Постанова

від 22.04.2021 по справі 156/1113/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 156/1113/19 Головуючий у 1 інстанції: Федечко М. О. Провадження № 22-ц/802/517/21 Категорія: 32 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Опейда В. О.,

з участю:

представника позивача адвоката Тратнікова Я. В.,

представника відповідача адвоката Шумського А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вільна Україна-Р про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов`язання повернути земельні ділянки за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Вільна Україна-Р про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов`язання повернути земельні ділянки. Позов мотивовано тим, що 02.09.2014 між матір`ю позивача ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р укладено два договори оренди землі, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5908 га, кадастровий номер 0721183800:06:000:0008 розташовану на території Павлівської сільської ради, державна реєстрація речового права відбулась 03.02.2015 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8115 га кадастровий номер 0721183800:06:000:0007 розташовану на території Павлівської сільської ради, державна реєстрація речового права відбулась 31.01.2015. Згодом до вище вказаних договорів, 23.03.2017 укладені угоди про зміни та доповнення. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Вона на підставі свідоцтва про право на спадщину стала новою власницею земельних ділянок. Саме тоді вона ознайомилася зі змістом договорів оренди, проаналізувавши зміст договорів від 02.09.2014 прийшла до висновку, що такі договори слід визнати недійсними, оскільки у них не визначені усі істотні умови договору оренди, зокрема ті, що стосуються орендної плати. Так відповідно до п. 9 Договорів Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості грошової оцінки земельної ділянки під час передачі землі в оренду, що становить --- грн. У п. 5 вказано, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить ___грн. Таким чином в договорах відсутні дані про розмір орендної плати, дані про розмір нормативно грошової оцінки в договорах відсутні. Крім цього у договорах не визначено питання застосування індексації орендної плати, про відповідальність орендаря за несплату орендної плати. Договорами не врегульоване питання страхування земельних ділянок та чітко не встановлено чи можливо розірвати договори в односторонньому порядку. Крім цього земельні ділянки були передані в оренду в день підписання договорів, а не протягом трьох днів з моменту державної реєстрації. Позивачка також висловила сумнів щодо права ОСОБА_3 підписувати оспорювані договори. На цій підставі просить визнати договори оренди укладені 02.09.2014 між її матір`ю ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р недійсними та зобов`язати відповідача повернути вище вказані земельні ділянки їх власнику ОСОБА_1 за актами повернення земельних ділянок та стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду в якій покликається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про те, що договори оренди виконувались сторонами. В матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував одержання ОСОБА_1 орендної плати від відповідача. В оспорюваних договорах оренди відсутні відсутні істотні умови в розумінні ч. 1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі , що є підставою для визнання договорів судом недійсними. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що судом першої інстанції належно встановлено існування договірних відносин та виконання договірних зобов`язань відповідачем. Рішення суду першої інстанції узгоджується з рішенням Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі № 471/761/17-ц в ідентичних правовідносинах. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник позивача адвокат Тратніков Я. В. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Представник відповідача адвокат Шумський А. А. апеляційну скаргу не визнав та просив залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.09.2014 між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0721183800:06:000:0008. Строк дії договору 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості грошової оцінки земельної ділянки під час передачі землі в оренду, що становить___грн. Орендна плата виплачується в грошовій, натуральній або відробіткових формах. Орендна плата вноситься у строк з 01.08 по 31.12. щорічно.

До договору оренди додано акт прийому передачі земельної ділянки від 02.09.2014 та акт встановлення границь ділянки в натурі та про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику земельної ділянки.

23.03.2017 між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна Р укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 03.02.2015 за номером запису про інше речове право 8591289 згідно якої сторони погоди, що строк дії договору продовжено до 02.09.2026 та погодили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення, змін та доповнень договору з врахуванням індексації становить 88732,50 грн. Вище вказана угода зареєстрована у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2017.

02.09.2014 між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна-Р укладено ще один договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0721183800:06:000:0007. Строк дії договору 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості грошової оцінки земельної ділянки під час передачі землі в оренду, що становить___грн. Орендна плата виплачується в грошовій, натуральній або відробіткових формах. Орендна плата вноситься у строк з 01.08 по 31.12. щорічно.

До договору оренди додано акт прийому передачі земельної ділянки від 02.09.2014 та акт встановлення границь ділянки в натурі та про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику земельної ділянки.

23.03.2017 між ОСОБА_2 та ПП Вільна Україна Р укладено угоду про зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 31.01.2015 за номером запису про інше речове право 8565309 згідно якої сторони погоди, що строк дії договору продовжено до 02.09.2026 та погодили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення, змін та доповнень договору з врахуванням індексації становить 88732,50 грн. Вище вказана угода зареєстрована у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.05.2017.

22.10.2018 позивачці ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку площею 3,8115 га, що розташована Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721183800:06:000:0007 та на земельну ділянку площею 3,5908 га, що розташована Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721183800:06:000:0008. Право власності на вище вказані земельні ділянки зареєстровано за позивачкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.10.2018.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилалася на те, що оспорювані договори оренди земельних ділянок не містять усіх, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі істотних умов, зокрема тих, що стосуються орендної плати.

Однак, за встановлених фактичних обставин справи, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачка не була стороною спірного правочину, з моменту укладення договору у 2014 році, її матір за життя, із вимогами про недійсність договору оренди землі, неналежне виконання умов договору до орендаря не зверталася, таких претензій не пред`являла й позивач з моменту успадкування у 2018 році земельних ділянок. Разом з тим, під час укладення в 2014 році договорів оренди сторони дійшли згоди щодо строку, предмета та порядку виплати орендної плати. У 2017 році додатковими угодами визначити нормативно грошову оцінку земельної ділянки. Дані договори пройшли державну реєстрацію, а тому набули чинності. Також сторонами був підписаний Акт прийому-передачі даної земельної ділянки Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В судовому засіданні не встановлено невиконання умов договору з боку відповідача. У апеляційній скарзі зазначається, що відповідачем не надано доказів сплати орендної плати позивачу. Однак, це не є підставою для визнання договорів оренди землі, які укладені спадкодавцем, недійсними, а є підставою для їх розірвання.

Договір оренди землі є укладеним після досягнення сторонами усіх істотних умов, а це відбулося за життя орендодавця і за його підписом, сторони врегулювали у спірному договорі оренди землі свої відносини на власний розсуд, як це передбачено статтею 6 ЦК України, виконували умови договору у добровільно погодженому порядку і підстав вважати спірний договір недійсним немає.

У справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності у договорі оренди землі істотних умов суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв`язку з відсутністю в договорі оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , визначити істотність цих умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Між тим, позивачем не зазначено в чому полягає порушення саме його прав при укладенні спірних договорів. Доводи апеляційної скарги про недійсність спірних договорів оренди в зв`язку з відсутністю у них істотних умов не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це спростовується змістом спірного договору.

Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді