Постанова

від 17.06.2021 по справі 440/4078/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 440/4078/19

адміністративне провадження № К/9901/9136/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

секретар судового засідання - Титенко М.П.

за участю:

представника позивача - Дутка І.М.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 (суддя - А.Б. Головко) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 (колегія суддів: Л.В. Мельнікова, А.О. Бегунц, С.С. Рєзнікова) у справі №440/4078/19 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооператива Багачанський до Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНДЕОН" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив БАГАЧАНСЬКИЙ (далі - СВК БАГАЧАНСЬКИЙ , підприємство), звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.10.2019 № 000155501, № 000156501, № 000157501.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ ПАНДЕОН підтверджена належними первинними та іншими документами, які наявні у позивача та були надані в повному обсязі до перевірки, у зв`язку із чим висновки податкового органу про нереальність таких є хибними, а прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 07.10.2019 року № 000155501, № 000156501, № 000157501.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано належні, достатні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар/послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення такі докази не були прийняті до уваги.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентом, так як не було надано оцінки відсутності доказів в підтвердження джерела походження товару до продавця товару, його переміщення до покупця, а також наявності незавершеного кримінального провадження по відношенню до контрагента позивача, яким доводяться зловмисні дії останнього в сфері господарювання.

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, що надійшло до Верховного Суду позивач просив її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 29.07.2019 по 23.08.2019 ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку СВК БАГАЧАНСЬКИЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.07.2017 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 31.03.2019, за наслідками якої складено акт перевірки від 16.09.2019 року № 1124/16-31-05-01-10/03770201.

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 11193693,00 грн.

На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області 07.10.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000155501 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 16790539,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 11193693,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5596846,50 грн.;

- № 000156501 форми В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2019 у розмірі 1993222,00 грн;

- № 000157501 форми ПС , яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ПАНДЕОН на підставі укладених з зазначеним контрагентом договорів, на виконання яких складено деякі первинні документи.

Однак, за висновками контролюючого органу, згадуваний контрагент позивача відноситься до суб`єктів господарювання сумнівного сектору економіки, так як у відношенні останнього розслідується кримінальне провадження, що доводить дані факти. При цьому, податковий орган в акті вказує на те, що неможливо прослідкувати джерело походження сировини з якої був виготовлений товар, що реалізований позивачу. З огляду на це, а також відсутності документів про наявні виробничі потужності, основні та трудові ресурси у ТОВ ПАНДЕОН , відповідач дійшов до висновку, що надані первинні документи не підтверджують фактичне виконання укладених договорів, а податковий кредит сформовано незаконно.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між ТОВ ПАНДЕОН (Постачальник) та СВК БАГАЧАНСЬКИЙ (Покупець) укладено договори поставки від 02.10.2017 № 02/102017, від 20.10.2017 № 20/10/2017Т, від 10.11.2017 № 10/11/2017-Т2, від 12.02.2018 № 12/02/2018, від 03.07.2018 № 03/07/2018, від 28.08.2018 № 28/08/2018, від 22.01.2019 № 22/01/2019, від 11.03.2019 № 11/03/2019.

За умовами даних договорів, ТОВ ПАНДЕОН , який є виробником, постачав на користь позивача товари власного виробництва: агроволокно, брезент підвищений водостійкості, брезент водостійкий, ТПП фільтрована поліпропіленова.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, а саме: видаткових та податкових накладних, актів приймання виконаних робіт, сертифікатів, платіжних доручень, що підтверджують факт оплати вартості придбаного товару.

Згадувані документи первинного обліку досліджувались податковим органом під час перевірки.

З урахуванням того, що матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідних угод між позивачем та названим суб`єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаних послуг/робіт у своїй господарській діяльності відповідачем надано не було, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки є не доведеними. Судами також встановлено використання вказаної продукції у власній господарській діяльності Товариства.

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагента позивача.

При цьому, судами у належний спосіб було оцінено такі висновки відповідача, а саме судом першої інстанції було залучено контрагента позивача до участі у розгляді справи в якості третьої особи. Уповноважений представник третьої особи приймав участь у справі, надавав пояснення, а також докази того, що операції з позивачем його довірителем були реальні. Наявні сумніви у спроможності такі операції виконати постачальником спростовані наданими документами оренди складських приміщень та обладнання, обліку сировини і виготовленої на підставі неї готової продукції, протоколами випробувань такої продукції, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, та інше.

В тому числі, судом правильно відхилено доводи посадкового органу про те, що контрагент позивача відноситься до числа сумнівних суб`єктів господарювання, які здійснюють фіктивну підприємницьку діяльність, у зв`язку із чим порушене кримінальне провадження №42016000000002786 від 7.10.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України. З наданої суду ухвали Печерського районного суду м.Києві від 08.05.2019 по справі № 757/20509/19-к вбачається, що вказане кримінальне провадження порушено по факту зловживання службовими особами Сумської митниці ДФС у змові з невстановленими особами, які діяли в інтересах певних суб`єктів господарювання, в тому числі в інтересах ТОВ ПАНДЕОН , які не провели необхідні митні формальності, в результаті чого занизили розмір обов`язкових платежів до державного бюджету при ввезені на митну територію України товарів, а також здійснювати незаконну діяльність по виведенню готівкових коштів в тіньовий сектор економіки. Будь-якого судового рішення за результатами кримінального провадження на час розгляду справи сторонами не надано, відтак висновки податкового органу, що у правовідносинах з позивачем здійснювалась мінімізація податкових зобов`язань правильно розцінено судами як припущення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам, зазначеним в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних в даній справі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 - залишити без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник