Ухвала

від 12.02.2021 по справі 135/148/20

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/148/20

Провадження у справі № 2/129/230/2021

У Х В А Л А

"12" лютого 2021 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Бондар О.В.,

з участю секретаря Килівник Ю.С.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Гронь О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на сторін відповідача ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Ладижинської міської ради - міський відділ у справах дітей, про відібрання дитини, -

установив:

Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Бодачевський Р.В. до початку судового засідання 12.02.2021 р. звернулися до суду із клопотанням, в якому просять зупинити провадження у даній справі до вирішення у Тростянецькому районному суді цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення місця проживання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення місця проживання малолітньої дитини; клопотання обгрунтовано тим, що до розгляду зазначеної справи неможливо вирішити справу про відібрання дитини, оскільки на даний час дитина проживає з батьком ОСОБА_6 та його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за місцем свого постійного проживання в кв. АДРЕСА_1 , де до зміни місця проживання її матері ОСОБА_7 дитина проживала разом із своєї матір`ю, відповідач та його представник стверджують про те, що дитина проживає з батьком, дідусем та бабусею зі згоди її матері, місце проживання дитини не змінилося, у матері її ніхто не відбирав, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що місце проживання дитини було визначено судом або органом опіки і піклування, на даний час між батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 існує спір з приводу визначення місця проживання дитини ОСОБА_8 , 2012 р.н., який перебуває на розгляді в суді, тому до вирішення зазначеного спору розгляд справи про відібрання дитини представник відповідача просить зупинити; посилаючись, крім того, на висновки Верховного Суду про застосування норм права в подібних правовідносинах в Постанові від 19.09.2018 р. в справі № 486/709/16-ц.

Позивачка та представник позивача проти задоволення клопотання заперечили з огляду на те, що відповідачем та його представником не зазначено об`єктивних підстав, за яких розгляд цієї справи про відібрання дитини, який існує між матір`ю та бабою і дідом неповнолітньої ОСОБА_9 , неможливий до вирішення спору між її батьками про визначення місця проживання цієї дитини, позивачем на думку її представника, надано суду достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, судом визначено порядок з`ясування обставин по справі та перевірку їх доказами, закрито підготовче провадження в цій справі, ухвалено допитати свідків обох сторін, крім того, зазначив, що ОСОБА_6 не проживає разом із своєю дочкою ОСОБА_8 , має іншу сім`ю, малолітню дитину, працює в м.Києві, дитина проживає з дідусем і бабусею, які вже понад рік взагалі не дають змоги матері спілкуватися з донькою, що порушує її материнські права та права дитини на спілкування з обома батьками, справа про відібрання дитини має стислі строки її розгляду, а відповідач таким чином бажає затягнути розгляд цієї справи, просили у задоволенні клопотання відмовити.

Представник органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гронь О.М. у вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду.

З`ясувавши позиції сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, з урахуванням вимог закону, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З інформації на сайті Судова влада України на розгляді у Тростянецькому районному суді перебуває цивільна справа № 135/264/20 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 третя особа орган опіки та піклування Ладижинської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини, відповідно до наданих відповідачем копій ухвали суду про відкриття провадження в справі № 135/264/20, а також копій позовних заяв (первісної і зустрічної) сторін, спір в даній справі стосується встановлення місця проживання ОСОБА_10 , про відібрання якої у дідуся і бабусі заявлено позов в справі, в якій розглядається дане клопотання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Предметом розгляду цивільної справи № 135/148/20 є спірні правовідносини між матір`ю дитини та її бабусею і дідусем, в позовних вимогах позивач просить відібрати дитину у бабусі і дідуся, які, на її думку, самовільно, без її згоди, утримують у себе дитину та перешкоджають спілкуванню з дитиною, здійсненню прав матері на її виховання, утримання, тощо. В справі № 135/264/20, яка розглядається Тростянецьким районним судом Вінницької області, суд вирішує первісний і зустрічний позов батьків дитини один до одного з приводу визначення місця проживання їх дитини з матір`ю чи з батьком.

Спірні правовідносини в обох випадках стосуються однієї і тієї ж самої малолітньої дитини ОСОБА_10 , однак розгляд цивільної справи № 135/148/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на сторін відповідача ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Ладижинської міської ради - міський відділ у справах дітей, про відібрання дитиниоб`єктивно можливий до вирішення справи № 135/264/20 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 третя особа орган опіки та піклування Ладижинської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини, яка розглядається в порядку цивільного судочинства Тростянецьким районним судом, оскільки зібрані в справі докази, надані сторонами, дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, судом закінчено підготовче провадження в справі відповідно до ухвали суду від 27.11.2020 р., в підготовчому судовому засіданні проведено всі передбачені ст.197 ЦПК України необхідні процесуальні дії, зокрема, сторони повідомили суд про всі обставини справи, які їм відомі, надали суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, вирішено клопотання сторін про виклик свідків.

Клопотання відповідача не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 135/264/20, так і стосовно того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно ч.3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами цивільного судочинства, є верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відтак, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 1 лютого 2017р. у справі № 6-1957цс16, де ВСУ підкреслив очевидне порушення права сторони на розгляд справи у розумний строк та навів у своїй постанові прецедент ЕСПЛ Фрідлендер проти Франції , в якому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

На підставі викладеного, за відсутності об`єктивних підстав для зупинення розгляду справи № 135/148/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на сторін відповідача ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Ладижинської міської ради - міський відділ у справах дітей, про відібрання дитини до вирішення справи № 135/264/20, що розглядається в порядку цивільного судочинства, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.2, 5,10, 251 ЦПК України, -

Ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення розгляду справи № 135/148/20 до вирішення іншої справи № 135/264/20 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 третя особа орган опіки та піклування Ладижинської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини , що розглядається в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: