості 75 одиниць замовленого товару, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 75 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 115 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 155 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 195 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 235 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 275 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 315 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 355 одиниць замовленого товару на склад покупця; попередньої оплати в розмірі вартості 40 одиниць замовленого товару протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника по факту поставки 395 одиниць замовленого товару на склад покупця.

Відповідно до умов п. 6.2 договорів, товар вважається прийнятим покупцем від постачальника після підписання видаткової накладної.

Відповідно до умов п. 8.1 договорів, у випадку порушення умов договору сторона несе відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до умов п. 8.8 договорів, при невиконанні або неналежному виконанні своїх зобов`язань по договору постачальник відшкодовує покупцю завдані збитки в повному обсязі понад штрафні санкції.

На виконання умов договорів позивачем на рахунок відповідача перераховано попередню оплату на загальну суму 1 141 425, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 524 від 05.07.2019, № 1590 від 09.07.2019 та № 1592 від 10.07.2019 (а.с. 22-24).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 257/07-Д від 02.06.2019 та договором № 275/07-Д від 10.06.2019, позивач в грудні 2019 року звернувся до суду з позовом про розірвання договорів поставки та стягнення з відповідача збитків, штрафних санкцій та пені.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 у справі № 915/11/20 позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, розірвано договір поставки від 02.06.2019 № 257/07-Д та договір поставки від 10.06.2019 №275/07-Д, укладений між ТОВ ВПТ-Україна та ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат та стягнуто на користь позивача 950 085,0 грн. заборгованості за недопоставку товару за договором поставки, 296 770, 5 грн. пені, 114 142, 5 грн. штрафу.(а.с. 25-35).

У відповідності до ч. 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, договір № 257/07-Д від 02.06.2019 та договір № 275/07-Д від 10.06.2019 є розірваними з 07.08.2020, тобто з моменту набрання рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 у справі № 915/11/20 законної сили.

Крім того, судом встановлено, що 04.07.2019 та 16.07.2019 Військова частина НОМЕР_1 (в договорах - "Замовник") уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПТ - Україна" (в договорах - "Постачальник") договори № 143/19 (а.с. 36-43) та № 167/19 (а.с. 46-53) про закупівлю плит залізобетонних ПАГ-18V в кількості 420шт. на загальну суму 7400232,00 грн. та ПАГ-14V в кількості 450шт. на загальну суму 6820200,00 грн. Договори підписані та скріплені печатками сторін.

Згідно умов вказаних договорів ТОВ "ВПТ - Україна" зобов`язався в 2019 році поставити Військовій частині НОМЕР_1 плити залізобетонні попередньо напружені ПАГ - 18V та ПАГ - 14V для аеродромного покриття (код за ДК 021:2015-44110000-4 Конструкційні матеріали), а Військова частина НОМЕР_1 зобов`язалась прийняти та оплатити товар. Кількість товару та терміни його постачання зазначені у Специфікаціях товару (додатки 1 до Договорів), які є невід`ємними частинами договорів про закупівлю.

Відповідно до Специфікацій товару, які є додатками № 1 до договорів про закупівлю, плити залізобетонні ПАГ- 18V повинні поставлятися в три етапи: 150 штук до 01.09.2019 р. включно, 100 штук до 01.10.2019 р. включно, 170 штук до 31.10.2019 р. включно; плити залізобетонні ПАГ - 14V: 150 штук до 01.09.2019 р., 150 штук до 01.10.2019 р., 150 штук до 31.10.2019 р.

В пунктах 11.6 договорів № 143/19 віл 04.07.2019 та № 167/19 від 16.07.2019 сторони передбачили, що постачальником (ТОВ "ВПТ - Україна") внесені забезпечення виконання умов договору у розмірі 370011,60 грн. та 341010,00 грн. по 5% відсотків від суми договорів. Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю: депозит (безвідсотковий).

Даним пунктом договорів сторони передбачили, що Замовник (Військова частина НОМЕР_1 ) повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником (ТОВ "ВПТ - Україна") договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлі недійсним у випадках, передбачених ст.9 Закону України " Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Також сторони в договорі передбачили, що забезпечення виконання договору про закупівлю Замовником не повертається у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за договором закупівлі. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору ( у разі якщо вони не повертаються), підлягають поверненню до Державного бюджету України ( п.11.6 договорів).

Пунктом 10.1 договорів, передбачено, що вони набирають чинність з моменту їх підписання та діють до 31.12.2019 р. включно, а в частині гарантійних зобов`язань до повного їх виконання.

Разом з тим, позивач ТОВ "ВПТ - Україна")в лютому 2020 року, звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 711 021, 60 грн. забезпечувального внеску.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19 травня 2020 року у справі № 902/106/20 позивачу в позові було відмовлено та зазначено, що факт порушення позивачем умов договорів в частині поставки товару є доведеним, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги про стягнення забезпечення виконання договорів, оскільки умовами договорів передбачено повернення забезпечення виконання договорів лише у разі належного виконання постачальником їх умов (а.с. 58-63).

Не погодившись з рішенням Господарського суду Вінницької області, позивач звернувся з апеляційного скаргою до Північно-Західного апеляційного господарського суду про його скасування. Постановою від 01.09.2020 апеляційний господарський суд у справі № 902/106/20 апеляційну скаргу залишив без задоволення, пославшись на ті ж аргументи (а.с. 64-68).

Позивач зазначає, що невиконання умов договорів від 02.06.2019 № 257/07-Д, від 10.06.2019 № 275/07-Д по поставкам аеродромних залізобетонних плит з боку відповідача ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат створило таку ситуацію, що позивач не виконав своїх зобов`язань перед Замовником Військовою частиною НОМЕР_1 по договорам від 04.07.2019 № 143/19 та від 16.07.2019 № 167/19 та поніс збитки у вигляді сплаченого та неповерненого забезпечувального внеску у розмірі 711 021, 60 грн.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Виходячи зі змісту ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх нанесення винною особою.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила (п. 5.16 постанови ВП ВС від 18.06.2019 по справі № 920/85/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/106/20 від 19.05.2020 встановлено обставини, що ТОВ "ВПТ - Україна" уклав із ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат договори поставки № 257/07-Д від 02.06.2019 та № 275/07-Д від 10.06.2019 на виконання договорів № 143/19 та 167/19 від 04.07.2019 укладених з Військовою частину НОМЕР_1 про закупівлю.

Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та наслідками у вигляді завдання збитків полягає у невиконанні постачальником ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» (відповідачем) умов договорів поставки № 257/07-Д від 02.06.2019 та № 275/07-Д від 10.06.2019, у зв`язку з чим настали наслідки у вигляді завдання збитків (сплаченого та неповернутого забезпечувального внеску), у зв`язку з невиконання позивачем своїх зобов`язань перед замовником Військовою частиною НОМЕР_1 по договорам № 143/19 від 04.07.2019 та № 167/19 від 16.07.2019. Будь-яких доказів на спростування вини відповідача суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено склад цивільного правопорушення у даній справі належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст., 2, 7, 11, 13, 73, 74, 75-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1; код ЄДРПОУ 01273160, п/р НОМЕР_2 у ПАТ КБ ГЛОБУС, МФО 380526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВПТ-Україна (21009, м. Вінниця, вул. Київська, 16, оф. 516; код ЄДРПОУ 32833513) збитки у розмірі 711 021, 60 грн. та судовий збір у розмірі 10 665, 32 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 08 лютого 2021 року

СуддяН.О. Семенчук