Рішення

від 29.01.2021 по справі 627/619/20

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/619/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.

з участю секретаря Сургай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Лащенко Віктор Васильович до Краснокутської селищної ради Харківської області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно (земельні ділянки) в порядку спадкування ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Краснокутської селищної Харківської області, який вподальшому уточнила, просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що документи додані до позовної заяви копія паспорту, копія картки платника податків, копія заповіту, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій належать ОСОБА_1 , просить визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку площею 4,8534 га ріллі кадастровий номер 6323500000:04:000:0034 та на земельну ділянку площею 0,2659 га сіножать кадастровий номер 6323500000:06:000:0233, які знаходяться за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Харківської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і набула право власності відповідно до державного акту на право власності серії ХР № 019142.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок площею 4,8534 га ріллі кадастровий номер 6323500000:04:000:0034 та земельної ділянки площею 0,2659 га сіножать кадастровий номер 6323500000:06:000:0233, які знаходяться за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Харківської області, право власності на які ОСОБА_2 набула на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 019142, який був виданий на її ім`я. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла позивачу. На день смерті бабуся проживала в м. Шебекіно Бєлгородської області з позивачем, та згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину. Юридично оформити право на спадщину позивач не змогла в силу різних причин, зокрема останніх подій, які відбуваються в Україні з 2014 року (антитерористичні заходи), таким чином не мала можливості приїхати в Україну. Крім того, у позивача відсутній оригінал державного акту на землю, що є основним правовстановлюючим документом на спадкове майно. В 2020 році, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва та рекомендовано звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача - адвокат Лащенко В.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25.05.2006 року Відділом ЗАЦС адміністрації Шебекінського району Бєлгородської області Російської Федерації/а.с.7/.

З довідки виданої ТОВ Керуюча організація Жиліщнік (РФ, Бєлгородської області, м. Шебекіно) від 18.06.2020 року, ОСОБА_1 , вбачається, що її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.11/.

Згідно з довідкою виданою ТОВ Керуюча організація Жиліщнік (РФ, Бєлгородської області, м. Шебекіно) від 18.06.2020 року, ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_2 , РФ перебувала у власності ОСОБА_1 з 21.10.2003 року по 27.09.2017 року /а.с.10/.

За життя ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №019142 набула право власності на земельну ділянку площею 5,1193 га /а.с.18/.

У відповідності до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

14 грудня 2000 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 2349, згідно з яким все своє майно, остання заповіла позивачу ОСОБА_3 /а.с. 17/.

Позивач позбавлена можливості прийняти спадщину в нотаріальному порядку, у зв`язку з розбіжностями в правовстановлюючих документах, а саме: в заповіті, посвідченому державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори від 14.12.2000 року, зареєстрованому в реєстрі за № 2349 прізвище спадкоємиці вказано як ОСОБА_4 , в той час як правильним в перекладі з російської на українську мову є ОСОБА_5 .

Як вбачається з копії перекладу паспорту громадянина Російської Федерації з російської на українську мову, засвідченого нотаріусом Бєлгородського нотаріального округу Бєлгородської області, зареєстрованого в реєстрі № 31/20-н/31-2020-2-656, прізвище, ім`я та по батькові значиться як ОСОБА_1 /а.с. 4/.

Згідно з карткою платника податків, виданою 24.07.2020 року Слобожанською ОДПІ (Краснокутського відділення) ГУДФС, прізвище позивача зазначено як ОСОБА_5 /а.с. 6/.

З метою оформлення спадщини, позивач звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак 27.05.2020 року отримала постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та відсутністю документів на майно померлої. У вказані постанові прізвище спадкоємиці помилково вказано як ОСОБА_4 /а.с. 19/.

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 21.10.2020 року, наданої Краснокутською державною нотаріальною конторою Харківської області, інших спадкоємців майна ОСОБА_2 немає /а.с. 52-53/.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 15 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом після померлої ОСОБА_2 , до складу спадкового майна входять земельні ділянки площею 4,8534 га ріллі кадастровий номер 6323500000:04:000:0034 та земельної ділянки площею 0,2659 га сіножать кадастровий номер 6323500000:06:000:0233, які знаходяться за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Харківської області, право власності на які ОСОБА_2 набула на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 019142.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд частково задовольняє вимоги позивача, так як вона надала суду достатньо доказів, які підтверджують позовні вимоги. Суд відмовляє в задоволенні частини позовних вимог щодо встановлення факту належності як ОСОБА_1 копії паспорту та копії картки платника податків на її ім`я, з тих підстав, що в них немає розбіжностей в написанні прізвища позивача, та її прізвище в цих документах зазначено правильно як ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 13, 78, 79, 89, 263, 264, 265, 315, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Лащенко Віктор Васильович до Краснокутської селищної ради Харківської області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно (земельні ділянки) в порядку спадкування- задовольнити частково.

Встановити факт, що заповіт, складений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_3 , посвідчений 14.12.2000 року державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області за реєстром №2349, належить ОСОБА_1 .

Встановити факт, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної відносно ОСОБА_3 державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори від 27.05.2020 року, належить ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,8534 га ріллі кадастровий номер 6323500000:04:000:0034 та на земельну ділянку площею 0,2659 га сіножать кадастровий номер 6323500000:06:000:0233, які знаходяться за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і набула право власності відповідно до державного акту на право власності серії ХР № 019142.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Краснокутський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Представник позивача - адвокат Лащенко Віктор Васильович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Краснокутська селищна рада Харківської області , розташована за адресою: 62002, Харківська область, смт Краснокутськ, вул. Миру, 127 , код ЄДРПОУ 04397359.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2021 року.

Суддя Бугаєнко І. В.