Постанова

від 02.02.2021 по справі 440/4078/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Головко А.Б.

02 лютого 2021 р.Справа № 440/4078/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу БАГАЧАНСЬКИЙ до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління ДФС у Полтавській області, товариство з обмеженою відповідальністю ПАНДЕОН про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

25.10.2019 року позивач сільськогосподарський виробничий кооператив БАГАЧАНСЬКИЙ (далі - СВК БАГАЧАНСЬКИЙ , підприємство), звернувся з позовом, в якому просить суд протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, винесених на підставі акту від 16.09.2019 року № 1124/16-31-05-01-10/03770201 Про результати документальної планової виїзної перевірки СВК БАГАЧАНСЬКИЙ :

- від 07.10.2019 року № 000155501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 16.790.539,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 11.193.693,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5.596.846,50 грн;

- від 07.10.2019 року № 000156501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 1.993.222,00 грн;

- від 07.10.2019 року № 000157501, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що висновки акту перевірки про відсутність реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товару з метою їх використання у своїй господарській діяльності у зв`язку з відсутністю товаро-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. В ході проведення перевірки, СВК БАГАЧАНСЬКИЙ звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю ПАНДЕОН (далі - ТОВ ПАНДЕОН ) про спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки обставин, отримавши від останнього лист від 15.10.2019 року за № 88 з доданими до нього копіями товаро-транспортних накладних, що спростовує висновки акту перевірки про відсутність реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання СВК БАГАЧАНСЬКИЙ товару у ТОВ ПАНДЕОН . Встановлення під час проведення перевірки факту відсутності ланцюга постачання товару, що унеможливлює встановлення джерела походження товару, з використанням лише інформації з баз даних ІТС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) без проведення зустрічної звірки у ТОВ ПАНДЕОН вказує на упередженість такого висновку. Надані ТОВ ПАНДЕОН вищезгаданим листом копій документів, свідчить про те, що останній являється реальним виробником поставленого товару, виробничі потужності якого знаходяться в Сумській області, а поставлений товар на до СВК БАГАЧАНСЬКИЙ не є імпортованим. Також позивач вказує на те, що ухвали слідчих у кримінальному провадженні від 07.10.2016 року № 42016000000002786 використано під час перевірки СВК БАГАЧАНСЬКИЙ неправомірно та всупереч положенням ст. 83 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки останні не відповідають критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, та відповідно встановлюються обставини відповідного злочинного діяння, що може мати преюдиціальне значення. На момент віднесення СВК БАГАЧАНСЬКИЙ сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, що відображено в податкових деклараціях за жовтень, листопад 2017 року, лютий, липень, вересень 2018 року, січень та березень 2019 року, постачальником (ТОВ ПАНДЕОН ) було належним чином складено та зареєстровано податкові накладні у встановленому законодавством порядку, що вказує на правомірність користуванням своїм правом на податковий кредит з податку на додану вартість. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що у ході перевірки СВК БАГАЧАНСЬКИЙ не підтверджено транспортування товару та не надано подорожні листи, у разі використання власних транспортних засобів та/або товаро-транспортних накладних на перевезення товару від постачальника ТОВ ПАНДЕОН до покупця - позивача, як і не надано довіреностей на отримання товару матеріально-відповідальними особами. За результатами проведення аналізу баз даних ІТС Податковий блок та ЄРПН, неможливо встановити ланцюг постачання до ТОВ ПАНДЕОН придбаного СВК БАГАЧАНСЬКИЙ товару та у зв`язку з відсутністю сертифікатів відповідності на товар, неможливо встановити джерело походження товару, що є свідченням набуття позивачем у власність товару без наявності будь-яких первинних документів. Стосовно порушення позивачем положень ст. 198 ПК України, Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) зазначає, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ ПАНДЕОН надано до суду пояснення, в яких, не погоджуючись із позицією ГУ ДПС у Полтавській області, зазначено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ ПАНДЕОН використовує приміщення, що розташоване за адресою; м. Суми, пр-т Курський, 147 на підставі Договору суборенди нерухомого майна від 01.01.2016 року № 0032/16. Транспортування товарів на адресу СВК БАГАЧАНСЬКИЙ здійснювалось за рахунок ТОВ ПАНДЕОН найманим автомобільним транспортом на підставі укладених між останніми договорів на перевезення і транспортне експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні і по території України від 11.01.2016 року № 11/01-16 та від 12.01.2016 року № 12/01-16. Розрахунки за оренду та надані послуги з перевезення вантажів, проводяться у відповідності до умов, передбачених у договорах.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року адміністративний позов СВК БАГАЧАНСЬКИЙ задоволено в повному обсязі.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь СВК БАГАЧАНСЬКИЙ за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 19.210,00 грн.

Судове рішення вмотивоване тим, що господарські операції між СВК БАГАЧАНСЬКИЙ та ТОВ ПАНДЕОН фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджується наявністю руху його активів, що свідчить про реальність спірних господарських операцій. Контролюючим органом не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальником товарів (послуг) по ланцюгу постачання. Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи, щодо посадових осіб контрагента позивача, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що у ході перевірки встановлено факти, що доводять нереальність господарських операцій та свідчать про маніпулювання податковою звітністю з метою формування штучного кредиту для СВК БАГАЧАНСЬКИЙ , а саме - не встановлено походження товару, який був поставлений ТОВ ПАНДЕОН за договорами поставки щодо придбання товарів (агроволокна, брезенту водостійкого тощо); встановлено, що поставлений ТОВ ПАНДЕОН товар, а саме, агроволокно 23 (УКТ ЗЕД 5603) на митну територію України не ввозився, відсутні документи на транспортування товарів, а також сертифікатів на придбаний товар, не надано подорожніх листів у разі використання власних транспортних засобів та/або товаро-транспортних накладних на перевезення товару від постачальника ТОВ ПАНДЕОН до покупця СВК БАГАЧАНСЬКИЙ , не надано довіреностей на отримання товару матеріально-відповідальними особами. Судом першої інстанції відхилено посилання в акті перевірки на кримінальне провадження № 42016000000002786 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України) з огляду ненадання доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно ТОВ ПАНДЕОН . Вищевказаним кримінальним провадженням стосовно останнього, протягом 2017-2019 років встановлена відсутність трудових ресурсів, офісних, торгівельних та складських приміщень, виробничого обладнання, сировини та матеріалів, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що СВК БАГАЧАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 03770201) зареєстрований як юридична особа 11.03.2003 року Хорольською районною державною адміністрацією Полтавської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.03.2003 року № 89.

З 29.07.2019 року по 23.08.2019 року ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку СВК БАГАЧАНСЬКИЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року, валютного законодавства за період з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року, іншого законодавства за період з 01.07.2016 року по 31.03.2019 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 16.09.2019 року № 1124/16-31-05-01-10/03770201 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.32-76).

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 11.193.693,00 грн.

На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області 07.10.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000155501 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 16.790.539,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 11.193.693,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5.596.846,50 грн (т.1, а.с.82-83);

- № 000156501 форми В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 1.993.222,00 грн (т.1, а.с.84-85);

- № 000157501 форми ПС , яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн (т.1, а.с.80-81).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Тому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Стаття 1 Закону № 996-XIV визначає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п .201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Обов`язковою ж умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ ПАНДЕОН (Постачальник) та СВК БАГАЧАНСЬКИЙ (Покупець) укладено договори поставки від 02.10.2017 року № 02/102017, від 20.10.2017 року № 20/10/2017Т, від 10.11.2017 року № 10/11/2017-Т2, від 12.02.2018 року № 12/02/2018, від 03.07.2018 року № 03/07/2018, від 28.08.2018 року № 28/08/2018, від 22.01.2019 року № 22/01/2019, від 11.03.2019 року № 11/03/2019 (т.1, а.с.86-90, 92-95, 97-101, 105-109, 111-115, 117-121, 123-127, 129-133).

За умовами договорів Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Покупцеві товар або партію товару, в кількості, за якістю та цінами, узгодженими сторонами у специфікації, яка є відповідним додатком до договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Кількість товару визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Ціна товару, що поставляється за договором визначається на кожну окрему партію товару у відповідній специфікації.

Постачальник забезпечує поставку товару партіями на умовах, визначених у відповідній специфікації (відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року).

Згідно специфікації № 1 від 02.10.2017 року до договору поставки від 02.10.2017 року № 02/10/2017 предметом договору є поставка: - агроволокна 23 (1,05х4000), 700 рул., загальна вартість з ПДВ 4.613.943,60 грн; - брезенту підвищено водостійкості (р=550+/-38 г/м2; L=360+/-1,5 см), 349 пог.м., загальна вартість з ПДВ 224.058,00 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.90).

Згідно специфікації № 1 від 20.10.2017 року до договору поставки від 20.10.2017 року № 20/10/2017Т, предметом договору є поставка: - брезенту водостійкого (1,12х4000; ПЛ480гр.), 1000 рул., загальна вартість з ПДВ 8.822.004,00 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.95).

Згідно специфікації від 10.11.2017 року № 1 до договору поставки від 10.11.2017 року № 10/11/2017-Т2 предметом договору є поставка: -ТПП фільтрована поліпропіленова (5,15х200;ПЛ375г/м2), 423 рул., загальна вартість з ПДВ 8.206.201,69 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.101).

Згідно специфікації від 28.11.2017 року № 2 до договору поставки від 10.11.2017 року № 10/11/2017-Т2 предметом договору є поставка: -ТПП фільтрована поліпропіленова (5,15х200;ПЛ375г/м2), 348 рул., загальна вартість з ПДВ 6.751.201,39 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.103).

Згідно специфікації від 12.02.2018 року № 1 до договору поставки від 12.02.2018 року № 12/02/2018 предметом договору є поставка: - агроволокна 23 (1,05х4000), 1350 рул., загальна вартість з ПДВ 10.188.180,00 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.109).

Згідно специфікації від 03.07.2018 року № 1 до договору поставки від 03.07.2018 року № 03/07/2018 предметом договору є поставка: - агроволокна 23 (1,05х4000), 1010 рул., загальна вартість з ПДВ 7.797.195,96 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.115).

Згідно специфікації від 28.08.2018 року № 1 до договору поставки від 28.08.2018 року № 28/08/2018 предметом договору є поставка: -ТПП фільтрована поліпропіленова (5,15х200;ПЛ375г/м2), 200 рул., загальна вартість з ПДВ 4.000.000,80 грн; - брезенту водостійкого (1,12х4000;ПЛ480гр.), 425 рул., загальна вартість з ПДВ 7.650.000,00 грн. Постачальник забезпечує поставку Товару на умовах DDP "Постачання замовнику" відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.121).

Згідно специфікації від 22.01.2019 року № 1 до договору поставки від 22.01.2019 року № 22/01/2019 предметом договору є поставка: - брезенту водостійкого (1,12х4000; ПЛ480гр.), 560 рул., загальна вартість з ПДВ 10.080.000,00 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.127).

Згідно специфікації від 11.03.2019 року № 1 до договору поставки від 11.03.2019 року № 11/03/2019 предметом договору є поставка: - агроволокна 23 (1,6х1000), 2100 рул., загальна вартість з ПДВ 10.788.699,60 грн. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Постачання замовнику відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (т.1, а.с.133).

На підтвердження виконання умов договорів позивач надав суду копії податкових накладних від 05.10.2017 року № 4, від 23.10.2017 року № 20, від 14.11.2017 року № 11, від 28.11.2017 року № 31, від 13.02.2018 року № 11, від 06.07.2018 року № 11, від 12.09.2018 року № 13, від 22.01.2019 року № 7, від 11.03.2019 року № 10; видаткових накладних від 05.10.2017 року № 225, від 23.10.2017 року № 243, від 14.11.2017 року № 270, від 28.11.2017 року № 289, від 13.02.2018 року № 30, від 06.07.2018 року № 205, від 12.09.2018 року № 296, від 22.01.2019 №6, від 11.03.2019 № 76; платіжних доручень; товарно-транспортних накладних (т.1, а.с. 91, 96, 102, 104, 110, 116, 122, 128, 134, а.с. 135-157, 188-248, т.3, а.с. 70-79).

Суми ПДВ за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту звітних періодів.

Дослідивши копії податкових накладних, колегія суддів встановила, що їх оформлено у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в акті перевірки та заявах по суті справи відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних, контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що податкові та видаткові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ ПАНДЕОН товару та є підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Як слідує з пояснень представника позивача та третьої особи, поставлений ТОВ ПАНДЕОН товар позивачу не є імпортованим, ТОВ ПАНЕДОН є виробником вказаного товару, виробничі потужності, якого знаходяться в Сумській області.

На підтвердження вказаних доводів суду надані копії карток обліку готової продукції, протоколів випробувань, паспортів якості, податкових розрахунків 1ДФ, договорів оренди та суборенди нерухомого майна, договорів оренди обладнання, договорів надання транспортних послуг (т.3, а.с. 160-234).

Стосовно посилання в акті перевірки на надсилання запиту на адресу СВК БАГАЧАНСЬКИЙ від 28.08.2019 року № 2 про надання документів (копій документів) та пояснень, щодо документального підтвердження транспортування товару по взаємовідносинам між ТОВ ПАНДЕОН та СВК БАГАЧАНСЬКИЙ , колегія суддів вказує на його безпідставність, оскільки зазначений запит був направлений відповідачем вже після проведення перевірки, яка проводилась з 29.07.2019 року по 23.08.2019 року.

На підтвердження факту перевезення товару між ТОВ ПАНДЕОН та СВК БАГАЧАНСЬКИЙ , тобто реальності господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, позивачем було надано до суду товарно-транспортні накладні: від 05.10.2017 року № 225/10-05-1, від 06.10.2017 року № 225/10-05-2, від 09.10.2017 року № 225/10-05-1, від 10.10.2017 року № 225/10-05-1, 11.10.2017 року № 225/10-05-2, від 24.10.2017 року № 243/10-23-1, від 25.10.2017 року № 243/10-23-2, від 26.10.2017 року № 243/10-23-1, від 27.10.2017 року № 243/10-23-2, від 14.11.2017 року № 270/11-14-1, від 14.11.2017 року № 270/11-14-2, від 15.11.2017 року № 270/11-14-3, від 15.11.2017 року № 270/11-14-4, від 16.11.2017 року № 270/11-14-5, від 17.11.2017 року № 270/11-14-6, 17.11.2017 року № 270/11-14-7, від 18.11.2017 року № 270/11-14-8, від 01.12.2017 року № 289/11-28-1, від 02.12.2017 року № 289/11-28-2, від 03.12.2017 року № 289/11-28-3, від 08.12.2017 року № 289/11-28-5, від 08.12.2017 року № 289/11-28-4, від 09.12.2017 року № 289/11-28-6, від 09.12.2017 року № 289/11-28-7, від 15.02.2018 року № 30/02-13-1, від 16.02.2018 року № 30/02-13-2, від 17.02.2018 року № 30/02-13-3, від 18.02.2018 року № 30/02-13-4, від 18.02.2018 року № 30/02-13-5, від 19.02.2018 року № 30/02-13-6, від 13.07.2018 року № 205/07-06-3, 06.07.2018 року № 205/07-06-1, від 07.07.2018 року № 205/07-06-2, від 13.07.2018 року № 205/07-06-4, від 14.07.2018 року № 205/07-06-5, від 13.09.2018 року № 296/12-09-2, від 14.09.2018 року № 296/12-09-3, від 15.09.2018 року № 296/12-09-4, від 12.09.2018 року № 296/12-09-1, від 19.09.2018 року № 296/12-09-9, від 18.09.2018 року № 296/12-09-8, від 17.09.2018 року № 296/12-09-7, від 16.09.2018 року № 296/12-09-6, від 15.09.2018 року № 296/12-09-5, від 22.01.2019 року № 06/22-01-1, від 23.01.2019 року № 6/22-01-2, від 24.01.2019 року № 6/22-01-3, від 24.01.2019 року № 6/22-01-4, від 25.01.2019 року № 6/22-01-5, від 26.01.2019 року № 6/22-01-6, від 12.03.2019 року № 76/03-11-2, від 11.03.2019 року № 76/03-11-1, від 13.03.2019 року № 76/03-11-3, від 14.03.2019 року № 76/03-11-4 (т.2, а.с. 224-236, т.3, а.с. 1-48).

Враховуючи вищезазначене та дослідивши вказані товарно-транспортні накладні, колегія суддів вказує на безпідставність висновків акту контролюючого органу, стосовно не підтвердження транспортування товару між ТОВ ПАНДЕОН та СВК БАГАЧАНСЬКИЙ .

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведення перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4 ст. 9 КАС України).

Так, прокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 року, СВК БАГАЧАНСЬКИЙ було зобов`язано надати письмові пояснення та докази, щодо мети придбання ним спірного товару.

На підставі наданих пояснень та їх документального підтвердження, колегією суддів встановлено, що придбання спірного товару СВК БАГАЧАНСЬКИЙ обґрунтовується необхідністю його використання у виробничих процесах господарської діяльності, пов`язаних із захистом сходів сільськогосподарських культур від заморозків та збереженням вологи в ґрунті з метою підвищення врожайності сої, кукурудзи на зерно, пшениці озимої, соняшника.

Зокрема, таке використання товару обумовлено наданими до суду технологічними картами вирощування сільськогосподарських культур затверджених наказами від 15.01.2018 року № 16 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування сої, врожаю 2018 р. , від 15.01.2018 року № 15 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно, врожаю 2018 р. , від 03.07.2017 року № 30 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування пшениці озимої, врожаю 2018р. , від 15.01.2018 року № 14 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування соняшника, врожаю 2018р. , від 21.01.2019 року № 7 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування сої, врожаю 2019р. , від 21.01.2019 року № 6 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно, врожаю 2019р. , від 02.07.2018 року № 15 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування пшениці озимої, врожаю 2019р. , від 21.01.2019 року № 58 Про затвердження та введення в дію нормативного документа Технологічна карта вирощування соняшника, врожаю 2019р. .

Колегія суддів надає критичну оцінку доводам контролюючого органу, стосовно сумнівів походження спірного товару, оскільки у п. 2.9 акту перевірки відповідач зазначив про проведення позивачем інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів та як висновок, проведеною перевіркою, на підставі наданих позивачем документів, нестач основних засобів та запасів не встановлено (т.1, а.с.35).

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до інвентаризаційного опису товаро-матеріальних цінностей від 27.12.2018 року № БГБГ0000022, станом на 01.01.2019 року фактичний залишок, в даному випадку спірного товару, агроволокна 23 (1,05х4000) складає 660 рулонів на суму 4.245.997,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує на неузгодженість висновків акту перевірки та його змісту, що, в свою чергу, свідчить про їх безпідставність.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ПАНДЕОН підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а товар використано у господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів колегією суддів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів поставки товару, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Колегія суддів зазначає, що у наданих позивачем до матеріалів справи документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону № 996-XIV, відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, на підставі наведених доказів, колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

ТОВ ПАНДЕОН під час здійснення господарської операції та складення первинних документів був зареєстрований як юридична особа, на момент проведення фінансово-господарської операції був платником податків, а тому мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Окрім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Зважаючи на підтвердження СВК БАГАЧАНСЬКИЙ фактів отримання товару, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни свого контрагента, тим більше по ланцюгу постачання, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ним податкового законодавства.

При цьому, обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальником товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 року у справі № 21-318а14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявні у матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи позицію, яку висловив Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 року по справі № 822/551/18 (номер в ЄДРСР 77696235), колегія суддів зазначає, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протоколи допиту та інші матеріали досудового розслідування не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на кримінальне провадження № 42016000000002786, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, як на підставу для винесення спірних рішень, оскільки суду не надано доказів, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду, відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Сам по собі факт того, що контрагент платника податків фігурує в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для платника податків.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 05.06.2018 року у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань, однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене, податковий кредит за спірний період позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ ПАНДЕОН податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах ПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час перевірки позивачем були надані відповідачу всі належні первинні документи за спірними господарськими операціями.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Окрім того, в рішенні № 37801/97 від 01.07.2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суд набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 12 лютого 2021 року.