Рішення

від 03.02.2021 по справі 156/1113/19

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/1113/19

Провадження № 2/156/16/21

рядок статзвіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

представника позивача Тратнікова Я.В.

представника відповідача Шумського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 156/1113/19 за позовом ОСОБА_1 до ПП Вільна Україна-Р про визнання договорів оренди землі від 02 вересня 2014 року недійсними та зобов`язання повернути земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача ПП Вільна Україна-Р про визнання договорів оренди недійсними.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.09.2014 року між її матір`ю - ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р укладено два договори оренди землі, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5908 га, кадастровий номер 0721183800:06:000:0008 розташовану на території Павлівської сільської ради, державна реєстрація речового права відбулась 03.02.2015 року та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8115 га кадастровий номер 0721183800:06:000:0007 розташовану на території Павлівської сільської ради, державна реєстрація речового права відбулась 31.01.2015 року. Згодом до вище вказаних договорів, 23.03.2017 року укладені угоди про зміни та доповнення. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Вона на підставі свідоцтва про право на спадщину стала новою власницею земельних ділянок. Саме тоді вона ознайомилася зі змістом договорів оренди, проаналізувавши зміст договорів від 02.09.2014 року прийшла до висновку, що такі договори слід визнати недійсними, оскільки у них не визначені усі істотні умови договору оренди, зокрема ті, що стосуються орендної плати. Так відповідно до п.9 Договорів Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості грошової оцінки земельної ділянки під час передачі землі в оренду, що становить ---грн. У п.5 вказано, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить ___грн. Таким чином в договорах відсутні дані про розмір орендної плати, дані про розмір нормативно грошової оцінки в договорах відсутні. Крім цього у договорах не визначено питання застосування індексації орендної плати, про відповідальність орендаря за несплату орендної плати. Договорами не врегульоване питання страхування земельних ділянок та чітко не встановлено чи можливо розірвати договори в одностороньому порядку. Крім цього земельні ділянки були передані в оренду в день підписання договорів, а не протягом трьох днів з моменту державної реєстрації. Позивачка також висловила сумнів щодо права ОСОБА_3 підписувати оспорювані договори. На цій підставі прость визнати договори оренди укладені 02.09.2014 року між її матір`ю ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р недійсними та зобов`язати відповідача повернути вище вказані земельні ділянки їх власнику ОСОБА_1 за актами повернення земельних ділянок та стягнути судові витрати по сплаті судовго збору.

Ухвалою від 07.11.2019 року відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Відповідач надіслав суду відзив на позов у якому заперечив проти позову. Вказав, що дійсно між між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна -Р укладено договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5908 га, кадастровий номер 0721183800:06:000:0008 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8115 га кадастровий номер 0721183800:06:000:0007. 23.03.2017 року в договори внесено доповнення, строк дії договорів продовжено до 2026 року. Вважає, що позивачка у позові не вказала, які саме її права порушені відповідачем при укладенні договорів з її матір`ю, які крім цього належним чином виконуються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю із підстав викладених у позовній заяві та додатково пояснив, що на даний час права позивачки є порушеними, оскільки вона має намір сама користуватися та розпоряджатися своїм майном, а саме земельними ділянками, які передані в оренду. На запитання суду представник позивача пояснив, що дійсно з 2018 року позивачці надається продукція в якості орендної плати за земельні ділянки, однак оплата здійснюється не систематично. Вказав, що позивачка зверталася до відповідача з приводу не системного виконання договорів та з приводу їх розірвання, однак ствердив, що такі звернення були усними та письмові докази на підтвердження цього відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, У вступному слові ствердив, що дійсно між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна -Р укладено договори оренди земельних ділянок. 23.03.2017 року в договори внесено доповнення, строк дії договорів продовжено до 2026 року, визначено нормативно грошову оцінку земельних ділянок. З часу укладення договорів у 2014 році померла ОСОБА_2 кожного року отримувала орендну плату, жодних претензій до відповідача немала. Після її смерті позивача ОСОБА_1 з 2018 року теж кожного року отримує орендну плату у натуральній формі. Від отримання орендної плати не відмовлялася, з будь-якими письмовими заявами, претензіями щодо не систематичної виплати орендної плати до підприємства не зверталася. Оскільки договір виконувався та виконується вважає, що підстави для визнання його недійсним відсутні.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем на виконання вимог ст.ст. 76 , 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні судом встановлено, що 02.09.2014 року між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0721183800:06:000:0008. Строк дії договору 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості грошової оцінки земельної ділянки під час передачі землі в оренду, що становить___грн. Орендна плата виплачується в грошовій, натуральній або відробіткових формах. Орендна плата вноситься у строк з 01.08 по 31.12. щорічно. ( а.с.11-12)

До договору оренди додано акт прийому передачі земельної ділянки від 02.09.2014 року та акт встановлення границь ділянки в натурі та про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику земельної ділянки. ( а.с.13-14)

23.03.2017 року між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна -Р укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 03.02.2015 року за номером запису про інше речове право 8591289 згідно якої сторони погоди, що строк дії договору продовжено до 02.09.2026 року та погодили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення, змін та доповнень договору з врахуванням індексації становить 88732,50 грн. ( а.с.15) Вище вказана угода зареєстрована у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2017 року ( а.с.16-17)

02.09.2014 року між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р укладено ще один договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0721183800:06:000:0007. Строк дії договору 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості грошової оцінки земельної ділянки під час передачі землі в оренду, що становить___грн. Орендна плата виплачується в горошовій, натуральній або відробіткових формах. Орендна плата вноситься у строк з 01.08 по 31.12. щорічно. ( а.с.20-21)

До договору оренди додано акт прийому передачі земельної ділянки від 02.09.2014 року та акт встановлення границь ділянки в натурі та про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику земельної ділянки. ( а.с.22-23)

23.03.2017 року між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна -Р укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 31.01.2015 року за номером запису про інше речове право 8565309 згідно якої сторони погоди, що строк дії договору продовжено до 02.09.2026 року та погодили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення, змін та доповнень договору з врахуванням індексації становить 88732,50 грн. ( а.с.15) Вище вказана угода зареєстрована у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.05.2017 року ( а.с.25-26)

22.10.2018 року позивачці ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку площею 3,8115 га, що розташована Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721183800:06:000:0007 та на земельну ділянку площею 3,5908 га, що розташована Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721183800:06:000:0008. ( а.с.7,9) Право власності на вище вказані земельні ділянки зареєстровано за позивачкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.10.2018 року ( а.с.8,10)

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої -п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою , п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України ).

Законом, що регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі визначено, що договір укладається у письмовій формі, і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 посилалася на те, що оспорювані договори оренди земельних ділянок не містять усіх, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , істотних умов, орендна плата виплачується відповідачем не систематично. Вказала, що її права порушені, оскільки має намір самостійно використовувати земельні дліянки, що на даний час перебувають в оренді.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з приписами ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні, як свідка, допитано ОСОБА_4 , яка надала суду покази про те, що працює на посаді головного бухгалтера ПП Вільна Україна-Р , проводить розрахунки за договорами оренди. Після смерті ОСОБА_2 , власницею паїв, які перебувають у них в оренді є її дочка ОСОБА_1 . За земельні ділянки, які перебувають у них в оренді ( паї) ОСОБА_1 одержує орендну плату в натуральній формі, а саме пшеницею, ячменем, цукром та кукурудзою. Ствердила, що як померла ОСОБА_2 так і її дочка ОСОБА_1 кожного року отримували та позивачка отримує орендну плату, розрахунок проводиться після закінчення жнив з серпня до грудень поточного року. За 2020 рік позивачка ОСОБА_1 теж одержала орендну плату, заборгованості немає. Позивачка до неї з проханням розірвати договір, з будь-якими претензіями не зверталася.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не була стороною спірного правочину, з моменту укладення договору у 2014 році її матір ОСОБА_2 , за життя, із вимогами про недійсність договору оренди землі, неналежне виконання умов договору до орендаря не зверталася, таких претензій не пред`являла й позивач з моменту успадкування у 2018 році земельних ділянок. Разом з тим, під час укладення в 2014 році договору оренди сторони дійшли згоди щодо строку, предмета та порядку виплати орендної плати. У 2017 році додатковою угодою визначити нормативно грошову оцінку земельної ділянки. Орендар з моменту укладення договору виконував його умови щодо виплати орендної плати. З показів свідка ОСОБА_4 судом встановлено, що з 2014 року ОСОБА_2 , а з 2018 року позивачка ОСОБА_1 отримувала орендну плату. Представник позивача підтвердив, що дійсно позивачка отримує орендну плату однак не систематично, однак доказів того, що такі виплати здійснюються не систематично суду не надав, позивачка з будь-якими заявами до відповідача з цього приводу не зверталася, в той час як свідок підтвердив, що такі виплати здійснюються згідно договору оренди до 31 грудня поточного року, орендна плата позивачці за 2020 рік виплачена в повному обсязі.

Отже, судом встановлено, що оспорювані договори оренди були укладені та підписані за життя орендодавця, виконувалися сторонами, умовами договору не передбачене автоматичне припинення оренди у зв`язку із переходом права власності на земельну ділянку, договір продовжував виконуватися й позивачем, який отримував орендну плату за землю.

Таким чином, дії позивача, який отримував орендну плату за землю, отже, виконував умови договорів від 02.09.2014 року, а згодом пред`явив позов про визнання їх недійсними суперечать його попередній поведінці (отриманню плати за користування земельною ділянкою). Договори оренди землі від 02.09.2014 року є укладеними після досягнення сторонами усіх істотних умов, а це відбулося за життя орендодавця і за його підписом, сторони врегулювали у спірному договорі оренди землі свої відносини на власний розсуд, як це передбачено статтею 6 ЦК України, виконували умови договору у добровільно погодженому порядку і підстав вважати спірний договір недійсним на думку суду немає. Сторонами договору є орендодавець ОСОБА_2 , орендарем ПП Вільна Україна-Р , та договір підписано від орендаря директором підприємства ОСОБА_3 .

Таким чином на думку суду позивач в судовому засіданні не довів, що внаслідок укладення договорів оренди землі від 02.09.2014 року порушено його права або права ОСОБА_2 .

Стосовно інших доводів позивача, суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі плати судового збору позивачу не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273 Цивільно-процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 до ПП Вільна Україна-Р , код ЄДРПОУ 36523236, місцезнаходження вул. Колгоспна, 24 смт. Іваничі Волинська область про визнання договорів оренди землі від 02 вересня 2014 року недійсними та зобов`язання повернути земельні ділянки - відмовити .

Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2021 року.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. О. Федечко