УХВАЛА
12 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 910/3686/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020
та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020
у справі № 910/3686/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Рентал"
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Груп Континент";
2. ОСОБА_1 ;
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу"4;
4. Державний реєстратор Глинянської міської ради Золочівського району Львівської області Кіріченко Віталій Васильович
про скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
Міністерство юстиції України 30.12.2020 звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 (повний текст складено 17.12.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/3686/20.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.01.2021 вказану касаційну передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2021 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог п. 5 ч. 2, п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, вказано на необхідність: 1) зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання скарги; 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 204 грн.
Зазначену ухвалу від 25.01.2021 скаржник отримав 27.01.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог вказаної ухвали заявником 05.02.2021 подано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги (отримане Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 08.02.2021), до якого додано платіжне доручення від 20.01.2021 №398 про сплату судового збору у сумі 4 204 грн, отже скаржником усунуто недолік в частині надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Крім того до заяви додано касаційну скаргу (нова редакція), у якій скаржник вказує на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/3686/20 підлягають касаційному перегляду через наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування норми ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо перегляду рішень державного реєстратора про державну реєстрацію Міністерством юстиції України.
Щодо усунення недоліку касаційної скарги в частині зазначення передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) подання цієї скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 25.01.2021 про залишення касаційної скарги без руху Суд вказував, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Однак визначаючи підставу для відкриття провадження у клопотанні про усунення недоліків та новій редакції касаційної скарги - відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування норми ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо перегляду рішень державного реєстратора про державну реєстрацію Міністерством юстиції України, скаржник не вказує в чому полягає помилка судів при застосуванні ч. 2 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та яким чином повинна бути застосована вказана норма, і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цієї норми.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Суд звертає увагу скаржника на те, що зазначення у заяві загальної вказівки на те, що касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України без належного обґрунтування обраної підстави касаційного оскарження, недостатньо для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Частиною 4 ст. 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Приписами ч. 5 ст. 292 ГПК України, зокрема, визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2021 щодо визначення передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає поверненню скаржнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 292 ГПК України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/3686/20 не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2021 |
Оприлюднено | 15.02.2021 |
Номер документу | 94840074 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні