Постанова від 17.05.2021 по справі 916/2074/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Справа № 916/2074/20 м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко

Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року

у справі №916/2074/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ЛІТАН

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення збитків в сумі 46633,48грн.

суддя суду першої інстанції: Г.Є. Смелянець

час і місце ухвалення рішення: 01.02.2021р., 12.10год., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №11

повне рішення складено 11.02.2021р.

встановив:

17.07.2020р. Фізична особа-підприємця Білобров Дмитро Ігорович (надалі - позивач, ФОП Білобров Д.І.) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_2), в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 46633,48грн. збитків, 6000грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу) та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням письмових пояснень, поданих під час розгляду справи судом першої інстанції) позивач зазначив, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за договором №2201 від 22.01.2020р. щодо забезпечення зберігання ввіреного йому, як перевізнику, вантажу - в процесі виконання цього договору втратив один з ящиків і до пункту призначення доставив 7 ящиків замість 8; 24.02.2020р. частину втраченого вантажу було повернуто замовнику перевезення (ТОВ Торговий дім Літан ); вартість збитків становить 46633,48грн. Зважаючи на приписи ст. 224 ГК України, втрачене майно є саме збитками. При цьому, наглядною є бездіяльність перевізника по збереженню ввіреного йому вантажу, шкідливий результат - наявність збитків у вигляді вартості втраченого обладнання, та вартості адміністративних платежів сплачених при розмитнені вантажу, причино-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками - незабезпечення збереження ввіреного перевізнику вантажу, та вина особи, що характеризує незабезпечення збереження ввіреного до перевезення вантажу, є беззаперечним фактом. Окрім того, перевізник за умовами п. 3.28 договору від 22.01.2020р. забезпечує контроль процесу завантаження вантажу та розміщення отриманого вантажу у транспортному засобі. Крадіжка не є форс-мажорною обставиною відповідно до п. 7.11 договору №2201 та замовник перевезення самостійно вирішує чи страхувати ввірений перевізнику вантаж та чи забезпечувати такий вантаж додатковою охороною. ТОВ Торговий Дім Літан звернулося до позивача із претензією, в якій зазначено, що у зв`язку з неякісним виконанням умов договору перевезення ТОВ Торговий Дім ЛІТАН зазнало збитків на загальну суму 46 633, 88 коп., тобто, вимога про відшкодування збитків була пред`явлена позивачу, що підтверджено претензією доданою до позовної заяви. Наразі ФОП Білобров Д.І. перебуває у фінансовому скрутному становищі та не може самостійно здійснити компенсацію вартості втраченого вантажу своєму постійному замовнику. Вартість обладнання зафіксовано в договорі №02 від 11.02.2020р., що укладений між ТОВ НТП ИНФОРМБИЗНЕС та ТОВ Торговий Дім "ЛІТАН , а також в додатках №1,2,3 до договору №02 від 11.02.2020р. та в рахунку-фактурі №08 до договору №02 від 11.02.2020р. Договір №2201 між сторонами було підписано 22.01.2020р. Сторонами за даним договором є ФОП Білобров Д.І. та ФОП ОСОБА_2, ними зроблені власноручні підписи та проставлені печатки. Ознайомившись з даними зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ОСОБА_2 у статусі ФОП припинив свою діяльність 23.12.2016р. і розпочав її повторно 15.08.2019р. Договір з підписом ОСОБА_2 та його печаткою надійшов з його особистої електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 23 січня 2020р. Також, позивач зазначає, що на договорі та заявці містяться технічні помилки і замість 2020р. вказана дата 2019р., що в своє чергу підтверджується скріном електронного листа від ОСОБА_2 датованого 23.01.2020р. о 10:37.

З посиланням на норми ст.ст.224, 225,307 ГК України, ст.ст.565, 626, 627, 901,909 ЦК України, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою місцевого господарського суду від 22.07.2020р. прийнято позовну заяву Білоброва Д.І. до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛІТАН .

Відповідач 23.09.2020р. подав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, а також 09.11.2020р. та 30.11.2020р. пояснення, в яких зазначив, що:

- відсутність вини перевізника виключає можливість відповідати за зобов`язанням за збереження в дорозі вантажу, відтак у перевізника відсутня вина у пошкодженні вантажу, оскільки перевізник здійснив всі необхідні дії щодо його збереження, а пошкодження сталося внаслідок того, що під час руху автомобілю на скорості 110 км/год невідомі особи проникли до кузову автомобілю і скинули один ящик з вантажем на узбіччя дороги та їх випадково помітив проїжджаючий назустріч поліцейський патруль. Крім того, експедитор мав право застрахувати такий коштовний вантаж або забезпечити його охорону;

- враховуючи, що за приписами ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, у задоволенні позову слід відмовити з тих підстав, що позивач ФОП Білобров Д.І. не надав суду доказів здійснення саме ним виплат за пошкодження вантажу замовнику - ТОВ Торговий Дім ЛІТАН ;

- єдиним підтверджуючим доказом, яким позивач доводить та обґрунтовує розмір пошкодженого товару є Акт прийому-передачі від 24.02.2020р. та Акт дефектації вантажу від 17.03.2020р., які були складені без участі перевізника, а отже не можуть відображати реальний стан пошкоджених чи непошкоджених речей. Крім того, вказані докази суперечать один одному, та як в розрахунку від 18.03.2020р. наявний вентилятор К3G097-АК 34-65, який був відсутній в Акті прийому-передачі від 24.02.2020р., що свідчить про те, що складені позивачем документи одноособово і не можуть братись до уваги при визначенні розміру збитків;

- наданий позивачем договір від 11.02.2020р. в якості підтвердження обґрунтованості ціни на нібито пошкоджений товар не може бути належним доказом розміру понесених збитків, оскільки сторони цього договору здатні були встановити будь-які ціни на придбаний товар, хоча реальна його вартість може бути набагато менша;

- надання графічного зображення веб-сайту електронної пошти в якості доказу отримання позивачем нібито підписаного відповідачем договору не є електронним доказом у розумінні ГПК України, отже не може братися до уваги. Всі надані позивачем докази не підтверджують факт пошкодження частини товару, оскільки всі вони складені зацікавленими у задоволенні позову особами, суперечать один одному, а відповідач навпаки позбавлений можливості надати будь-які докази з врахуванням того, що всі документи складаються експедитором та оскільки його не викликали на приймання від особи, яка знайшла частину товару;

- вирішуючи питання про встановлення обставин про пошкодження частини товару, суд повинен дійти висновку про те, що надані позивачем докази не є вірогідними, так як під час прийняття частини вантажу та складання Актів дефектації вантажу від 17.03.2020р. та від 18.03.2020р. відповідач участі не брав, фотофіксація візуального пошкодження відсутня, і встановити без належного обладнання справність цієї частини товару взагалі неможливо;

- договір укладено між позивачем і відповідачем у той час, коли відповідач не був приватним підприємцем.

15.01.2021р. позивач подав суду заяву, в додатки до якої надав розрахунок судових витрат (витрат з правничої допомоги, 6000грн.) та просив залучити до матеріалів справи копії платіжних доручень:№340 від 18.03.2020р., за яким позивач перерахував ТОВ ТД Літан 14000грн., №336 від 13.04.2020р., за яким позивач перерахував ТОВ ТД Літан 27633,48грн., №411 від 02.06.2020р. - 5000грн. та №336 від 14.01.2021р., за яким позивач перерахував ФОП Івановському Ю.О. 2000грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від 15.01.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) заяву задоволено частково -на підставі ст.207 ГПК України залучено до матеріалів справи платіжне доручення №336 від 13.01.2021р. та №336 від 14.01.2021р.; судом відмовлено у залученні до матеріалів справи платіжних доручень №340 від 18.03.2020р. та №411 від 02.06.2020р. оскільки дані докази існували під час підготовчого провадження та відсутні поважні причини неподання їх позивачем.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. (суддя Г.Є.Смелянець) позов задоволено частково - стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП Білоброва Д.В. збитки в розмірі 27633,48грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1245,58грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3555,40грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.929, 932,611, 934, 22, 623 ЦК України, ст.ст.224, 225, ч.ч.1-3 ст.314 ГК України та вмотивоване наступним. На підставі укладеного з позивачем договору №2201 відповідач зобов`язався згідно з умовами п.3.22 договору організувати доставку довіреного позивачем вантажу в зазначений пункт призначення і здачу його уповноваженій особі цілим і непошкодженим в терміни зазначені в заявці. Також судом встановлено, що відповідач здійснив доставку довіреного вантажу в місце вивантаження із втратою 1-го із 8-ми ящиків, що підтверджено Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р., та заявою самого відповідача до правоохоронних органів. Вартість втраченого під час перевезення вантажу, із врахуванням обставин щодо повернення 1-го ящику вантажоодержувачу, підтверджується договором купівлі-продажу №02 від 11.02.2020р., який укладений між ТОВ НТП " ІНФОРМБИЗНЕС" і ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН", з відповідними специфікаціями до цього договору та рахунком -фактурою №68 від 11.02.2020р., а також актами дефектації, які складені ТОВ "ТД "Літан". Згідно з п. 3.28 договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться (до моменту його видачі вантажоодержувачу, що має бути підтверджено печаткою і підписом останнього у відповідній графі ТТН/CMR). Відповідач зобов`язується відшкодовувати позивачу вартість недостач, які сталися в ході виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втрати всього вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору). Згідно з частинами 1-3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідачем не доведено суду відсутності його вини у втраті вантажу під час перевезення, господарський суд вважає обґрунтованими і правомірними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків. Водночас суд виходить з того, що розмір понесених позивачем збитків становить 27633,48грн., оскільки саме цю суму позивач оплатив ТОВ "ТД "Літан" згідно заявленої претензії за вих.№162 від 27.02.2020р., а тому саме в цьому розмірі задовольняє позовні вимоги позивача. Платіжні доручення №340 від 18.03.2020р. та №411 від 02.06.2020р., якими позивач оплатив ТОВ ТД Літан 19000грн. згідно заявленої претензії за вих.№162 від 27.02.2020р., не приймаються до уваги господарським судом, оскільки не були надані позивачем до суду під час підготовчого провадження та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позивачем не доведено суду наявності поважних причин ненадання цих документів у підготовчому провадженні. Також суд першої інстанції з посиланням на норми ст.ст.123,126,129 ГПК України дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3555,40грн. судових витрат - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

03.03.2021р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича на рішення від 01.02.2021р. (надіслана поштою 01.03.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати рішення в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем/скаржником в повному обсязі в суді першої інстанції (судовий збір та витрати на правову допомогу) та в апеляційній інстанції (судовий збір та витрати на правову допомогу).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що невизнання судом поважними причин пропуску строку подання платіжних доручень під час підготовчого судового засідання не відміняє той факт, що позивачем було в повному обсязі компенсовано грошові вимоги ТОВ ТД Літан і позивач мав повне право на компенсування завданих йому збитків загальною сумою 46 633,48грн. які складаються з: вартість втраченого обладнання та такого що вийшло з ладу - 1374 євро, що за курсом НБУ на дату доставки і розмитнення вантажу (21.02.2020 становить 26,4249 грн. за один євро). 1374*26,4249 = 36307,81грн.;2784,00 грн. - вартість проведення товарознавчої експертизи; 227,83 грн. - витрати по сплаті мита за недопоставлений/зламаний товар; 7313,84 грн. - сума сплаченого ПДВ за недопоставлений/зламаний товар. Факт здійснення зазначеної оплати підтверджує ТОВ ТД Літан своїм листом від 18.02.2021р. Даного листа було отримано після розгляду справи по суті, а тому скаржник не мав можливості посилання на даний лист при розгляді справи в суді першої інстанції.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 04.03.2021р витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2074/20; відкладено вирішення щодо апеляційної скарги ФОП Білоброва Д.І. на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20 до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області;

- від 15.03.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білоброва Дмитра Ігоровича на рішення Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі №916/2074/20; постановлено розгляд апеляційної скарги ФОП Білоброва Д.І. на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи ; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 05.04.2021р.

Крім того, 05.03.2021р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення від 01.02.2021р. (подана 05.03.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати рішення в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 27633,48грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 1245,58грн. а також витрат на правничу допомогу у розмірі 3555,40грн.; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

- встановити невинуватість перевізника у цьому провадженні нічого не заважало суду, так як відповідач надав пояснення, що ним було вжито всіх необхідних заходів для збереження вантажу на що суд не звернув ніякої уваги;

- всі надані позивачем докази не підтверджують факт пошкодження частини товару, оскільки всі ці документи складені зацікавленими у задоволенні позову особами, суперечать один одному, а відповідач навпаки був позбавлений можливості надати будь-які докази з врахуванням того, що всі документи складаються експедитором. Крім того, відповідача або його представників не викликали на прийняття цього товару від особи (Безима), яка знайшла частину товару тому відповідач позбавлений можливості надати будь-які заперечення з приводу комплектності або пошкодження частини вантажу, а позивач в цьому випадку наділений можливістю вказати про пошкодження в будь-якому розмірі;

- вирішуючи питання про встановлення обставин про пошкодження частини товару, суд повинен був дійти висновку про те, що надані позивачем докази не є вирогідними, так як під час прийняття частини вантажу та складення Актів дефектації вантажу від 17.03.2020 р. та від 18.03.2020р. відповідач участі не брав, фотофіксація візуального пошкодження відсутня, і встановити без належного обладнання про справність цієї частини товару взагалі неможливо;

- доказами позивача, якими він доводить та обґрунтовує розмір пошкодженого товару є Акт прийому-передачі від 24.02.2020р. та Акт дефектації вантажу від 17.03.2020р., які були складені без участі перевізника та не можуть відображати реальний стан пошкоджених чи непошкоджених речей; ці докази суперечать один одному, так як в розрахунку від 18.03.2020р. наявний вентилятор КЗGО97-АК 34-65" який був відсутній в акті прийому-передачі від 24.02.2020 р., що свідчить про те, що складені позивачем документи одноособово і не можуть братись до уваги при визначенні розміру збитків;

- судом було помилково залучено під час розгляду справи по суті в порушення ч. 2 ст. 80 ГПК України докази нібито понесених позивачем збитків, так як позивач повинен був надати ці докази разом з поданням позовної заяви;

- позивач у своєму позові посилався на те, що йому тільки необхідно буде компенсувати третій особі вартість втраченого та зламаного обладнання, що і було підставою його звернення до суду, між тим вже в ході розгляду справи по суті після надання відповідачем заперечень з приводу можливості стягнення тільки понесених витрат, відповідач не змінюючи підстави позовної заяви надає два платіжні доручення про нібито сплату третій особі цих збитків, що виглядає дуже сумнівно, з урахуванням його пояснень про те що товариство не несло цих витрат у зв`язку з важким фінансовим становищем.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 10.03.2021р. відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області;

- від 15.03.2021р апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 22.03.2021р. поновлено ФОП ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20; постановлено розгляд апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 19.04.2021р.; об`єднано апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20 та апеляційну скаргу ФОП Білоброва Д.І. на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справ №916/2074/20 в одне провадження для сумісного розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20. Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзивів на апеляційні скарги або будь-яких клопотань з процесуальних питань.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлені, не оспорені учасниками справи, а також підтверджені при апеляційному розгляді справи такі обставини.

26.03.2019р. між ТОВ Торговий Дім ЛІТАН (замовник) та ФОП Білобровим Д.І. (експедитор) укладено договір №016 на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно з яким, замовник замовляє і оплачує, а експедитор від свого імені і за рахунок коштів замовника надає послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міських, міжміських і міжнародних сполученнях, фрахтуємо для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника. У взаємини з перевізником експедитор виступає від свого імені в інтересах замовника.

Згідно із п.5.9 Договору від 26.03.2019р., у випадку залучення до виконання своїх зобов`язань за договором третіх осіб сторони несуть один перед одним відповідальність за дії цих осіб, як за свої власні.

Між ФОП Білобровим Д.І. (експердитор) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) 22.01.2020р. укладено договір №2201 (надалі - Договір №2201), предметом цього договору є доручення, дане перевізнику експедитором на виконання агентських послуг з перевезення вантажів із залучення транспортних засобів (далі-ТЗ) перевізника, у зв`язку з чим експедитор замовляє транспорт перевізника та зобов`язується за рахунок замовника проводити з ним від свого імені всі необхідні розрахунки, а перевізник - надавати автомобілі і здійснювати перевезення в міжнародному і/або міжміському сполученні на умовах відповідно до цього договору та підписаної сторонами Заявки, що визначає умови виконання кожного перевезення та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із п.2.1 Договору №2201 при організації міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, сторони керуються положеннями Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів на дорогах", митної Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП", іншими міжнародними конвенціями, угодами і договорами, ратифікованими Україною, Статутом автомобільного транспорту України, чинним законодавством України, цим договором за Заявкою, які визначають умови виконання кожного окремого перевезення.

Відповідно п.2.2 Договору №2201 замовником у цьому договорі вважається третя особа, з якою у експедитора укладений договір та заявка на надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення вантажу з використанням агентських послуг та ТЗ Перевізника.

Перевізник зобов`язаний організувати доставку довіреного експедитором вантажу в зазначений пункт призначення і здачу його уповноваженій особі в цілим і непошкодженим в терміни, зазначені в терміни, зазначені в заявці (п. 3.22 Договору №2201).

Відповідно до п.3.28 Договору №2201 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться (до моменту його видачі вантажоодержувачу, що має бути підтверджено печаткою і підписом останнього у відповідній графі ТТН/CMR). Перевізник зобов`язується відшкодовувати експедитору вартість недостач, які сталися в ході виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втрати всього вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Перевізник несе матеріальну відповідальність перед експедитором за прямі збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору (п.4.5 Договору №2201).

Відповідно до п.9.3 Договору №2201 факсимільні і електронні (передані за допомогою E-mail) копії мають юридичну силу оригіналу.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019р. (п.10.1 Договору №2201)

15.02.2020р. відповідачем підписано заявку на організацію перевезення вантажів а/м транспортом за вих.№6 від 14.02.2019р. (т.1, а.с.24), фактично складену 14.02.2020р. ФОП Білобровим Д.І.

Вказаною заявкою погоджено такі умови: маршрут - м. Кишинів (Молдова) - Дніпро (Україна). Назва вантажу, об`єм, вага - комплекти обладнання, запасні частини, вага брутто близько 850 кг., близько 8 ящиків, 1 ящик 1122/900/400. Вимоги до автомобіля, тип, об`єм, г/п - ТЕНТ. Завантаження, верхнє, бокове. Водій - ОСОБА_2 . Марка і Держ. номер авто - НОМЕР_1 . Дата та час завантаження - 19.02.2020р. Місце завантаження: м. Кишинів, вул. Каля Ешинор (район Скулянка), 17/2, контактна особа Сергій Сергійович. Дата та час вивантаження 19.02.2020р. Адреса вивантаження: м. Дніпро, Криворіжська, 1. Порядок та форма оплати: 14 000 грн. Безготівковий розрахунок. Додаткові умови: митне оформлення здійснюється в м. Дніпро ОТО №1 Митного посту "Ліски", вул. Б.Кротова, 3. Заїзд на термінал за погодженням з брокером.

19.02.2020р. відповідач прийняв до перевезення відповідний вантаж, про що свідчить відповідна відмітка останнього у графі міжнародної вантажно-транспортної накладної CMR №0125311 - відмітка у графі 6 CMR №0125311 свідчить, що вантаж, який прийнятий до перевезення відповідачем складається із 8 місць: 7 міст - Електронна система управління двигунами тролейбуса SDMS 103-03.02-7комп.; 1 місце Комплект обладнання для системи управління тяговим двигуном тролейбуса - 1компл. Відмітка у графі 2 цієї CMR №0125311 свідчить, що одержувачем вантажу є ТОВ "ТД "Літан".

20.02.2020р., після надходження вантажу до місця призначення було виявлено, що вантаж доставлено не в повному обсязі, оскільки під час виконання перевезення, перевізником було втрачено 1 ящик із 8 ящиків.

Вказані обставини встановлені Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р. Самоіленко А.І., згідно з яким в партії товару в автомобілі фактично знаходиться 7 дерев`яних ящиків, із яких: 6 ящиків без механічних пошкоджень і 1 ящик з механічними пошкодженнями без доступу до вмісту ящика. В примітках зазначено, що назву товару вказано згідно зовнішнього маркування на ящиках і згідно товаросупровідним документам, по проханню замовника, ящики не розкривались, до висновку експерта додається додаток №1 (фототаблиця) (т.1, а.с.25-25-31).

20.02.2020р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів з повідомленням, що під час доставки вантажу на автомобільній трасі М-04 сполученням Знамянка-Луганськ-Ізварино невідомі особи під час руху автомобілю, шляхом пошкодження кузова проникли в середину автомобілю звідки викрали один комплект для систем управління тягового двигуна, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020120300000093 від 20.20.2020р. про відкриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення (т.1, а.с.157).

24.02.2020р. ТОВом Торговий Дім ЛІТАН складено Акт прийому-передачі, відповідно до якого останній прийняв від громадянина Безива Ю.В. частину недоставленого вантажу, який він знайшов на узбіччі траси, а саме: ящик із зовнішніми написами "Место №8 из 8, Договір №02 от 11 02.2020р., у середині якого знаходяться 20 складових (т.1, а.с.33-34).

17.03.2020р. ТОВ ТД Літан затверджено Акт дефектації вантажу, який було викрадено в Кіровоградській області біля с. Кукодовка о 3:00 год. 20.02.2020р., згідно з яким після перевірки знайденого обладнання, яке транспортувалося по договору №16 від 26.03.2019р. на транспортно-експедиційне обслуговування ФОП Білоброва Д.І., ТОВ "Торговий Дім "ЛІТАН" виявило відсутність обладнання, а саме: плата драйвера силового транзистора DRV-06 - 2 шт. вартістю 414 євро; датчик температури STLM75MF або LM75BD - 4 шт. вартістю - 40 євро; плата контролера - 1 шт. вартістю 690 євро; загальна вартість втраченого майна на суму 1144 євро (т.1, а.с.38).

18.03.2020р. ТОВ ТД Літан складено Акт дефектації, згідно з яким після перевірки знайденого обладнання виявлено, що обладнання Вентилятор K3G097-AK34-65 вартістю 230 євро знаходиться в неробочому стані, пошкоджено і не підлягає відновленню (т.1, а.с.141).

27.02.2020р. ТОВ Торговий Дім ЛІТАН надіслало позивачу претензію за вих.№162, в якій вимагало перерахувати на поточний рахунок грошові кошти у сумі 46 633, 48 грн., що складають суму збитків, понесених внаслідок недоставки частини вантажу за договором №016 від 26.03.2019р. на транспортно-експедиційне обслуговування за заявки від 12.02.2020р. вих.№ 44 (т.1, а.с.35-37).

04.03.2020р. ФОП Білобров Д.І. звернувся до ФОП ОСОБА_2 з претензією щодо неналежного виконання умов договору №2201 про надання послуг перевезення вантажу, в якій запропонував відповідачу негайно вжити заходів щодо добровільного відшкодування вищевказаних збитків в порядку і строку визначеному на робочій нараді або до її проведення, які складаються на момент направлення цієї претензії 46 633, 48 грн., в тому числі: 1 374 Євро або 36 307, 81 грн. вартість втраченого вантажу, 7 541, 67 грн. здійснені на митниці обов`язкові митні платежі та сума ПДВ та 2 784, 00 грн. витрати на оплату послуг експерта (т.1, а.с.50-54).

За розрахунком позивача до складу збитків в розмірі 46 633,48 грн. входить:

- 36307,81 грн. - вартість втраченого вантажу в розмірі 36307,81 грн., в т.ч. вартість втрачених плат драйвера в сумі 10939,91грн. (414 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.); вартість втрачених плат контролера в сумі 18233, 18 грн., (690 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.); вартість втраченого датчику температурного в сумі 1057 грн. (40 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.); вартість пошкодженого вентилятора 6077, 73 грн.(230 Євро за курсом НБУ станом на 21.02.2020р.)

- 227, 83 грн. - сума нарахованого і сплаченого ввізного мита

- 7313,84 грн. - сума нарахованого і сплаченого ПДВ 20%

- 2784 грн. - вартість товарознавчої експертизи.

Вартість втраченого під час перевезення вантажу, з урахуванням обставин щодо повернення 1-го ящику вантажоодержувачу, підтверджується договором купівлі-продажу №02 від 11.02.2020р., який укладений між ТОВ НТП ІНФОРМБИЗНЕС та ТОВ Торговий дім Літан , з відповідними специфікаціями до цього договору та рахунком -фактурою №68 від 11.02.2020р., а також актами дефектації, які складені ТОВ ТД Літан .

Під час розгляду справи позивач перерахував ТОВ ТД Літан 27633,48 грн. згідно претензії останнього за вих.№162 від 27.02.2020р., що підтверджується платіжним доручення від 13.01.2021р. №336 (т.2, а.с.74 зворот).

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що збитки у сумі 46633,48грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач не зберіг цілісність вантажу, який він перевозив за умовами Договору №2201

Місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог - стягнення з відповідача 27633,48грн., оскільки саме цю суму позивач відшкодував ТОВ ТД Літан згідно заявленої претензії від 27.02.2020р.

Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з огляду наступного.

Відповідно до Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

Згідно із ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно із ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.14 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби (частина 4 статті 17 Конвенції).

Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Згідно зі статтею 23 Конвенції, якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22, ст. 611, ч.1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов Договору №2201 (п.3.22) ФОП ОСОБА_2 здійснив доставку довіреного вантажу в місце вивантаження із втратою 1-го із 8-ми ящиків, що підтверджено Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р., та заявою самого відповідача до правоохоронних органів.

Згідно з п. 3.28 договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться (до моменту його видачі вантажоодержувачу, що має бути підтверджено печаткою і підписом останнього у відповідній графі ТТН/CMR). Відповідач зобов`язується відшкодовувати позивачу вартість недостач, які сталися в ході виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втрати всього вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи ту обставину, що ФОП ОСОБА_2 не доведено суду відсутності його вини у втраті вантажу під час перевезення, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог ФОП Білоброва Д.І. що стягненню з відповідача підлягають збитки у сумі 27633,48 грн., оскільки саме цю суму позивач оплатив ТОВ ТД Літан за платіжним дорученням №336 від 13.01.2021р. згідно заявленої претензії за вих.№162 від 27.02.2020р., отже ці витрати у розумінні ст.22 ЦК України, ст.224 ГК України є збитками позивача.

Доводи апеляційних скарг колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Позивач зазначає, що невизнання судом поважними причин строку подання платіжних доручень під час підготовчого засідання не відміняє той факт, що позивачем було у повному обсязі компенсовано грошові вимоги ТОВ ТД Літан .

Суд відмовив у залученні до матеріалів справи копій платіжних доручень №340 від 18.03.2020р. на суму 14000грн. та №411 від 02.06.2020р. на суму 5000грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 17.07.2020р.

Відповідно до п.п. 5,8 ч.1 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно із ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

В додатки до позовної заяви ФОП Білобровим Д.І. не було надано копій платіжних доручень 340 від 18.03.2020р. на суму 14000грн. та №411 від 02.06.2020р. на суму 5000грн., клопотання про їх залучення до матеріалів справи було подане позивачем лише 15.01.2021р.

Згідно із ч.ч.5,8 ст.80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до п.п.7,10 ч.2 ст.182 ГПК України ц підготовчому засіданні суд: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Ухвалою місцевого господарського суду від 14.12.2020р. (яка занесена до протоколу судового засідання) суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні.

Позивач не обґрунтував поважності причин неподання суду разом з позовною з заявою або під час проведення підготовчого провадження у справі копій платіжних доручень №340 від 18.03.2020р. та №411 від 02.06.2020р., отже суд першої інстанції правомірно не прийняв ці докази як докази слати іншої частини збитків позивачем ТОВу ТД Літан .

В додатки до апеляційної скарги ФОП Білобровим Д.І. надано копію листа ТОВ ТД Літан вх.№097 від 18.02.2021р., відповідно до якого позивач сплатив Товариству грошові кошти по заявленій претензії №162 від 27.02.2020р. в розмірі 46633,48грн.; ТОВ ТД Літан не має претензій до ФОП Білоброва Д.І.

Суд апеляційної інстанції не приймає вищезазначений лист як доказ у справі, оскільки цей доказ не існував на час ухвалення оскаржуваного рішення, тому не може розглядатись судом апеляційної інстанції у розумінні норм ст.269 ГПК України як додатковий доказ, що не був наданий суду першої інстанції з незалежних від заявника причин.

Посилання відповідача на те, що ним було вжито всіх необхідних заходів для збереження вантажу (на що суд не звернув ніякої уваги) підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення слугувати не спроможні, оскільки відповідно до п.3.28 Договору №2201 ФОП ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться (до моменту його видачі вантажоодержувачу, що має бути підтверджено печаткою і підписом останнього у відповідній графі ТТН/CMR). Відповідач зобов`язується відшкодовувати позивачу вартість недостач, які сталися в ході виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втрати всього вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору). Ненележне виконання умов договору (незбереження вантажу) і мало місце в даному випадку, оскільки вантаж був доставлений відповідачем частково, із втратою одного ящику вантажу з восьми.

Ставлячи під сумнів Акти від 24.02.2020р., від 17.03.2020р. та від 18.03.2020р. як докази на підтвердження позовних вимог, відповідач оминає увагою той факт, що 21.02.2020р. експертом Самоіленко А.І. був складений висновок експерта №ГО-500, яким встановлено/зафіксовано відсутність одного транспортного місця із переліком майна.

Посилання відповідача на те, що акти дефектації складені ТОВ "ТД "Літан" та містять суперечливу інформацію, спростовуються Висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-500 від 21.02.2020р., яким встановлені обставини відсутності 1-го ящику з вантажем взагалі. В свою чергу акти дефектації складені із врахуванням того, що 1-ящик з вантажем було повернуто ТОВ ДТ Літан .

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення від 01.02.2021р. про часткове задоволення позовних вимог ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування чи зміни відсутні.

За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. залишається без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

На підставі ст.129 ГПК України (част.1) витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг), покладаються на скаржників, оскільки вимоги апеляційних скарг відхилені у повному обсязі.

Витрати ФОП Білоброва Д.І. на правничу допомогу в сумі 6000грн. покладаються на позивача згідно ст.ст.126,129 ГПК України

Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. у справі №916/2074/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на ФОП Білоброва Д.І. та ФОП ОСОБА_2 у відповідних сплачених ними сумах судового збору.

Витрати ФОП Білоброва Д.І. на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко