Рішення

від 01.02.2021 по справі 916/2074/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2074/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Панченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2074/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача Фізичної особи-підприємця Негру Костянтина Костянтиновича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЛІТАН"

про стягнення збитків в сумі 46 633,48 грн.

за участю представників :

від позивача: Івановський Ю.О. ордер серія ДП № 1532/020 від 15.07.2020р. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon")

від відповідача: Кійко О.В. ордер серія ВН №1012570 від 01.09.2020р.;

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець Білобров Дмитро Ігорович звернувся до Фізичної особи-підприємця Негру Костянтина Костянтиновича (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЛІТАН") з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 46 633,48 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат становить 8 102 грн., з яких 2 102 грн. - судовий збір та 6 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 2201 від 22.01.2020р. щодо забезпечення зберігання ввіреного йому, як перевізнику, вантажу.

22.07.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 12.08.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання ФОП Негру К.К. про відкладення розгляду справи за вх.№21447/20 від 12.08.2020р. та на підставі ч.2 ст.216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2020р., із викликом учасників справи у судове засідання, про що відповідною ухвалою повідомлено учасників справи.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 07.09.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою на підставі ч.2 ст.216 ГПК України оголошено перерву до 21.09.2020р. о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що відповідною ухвалою повідомлено відповідача та третю особу.

При цьому, після судового засідання 07.09.2020р. за вх. № 23594/20 господарським судом Одеської області одержано заяву, в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, з посиланням при цьому на те, що відповідач уклав договір про надання правової допомоги лише 01.09.2020р. та не мав змоги належним чином підготувати відзив на позовну заяву.

У судове засіданні 21.09.2020р. учасники справи не з`явилися, та позивач надав до суду заяву за вх.№ 24806/20 від 21.09.2020р., в якій просить суд провести розгляд справи по суті без участі представника позивача, у зв`язку з тим, що представник позивача знаходиться на лікарняному.

21.09.2020р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 12 жовтня 2020 р. о 15:00.

У підготовчому засіданні 12.10.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 30.11.2020р. о 15:00, з викликом учасників справи у підготовче засідання. Також у судовому засіданні судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про зупинення розгляду справи до закінчення кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020120300000093, у зв`язку з відсутністю доказів наявності справи, що розглядається у порядку кримінального судочинства. Окрім того, на підставі ч.3 ст.177 ГПК України господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому 30.11.2020р. засіданні судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою відкладено підготовче засідання на 14.12.2020р. о 17:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 14.12.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про відкладення справи на іншу дату за вх.№33323/20 від 14.12.2020р. Також судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 21.12.2020р. о 14:15, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У судовому засіданні 21.12.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою оголошено перерву у судовому засіданні до 13.01.2021р. о 10:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 13.01.2021р. за участю представника позивача судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні до 15.01.2021р. о 16:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 15.01.2021р., суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою на підставі ст.207 ГПК України частково задоволено заяву позивача та до справи долучено платіжне доручення №336 від 13.01.2021р. та №336 від 14.01.2021р.

Також у судовому засіданні 15.01.2021р. за участю представників сторін судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 01.02.2021р. об 11:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 01.02.2021р. за участю представників сторін, яке проведено в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача, яка викладена у поясненнях за вх.№24522/20 від 16.09.2020р., у відповіді на відзив за вх№25715/20 від 28.09.2020р., у поясненнях за вх.№29639/20 від 05.11.2020р., у поясненнях за вх.№31309/20 від 23.11.2020р.

- зважаючи на приписи ст. 224 ГК України, втрачене майно є саме збитками. При цьому, наглядною є бездіяльність перевізника по збереженню ввіреного йому вантажу, шкідливий результат - наявність збитків у вигляді вартості втраченого обладнання, та вартості адміністративних платежів сплачених при розмитнені вантажу, причино-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками - незабезпечення збереження ввіреного перевізнику вантажу, та вина особи, що характеризує незабезпечення збереження ввіреного до перевезення вантажу, є беззаперечним фактом. Окрім того, перевізник за умовами п. 3.28 договору забезпечує контроль процесу завантаженні вантажу та розміщення отриманого вантажу у транспортному засобі.

- крадіжка, не є форс-мажорною обставиною відповідно до п. 7.11 договору №2201 та замовник перевезення самостійно вирішує чи страхувати ввірений перевізнику вантаж та чи забезпечувати такий вантаж додатковою охороною.

- стосовно посилання відповідача на не подання позивачем доказів, позивач зазначає, що ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" звернувся до позивача із претензією, в якій зазначено, що у зв`язку з неякісним виконанням умов договору перевезення ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" зазнало збитків на загальну суму 46 633, 88 коп., тобто, вимога про відшкодування збитків була пред`явлена позивачу, що підтверджено претензією доданою до позовної заяви. Також представник позивача зазначає, що наразі ФОП Білобров Д.І. перебуває у фінансовому скрутному становищу та не може самостійно здійснити компенсацію вартості втраченого вантажу своєму постійному замовнику.

- вартість обладнання зафіксовано в договорі №02 від 11.02.2020р., що укладено між ТОВ науково-технічне підприємство "ИНФОРМБИЗНЕС" і ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН", а також в додатках №1,2,3 до договору "№ 02 від 11.02.2020р. та в рахунку-фактурі №08 до договору №02 від 11.02.2020р. Також зазначено, що мито та ПДВ за товар, що розмитнюється було сплачено в повному обсязі, включаючи і той товар що було викрадено. Митниця не дає можливості часткової несплати за товар, зважаючи на його втрату в процесі транспортування. Товар розмитнюється усією масою, або залишається на митниці. Надати підтвердження сплати сум в розмірі 227,83 грн. мита та 7313,84 грн. не є можливим, адже ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" здійснює попередню оплату за розмитнення вантажів. Така оплата була здійснена 19.02.2020р. платіжним дорученням №1034 на загальну суму 1 200 000, 00 грн.

- договір між сторонами було підписано 22.01.2020р. Сторонами за даним договором є ФОП Білобров Д.І. та ФОП Негру К.К., ними зроблені власноручні підписи та проставлені печатки. Ознайомившись з даними зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Негру К.К. у статусі ФОП припинив свою діяльність 23.12.2016р. і розпочав її повторно 15.08.2019р. Договір з підписом Негру К.К. та його печаткою надійшов з його особистої електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 23 січня 2020р. Також, позивач зазначає, що на договорі та заявці містяться технічні помилки і замість 2020р. вказана дата 2019р., що в своє чергу підтверджується скріном електронного листа від Негру К.К. датованого 23.01.2020р. о 10:37.

Також позивачем надано в копіях: CMR 0125311 від 19.02.2020р., акт дефектації від 17.03.2020р., інвойс №68 від 11.02.2020р. до договору №02 від 11.02.2020р.

15.01.2021р. за. вх.№971/20 до господарського суду надійшла заява позивача про долучення документі до матеріалів справи, а саме:

- підтвердження виконання грошових зобов`язань позивача перед третьою особою, що підтверджується платіжними дорученнями №336 від 13.01.2021р., №340 від 18.03.2020р., №411 від 02.06.2020р.,

- розрахунок судових витрат, що підтверджується платіжним дорученням №336 від 14.01.2021р. на суму 2000 грн.

Також, позивачем до суду надано заяву за вх.№1811/21 від 21.01.2021р. з проханням долучити до справи платіжне доручення №336 на суму 27 633, 48 грн. з відміткою банку.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов за вх.№25253/20 від 23.09.2020р., у поясненнях за вх.№29935/20 від 09.11.2020р., у поясненнях за вх.№31835/20 від 30.11.2020р.

- відсутність вини перевізника виключає можливість відповідати за зобов`язанням за збереження в дорозі вантажу, відтак у перевізника відсутня вина у пошкодженні вантажу, оскільки перевізник здійснив всі необхідні дії щодо його збереження, а пошкодження сталося внаслідок того, що під час руху автомобілю на скорості 110 км/год невідомі особи проникли до кузову автомобілю і скинули один ящик з вантажем на узбіччя дороги та їх випадково помітив проїжджаючий на зустріч поліцейський патруль. Крім того, експедитор мав право застрахувати такий коштовний вантаж або забезпечити його охорону.

- враховуючи що за приписами ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, а тому у задоволенні позову слід відмовити з тих підстав, що позивач ФОП Білобров Д.І. не надав суду доказів здійснення саме ним виплат за пошкодження вантажу замовнику - ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН"

- єдиним підтверджуючим доказом, яким позивач доводить та обґрунтовує розмір пошкодженого товару є Акт прийому-передачі від 24.02.2020р. та Акт дефекації вантажу від 17.03.2020р., які були складені без участі перевізника, а отже не можуть відображати реальний стан пошкоджених чи непошкоджених речей. Крім того, вказані докази суперечать один одному, та як в розрахунку від 18.03.2020р. наявний вентилятор К3G097-АК 34-65, який був відсутній в Акті прийому-передачі від 24.02.2020р., що свідчить про те, що складені позивачем документи одноособово і не можуть братись до уваги при визначенні розміру збитків. Також представник відповідача вказує, що наданий позивачем договір від 11.02.2020р. в якості підтвердження обґрунтованості ціни на нібито пошкоджений товар не може бути належним доказом розміру понесених збитків, оскільки сторони цього договору здатні були встановити будь-які ціни на придбаний товар, хоча реальна його вартість може бути набагато менша. За таких обставин, представник відповідача вважає, що надані позивачем докази не можуть підтверджувати розмір понесених ним збитків.

- надання графічного зображення веб-сайту електронної пошти в якості доказу отримання позивачем нібито підписаного відповідачем договору не є електронним доказом у розумінні ГПК України, отже не може братися до уваги. Також відповідач вважає, що всі надані позивачем докази не підтверджують факт пошкодження частини товару, оскільки всі вони складені зацікавленими у задоволенні позову особами, суперечать один одному, а відповідач навпаки позбавлений можливості надати будь-які докази з врахуванням того, що всі документи складаються експедитором та оскільки його не викликали на приймання від особи, яка знайшла частину товару. При цьому на думку відповідача, вирішуючи питання про встановлення обставин про пошкодження частини товару, суд повинен дійти висновку про те, що надані позивачем докази не є вірогідними, так як під час прийняття частини вантажу та складання Актів дефекації вантажу від 17.03.2020р. та від 18.03.2020р. відповідач участі не брав, фотофіксація візуального пошкодження відсутня, і встановити без належного обладнання про справність цієї частини товару взагалі неможливо.

- договір укладено між позивачем і відповідачем у той час коли відповідач не був приватним підприємцем.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи господарським судом встановлено:

26.03.2019р. між ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" (замовник) та ФОП Білобров Д.І. (експедитор) укладено договір №016 на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно з яким, замовник замовляє і оплачує, а експедитор від свого імені і за рахунок коштів замовника надає послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міських, міжміських і міжнародних сполученнях, фрахтуємо для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника. У взаємини з перевізником експедитор виступає від свого імені в інтересах замовника.

Відповідно до п. 5.9 договору, у випадку залучення до виконання своїх зобов`язань за договором третіх осіб сторони несуть один перед одним відповідальність за дії цих осіб, як за свої власні.

В подальшому, між ФОП Білобровим Д.І. та ФОП Негру К.К. укладено договір №2201, предметом цього договору є доручення, дане перевізнику експедитором на виконання агентських послуг з перевезення вантажів із залучення транспортних засобів (далі-ТЗ) перевізника, у зв`язку з чим експедитор замовляє транспорт перевізника та зобов`язується за рахунок замовника проводити з ним від свого імені всі необхідні розрахунки, а перевізник - надавати автомобілі і здійснювати перевезення в міжнародному і/або міжміському сполученні на умовах відповідно до цього договору та підписаної сторонами Заявки, що визначає умови виконання кожного перевезення та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору при організації міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, сторони керуються положеннями Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів на дорогах", митної Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП", іншими міжнародними конвенціями, угодами і договорами, ратифікованими Україною, Статутом автомобільного транспорту України, чинним законодавством України, цим договором за Заявкою, які визначають умови виконання кожного окремого перевезення.

Згідно із п.2.2 договору, замовником у цьому договорі вважається третя особа, з якою у експедитора укладений договір та заявка на надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення вантажу з використанням агентських послуг та ТЗ ПЕРЕВІЗНИКА.

Відповідно до п. 3.22 договору, перевізник зобов`язаний організувати доставку довіреного ЕКСПЕДИТОРОМ вантажу в зазначений пункт призначення і здачу його уповноваженій особі в цілим і непошкодженим в терміни, зазначені в терміни, зазначені в заявці.

Згідно з п. 3.28 договору, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться (до моменту його видачі вантажоодержувачу, що має бути підтверджено печаткою і підписом останнього у відповідній графі ТТН/CMR). ПЕРЕВІЗНИК зобов`язується відшкодовувати експедитору вартість недостач, які сталися в ході виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втрати всього вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Умовами п.4.5 договору встановлено, що ПЕРЕВІЗНИК несе матеріальну відповідальність перед ЕКСПЕДИТОРОМ за прямі збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору.

Відповідно до п.9.3 договору, факсимільні і електронні (передані за допомогою E-mail) копії мають юридичну силу оригіналу.

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019р.

15.02.2020р. відповідачем підписано заявку на організацію перевезення вантажів а/м транспортом за вих.№6 від 14.02.2019р.

Вказаною заявкою погоджено такі умови: маршрут - м. Кишинів (Молдова) - Дніпро (Україна). Назва вантажу, об`єм, вага - комплекти обладнання, запасні частини, вага брутто близько 850 кг., близько 8 ящиків, 1 ящик 1122/900/400. Вимоги до автомобіля, тип, об`єм, г/п - ТЕНТ. Завантаження, верхнє, бокове. Водій - ОСОБА_1 . Марка і Держ. номер авто - НОМЕР_3 . Дата та час завантаження - 19.02.2020р. Місце завантаження: м. Кишинів, вул. Каля Ешинор (район Скулянка), 17/2, контактна особа Сергій Сергійович. Дата та час вивантаження 19.02.2020р. Адреса вивантаження: м. Дніпро, Криворіжська, 1. Порядок та форма оплати: 14 000 грн. Безготівковий розрахунок. Додаткові умови: митне оформлення здійснюється в м. Дніпро ОТО №1 Митного посту "Ліски", вул. Б.Кротова, 3. Заїзд на термінал за погодженням з брокером.

19.02.2020р. відповідач прийняв до перевезення відповідний вантаж, про що свідчить відповідна відмітка останнього у графі міжнародної вантажно-транспортної накладної CMR №0125311.

При цьому, відмітка у графі 6 CMR №0125311 свідчить, що вантаж, який прийнятий до перевезення відповідачем складається із 8 місць: 7 міст - Електронна система управління двигунами тролейбуса SDMS 103-03.02-7комп.; 1 місце Комплект обладнання для системи управління тяговим двигуном тролейбуса - 1компл.

Відмітка у графі 2 цієї CMR №0125311 свідчить, що одержувачем вантажу є ТОВ ТД Літан .

20.02.2020р. після надходження вантажу до місця призначення було виявлено, що вантаж доставлено не в повному обсязі, оскільки під час виконання перевезення, перевізником було втрачено 1 ящик із 8 ящиків.

Вказані обставини встановлені Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р. Самоіленко А.І., згідно з яким в партії товару в автомобілі фактично знаходиться 7 дерев`яних ящиків, із яких: 6 ящиків без механічних пошкоджень і 1 ящик з механічними пошкодженнями без доступу до вмісту ящика. В примітках зазначено, що назву товару вказано згідно зовнішнього маркування на ящиках і згідно таваросупровідним документам, по проханню замовника, ящики не розкривались, до висновку експерта додається додаток №1 (фототаблиця).

Також 20.02.2020р. відповідач звернувся до правоохоронних органів з повідомленням, що під час доставки вантажу на автомобільній трасі М-04 сполученням "Знамянка-Луганськ-Ізварино" невідомі особи під час руху автомобілю, шляхом пошкодження кузова проникли в середину автомобілю звідки викрали один комплект для систем управління тягового двигуна, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020120300000093 від 20.20.2020р. про відкриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення.

Разом з тим, 24.02.2020р. ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" складено Акт прийому-передачі. Згідно з яким ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" прийняв від громадянина ОСОБА_2 частину недоставленого вантажу, який він знайшов на узбіччі траси, а саме: ящик із зовнішніми написами "Место №8 из 8, Договір №02 от 11 02.2020р., у середині якого знаходяться 20 складових.

17.03.2020р. ТОВ ТД Літан затверджено Акт дефектації вантажу який було похищено в Кіровоградській області біля с. Кукодовка о 3:00 год. 20.02.2020р., згідно з яким після перевірки знайденого обладнання, яке транспортувалося по договору №16 від 26.03.2019р. на транспортно-експедиційне обслуговування ФОП Білоброва Д.І., ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" виявило відсутність обладнання, а саме: плата драйвера силового транзистора DRV-06 - 2 шт. вартістю 414 євро; датчик температури STLM75MF або LM75BD - 4 шт. вартістю - 40 євро; плата контролера - 1 шт. вартістю 690 євро; загальна вартість втраченого майна на суму 1144 євро.

Також 18.03.2020р. ТОВ ТД Літан складено Акт дефектації, згідно з яким після перевірки знайденого обладнання ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" виявило, що обладнання Вентилятор K3G097-AK34-65 вартістю 230 євро знаходиться в неробочому стані, пошкоджено і не підлягає відновленню.

Претензією за вих.№162 від 27.02.2020р. ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" звернувся до ФОП Білоброва Д.І., з проханням перерахувати на поточний рахунок грошові кошти у сумі 46 633, 48 грн., що складає суму збитків, понесених внаслідок недоставки частини вантажу за договором №016 від 26.03.2019р. на транспортно-експедиційне обслуговування за заявки від 12.02.2020р. вих.№ 44.

В подальшому 04.03.2020р. ФОП Білобров Д.І. звернувся до ФОП Негру К.К. з претензією щодо неналежного виконання умов договору №2201 від 22.01.2019р. про надання послуг перевезення вантажу, в якій запропонував відповідачу негайно вжити заходів щодо добровільного відшкодування вищевказаних збитків в порядку і строку визначеному на робочій нараді або до її проведення, які складаються на момент направлення цієї претензії 46 633, 48 грн., в тому числі: 1 374 Євро або 36 307, 81 грн. вартість втраченого вантажу, 7 541, 67 грн. здійснені на митниці обов`язкові митні платежі та сума ПДВ та 2 784, 00 грн. витрати на оплату послуг експерта.

Розрахунок збитків, який здійснений позивачем свідчить, що до складу збитків в розмірі 46 633,48 грн. входить:

1) 36307,81 грн. - вартість втраченого вантажу в розмірі 36307,81 грн., в т.ч. вартість втрачених плат драйвера в сумі 10 939,91 грн. (414 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.); вартість втрачених плат контролера в сумі 18233, 18 грн., (690 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.); вартість втраченого датчику температурного в сумі 1057 грн. (40 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.); вартість пошкодженого вентилятора 6077, 73 грн.(230 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.)

2) 227, 83 грн. - сума нарахованого і сплаченого ввізного мита

3) 7313,84 грн. - сума нарахованого і сплаченого ПДВ 20%

4) 2784 грн. - вартість товарознавчої експертизи

Під час розгляду справи позивач перерахував ТОВ ТД Літан 27633,48 грн. згідно претензії останнього за вих.№162 від 27.02.2020р., що підтверджується платіжними дорученням від 13.01.2021р. №336.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби (частина 4 статті 17 Конвенції).

Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Згідно зі статтею 23 Конвенції, якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Згідно із статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного з позивачем договору №2201 відповідач зобов`язався згідно з умовами п.3.22 договору організувати доставку довіреного позивачем вантажу в зазначений пункт призначення і здачу його уповноваженій особі в цілим і непошкодженим в терміни зазначені в заявці.

Також судом встановлено, що відповідач здійснив доставку довіреного вантажу в місце вивантаження із втратою 1-го із 8-ми ящиків, що підтверджено Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р., та заявою самого відповідача до правоохоронних органів.

Вартість втраченого під час перевезення вантажу, із врахуванням обставин щодо повернення 1-го ящику вантажоодержувачу, підтверджується договором купівлі-продажу №02 від 11.02.2020р., який укладений між ТОВ НТП ІНФОРМБИЗНЕС" і ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН", з відповідними специфікаціями до цього договору та рахунком -фактурою №68 від 11.02.2020р., а також актами дефектації, які складені ТОВ ТД Літан .

Згідно з п. 3.28 договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться (до моменту його видачі вантажоодержувачу, що має бути підтверджено печаткою і підписом останнього у відповідній графі ТТН/CMR). Відповідач зобов`язується відшкодовувати позивачу вартість недостач, які сталися в ході виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втрати всього вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно з частинами 1-3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідачем не доведено суду відсутності його вини у втраті вантажу під час перевезення, господарський суд вважає обґрунтованими і правомірними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків.

Водночас господарський суд виходить з того, що розмір понесених позивачем збитків становить 27633,48 грн., оскільки саме цю суму позивач оплатив ТОВ ТД Літан згідно заявленої претензії за вих.№162 від 27.02.2020р., а тому саме в цьому розмірі задовольняє позовні вимоги позивача.

Платіжні доручення №340 від 18.03.2020р. та №411 від 02.06.2020р., якими позивач оплатив ТОВ ТД Літан 19000 грн. згідно заявленої претензії за вих.№162 від 27.02.2020р., не приймаються до уваги господарським судом, оскільки не були надані позивачем до суду під час підготовчого провадження та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позивачем не доведено суду наявності поважних причин ненадання цих документів у підготовчому провадженні.

Посилання відповідача на те, що акти дефектації складені ТОВ ТД Літан та містять суперечливу інформацію, спростовуються Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р., яким встановлені обставини відсутності 1-го ящику з вантажем взагалі. В свою чергу акти дефектації складені із врахуванням того, що 1-ящик з вантажем було повернуто ТОВ ДТ Літан .

Посилання відповідача на те, що договір №2201 було укладено з позивачем 22.01.2019р. коли відповідач не мав статусу фізичної особи-підприємця, господарський суд до уваги не приймає, оскільки заявку на організацію перевезення вантажів а/м транспортом за вих.№6 від 14.02.2019р. підписано відповідачем 15.02.2020р. коли відповідач набув статусу фізичної особи-підприємця, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань.

Щодо недоведеності відсутності вини відповідача у втраті вантажу під час його перевезення, господарський суд вважає, що обставини відсутності вини відповідача можуть бути встановлені лише під час розслідування кримінального провадження 12020120300000093 від 20.02.2020р.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, наведеним позивачем у позові, розмір витрат на професійну правову допомогу становить 6 000 грн. Вартість правової допомоги включає в себе: зустріч клієнта з метою з`ясування обставин справи, правовий аналіз наданих клієнтом документів, позовної заяви, доказів, які надаються позивачем у справі, підготовка позовної заяви, складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, направлення позовної заяви з додатками учасникам судового процесу, направлення позовної заяви до Господарського суду.

Під час розгляду справи, представником позивача надано доповнений розрахунок судових витрат на суму 2000 грн. за участь у судових засіданнях у розмірі 2 000 грн.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем надано до суду:

- договір про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) №2406 від 24.06.2020р., укладений між адвокатом Івановським Ю.О. та ФОП Білобровим Д.І., згідно з яким адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами;

- додаток №1 від 13.01.2021р. до договору №2406 про надання правової допомоги від 24.06.2020р., яким сторони погодили вартість участі адвоката у судових засіданнях по справі №916/2074/20, яка становить 2000 грн.;

- платіжні доручення №473 від 15.07.2020р. на суму 6000 грн., №336 від 14.01.2021р. на суму 2000 грн.,

Отже, позивачем до суду надано докази, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених адвокатом на заявлену ним суму.

Водночас, виходячи з того, що позовні вимоги задоволені господарським судом частково, то на підставі п.3 ч.4 ст.129 ГПК України витрати на правничу допомогу задовольняються господарським судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3 555, 40 грн.

Також на підставі п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Негру Костянтина Костянтиновича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) збитки в розмірі 27 633 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 245 (одна тисяча двісті сорок п`ять) грн. 58 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3 555 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 40 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 лютого 2021 р.

Суддя Г.Є. Смелянець