Постанова

від 04.02.2021 по справі 420/2524/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2524/20

Головуючий в І інстанції: Самойлюк Г.П.

Дата та місце ухвалення рішення: 19.10.2020 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Коваль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2019 року, видані Головним управлінням ДФС в Одеській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС в Одеській області, щодо визначення ОСОБА_1 сум податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості: №№ 0175455-5207-1511 на суму 106,40 грн., 0175455-5207-1511 на суму 424,42 грн. (виправлена сума 212,21 грн.), 0175456-5207-1511 на суму 1982,40 грн., 0175456-5207-1511 на суму 3953,83 грн., 0175457-5207-1511 на суму 12180 грн., 0175457-5207-1511 на суму 24292,58 грн., 0175458-5207-1511 на суму 503,07 грн., 0175458-5207-1511 на суму 1003,35 грн., 0175460-5207-1511 на суму 964,13 грн., 0175460-5207-1511 на суму 1922,93 грн., 0175461-5207-1511 на суму 3927,47 грн., 0175461-5207-1511 на суму 7833,19 грн., 0175462-5207-1511 на суму 7135,80 грн., 0175462-5207-1511 на суму 14232,10 грн., 0175463-5207-1511 на суму 2793,47 грн., 0175463-5207-1511 на суму 5571,47 грн., 0175464-5207-1511 на суму 960 грн., 0175464-5207-1511 на суму 1675,35 грн., 0175465-5207-1511 на суму 1407,47 грн., 0175465-5207-1511 на суму 2456,25 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області: № 0175455-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 106,40 грн.; № 0175456-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 424,42 грн.; № 0175456-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 1982,40 грн.; № 0175456-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 3953,83 грн. (з урахуванням виправлення 3850,83 грн.); № 0175457-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 12180,00 грн.; № 0175457-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 24292,58 грн.; № 0175458-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 503,07 грн.; № 0175458-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 1003,35 грн.; № 0175460-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 1922,93 грн.; № 0175461-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 7833,19 грн.; № 0175461-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 3927,47 грн.; № 0175462-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 7135,80 грн.; № 0175462-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 14232,10 грн. (з урахуванням виправлення 14716,09 грн.); № 0175463-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 5571,47 грн.; № 0175464-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 1675,35 грн.; № 0175465-5207-1511 від 03.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 2456,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року у справі № 497/903/16-ц, з урахуванням ухвали від 27.03.2017 року про виправлення описки, визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкти нерухомого майна:

1) нежитлову будівлю, загальною площею 180.0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) нежитлову будівлю, загальною площею 263.9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) нежитлову будівлю, загальною площею 841.6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

4) нежитлову будівлю, загальною площею 598.6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) нежитлову будівлю, загальною площею 1529.1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

6) нежитлову будівлю, загальною площею 22.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

7) нежитлову будівлю, загальною площею 107.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

8) нежитлову будівлю, загальною площею 2610 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

9) нежитлову будівлю, загальною площею 424.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

10) нежитлову будівлю, загальною площею 206.6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідні записи про підставу виникнення права власності, а також типи будівель з описами нерухомого майна містяться у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 204074249 від 13.03.2020 року.

03.06.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області, на підставі даних Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0175455-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 106,40 грн.;

- № 0175456-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 424,42 грн.;

- № 0175456-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 1982,40 грн.;

- № 0175456-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 3953,83 грн. (з урахуванням виправлення 3850,83 грн.);

- № 0175457-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 12180 грн.;

- № 0175457-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 24292,58 грн.;

- № 0175458-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 р. у сумі 503,07 грн.;

- № 0175458-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 р. у сумі 1003,35 грн.;

- № 0175460-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 1922,93 грн.;

- № 0175461-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 7833,19 грн.;

- № 0175461-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 3927,47 грн.;

- № 0175462-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2017 року у сумі 7135,80 грн.;

- № 0175462-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 14232,10 грн. (з урахуванням виправлення 14716,09 грн.);

- № 0175463-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 5571,47 грн.;

- № 0175464-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 1675,35 грн.;

- № 0175465-5207-1511, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) за період 2018 року у сумі 2456,25 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що належні йому об`єкти нерухомого майна не є об`єктом оподаткування у 2017 - 2018 роках податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно положень пп. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують, що належні йому будівлі сільськогосподарського призначення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з пп. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, у 2017-2018 роках.

В свою чергу, суд першої інстанції зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів наявність підстав для нарахування позивачу як фізичній особі податкового зобов`язання на об`єкти належної позивачу на праві власності нежитлової нерухомості, призначеної для використання у сільськогосподарській діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №№ 0175455-5207-1511 на суму 106,40 грн., 0175455-5207-1511 на суму 424,42 грн., 0175456-5207-1511 на суму 1982,40 грн., 0175456-5207-1511 на суму 3953,83 грн., 0175457-5207-1511 на суму 12180,00 грн., 0175457-5207-1511 на суму 24292,58 грн., 0175458-5207-1511 на суму 503,07 грн., 0175458-5207-1511 на суму 1003,35 грн., 0175460-5207-1511 на суму 1922,93 грн., 0175461-5207-1511 на суму 3927,47 грн., 0175461-5207-1511 на суму 7833,19 грн., 0175462-5207-1511 на суму 7135,80 грн., 0175462-5207-1511 на суму 14232,10 грн., 0175463-5207-1511 на суму 5571,47 грн., 0175464-5207-1511 на суму 1675,35 грн., 0175465-5207-1511 на суму 2456,25 грн. від 03.06.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0175460-5207-1511 на суму 964,13 грн., №0175463-5207-1511 на суму 2793,47 грн., № 0175464-5207-1511 на суму 960,00 грн., №0175465-5207-1511 на суму 1407,47 грн., суд першої інстанції вказав на те, що доказів прийняття останніх та власне порушення внаслідок їх прийняття прав чи законних інтересів позивач не надав, відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, в зв`язку з чим, в їх задоволенні слід відмовити.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на викладене.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За правилами пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів а або б підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів а або б підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту в підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів б і в цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а - г цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

У відповідності до пп. ж пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 року не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення сільськогосподарський товаровиробник також міститься у статті 1 Закону України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ, згідно якої сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття виробники сільськогосподарської продукції .

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис від 23 вересня 2008 року № 575-VI виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові , група 127 Будівлі нежитлові інші , клас 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства .

Також, згідно вказаного Державного класифікатора до класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включається підклас: 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив і пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства з ремонту сільськогосподарських машин і транспорту, станції біологічного захисту рослин).

У спірних правовідносинах позивач вважає, що нежитлові будівлі за адресами: АДРЕСА_3 , 7-б, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , які належать йому на праві власності, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

На підтвердження своїх доводів позивачем до суду надано технічний паспорт на громадський будинок харчоблок за адресою: АДРЕСА_1 , технічний паспорт на громадський будинок молочний склад за адресою: АДРЕСА_1 , технічний паспорт на громадський будинок критий тік за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на громадський будинок зерносклад за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на громадський будинок майстерня за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на громадський будинок вагова за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на громадський будинок маслобійка за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на громадський будинок ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на громадський будинок биткомбінат за адресою: АДРЕСА_4 , замовниками яких є ПСП Колос .

Дані технічних паспортів щодо об`єктів нерухомого майна відповідають даним рішення Болградського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року у справі № 497/903/16-ц та витягам з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, згідно рішення Болградського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року у справі № 497/903/16-ц та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єктом нерухомого за адресою: АДРЕСА_2 , є нежитлова будівля - склад.

При цьому, позивач посилається на те, що він є засновником приватного сільськогосподарського підприємства Колос , заснованого на приватній власності позивача.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки № 13670 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Головним управлінням статистики в Одеській області, встановлено, що ОСОБА_1 є засновником приватного сільськогосподарського підприємства Колос (ідентифікаційний код 31069324), видами діяльності якого за КВЕД є: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва; розведення великої рогатої худоби; оптова торгівля квітами та рослинами; оптова торгівля зерном та кормами для тварин; роздрібна торгівля на ринках; діяльність автомобільного вантажного транспорту (дата державної реєстрації ПСП Колос 28.11.2000 року; дата запису в ЄДР 20.12.2005 року, номер запису 15321200000000205).

Згідно довідки АБ № 538834 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої відділом статистики у Болградському районі Головного управління статистики в Одеській області, ПСП Колос здійснює господарську діяльність за такими видами за КВЕД-2010: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.21 Вирощування винограду.

Згідно статуту приватного сільськогосподарського підприємства Колос (нова редакція), зареєстрованого 28.12.2005 року № 15321050001000205, ПСП Колос засноване для реалізації трудових, інтелектуальних та інших можливостей громадянина у виробничій та комерційній діяльності, під власний ризик, з правом найму робочої сили. Власником підприємства є громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області 26.08.1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2 . Підприємство у своїй діяльності переслідує мету участі у виробництві товарів народного споживання, іншої промислової та сільськогосподарської продукції, а також комерційного обігу.

Окрім того, відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 204074249 від 13.03.2020 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договорами емфітевзису за кадастровими номерами: 5121481400:01:002:0785, площею 1.1099 га; 5121481400:01:001:0837, площею 0.2438 га; 5121481400:01:001:2100, площею 1.2093 га; 5121481400:01:002:0648, площею 1.12 га; 5121481400:01:001:0978, площею 1.241 га; 5121481400:01:002:1041, площею 0.2435 га; 5121481400:01:002:1042, площею 0.2434 га; 5121481400:01:002:0647, площею 1.12 га; 5121481400:01:001:0979, площею 1.2409 га; 5121481400:01:001:2673, площею 1.1201 га; 5121481400:01:001:2057, площею 1.228 га; 5121481400:01:001:0804, площею 0.2453 га; 5121481400:01:002:1043, площею 0.2435 га; 5121481400:01:001:0977, площею 1.241 га; 5121481400:01:002:0646, площею 1.12 га.

Також за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 5121481400:01:001:3137, площею 0.05 га, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 1289953751214, що співпадає із реєстраційним номером нежитлової будівлі загальною площею 263,9 кв.м., що складається з А: 1-Зал, 2-Кабінет; 3-Цех; 4-Склад, 5-Цех, 6-Кухня, 7-Щитова, 8-Моєчне, 9-Підсобне, 10-Коридор, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , щодо якої міститься запис про державну реєстрацію із зазначенням земельне ділянки місця розташування, кадастровий номер 5121481400:01:001:3137, Реєстраційний номер: 1818187151214, цільове призначення: для ведення товарної сільськогосподарського виробництва, площа: 0.05 га; 5121481400:01:002:1870, площею 0.42 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці 1289771651214, що співпадає з реєстраційним номером нежитлової будівлі складу площею 598,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , щодо якого містить запис про державну реєстрацію із зазначенням земельної ділянки місця розташування кадастровий номер: 5121481400:01:002:1870, реєстраційний номер: 18180655512, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площа: 0.42 га; 5121481400:01:002:1871, площею 2 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, адреса АДРЕСА_2 .

З наведеного вбачається, що позивач є засновником приватного підприємства (ПСП Колос ), у нього є земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що забезпечує позивачу можливість вести сільськогосподарську діяльність через створене ним приватне підприємство (ПСП Колос ) та він є виробником сільськогосподарської продукції, об`єкти нерухомості, які належать позивачу на праві власності, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а ОСОБА_1 , здійснюючи сільськогосподарську діяльність та будучи засновником ПСП Колос здійснює діяльність, що надає йому ознак сільськогосподарського товаровиробника.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законодавчих підстав для застосування до позивача у 2017 та 2018 роках пільги, передбаченої пп. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, а отже, зазначені вище належні позивачу на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року у справі №497/903/16-ц об`єкти нерухомого майна, не є об`єктом оподаткування у 2017 - 2018 роках податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно положень пп. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Як у відзиві на позовну заяву, так і поданій апеляційній скарзі, відповідач жодним чином не оспорює та не спростовує наведені позивачем доводи та надані ним докази щодо функціонального призначення належних позивачу на праві власності нежитлових будівель, їх використання позивачем для забезпечення сільськогосподарської діяльності через створене ним приватне підприємство (ПСП Колос ).

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на відсутність доказів щодо функціонального призначення належних позивачу на праві власності нежитлових будівель, їх використання позивачем для забезпечення сільськогосподарської діяльності через створене ним приватне підприємство (ПСП Колос ).

Проте, такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву та поданій апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не зареєстрований фізичною особою - підприємцем, що, за таких обставин, на думку відповідача, виключає можливість застосування податкової пільги за пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Поряд з цим, відповідач жодним чином не обґрунтував вказаний висновок.

Водночас, на користь висновку, що нормою пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Так, Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII, підпункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належними та достатніми доказами заявлені позовні вимоги, а відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не підтверджено правомірність винесених ним податкових повідомлень - рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 649/593/16-а та від 24 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19, у якій судами застосовано підпункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

Також, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 820/3706/17 та від 10 квітня 2020 року у справі № 823/1751/17.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 12.02.2021 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька