Ухвала

від 12.02.2021 по справі 460/771/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

12 лютого 2021 року м. Рівне №460/771/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., після одержання позовної заяви

ТЗОВ - ФІРМи "ДЕДАЛ" до Міністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В :

05.02.2021 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ - ФІРМИ ДЕДАЛ до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу №4189/5 від 02.12.2020 про задоволення скарги.

Ухвалою від 08.02.2021 позов залишено без руху через недоплату судового збору.

10.02.2021 на виконання вказаної ухвали позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 168,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Не зважаючи на те, що позовна заява ТОВ - ФІРМИ ДЕДАЛ , після усунення відповідних недоліків, відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може прийняти її до розгляду з огляду на те, що її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів закріплений у частині першій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 цієї частини юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, а під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Такі правові висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18.

При цьому, Верховним Судом наголошено, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, спірний наказ Міністерства юстиції України №4189/5 від 02.12.2020 прийнятий за результатами розгляду скарги гр. ОСОБА_1 . Цим наказом скасовані рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Ященко В.О. за №№ 46407790, 46407267, 46406638 від 10.04.2019 про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за ТОВ - ФІРМОЮ ДЕДАЛ , прийняті на підставі договорів купівлі-продажу та висновків щодо технічної можливості поділу об`єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, звернення до суду ТОВ - ФІРМИ ДЕДАЛ з даними позовом зумовлено необхідністю захисту права власності на об`єкти нерухомого майна та відновлення державної реєстрації права власності на такі об`єкти за позивачем.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17.

Такі ж висновки підтверджені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.01.2021 по справі № 817/679/18 та у постанові від 20.11.2019 по справі №817/1505/18 (що первісно перебували в провадженні Рівненського окружного адміністративного суду).

Крім того, справи, предмет спору в яких, тотожний заявленому у позові ТОВ - ФІРМОЮ ДЕДАЛ , пов`язаний із оскарженням наказів Мін`юсту стосовно скасування рішень суб`єктів державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, неодноразово розглядались Верховним Судом у касаційному порядку. Зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №826/9341/17 та від 18.09.2019 у справі №810/3711/18 висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, Рівненський окружний адміністративний суд не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення питання прийняття до провадження даного позову.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17 визначено, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова).

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.

Враховуючи наведене, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що даний спір не має ознак публічно-правового спору, оскільки спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із майнових відносин.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між фізичною особою та юридичною особою, а тому, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з часиною другою якої, суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За таких обставин розглядуваний спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

За вимогою пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Що стосується сплаченого позивачем судового збору, то за правилами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Позаяк на даному етапі відповідне клопотання відсутнє, підстав для повернення судового збору, наразі, немає.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя Н.В. Друзенко